Показано, що зміни вмісту вільних аденозинфосфатів і енергетичний заряд у листках озимої пшениці залежать від рівня водозабезпечення, фаз росту і розвитку та сортових особливостей рослин. За умов тривалої посухи сорт пшениці Донецька 48 відзначався більшими кількістю аденозин-5-дифосфату, аденозин-5-трифосфату та енергетичним зарядом, ніж сорт Київська 7.

Проаналізовано відомості про поглинання рослинами окисненої та відновленої форм азоту, їх вплив на фотосинтез, вміст фітогормонів та стійкість до несприятливих температур.

Запропоновано математичну модель міграції свинцю в системі грунт - коренева система - наземна частина рослини; отримано значення коефіцієнтів дифузії свинцю в органах пшениці та інтенсивності його поглинання коренями; наведено результати числового моделювання міграції токсиканту за глибиною грунтового розрізу та висотою рослини за умов різноглибинної локалізації важкого металу в зоні аерації.

Ключ. слова: Triticum aestivum L., N-оксиди піридину, нітратредуктазна активність, нітрати, легкорозчинні білки
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.1*723 + П212.1-272

Рубрики:

Загальна ботаніка

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: гідромакрофіти, біопродуктивність, свинець, екомоніторинг
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*803.21-641:Г124.33,025

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми від методології дослідження інтегративних фізіологічних процесів, функціонування молекулярних механізмів перетворення енергії та регуляторних трансдукцій молекулярних сигналів до значення зеленої рослини в біосферних циклах біогенних елементів. Розглянуто структуру та функції рослинної клітини, а також питання водного режиму, фотосинтезу, дихання, мінерального живлення, гетеротрофного способу живлення, фізіології виділень, росту, розвитку та морфогенезу рослин. Наведено методи генної інженерії, які відкривають нові можливості конструювання рослин з новими практично важливими властивостями.

Освещен комплекс проблем от методологии исследования интегративных физиологических процессов, функционирования молекулярных механизмов преобразования энергии и регуляторных трансдукций молекулярных сигналов до значения зеленого растения в биосферных циклах биогенных элементов. Рассмотрены структура и и функции растительной клетки, а также вопросы водного режима, фотосинтеза, дыхания, минерального питания, гетеротрофного способа питания, физиологии выделений, роста, развития и морфогенеза растений. Приведены методы генной инженерии, открывающие новые возможности конструирования растений с новыми практически важными свойствами.

Проаналізовано проблеми фітоіндикації та фітомоніторингу провідних екологічних факторів: кліматичних (терморежиму, континентальності, гумідності, морозності), едафічних (сольового, кислотного та водного режимів грунту) та ценотичних (життєвих форм, асоціацій, фітоценозів). Викладено науково обгрунтоване пояснення змісту термінів і понять фітоіндикації та фітомоніторингу, що увійшли в наукову літературу як складова частина загальної екологічної термінології.

Проанализированы проблемы фитоиндикации и фитомониторинга ведущих экологических факторов: климатических (терморежима, континентальности, гумидности, морозности), эдафических (солевого, кислотного и водного режимов грунта) и ценотических (жизненных форм, ассоциаций, фитоценозов). Изложены научно обоснованные пояснения содержания терминов и понятий фитоиндикации и фитомониторинга, которые вошли в научную литературу как составная часть общей экологической терминологии.

Запропоновано словник-довідник термінів і понять (близько 4500) з екології та охорони природи. Наведено науково обгрунтоване тлумачення змісту термінів і понять, що ввійшли в українську літературну мову як складова частина загальної наукової термінології. Охарактеризовано структуру та функції різноманітних екосистем, визначено характер і наслідки впливу на біоту абіотичних та біотичних чинників. Висвітлено концепцію переходу до ноосфери, питання соціоекології, природоохоронної політики та законодавства, а також питання з радіаційної екології, охорони довкілля.

Висвітлено основні закони поглинання світла. Наведено стислий перелік завдань, що можуть бути вирішені в аналітичних лабораторіях для застосування спектрофотометрії, у першу чергу, для розчинів, які підлягають дії закону поглинання світла. Запропоновано окремі приклади застосування різних напрямків спектрофотометрії, зокрема спектрофотометричного титрування та диференціальної спектрофотометрії, що дають можливість визначати дуже низькі та високі концентрації речовин, значно підвищити точність вимірювання. Вміщено описи апаратури, яку використовують у вітчизняних та ряді зарубіжних лабораторій. Наведено додаткові відомості щодо практичного використання приладів для розв'язання різноманітних завдань. Розглянуто ультрафіолетову спектрофотометрію та структуру білків, що дозволяє дослідити їх конформаційні зміни у розчинах та в концентраціях, близьких до природних. Описано комплекс методів, найчастіше потрібних для аналізу рослинного матеріалу у відповідних курсах фізіології рослин, біохімії рослин, біотехнології, екології, технології переробки і контролю якості кормових та харчових продуктів.

Відображено сучасний стан знань у галузі фітофізіології - науки про функції рослин, молекулярні основи фізіологічних процесів. Висвітлено механізми регуляції та інтеграції їх у системі цілісного організму. Розкрито широке коло проблем - від методології дослідження інтегративних фізіологічних процесів, функціонування молекулярних механізмів перетворення енергії та регуляторних трансдукцій молекулярних сигналів до теорії продукційного процесу, ролі зеленої рослини у біосферних циклах речовини та потоку енергії. На основі інтеграції клітинного, тканинного й органного рівнів наведено узагальнену картину структурно-функціональної цілісності рослинного організму в процесі онтогенезу.

Розкрито суть понад 1 500 базових понять і термінів з різних галузей сучасної екології.

Раскрыта сущность более 1 500 понятий и терминов различных отраслей современной экологии.

Узагальнено сучасні знання стосовно рослинного світу та його унікальної функціональної ролі в окремих екосистемах і біосфері в цілому. Проаналізовано абіотичні та біотичні умови життєдіяльності рослин, їх екологічні групи за відношенням до різних умов існування, а також адаптаційні можливості та стійкість рослинних організмів до несприятливих факторів. Показано значення рослин у кругообігу речовин і трансформації сонячної енергії. Розкрито глобальні масштаби процесу фотосинтезу, який є основою первинної біопродуктивності, його значення у відтворенні біоресурсів і збереженні екологічної рівноваги сучасної біосфери. Розглянуто питання біоритмології, фітоіндикації та фітомоніторингу, що тісно поєднуються з екологією рослин.

Обобщены современные знания о растительном мире и его уникальной функциональной роли в отдельных экосистемах и биосфере в целом. Проанализированы абиотические и биотические условия жизнедеятельности растений, их экологические группы по отношению к разным условиям существования, а также адаптационные возможности и стойкость растительных организмов к неблагоприятным факторам. Показано значение растений в кругообороте веществ и трансформации солнечной энергии. Раскрыты глобальные масштабы процесса фотосинтеза, являющегося основой первичной биопродуктивности, его значение в воспроизводстве биоресурсов и сохранении экологического равновесия современной биосферы. Рассмотрены вопросы биоритмологии, фитоиндикации и фитомониторинга, которые тесно сочетаются с экологией растений.

Розкрито суть понад 5 000 основних понять і термінів з різних розділів екології й охорони природи. Наведено довідкові дані про біосферу Землі, її структуру, взаємозв'язки людини та природи. Розглянуто деякі прикладні аспекти охорони довкілля. Вміщено список літературних джерел (монографій, довідкових видань) з даного питання.

Раскрыта сущность более 5 000 основных понятий и терминов из различных разделов экологии и охраны природы. Приведены справочные данные о биосфере Земли, ее структуре, взаимосвязях человека и природы. Рассмотрены некоторые прикладные аспекты охраны окружающей среды. Составлен список литературных источников (монографий, справочных изданий) по данному вопросу.

Ключ. слова: Solanum tuberosum L., бульби, калюс, фази розвитку, альбуміно-глобулінова фракція, лектини, аглютинувальна активність, сортові відмінності, вірусостійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: П215.1-272

Рубрики:

Картопля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що загартування та низькотемпературний стрес в озимих зернових підвищують кількість ізопероксидаз з відносною електрофоретичною рухливістю 0,14, 0,20 та 0,23. Підвищення активності окремих ізопероксидаз може бути одним із тестів, які характеризують зимостійкість рослин.

На підставі аналізу літературних джерел розглянуто специфічні особливості біохімії часнику як лікарської рослини. Розкрито роль сірковмісних сполук, зокрема, сульфоксидів, як речовин, що визначають фармакологічну цінність цієї рослини.

Ключ. слова: галофіти, епідерма, засолення, сольовий стрес, анатомія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.64-658.74-640.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано дані, які свідчать, що дія біотичних та абіотичних стресорів зумовлює зростання вмісту високоактивних похідних кисню у рослинному організмі, яке визначають поняттям "вторинний оксидний стрес". Показано, що активні форми кисню не лише спричиняють пошкоджуючий ефект, а й беруть участь у захисті рослин, діючи як сигнальні молекули. Наприклад, пероксид водню зумовлює індукцію експресії генів білків, пов'язаних зі стійкістю до стресу.

Проведено комплексний еколого-фізіологічний аналіз шляхів надходження та закономірностей міграції свинцю в системі грунт - рослина, розкрито механізми толерантності рослин до його дії та надано прогнозні оцінки рівня забруднення цим елементом сільськогосподарської продукції. Показано, що механізми детоксикації надлишку свинцю в агроекосистемі реалізуються на всіх рівнях системи грунт - рослина й обумовлені як фізико-хімічними параметрами грунту, так і захисними механізмами рослинного організму. Обгрунтовано агротехнічні та біологічні способи, спрямовані на поліпшення стану агрофітоценозів і одержання екологічно чистої продукції.

На підставі аналізу літературних джерел, одержаних за природних (трансекти) та модельних умов (вегетаційні досліди), представлено узагальнюючий огляд різноманіття складових адаптаційного синдрому на різних рівнях організації у галофітів основних екологічних груп. Для них установлено критичні рівні концентрації солей в грунті та показано, що негативний вплив сольового стресу максимально проявляється в середині вегетації. З'ясовано роль ряду структурно-функціональних перебудов; деякі з них запропоновано як діагностичні ознаки для визначення солетолерантності рослин.