Разработаны методические рекомендации к проведениию семинарских занятий и самостоятельной работы студентов высших учебных заведений. Для каждой темы приведены списки соответстующих первоисточников, учебников, проведенных исследований и предложены темы рефератов. Выделены основные проблемы, которые необходимо изучить в процессе самостоятельной подготовки.

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми ідеального. Запропоновано концепцію об'єктивності ідеального, що грунтується на розумінні єдиної субстанціальної єдності природи та суспільства. Обгрунтовано положення про існування ідеального як об'єктивної форми реальності, що реалізується в здатності одиничної реальності через ставлення до іншої виявляти всю повноту своєї природи. Встановлено, що специфіка ідеального полягає у здатності соціально-економічної реальності створювати свій власний загальний образ, а не відображати своєю реальністю щось принципово позабуттєве, що перетворює саме буття. Розкрито специфіку конкретних форм існування об'єктивної реальності духу, або об'єктивної ідеальності, тобто абстрактної форми ідеї та рівного власній сутності і тому конкретного образу ідеалу. Обгрунтовано висновок, що в соціально-економічній реальності об'єктивна ідеалізація через відчуження даною реальністю свого власного загального образу здійснюється не тільки всупереч, а завдяки усьому особливому та людському, що є в ній. На підставі реально існуючої ідеалізації економічної суспільної єдності, що є її загальним образом у вигляді грошей, конкретизовано специфіку свідомості через здатність не тільки відображати об'єктивно існуючу ідеалізацію буття, але й здійснювати саму ідеалізацію як суспільно значущу об'єктивну мисленнєву форму.

Висвітлено питання екзистенціалізму, аналітичної та комунікативної філософії, сучасної філософської герменевтики, філософії постпозитивізму та постмодернізму. Викладено методологічні концепції новітньої філософії науки. Визначено різновиди закордонної марксистської філософії. Проаналізовано особливості розвитку філософії в СРСР.

Досліджено можливості людської свідомості у справі виявлення історичної перспективи, яка б висвітлювала реалії сучасної капіталістичної практики навіть за умов, коли необхідно відтворені цими реаліями мислені форми пригнічують здатність людської свідомості бачити реальність у перспективі. За таких умов здатність буття до виявлення зовні свого виду реалізується зворотним чином, виходячи зі здатності свідомості діяти усупереч всілякій обмеженості, тим самим представляючи дійсність безумовного виміру реальності. Звідси ж і соціальна необхідність фантазій, упереджень людської свідомості, які, проте, можуть відігравати досить реальну роль, зворотним шляхом, через процедуру фальсифікації, виявляючи те, що практично, реально, відрізняється від фантазії.