Розглянуто творчий доробок Н.Нижанківського - композитора, музикального критика, провідного громадського діяча. Зазначено, що його фортепіанна творчість сприяла збагаченню педагогічного репертуару, який грунтувався на впровадженні національних та сучасних рис музичної мови. Розкрито історичне значення фортепіанної спадщини композитора, яка полягає у популяризації за допомогою професійної музики пісенно-танцювального мелосу української культури, що ставить її на рівень світової.

Рассмотрено творческое наследие Н.Нижанковского - композитора, музыкального критика, ведущего общественного деятеля. Указано, что его фортепианное творчество способствовало обогащению педагогического репертуара, базировавшегося на внедрении национальных и современных черт музыкального языка. Раскрыто историческое значение фортепианного наследия композитора, заключающееся в популяризации через профессиональную музыку песенно-танцевального мелоса украинской культуры, что ставит её на уровень мировой.

Висвітлено публіцистичну працю визначного культурно-освітнього діяча Волині М. Тележинського, присвяченого фундатору української музики К. Стеценку. Знайдено і в перше введено у сучасний науковий обіг музично-критичний матеріал, який був опублікований на сторінках газети "Українська нива" у 1928 р. Розглянуто бібліографічний нарис, який є актуальним у час сучасної розбудови національної культури та піднімає все ще недооцінену епохою особистість К. Стеценка на найвищий щабель в історії нашої музики.

Приділено увагу національному вихованню педагогічних фахівців шляхом вивчення творів, що опираються на народну музику. Проаналізовано фортепіанний збірник "Наші веснянки" Р. Никифоріва, який ґрунтується на українському фольклорі та сучасній музичній мові. Висвітлено обробки веснянок для фортепіано Р. Никифоріва, що відзначаються тематичною різноманітністю, багатством піаністичних та художніх завдань, педагогічною цінністю.

Проаналізовано маловідому публікацію композитора Михайла Тележинського про основоположника української класичної музики М. Лисенка. Висвітлено творчість композитора, яка відіграла основоположну роль в історії української музичної культури.

Проведено науковий аналіз музично-критичного доробку видатного українського композитора Нестора Нижанківського, що є цінним внеском до історіографії української музики та відображає панораму культурно-суспільного розвитку Галичини початку ХХ ст.

Проаналізовано сучасні навчально-методичні посібники, до яких увійшли віднайдені музичні твори національного композитора української діаспори в Німеччині - О. Бобикевича. Висвітлено жанрову палітру творів, музичну мову митця, що базується на фольклорному мелосі та романтичних стильових особливостях. Засвідчено, що опубліковані нотні навчально-методичні видання матимуть мистецьку і дидактичну вартість, впровадження яких у навчальний процес допоможе виховати національно свідомих викладачів мистецьких дисциплін.

Досліджено маловідомі сторінки життєвого та творчого шляху видатного співака Й. Гошуляка, який своєю працею утверджував українське мистецтво в Канаді. Розглянуто творчі спілкування вокаліста з культурно-освітніми діячами Бойківщини кінця ХХ - початку ХХI століття. Охарактеризовано особисте листування з Й. Гошуляком, на тлі якого представлено духовний портрет маестро.

Акцентовано увагу на необхідності вивчення музично-критичного доробку Меланії Нижанківської на сторінках львівських періодичних видань 30-х років ХХ століття "Діло", "Українські вісти", "Назустріч", "Нова хата", "Жінка". Проаналізовано тематику її публікацій, жанровий спектр газетних матеріалів та авторський публіцистичний стиль. Узагальнено, що рецензії Меланії Нижанківської є важливим джерелом для дослідження музично-концертного та театрального життя краю.

Здійснено музично-теоретичний аналіз вокальних композицій Остапа Бобикевича на вірші Івана Франка. Розглянуто вплив українського фольклору і романтичних стильових особливостей на вокальну та фортепіанну партії цих композицій, охарактеризовано їх мистецьку та дидактичну цінність. Визначено внесок музичної франкініани композитора української діаспори із Німеччини у світову та українську культурну спадщину.

Здійснено аналіз публіцистичних матеріалів Остапа, Нестора, Меланії Нижанківських, присвячених концертним виступам С. Крушельницької початку ХХ сторіччя. Розглянуто рецензії, опубліковані в галицьких часописах "Діло" та "Назустріч". Охарактеризовано особисті творчі контакти композиторів Остапа і Нестора Нижанківських. Визначено джерелознавчу цінність газетних статей яскравих представників родини Нижанківських для історіографії української культури.

Здійснено музично-естетичний аналіз хорових кантат композитора Р. Никифоріва "Січ іде" та "Повстанці" на вірші В. Романюка. Наведено огляд українських музикантів, у вокально-хорових творах яких за літературну першооснову використано вірші зазначеного громадсько-культурного діяча. Прослідковано процес формування мистецького світогляду сучасного національного поета В. Романюка, суспільно-громадянські вірші якого спонукали до створення патріотичних хорових кантат. Висвітлено особливості використання Р. Никифорівим фольклорних джерел, романтичної стилістики та сучасної композиторської мови.

Наведено огляд музично-критичного доробку галицького композитора Дениса Січинського, що вийшов друком на сторінках "Діло". Розглянуто тематику рецензій, в яких висвітлювалося культурно-освітнє життя Східної Галичини кінця ХIХ - поч. ХХ ст. З'ясовано жанровий спектр пресових матеріалів митця. Описано творчі здобутки українських композиторів, визначних співаків С. Крушельницької, О. Мишуги, М. Левицького, хорового колективу "Львівський Боян", диригента О. Нижанківського, появу нових музичних видань. Проаналізовано особливості публіцистичного стилю журналіста. Досліджено джерелознавчу цінність, пізнавальну та просвітницько-виховну функції газетних публікацій Д. Січинського.

Наведено огляд музично-критичного доробку галицького композитора отця Остапа Нижанківського, що вийшов друком на сторінках "Діло". Розглянуто тематику дописів, у яких висвітлювалося культурно-освітнє життя Східної Галичини кінця ХIХ - поч. ХХ ст. З'ясовано жанровий спектр пресових матеріалів митця. Описано творчіздобутки українських композиторів, визначних вокалістів С. Крушельницької, О. Мишуги, М. Левицького, співочих колективів: хору "Дванадцятки", "Львівського Бояну", диригента о. О. Нижанківського, появу нових музичних видань. Проаналізовано особливості публіцистичного стилю журналіста. Досліджено джерелознавчу цінність, пізнавальну та просвітницько-виховну функції газетних публікацій о. О. Нижанківського.

Розглянуто світоглядні константи видатного політичного, суспільно-економічного, громадсько-освітнього, музичного діяча Галичини початку ХХ ст. отця Остапа Нижанківського. Визначено тип індивідуальної картину світу галицького митця. Висвітлено родинне середовище, релігійної еліти, у якому зростав і формувався світогляд о. О. Нижанківського. Проаналізовано діяльністьгромадсько-культурного діяча як ретранслятора української музики поза межами Східної Галичини. Описано його тісну співпрацю з М. Лисенком. Наведено його блискучі виступи на ювілейних святкуваннях та похороні наддніпрянського композитора. Охарактеризовано хорову, інструментальну, камерно-вокальну спадщину. Розглянуто впровадження ним національної соціально-економічної моделі господарювання на Стрийщині і в Галичині. Досліджено його співпрацю з політичною організацією "Підгірська рада", молодіжними товариствами "Січ", "Соколи".

Розглянуто музикологію у мультидисциплінарному середовищі сучасної гуманітарної науки й освіти. Висвітлено актуальні виміри вивчення православного співацького мистецтва: від прагматики богослужіння до сучасних художніх рішень. Досліджено феномен архетипу як спів-буття у науковому дискурсі музичної культурології. Розглянуто творчий портрет як спосіб пізнання особистості митця. Увагу приділено творчості українських композиторів і вокалістів у світі нового проєктного оперотворення. Проаналізовано смисли та коди в інструментальних творах О. Щетинського тощо.

Розглянуто фото роботи фундатора української музики, педагога, концертмейстера, громадсько-культурного діяча початку ХХ ст. Нестора Нижанківського як окремої частини публіцистичної спадщини митця. Висвітлено його діяльність в Українському фотографічному товаристві як учасника мистецьких імпрез у Львові та за кордоном. Описано діяльність на сторінках часописів "Світло й тінь", "Назустріч". Наведено перелік фото робіт Н. Нижанківського. що побачили світ на сторінках львівських часописів. Проаналізовано тематичний спектр світлопису українського композитора, який має яскраво національних характер. Встановлено, що його праці мають пізнавальний і виховний потенціал, зумовлений естетичною природою. Визначено провідні жанри фотожурналістики Н. Нижанківського, а саме інформаційний та художньо-публіцистичний. Розглянуто авторські статті, присвячені проблемам розвитку фото справи на початку ХХ ст.

Здійснено аналіз публіцистичних матеріалів Остапа, Нестора, Меланії Нижанківських, присвячених концертним виступам С. Крушельницької початку ХХ сторіччя. Розглянуто рецензії, опубліковані в галицьких часописах "Діло" та "Назустріч". Охарактеризовано особисті творчі контакти композиторів Остапа і Нестора Нижанківських. Визначено джерелознавчу цінність газетних статей яскравих представників родини Нижанківських для історіографії української культури.