Розглянуто концептуальні засади державної стратегії України, державні та ринкові регулятори економічного оновлення, питання формування сучасної управлінської еліти України як процесу адміністративної реформи. Охарактеризовано діяльність органів місцевого самоврядування у сфері соціально-економічного розвитку територій. Визначено шляхи посилення екологічної безпеки на прикладі Чорнобильської зони, основні пріоритети та напрями соціального розвитку і соціальної політики за сучасних умов.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкрито зміст світового й вітчизняного історико-філософського процесу. Досліджено онтологічні та гносеологічні аспекти філософського знання, проблеми творчості, практики, логіки та методології наукового пізнання. Висвітлено ключові аспекти соціальної філософії та філософії історії. Особливу увагу приділено філософському аналізу суспільства, феномену особистості, цінностям і ціннісним орієнтаціям, перспективам розвитку сучасної цивілізації.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкрито зміст світового та вітчизняного історико-філософського процесу. Досліджено онтологічні та гносеологічні аспекти філософського знання. Значну увагу приділено філософському аналізу суспільства, феномену особистості, цінностям і ціннісним орієнтаціям, а також перспективам розвитку сучасної цивілізації.

Аналізується світоглядна природа філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкривається зміст і суть світового та вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема, йдеться про розвиток філософії стародавніх Індії, Китаю, Греції та Риму, середньовічної філософії, філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії XVII-XIX ст., а також розвиток філософської думки в Україні. Досліджуються онтологічні і гносеологічні аспекти змісту філософського знання, акцент робиться на проблемі творчості, практики, логіки і методології наукового пізнання. Ряд питань присвячений висвітленню проблем соціальної філософії та філософії історії. Особливу увагу звернуто на філософський аналіз суспільства, феномена особистості, основні сфери соціуму, цінності в житті людини і суспільства, а також перспективи розвитку на магістральних шляхах сучасної цивілізації.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкрито зміст і суть світового й вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема, висвітлено розвиток філософії стародавніх Індії, Китаю, Греції і Риму, середньовічної філософії та філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії XVII-XIX ст., а також розвиток філософської думки в Україні. Досліджено онтологічні та гносеологічні аспекти змісту філософського знання. Особливу увагу приділено проблемам творчості, практики, логіки і методології наукового пізнання. Розглянуто питання соціальної філософії та філософії історії, а також зроблено філософський аналіз суспільства, феномену особистості, основних сфер соціуму, цінностей у житті людини і суспільства та перспектив розвитку на магістральних шляхах сучасної цивілізації.

На системній підставі розглянуто історію розвитку філософської думки, актуальні питання онтології, гносеології та соціальної філософії у контексті проблем становлення української державності, розвитку національної культури, сучасної світової філософської думки. Розкрито суть понять соціального у філософії, закону, рушійних сил розвитку суспільства, людини, індивіда, особистості, суспільного виробництва, соціального передбачення та прогнозування майбутнього. Наведено філософські концепції творчості, закони взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення. Охарактеризовано принципи діалектики.

На системной основе рассмотрены история развития философской мысли, актуальные вопросы онтологии, гносеологии и социальной философии в контексте с проблемами становления украинской государственности, развития национальной культуры, современной мировой философской мысли. Раскрыта сущность понятий социального в философии, закона, движущих сил развития общества, человека, индивидума, личности, общественного производства, социального предвидения и прогнозирования будущего. Приведены философские концепции творчества, законы взаимного перехода количественных изменений в качественные, единства и борьбы противоположностей, отрицание отрицания. Охарактеризованы принципы диалектики.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання та показано його відмінність від релігійного, наукового, художнього. Розкрито зміст світового та вітчизняного історико-філософського процесу. Висвітлено онтологічні та гносеологічні аспекти філософії, проаналізовано проблеми творчості, практики, логіки та методології наукового пізнання. Розглянуто питання соціальної філософії та філософії історії. Особливу увагу приділено філософському аналізу суспільства, феномену особистості, ціннісним орієнтаціям і перспективам розвитку сучасної цивілізації.

Проанализирована мировоззренческая природа философского знания и показаны его отличия от религиозного, научного и художественного. Раскрыто содержание мирового и отечественного историко-философского процесса. Освещены онтологические и гносеологические аспекты философии, проанализированы проблемы творчества, практики, логики и методологии научного познания. Рассмотрены вопросы социальной философии и философии истории. Особое внимание уделено философскому анализу общества, феномену личности, ценностным ориентациям и перспективам развития современной цивилизации.

На системних засадах розглянуто історію розвитку філософської думки (ФД), актуальні питання онтології, гносеології, соціальної філософії у контексті проблем становлення української державності, розвитку національної культури, сучасної світової ФД. Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, показано його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм, розкрито зміст світового та вітчизняного історико-філософського процесу. Особливу увагу приділено філософському аналізу суспільства, феномену особистості, цінностям і ціннісним орієнтаціям, перспективам розвитку сучасної цивілізації.

На системной основе рассмотрены история развития философской мысли (ФМ), актуальные вопросы онтологии, гносеологии, социальной философии в контексте проблем становления украинской государственности, развития национальной культуры, современной мировой ФМ. Проанализирована мировоззренческая природа философского знания, показано его отличие от религиозного, художественного, научного и других форм, раскрыто содержание мирового и отечественного историко-философского процесса. Особое внимание уделено философскому анализу общества, феномену личности, ценностям и ценностным ориентациям, перспективам развития современной цивилизации.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання, розкрито зміст світового та вітчизняного історико-філософського процесу. Досліджено онтологічні та гносеологічні аспекти філософського знання, зроблено акцент на проблеми творчості, практики, логіки та методології наукового пізнання. Висвітлено проблеми соціальної філософії та філософії історії. Увагу приділено філософському аналізу суспільства, феномену особистості, цінностям і ціннісним орієнтаціям, перспективам розвитку сучасної цивілізації.

Подано найбільш уживані терміни з філософії, що розглядаються у навчальному процесі сучасної вищої школи України. Наведено тлумачання ключових понять про загальні властивості, відношення та зв'язки філософії як наукової та навчально-методичної дисципліни. Розкрито сутність таких понять, як авторитарність, апологетика, апостеріорі, гносеологія, духовність, духовне виробництво, етимологізація, ментальність нації, плутократія, редукціонізм, умовивід, щастя. Подано інформацію про видатних вчених, філософів і мислителів, зокрема, В. І. Вернадського, В. К. Винниченка, О. М. Гілярова, Д. І. Донцова, К. Р. Поппера, В. В. Лесевича.

На основі узагальнення досвіду керівництва науково-дослідною діяльністю у галузі філософських, політологічних наук, теорії культури й освіти, державного управління, опанування дисертацій у провідних спеціалізованих вчених радах ВНЗ та науково-дослідних установах України, участі у роботі спеціалізованих вчених рад, наукових виданнях (журнали, збірники), науково-методичних комісіях, проаналізовано наукові здобутки та новітні концепції вітчизняних і зарубіжних досліджень, що містяться в дисертаційних роботах, виявлено їх роль і значення для розвитку української науки та культури. Простежено трансформацію суспільних вимог до наукової праці в системі вдосконалення матеріального і духовного виробництва на теренах нових обріїв української цивілізації.

Проаналізовано феномен "світоглядної аномії". Досліджено сутність національної самосвідомості як складного духовного явища, яке виникає на певному підгрунті соціально-економічного життя. Показано роль освіти та наукового знання у формуванні духовної аури особистості.

Проанализирован феномен "мировоззренческой аномалии". Исследована сущность национального самосознания как сложного духовного явления, которое имеет определенную подоплеку социально-экономической жизни. Показана роль образования и науки в формировании духовной ауры личности.

The article deals with the phenomenon of " world outlook anomaly ". The essence of national consciousness as difficult spiritual phenomenon which has the certain underlying reason of a social and economic life is investigated. The role of education and a science in formation of spiritual aura of the person is shown.

Вміщено рецензію на монографію В. Жадька "Історична пам'ять у розвитку духовності особистості (соціально-філософський аспект)", у якій з позицій системного підходу здійснено аналіз історичної пам'яті в системі духовного світу особистості на регіональному рівні. Наведено соціально-філософську основу наукової праці відомого в Україні вченого та письменника, що складається не тільки з соціологічних, історико-філософських, педагогічних праць зарубіжних і вітчизняних авторів, а й його власних теоретичних і практичних пропозицій щодо відродження історичної пам'яті. Показано, що теоретичні концепції та фактичні дані з історичної пам'яті в структурі духовності особистості можуть бути використані в навчальному процесі на філософських і філологічних факультетах ВНЗ.

Помещена рецензия на монографию В. Жадько "Историческая память в развитии духовности личности (социально-философский аспект)", в которой с позиций системного подхода осуществлен анализ исторической памяти в системе духовного мира личности на региональном уровне. Представлена социально-философская основа научного труда известного в Украине ученого и писателя, которая состоит не только из социологических, историко-философских, педагогических работ зарубежных и отечественных авторов, но и его собственных теоретических и практических предложений по возрождению исторической памяти. Показано, что теоретические концепции и фактические данные по исторической памяти в структуре духовности личности могут быть использованы в учебном процессе философских и филологических факультетах ВУЗ.

The article is a review of V. Zhad'ko monograph titled "A historical memory in a personality's development (social and philosophical aspect)". The book shows there is a lack of regional researches based on a system approach towards a social and philosophical analysis of personality's moral world. The main goal of the author, well-known and respected Ukrainian scholar, is to contribute to this field of study.

Проведено теоретико-методологічний аналіз світогляду, визначено його структурні складові, установлено, що світогляд є основою реального утвердження людини в усіх сферах її життєдіяльності, особливо в практичній та духовній діяльності. Доведено, що світогляд є способом інтерпретації буття людини, формою духовного засвоєння й розуміння навколишнього світу, реальних існуючих цінностей, знань, уявлень людини про світ та їх цілісне, практичне спрямування. Висвітлено основні функції й принципи світогляду. Конкретизовано світоглядні складові діяльності людини, що регламентовані її практичним досвідом і теоретичною діяльністю; відповідно до цього світогляд є теоретичною основою потреб, інтересів, цілей, мотивів людської діяльності з реалізації індивідуальних, індивідуально-суспільних та суспільних ідеалів відповідної історичної доби.