Ключ. слова: Achillea nobilis L., Achillea inundata Kondr., Achillea ochroleuca Ehrh., аминокислотный анализатор, незаменимые аминокислоты
Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.113

Рубрики:

Окремі біохімічні продукти лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что положения Болонской декларации подлежат неуклонному внедрению в учебный процесс медицинских ВУЗ. Рассмотрены вопросы преподавания фармакогнозии по кредитно-модульной системе. Переход к данной системе преподавания способствует повышению мотивации студентов к образованию на протяжении всего периода обучения.

В результате фитохимического изучения лофанта анисового установлены: флавоноиды, гидроксикоричные кислоты, кумарины, эфирные масла, определены их физико-химические показатели. Количественное содержание эфирного масла составляет 0,79 %. Методом газожидкостной хроматографии в эфирном масле лофанта анисового идентифицированы 26 компонентов. Основными из них являются метилхавикол (44,91 %), метилэвгенол (38,11 %), лимонен (6,18 %). Изучена динамика накопления эфирного масла в сырье лофанта анисового, максимальное содержание его отмечено в фазу начала созревания семян. Установлена антимикробная активность эфирного масла лофанта анисового.

Определена роль терминов экологии в изучении фармакогнозии и ботаники. Экологические термины имеют греко-латинскую основу и позволяют улучшить эффективность учебного процесса.

Химическая терминология фармацевтической химии и фармакогнозии изоморфна и занимает значительную часть в учебном процессе фармакогнозии.

Проанализированы методические аспекты преподавания фармакогнозии англоязычным студентам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 + П381.9-272.5

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Інші хвойні породи

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены положения по преподаванию фармакогнозии в Запорожском государственном медицинском университете по кредитно-модульной системе, которая способствует повышению мотивации студентов к учебе на протяжении всего периода подготовки. Показаны особенности использования современных информационных технологий в преподавании фармакогнозии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.742

Рубрики:

Сечогінні засоби рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.113

Рубрики:

Окремі біохімічні продукти лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 + Р282.113

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Окремі біохімічні продукти лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При термической обработке и введении серы в абрикосовое масло уменьшается содержание олеиновой кислоты 65,12 - 59,56, 59,38 и 60 %. Одновременно увеличивается количество линолевой кислоты 28,68 - 30, и до 31,31 %. Понижаются также значения йодного числа 114,55 - 108; 104, и 96,87.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 + П214.38

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.11

Рубрики:

Лікарська сировина рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Незаменимой лекарственной формой при лечении раневых повреждений остаются мази, интерес к которым в последние годы сильно возрос в связи с тенденцией включения в их состав фитопрепаратов. С целью изучения ранозаживляющей активности мази, содержащей эфирное масло тысячелистника пойменного, использована модель химического ожога, вызванного 20 % спиртовым раствором серной кислоты. В результате фармакологических исследований установлено ранозаживляющее действие изучаемой мази, проявляющееся в достоверном увеличении скорости регенерации дефекта кожного покрова. Это свидетельствует о перспективности применения эфирного масла тысячелистника пойменного в виде мази для лечения ожогов.

Медицинская и фармацевтическая терминология является главным элементом общения специалиста. Активное овладение специальной лексикой облегчает процесс обучения студентов, формирует лексический запас будущего специалиста. Изучение латинского языка в медицинском учебном заведении должно преследовать профессиональную цель - готовить терминологически грамотного врача и провизора, владеющих нормами литературного языка, лексикой медицинской отрасли, способных пользоваться языковыми элементами. Многие названия животных и растений греческого языка используются в составе зоологических и ботанических терминов, которые формировались в Древней Греции. Многие современные термины являются латинизированым греческим языком. Поставлена цель - исследовать применение наиболее распространных греческих и латинских терминов, вошедших в язык медицины и фармации. Материалом исследования являются греческие и латинские термины, которые используются в анатомической, клинической и ботанической терминологии. Методы исследования: аналитический, сравнительный, лингвистический, биологический. Как показали исследования, каждая из трех терминосистем имеет существенные различия в использовании греко-латинских терминов. В анатомической терминосистеме используются, главным образом, термины латинского происхождения. В клинической терминологии чаще используются термины греческого происхождения. Основным признаком научного языка фармации (и ботаники, в первую очередь) является ее гетерогенность. Язык ботаники базируется на рангах таксономической иерархии. Ее основу создает биноминальная номенклатура названий растений. Видовые эпитеты-композиты содержат 78,95 % латинско-латинских терминов, 12,25 % - греко-греческих и 8,79 % - латинско-греческих терминов-гибридов. Таким образом, термины нормальной анатомии латинского происхождения, клинические - греческого. В ботанической номенклатуре основу создает биноминальная система названий растений. При этом используется латинизированный язык на основе греческих и латинских терминов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Портулак городній (ПГ) та портулак великоквітковий (ПВ) здавна використовуються в народній медицині, але їх хімічний склад вивчено недостатньо. Тому виникає необхідність проведення комплексного фармакогностичного вивчення даних рослин. Мета роботи - вивчення якісного складу та кількісного вмісту мінеральних елементів ПГ та ПВ. Вивчення мінерального складу трави ПГ та ПВ проводили за допомогою методу рентгенофлуоресцентної спектрометрії. Було встановлено наявність та визначено кількісний вміст 13-ти мінеральних елементів у траві ПГ та 12 мінеральних елементів у траві ПВ. Висновки: одержані дані можуть бути використані під час розробки нових фітозасобів на основі сировини ПГ та ПВ.

Мета роботи - дослідження якісного та кількісного складу біологічно активних речовин, що містяться в надземній частині волошки розлогої, для визначення перспектив її застосування в медичній і фармацевтичній практиці. Об'єкт дослідження - волошки розлогої (Centaurea diffusa Lam.) трава, що зібрана на території м. Запоріжжя наприкінці липня 2018 р. Для визначення якісного та кількісного складу використовували метод газової хроматографії на приладі Agilent 7890B GC System (Agilent, Santa Clara, CA, USA) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC/MSD (Agilent, Santa Clara, CA, USA). Дослідження свідчать про наявність у сировини волошки розлогої 55 речовин, що належать до різних груп біологічно активних сполук: 9 фенолів, 9 спиртів, 8 карбонових кислот (насичених і ненасичених), 7 естерів, 5 алканів, 4 гетероциклічні сполуки, 4 кетони, 3 терпени, 2 альдегіди, 1 алкен, 2 моносахариди, 1 гідразид. Але за процентним відношенням ці дані різняться з загальним вмістом сполук. Найбільші частки належать фенолам - 21,45 %, карбоновим кислотам - 19,71 %, спиртам та естерам - 17,63 та 12,43 % відповідно. Серед усіх знайдених сполук основну частку становить ретусин (фенольні сполуки) - 15,53 %, 4-гексадеканова (пальмітинова) кислота - 12,25 %, 2-етил-2-(гідроксиметил)-1,3-пропандіол - 8,17 %, етиловий естер 2-гідрокси-1-(гідроксиметил)гексадеканової кислоти (пальмітин) - 4,3 %. Грунтуючись на цих даних, а також на відомостях фахової літератури, можна передбачати перспективи використання волошки розлогої в медичній і фармацевтичній практиці. Висновки: за допомогою газової хроматографії вперше встановили хімічний склад трави волошки розлогої. Визначили наявність 55 компонентів, які належать до різних груп біологічно активних речовин. Результати доводять перспективність та актуальність досліджень хімічного складу волошки розлогої для створення нових фітопрепаратів на її основі.

Мета роботи - дослідження якісного та кількісного складу біологічно активних речовин, що містяться в надземній частині волошки розлогої, для визначення перспектив її застосування в медичній і фармацевтичній практиці. Об'єкт дослідження - волошки розлогої (Centaurea diffusa Lam.) трава, що зібрана на території м. Запоріжжя наприкінці липня 2018 р. Для визначення якісного та кількісного складу використовували метод газової хроматографії на приладі Agilent 7890B GC System (Agilent, Santa Clara, CA, USA) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC/MSD (Agilent, Santa Clara, CA, USA). Дослідження свідчать про наявність у сировини волошки розлогої 55 речовин, що належать до різних груп біологічно активних сполук: 9 фенолів, 9 спиртів, 8 карбонових кислот (насичених і ненасичених), 7 естерів, 5 алканів, 4 гетероциклічні сполуки, 4 кетони, 3 терпени, 2 альдегіди, 1 алкен, 2 моносахариди, 1 гідразид. Але за процентним відношенням ці дані різняться з загальним вмістом сполук. Найбільші частки належать фенолам - 21,45 %, карбоновим кислотам - 19,71 %, спиртам та естерам - 17,63 та 12,43 % відповідно. Серед усіх знайдених сполук основну частку становить ретусин (фенольні сполуки) - 15,53 %, 4-гексадеканова (пальмітинова) кислота - 12,25 %, 2-етил-2-(гідроксиметил)-1,3-пропандіол - 8,17 %, етиловий естер 2-гідрокси-1-(гідроксиметил)гексадеканової кислоти (пальмітин) - 4,3 %. Грунтуючись на цих даних, а також на відомостях фахової літератури, можна передбачати перспективи використання волошки розлогої в медичній і фармацевтичній практиці. Висновки: за допомогою газової хроматографії вперше встановили хімічний склад трави волошки розлогої. Визначили наявність 55 компонентів, які належать до різних груп біологічно активних речовин. Результати доводять перспективність та актуальність досліджень хімічного складу волошки розлогої для створення нових фітопрепаратів на її основі.