Проаналізовано вітчизняну практику діяльності мережі закладів позашкільної освіти, літературні джерела та нормативно-правові акти її державного регулювання. Значну увагу приділено Закону України "Про позашкільну освіту", "Програмі розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002 - 2008 рр." та Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні". Розглянуто проблеми вдосконалення порядку фінансування закладів позашкільної освіти, матеріально-технічного та кадрового забезпечення, нормативно-правового та науково-методичного супроводу. Акцентовано увагу на важливості підготовки аналітичних матеріалів щодо об'єктивного стану позашкільної освіти з метою розробки та затвердження регіональних програм розвитку мережі навчальних закладів цієї освіти. Наведено рекомендації щодо системного реформування державного регулювання позашкільної освіти з метою збереження її потенціалу та пріоритетних напрямів діяльності.

Дисертацію присвячено розробці способів зменшення впливу моменту сонячного тиску на орієнтацію космічних апаратів. Досліджено пасивні та активні способи компенсації моменту. Розглянуто мінімаксний підхід до вирішення задачі оптимізування початкової конфігурації космічного апарата з метою зменшення збурюючої дії моменту сонячного тиску на орієнтацію апарата. Розвинено спосіб компенсації моменту за допомогою стаціонарного відбивача та розроблено інженерну методику вибору оптимальної конфігурації відбивача. Проаналізовано різні підходи до управління положенням центру світлового тиску на апараті. Досліджено можливість компенсації моменту шляхом зміни оптичних характеристик поверхонь апарата. Запропоновано декілька схем приладів управління коефіцієнтом відбивання світла плоскою поверхнею. Розроблено методику оцінки ефективності різних способів компенсації моменту.

Проаналізовано вітчизняну нормативну, науково-методичну, теоретико-методологічну джерельну базу з проблем використання моніторингу як інструментарію для вивчення суспільно-політичних процесів, діяльності центральних органів виконавчої влади України. Запропоновано проекти Концепції та методики моніторингу діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади щодо взаємодії з інститутами громадянського суспільства.

Проанализирована отечественная нормативная, научно-методическая, теоретико-методологическая база первоисточников по проблемам использования мониторинга как инструментария для изучения общественно-политических процессов, деятельности центральных органов исполнительной власти Украины. Предложены проекты Концепции и методики мониторинга деятельности Кабинета Министров Украины, других центральных органов исполнительной власти по взаимодействию с институтами гражданского общества.

Изложены результаты изучения длительной работы магнетронов на частоту 95 ГГц с вторично-эмиссионными катодами различных типов. Показано, что несмотря на большое влияние режима работы магнетрона на вторично-эмиссионные свойства катода, длительную (тысячи часов) работоспособность магнетрона можно обеспечить не только платиновыми, но и другими типами катодов.

Розкрито сучасні теоретичні та методологічні підходи до управління сучасним суспільним розвитком, тенденції розвитку державного управління. Висвітлено європейський досвід модернізації діяльності органів державної влади, наведено їх структурно-функціональні моделі. Висвітлено теоретико-методологічні засади інституційного розвитку громадянського суспільства та його основні тенденції. Розглянуто проблеми розвитку громадських організацій, світові та європейські демократичні традиції розбудови громадянського суспільства. Охарактеризовано сутність та тенденції розвитку демократичного врядування в Україні, громадянські ініціативи в процесі вироблення та реалізації публічної політики, вплив політичної системи на розвиток громадянського суспільства та органи державної влади. Проаналізовано історичний розвиток взаємодії органів публічної влади та суспільства в Україні, горизонтальну та вертикальну взаємодію інститутів громадянського суспільства з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Висвітлено загально-теоретичні засади державної служби, сутність її проходження, умови вступу та прийняття на державну службу. Увагу приділено державно-службовим відносинам, порядку присвоєння рангів, питанням щорічної оцінки та атестації державних службовців. Розкрито сутність поняття кадрової політики, об'єкта та суб'єкта кадрової політики у сфері державної служби. Акцентовано на реалізації сучасної кадрової політики як передумові результативності адміністративної реформи. Розглянуто поняття та категорії державних службовців у законодавстві зарубіжних країни, трудові права та обов'язки даної категорії службовців.

Розкрито сучасні наукові підходи до вирішення проблеми державного регулювання позашкільної освіти. Проаналізовано досвід партнерської взаємодії центральних органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування, освітніми закладами, педагогами, батьками, студентами, учнями, громадськими об'єднаннями. Сформульовано науково-теоретичні положення, що дозволяють створювати управлінські моделі для подальшого розвитку позашкільної освіти та використовувати на практиці одержані результати. Зазначено, що пріоритетним напрямом реформування та подальшого розвитку системи позашкільної освіти та виховання є забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, здобуття дітьми та юнацтвом додаткових знань, умінь, навичок за інтересами, інтелектуальний і духовний розвиток, підготовка їх до активної професійної та громадської діяльності. Обгрунтовано доцільність формування стратегічних завдань щодо подальшого розвитку позашкільної освіти, модернізації її змісту, створення нових структурних моделей.

Висвітлено питання державного регулювання розвитку системи позашкільної освіти в Україні, на основі вивчення й узагальнення філософської, історико-педагогічної літератури й архівних матеріалів. Виявлено пріоритетні тенденції розвитку та здійснено їх теоретичний аналіз. Визначено та теоретично обгрунтовано складові державного регулювання позашкільної освіти на основі їх взаємозв'язків. Викладено концепцію державного регулювання розвитку системи позашкільної освіти в Україні з урахуванням специфіки цієї освітньої ланки. Розглянуто проектну діяльність як форму взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядуваня, неурядових і громадянських організацій в управлінні освітнім процесом позашкільних НЗ.

Розглянуто інтернет-соціалізацію обдарованих дітей та підлітків. Визначено особливості Інтернет-соціалізації гравців у рольові ігри он-лайн. Досліджено психологічні особливості підлітків-користувачів соціальних мереж. З'ясовано вплив ранньої професійної соціалізації обдрованих підлітків на розвиток мислення та світогляду. Описано етапи формування професійного часовизначення. Охарактеризовано основні мотиваційні фактори під час вибору професійної діяльності. Висвітлено сутність поняття художньої обдарованості. Вивчено механізми соціалізації в сучасному інформаційному суспільстві.

На основі вивчення та узагальнення нормативних документів та практичного досвіду виявлено необхідність удосконалення побудови системи державного регулювання розвитку позашкільної освіти в України. Обгрунтовано концептуальні підходи до вдосконалення державного регулювання позашкільної освіти за умов модернізації освітньої системи та розвитку демократії в Україні, що передбачає: збереження її потенціалу і пріоритетних напрямів діяльності та нове змістове наповнення вільного часу учнівської молоді як важливого чинника формування її ціннісних орієнтацій і соціальної компетентності. За результатами аналізу існуючої практики функціонування мережі позашкільних установ виокремлено актуальні проблеми, вирішення яких повинно визначати державну стратегію регулювання розвитку позашкільної освіти, спрямовану на її удосконалення. Викладено основні завдання та напрями реалізації Державної цільової програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 р., зміст якої полягає у модернізації позашкільної освіти шляхом створення умов і вдосконалення механізмів регулювання її сталого розвитку.

На основе изучения и обобщения нормативных документов и практического опыта выявлена необходимость совершенствования построения системы государственного регулирования развития внешкольного образования в Украине. Обоснованы концептуальные подходы к совершенствованию государственного регулирования внешкольного образования в условиях модернизации образовательной системы и развития демократии в Украине, которая предусматривает: сохранение ее потенциала и приоритетных направлений деятельности и новое содержательное наполнение свободного времени учащейся молодежи как важного фактора формирования ее ценностных ориентаций и социальной компетентности. По результатам анализа существующей практики функционирования сети внешкольных учреждений выделены актуальные проблемы, решение которых должно определять государственную стратегию регулирования развития внешкольного образования, направленную на ее улучшение. Изложены основные задачи и направления реализации Государственной целевой программы развития внешкольного образования на период до 2014 г., содержание которой заключается в модернизации внешкольного образования путем создания условий и совершенствования механизмов регулирования ее устойчивого развития.

The problem of the need to improve the state regulation of extracurricular education in Ukraine based on research and generalization of legal documents and practical experience is considered in the article. The analysis of the functioning of extracurricular institutions network in a democratization of social processes allowed to allocate a number of topical issues that have to determine the state regulation strategy of extracurricular education development, aimed at its improvement.

Автором рассмотрены условия развития личности, наиболее полного раскрытия ее способностей и дарований во внешкольных учреждениях.

Використано методологію застосування gap-аналізу та регресійного аналізу для з'ясування причин невиконання запланованих заходів та оцінювання пріоритетності зон управління виробничою програмою підприємства. Обгрунтовано застосування gap-аналізу та регресійного аналізу бюджетування виробничої програми на підприємстві хімічної промисловості. Встановлено причини невиконання запланованих заходів та оцінювання пріоритетності зон управління та рекомендовано переорієнтацію управління виробничими процесами підприємства хімічної промисловості на основі процесно-орієнтованого бюджетування. Напрямом подальших досліджень має стати обгрунтування моделі ефективної реалізації стратегії розвитку підприємства на основі процесно-орієнтованого бюджетування.

Досліджено принципи формування концепції процесно орієнтованого бюджетування під час реалізації стратегії розвитку підприємства хімічної промисловості. Обгрунтовано модель інтеграції принципів побудови концепції впровадження управління стратегією підприємства на основі процесно орієнтованого бюджетування.

Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до розв’язання наукової проблеми державного регулювання розвитку позашкільної освіти в Україні в контексті сучасних освітніх реформ. Конкретизовано сутність понять “позашкільна освіта”, “додаткова освіта”, “державне регулювання розвитку позашкільної освіти” та “механізми державного регулювання розвитку позашкільної освіти”, теоретичні й практичні питання державного регулювання позашкільної освіти, визначено його основні періоди та охарактеризовано пріоритетні тенденції становлення й розвитку. Обгрунтовано концептуальні підходи до державного регулювання позашкільної освіти як складної, багатоаспектної, динамічної системи, визначено основні напрями його вдосконалення. З огляду на результати дисертаційного дослідження та потреби сучасного стану розвитку позашкільної освіти розроблено Концепцію модернізації системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів у сфері позашкільної освіти, а також структурно-функціональну модель державного регулювання позашкільної освіти, в основу якої покладено обгрунтування механізмів державного регулювання позашкільної освіти, які базуються на пріоритетному принципі поєднання державного та громадського управління освітою.

Визначено сучасні підходи щодо реалізації стратегії розвитку підприємства, розглянуто поняття, зміст, методику процесно-орієнтованого бюджетування за умов реалізації стратегії розвитку підприємства. Удосконалено трактування поняття реалізації стратегії розвитку підприємства, процесно-орієнтованого бюджетування. Уточнено методичні підходи щодо діагностики стану розвитку підприємства. Набули подальшого розвитку методичні підходи щодо оцінювання реалізації стратегії розвитку підприємства. Сформульовано основні положення концепції впровадження процесно-орієнтованого бюджетування для реалізації стратегії розвитку підприємства хімічної промисловості. Визначено пріоритетність бізнес-процесів для реалізації стратегії розвитку підприємства. Із використанням методу аналізу ієрархій розроблено модель ефективної реалізації стратегії розвитку підприємства на основі процесно-орієнтованого бюджетування. Здійснено прогноз ефективності моделі реалізації стратегії розвитку промислового підприємства на основі процесно-орієнтованого бюджетування.

Розроблено програму автоматизації розрахунку зони радіопокриття базової станції при попередньому плануванні мережі в MathCad дозволяє знайти число базових станцій, які необхідно встановити для обслуговування з необхідною якістю заданої кількості абонентів; визначити доцільність застосування секторних антен для зменшення взаємних перешкод між станціями, що працюють у тому самому частотному каналі і розташовані в різних стільниках; знайти параметри, що визначають необхідну енергетику базових станцій.

Наведено опис різноманітних технологій безпроводового зв'язку в історичному аспекті; розглянуто використовувані у минулому та сьогоденні безпроводові технології на базі яких можна побудувати інформаційну мережу з радіодоступом; описано перспективні технології, що будуть актуальними у найближчому майбутньому.

Визначено індикатори професійної компетентності державних службовців в умовах реформування системи державного управління. Узагальнено наукові підходи до тлумачення понять "державне управління" і "публічне управління", проаналізовано взаємозв'язок цих термінів. Розглянуто основні маркери професійної компетентності державних службовців у публічній сфері. За результатами проведених досліджень встановлено, що значна частина державних службовців з різних причин не займається системним розвитком свого професійного ресурсу, основу якого становить творчий потенціал. При цьому високий рівень напруженості професійної діяльності, специфічні труднощі в системі державної служби зумовлюють проблеми в особистісно-професійному розвитку державних службовців, ускладнюючи процес розкриття цього потенціалу і, відповідно, отримання вищого рівня компетентності для здійснення професійної діяльності. Серед ефективних напрямів підготовки державних службовців і підвищення рівня їх професійної компетентності виділено розробку та обгрунтування нових критеріїв оцінки якостей, результативності та ефективності керівного персоналу у сфері державної служби, стимулювання професійного зростання в процесі щорічної оцінки, участь у відкритих конкурсах. Відповідно, розвиток подальших досліджень визначається можливістю вдосконалення теоретико-методологічних основ вивчення маркерів професійної компетентності державних службовців як прикладних аспектів гармонізації процесу їх професіоналізації з урахуванням сучасних вимог нової моделі публічного управління.

Своєрідність сучасної харчової промисловості, особливо її принципово нової сфери - індустрії здорового харчування - як науки і практики полягає в тому, що одержана і призначена для споживання продукція має відповідати основним принципам XXI століття і якість, ефективність та безпека, оскільки вона орієнтована на збереження здоров'я населення, підвищення якості життя, досягнення активного творчого довголіття. Переробна та харчова промисловість України зобов'язані забезпечити населення високоякісними харчовими продуктами за науково обгрунтованими нормами, передусім з оптимальним вмістом мікронутрієнтів і вітамінів, мінеральних елементів тощо. Головним джерелом цих сполук є сировина: плодово-ягідна (дикоросла та культивована), овочева, зернова, лікарські рослини тощо. Тому раціональним способом її перероблення, які забезпечують високу біологічну цінність продукції впродовж року, необхідно приділяти першочергову увагу. Завдання це складне й об'ємне, якщо врахувати широкий видовий склад сировини, залежність обсягу заготівель від врожайності, яка визначається головним чином метеорологічними умовами (особливо у період цвітіння), багатоманітністю технологічних способів оброблення та іншими чинниками. Необхідно також вивчати динаміку хімічного складу овочів, плодів, ягід впродовж вегетаційного періоду для визначення оптимальних термінів їх збору. Маючи за орієнтир світовий досвід виробництва продукції для здорового харчування, фахівці постійно тримають у полі зору питання удосконалення технологічних процесів, розроблення нових рецептур продуктів за умов постійної зміни вимог споживачів та досягнень науково-технічного прогресу. Цілеспрямована зміна хімічного складу та сенсорних показників традиційних харчових продуктів за допомогою різних способів модифікації надає змогу розв'язати кожне із цих завдань, про що свідчать матеріали даної роботи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л987

Рубрики:

Виробництво харчових добавок

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ