Проаналізовано основні епізоотичні та екологічні особливості ієрсиніозів (псевдотуберкульоз і кишковий ієрсиніоз) і клебсіельозів. Розглянуто питання ролі різних видів тварин як хазяїв збудників інфекцій, небезпечних для домашніх тварин і людей. Висвітлено форми контакту хазяїна, переносника та збудника, а також шляхи передачі інфекції від тварин до людей. Розкрито основні принципи діагностики та профілактики цих хвороб.

Проанализированы основные эпизоотические и экологические особенности иерсиниозов (псевдотуберкулез и кишечный иерсиниоз) и клебсиелезов. Рассмотрены вопросы роли разных видов животных как хозяев возбудителей инфекций, опасных для домашних животных и людей. Освещены формы контакта хозяина, переносчика и возбудителя, а также пути передачи инфекции от животных к людям. Раскрыты основные принципы диагностики и профилактики этих болезней.

Розглянуто питання управління закупівлями у ланцюгу поставок. Досліджено субординацію між ланцюгом поставок і ланцюгом вартості. Виявлено сучасні тенденції в управлінні закупівлями у ланцюгу поставок. Доведено ефективність формування міжфункціональних команд у ланцюгу поставок та зміни пріоритетів у закупівельної діяльності у ланцюгу поставок.

Науково обгрунтовано та розкрито практичні засади забезпечення ефективного виробництва екологічно безпечних кормових засобів. Визначено організаційні, економічні та екологічні складові технологічних аспектів у сфері кормовиробництва на підставі оцінки нормативних документів. Увагу приділено ефективності використання біологічно активних речовин у складі преміксів і комбікормів, їх ролі та впливу на продуктивні показники сільськогосподарських тварин. Викладено перспективні організаційно-економічні підходи виробництва продукції тваринництва з застосуванням бізнес-проектів за ринкових умов.

Вперше розглянуто концепцію екологічної саморегуляції паразитоценотичних угруповань, що функціонують у межах єдиного біоценотичного комплексу. Визначено еколого-епізоотичні закономірності формування та функціонування найбільш поширених і небезпечних природно-осередкових інфекційних нозоформ. Обгрунтовано поняття вторинних осередків інфекцій, як сукупності популяцій різних видів біоти, взаємодія яких спрямована до досягнення стану системної рівноваги. Вивчено механізми явища виникнення та наступної самоелімінації спалахового розмноження гризунів, як органічної реакції енергетично дестабілізованих степових екосистем на деструктивну дію комплексу природних і антропогенних факторів.

Наведено взаємозв'язок саморегуляції з тренувальним процесом як один із методів психологічної підготовки до змагань. Результати дослідження показали, що взаємодія засобів саморегуляції та компонентів змагальної діяльності суттєво підвищили результати ведення поєдинків.

Розроблено програмне забезпечення для розпізнавання фотографій дефектної підсистеми, які створюються під час сканування реальних напівпровідникових кристалів в ІЧ-променях. Наведено структурну схему та опис установки, яка використовується для одержання знімків, а також описано алгоритм розпізнавання ІЧ фотографій. Наведено способи перевірки правильності розпізнавання та запропоновано новий метод тестування коректності роботи існуючих програмних комплексів для моделювання структури та параметрів підсистеми дефектів вирощування напівпровідникових кристалів.

На основі аналізу проблеми саморегуляції в психології розглянуто саморегуляцію як складний механізм, який забезпечує побудову та реалізацію дій особистості згідно поставленої мети, значення бойових мистецтв, а саме панкратіону, заняття яким стабілізує психіку, дозволяє поставити емоції під контроль, розвиває концентрацію, вольові якості. Розкрито механізми саморегуляції поведінки підлітків, які пов'язані із сферою самосвідомості та наведені такими чинниками, як наміри, рефлексія, домагання, самооцінка. На основі дослідження, в якому були задіяні 50 підлітків, проаналізовано існуючі методики розвитку саморегуляції поведінки в процесі бойових мистецтв. Визначено структурні компоненти, які покращують результативність навчально-тренувального процесу, вміщено рисунок, таблицю, на яких показано варіативність показників психічної надійності учасників двох груп та аналіз динаміки розвитку саморегуляції.

Наведено узагальнені результати теоретичного вивчення проблеми саморегуляції особистості та саморегуляції поведінки. Розкрито особливості саморегуляції поведінки підлітків та особливості бойових мистецтв щодо впливу на розвиток саморегуляції поведінки підлітків. Виявлено особливості прояву структурних компонентів (когнітивного, мотиваційного, емоційно-вольового) та рівні розвитку (високий, середній, низький) саморегуляції поведінки підлітків у процесі оволодіння бойовими мистецтвами. Встановлено, що чинником розвитку саморегуляції поведінки підлітків є оптимізація взаємостосунків з тренером. Розроблено та апробовано програму психологічного супроводу розвитку саморегуляції поведінки підлітків. Доведено доцільність та ефективність її впровадження під час тренувальних занять із панкратіону з метою розвитку зазначеного феномену, гармонізації взаємовідносин у групі та з тренером, підвищення спортивних досягнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.222,021

Рубрики:

Дефекти напівпровідників

Шифр НБУВ: РА400629 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень деструктивних явищ, розвиток яких набув особливої інтенсивності починаючи з 80-х рр. минулого століття. Показано, що дефіцит кисню та висока засоленість вод спричинили накопичення водоростевого детриту, який не піддається гнилісному розпаду, формує придонний шар органіки та стимулює процес замулення. Зі збільшенням мілководності зростає рівень випаровуваності вод, відтак утворюється замкнене коло чинників: нестача річкового стоку - падіння рівня - зростання солоності порушення водних фітоценозів - зростання випаровуваності - зростання солоності. Деструктивний потенціал останнього чинника збільшується з кожним циклом, і нині сягає критичної межі. Лиманні екосистеми за таких умов втратили можливість до самовідновлення та майже не здатні до реалізації саморегулювальних процесів, що вимагає розроблення та впровадження заходів з відновлення та збереження водойми, від стану якої залежать чисельні прибережні та навколоводні біотопи.

Розглянуто психологію особистості спортсмена. Приділено увагу передзмагальній та передстартовій підготовці спортсменів. Охарактеризовано рівні майстерності тренера та стилі керівництва у спортивно-масовій роботі. Розкрито зміст поняття регуляції та саморегуляції у психологічній науці. Подано інформацію про мотиваційну, емоційну та вольову сфери спортсменів та її вияв у спортивній діяльності.

Встановлено, що проблему водного дефіциту для населених пунктів у долині р. Мертвовід зумовлено значною мінералізацією річкової води, сезонні зміни показників якої мають виражений вплив на якість підземних вод приповерхневого горизонту у щебенисто-піщаних пластах. Достовірного впливу річкових вод на геохімічний стан і дебіт води із глибоких горизонтів у тріщинуватих гранітах і гнейсах не виявлено. Обгрунтовано, що їх якості загрожує побудова приватних свердловин, які відкривають стік високомінералізованих приповерхневих вод до основних горизонтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г523.1

Рубрики:

Хімія напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Засобами рекреаційно-оздоровчої діяльності є тренажерні пристрої, інвентар, предмети, усі фізичні вправи, ігри, естафети - усе це пов'язано з розвагою. Основна мета рекреаційно-оздоровчої діяльності - організація дозвіллєвої діяльності за допомогою тренажерних засобів, предметів й інвентарю в інтересах зміцнення та збереження здоров'я, а не досягнення максимальних результатів у руховій діяльності. Саме вивчення історії створення та розповсюдження тренажерів у рекреаційно-оздоровчій діяльності надасть змогу визначити особливості їх функціонування для різних груп населення. Мета дослідження - дослідити історію зародження тренажерних засобів рекреаційно-оздоровчої діяльності. Для досягнення поставленої мети дослідження використовували історичний підхід. У межах історичного підходу активно застосовували порівняльно-історичний метод, який уключав два види - порівняльно-типологічний метод та порівняльно-історичний. Теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел проведено задля дослідження історичних аспектів розвитку тренажерних засобів у рекреаційно-оздоровчій діяльності. У ході дослідження визначено основи зародження тренажерів в античні часи. Проаналізовано зародження та масове розповсюдження тренажерів у другій половині XIX ст. Визначено, що фундаментатором сучасних тренажерних засобів рекреаційно-оздоровчої діяльності став шведський лікар Густав Вільгельм Зандер (1835 - 1920), який здійснив справжній прорив у сфері оздоровлення людей за допомогою тренажерних пристроїв. Висновки: винахід тренажерів має історичний характер, оскільки інтерес до здорового й сильного тіла був із давніх часів. Особлива увага до рекреаційно-оздоровчого обладнання зростає з кожним днем, тому що кількість людей, котрі бажають бути здоровими та гарними, зростає. Із появою нових технологій виробництва, матеріалів, нових розробок у конструкціях і можна досягти величезного успіху у сфері оздоровлення людей.

Засобами рекреаційно-оздоровчої діяльності є тренажерні пристрої, інвентар, предмети, усі фізичні вправи, ігри, естафети - усе це пов'язано з розвагою. Основна мета рекреаційно-оздоровчої діяльності - організація дозвіллєвої діяльності за допомогою тренажерних засобів, предметів й інвентарю в інтересах зміцнення та збереження здоров'я, а не досягнення максимальних результатів у руховій діяльності. Саме вивчення історії створення та розповсюдження тренажерів у рекреаційно-оздоровчій діяльності надасть змогу визначити особливості їх функціонування для різних груп населення. Мета дослідження - дослідити історію зародження тренажерних засобів рекреаційно-оздоровчої діяльності. Для досягнення поставленої мети дослідження використовували історичний підхід. У межах історичного підходу активно застосовували порівняльно-історичний метод, який уключав два види - порівняльно-типологічний метод та порівняльно-історичний. Теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел проведено задля дослідження історичних аспектів розвитку тренажерних засобів у рекреаційно-оздоровчій діяльності. У ході дослідження визначено основи зародження тренажерів в античні часи. Проаналізовано зародження та масове розповсюдження тренажерів у другій половині XIX ст. Визначено, що фундаментатором сучасних тренажерних засобів рекреаційно-оздоровчої діяльності став шведський лікар Густав Вільгельм Зандер (1835 - 1920), який здійснив справжній прорив у сфері оздоровлення людей за допомогою тренажерних пристроїв. Висновки: винахід тренажерів має історичний характер, оскільки інтерес до здорового й сильного тіла був із давніх часів. Особлива увага до рекреаційно-оздоровчого обладнання зростає з кожним днем, тому що кількість людей, котрі бажають бути здоровими та гарними, зростає. Із появою нових технологій виробництва, матеріалів, нових розробок у конструкціях і можна досягти величезного успіху у сфері оздоровлення людей.

Узагальнення результатів польових обліків щодо сезонно-міграційної та гніздової численності горлиці звичайної (Streptopelia turtur) на території Північно-Західного Причорномор'я засвідчують, що в 2021 р. вони були близькими до середніх багаторічних рівнів. Однак, зміна міграційного коридору та відліт горлиці до початку сезону полювання (7 серпня) спричинив хибну картину малої численності виду, близької до ситуації 2020 р. Встановлено, що головною причиною цього явища стали несприятливі метеокліматичні умови весняно-літнього періоду, які зумовили затримку дозрівання соняшнику, як ключового високоенергетичного корму мігруючих горлиць. Саме відсутність стиглого соняшнику в 2020 - 2021 рр. зумовили надранній відліт птахів, які намагались використати кормовий потенціал полів у Балканах та в Малій Азії перед переміщенням до меж зимового ареалу. Тому пік літньо-осінньої міграції прийшовся на 9 - 13 серпня, що на 12 - 17 діб раніше від середніх багаторічних термінів. Однак, виявлені в 2020 - 2021 рр. на території Північно- Західного Причорномор'я співвідношення місцевих і пролітних горлиць у межах 1:1,0 - 1,5 демонструють помітне (мінімум на -40 %) зменшення частки прилітних птахів, які в минулі десятиріччя формували основну масу міграційного потоку. Це свідчить про достатню екологічну пластичність виду, виражену в здатності місцевих і пролітних горлиць варіювати терміни міграції та міграційні коридори, реагуючи таким чином на зміни умов середовища. Останні зумовили різке зменшення мисливського вилучення горлиці - в сезоні 2021 р. здобуто лише 5,7 тис. особин, що на порядок менше ніж у 1985 - 1991 рр. Реальні оцінки обсягів літньо-осіннього прольоту горлиці через територію Дністер-Бузького пониззя показують для 2017 - 2021 рр. достовірне зменшення кількості пролітних птахів - до 0,9 млн особин, проти 1,5 - 1,7 млн, фіксованих у 1996 - 2004 рр.