Проаналізовано функціонування пісенного образу Дунаю в поезії Т.Шевченка, що належить до найулюбленіших поетичних символів і персонажів українських народних пісень. Підкреслено продуктивне використання поетом естетичного потенціалу фольклорної символіки, за допомогою якої твориться особлива аура, що гармонійно резонує з народним, національним міфопоетичним світом.

Проанализировано функционирование песенного образа Дуная в поэзии Т.Шевченко, принадлежащего к наиболее любимым поэтическим символам и персонажам украинских народных песен. Подчеркнуто продуктивное использование поэтом эстетического потенциала фольклорной символики, с помощью которой создается особенная аура, гармонично резонирующая с народным, национальным мифопоэтическим миром.

Висвітлено місце категорій "Україна", "родина", "смерть", "час", "шлях", "добро і зло", "помста", "любов" "самотність", "революціонізм", "доля", "слово" у творчості Т. Шевченка. Розкрито антропологічний аспект Шевченківської тематики. Увагу приділено біблійним темам і мотивам, християнській агіографії у літературній творчості письменника. Охарактеризовано духовний світ, естетичні та поетикальні засади митця. Проаналізовано факти звернення поета до книг Старого та Нового Завіту, творів релігійної літератури про святих, зокрема, у контексті використання сюжетної, мотивної й образної організації.

Освещено место категорий "Украина", "семья", "смерть", "время", "путь", "добро и зло", "месть", "любовь" "одиночество", "революционизм", "судьба", "слово" в творчестве Т. Шевченко. Раскрыт антропологический аспект Шевченковской тематики. Внимание уделено библейским темам и мотивам, христианской агиографии в литературном творчестве писателя. Охарактеризован духовный мир, эстетические и поэтикальные основы художника. Проанализированы факты обращения поэта к книгам Старого и Нового Завета, произведениям религиозной литературы о святых, в частности, в контексте использования сюжетной, мотивной и образной организации.

Розглянуто головний твір (документ) Кирило-Мефодіївського братства "Книги буття українського народу" - відображення української духовної ситуації середини 1840-х, квінтесенція української думки, наснаженої візією національного відродження. "Книги буття" - чи не найпізніший документ Кирило-Мефодіївського братства, напрацювання, написане М. Костомаровим під кінець 1846 р. На його ідеології відбилися дискусії у вузькому колі братчиків (Гулак, Білозерський, Шевченко), їх листування (зокрема, листи Куліша до Костомарова), а найбільше - літературні твори Шевченка і Куліша. Головною передумовою його постання була атмосфера духовного піднесення, що почалося з виходом "Кобзаря". "Книги буття" - це також відгук на ширення в Україні слов'янської ідеї, що набувала смислу національного відродження.

На сьогодні кісткові цементи набули широкого використання в ортопедії. Спектр призначень кісткових цементів дуже великий і потребує різних якостей залежно від мети. Тому дослідники змушені проводити власні дослідження для вивчення механічних властивостей кісткових цементів. Мета роботи - визначити в експерименті значення модуля пружності й межі міцності кісткових цементів Palacos для подальшого використання в математичних моделях остеосинтезу й ендопротезування. Досліджували зразки двох марок цементу - Palacos R і Palacos fast. З кожного типу цементу були виготовлені зразки діаметром 5 мм і довжиною 10 мм. Дослідження проводили через 2 години і через 2 доби після полімеризації. На кожному етапі випробували на стиск по 10 зразків цементу кожного типу. Через 2 години полімеризації статистично значущу перевагу величини межі міцності мали зразки з Palacos fast - 105,77 +- 3,19 МПа над зразками з Palacos R - 87,24 +- 3,70 МПа. Статистично значуще більшим виявився модуль пружності зразків з Palacos fast - 2942,50 +- 99,67 МПа порівняно зі зразками з Palacos R - 82542,40 +- 65,55 МПа. Через 2 доби після виготовлення міцнісні характеристики кісткових цементів змінились у бік збільшення. Так, межа міцності зразків з Palacos fast визначилась як 116,39 +- 2,85 МПа, що статистично значуще більше, ніж у зразків з Palacos R, у яких цей показник становив 95,58 +- 4,53 МПа. Аналогічні тенденції виявилися характерними й для показників модуля пружності, який становив 3048,93 +- 108,70 МПа для зразків з Palacos fast і 2642,90 +- 22,93 МПа для зразків з Palacos R. Величина модуля пружності зразків з обох марок кісткового цементу має статистично значущу тенденцію до збільшення. У середньому величина модуля пружності для зразків із цементу Palacos R збільшилася на 4,0 +- 2,6 %, зразків із цементу Palacos fast - на 3,5 +- 1,4 %. Висновки: кістковий цемент Palacos R після закінчення процесу полімеризації має модуль пружності 2542,40 +- 65,55 МПа і межу міцності 87,24 +- 3,70 МПа, що статистично значуще нижче (р = 0,001) за показники модуля пружності 2942,50 +- 99,67 МПа і межі міцності 105,77 +- 3,19 МПа зразків із цементу Palacos fast. Величини показників межі міцності й модуля пружності зразків кісткових цементів обох досліджених марок мають статистично значущу (р = 0,001) тенденцію до збільшення протягом 2 діб, у середньому на 9,6 +- 10,1 % і 3,5 +- 4,0 % відповідно. Отримані значення величин модуля пружності й межі міцності кісткових цементів Palacos R і Palacos fast можуть бути використані при математичному моделюванні різних варіантів ортопластики.

Одним з основних ускладнень при монокондилярному ендопротезуванні колінного суглоба є нестабільність компонентів ендопротеза. При плануванні операції необхідно враховувати мінеральну щільність кісткової тканини (КТ) для запобігання негативним наслідкам у післяопераційному періоді, таким як асептичний та септичний процеси в зоні встановлення компонента ендопротеза. Мета дослідження - провести порівняльний аналіз результатів дослідження характеристик щільності КТ за даними комп'ютерної томографії та запропонованого пристрою. Для розв'язання поставленого завдання було проведене дослідження щільності КТ ділянки опилу великогомілкової кістки за допомогою вимірювального пристрою. Для порівняння результатів виконували дослідження щільності КТ в зоні інтересу великогомілкової кістки за КТ-зображеннями колінного суглоба за шкалою одиниць Гаунсфілда в 9 зонах. Досліджували дві групи по 10 хворих: I група - пацієнти, у яких за даними денситометрії була визначена остеопенія (Т-score від -1,0 до -2,5), II група - за денситометрією Т-score був меншим від -2,5. Висновки: сучасні методи медичної візуалізації, у тому числі КТ, дають не тільки точні дані щодо змін структур КТ, а й можливість визначити фізичні властивості тканин - оптичну абсорбцію кісткових структур, геометричні розміри тощо. Однак томографічні дослідження на сьогодні все ж залишаються доволі дорогими, тому розробляються більш доступні способи визначення фізичних даних кістки. Розроблений спосіб та пристрій вимірювання щільності КТ дозволяє швидко та об'єктивно визначити якість кістки в зоні резекції. Але в деяких випадках у хворих зі зниженою щільністю КТ виникає необхідність у додатковому передопераційному проведенні КТ-досліджень.

Біль є основною причиною ендопротезування суглобів, але для багатьох пацієнтів це дає можливість відновити функціональні спроможності. Анкети для самозвітів відображують сприйняття людьми власного стану здоров'я та задоволеність ним. Більше того, фізичні функції краще характеризують самі пацієнти, ніж лікарі. Мета роботи - визначити ефективність розробленої методики монокондилярного ендопротезування колінного суглоба в умовах зниженої щільності кісткової тканини. Досліджені 3 групи пацієнтів: I група - 59 (67,8 %) осіб, пацієнти з нормальною щільністю кістки, яких оперували за класичною методикою монокондилярного ендопротезування; II група - 6 (6,9 %) осіб, пацієнти зі зниженою щільністю кісткової тканини, яким було проведено монокондилярне ендопротезування за авторською методикою, III група - 22 (25,3 %) пацієнти зі зниженою щільністю кісткової тканини, яким виконували монокондилярне ендопротезування колінного суглоба за класичною методикою. Усім пацієнтам до та через рік після ендопротезування було проведене анкетування за опитувальником KOOS. Висновки: у пацієнтів II групи, яким було зроблене монокондилярне ендопротезування за новою методикою, результати наближалися до таких I групи - пацієнтів без остеопорозу. З огляду на те, що в II групі були пацієнти доволі похилого віку, результати ендопротезування трохи нижчі, але близькі до таких I групи та кращі, ніж у пацієнтів III групи. Ускладнень у пацієнтів II групи не було. Авторська методика монокондилярного ендопротезування колінного суглоба дозволяє не тільки отримати хороші результати на фоні остеопоротичних змін, а і збільшити вікову границю оперованих хворих, вона може бути запропонована до більш широкого використання.

Нестабільність компонентів ендопротеза є одним із основних ускладнень, чому сприяє прогресуючий остеопороз, в основному у жінок похилого віку. Для профілактики подібних ускладнень розроблено методику превентивного зміцнення зони опилу великогомілкової кістки за рахунок використання двох кортикальних металевих гвинтів. Мета роботи - провести аналіз математичного моделювання напружено-деформованого стану моделей нижньої кінцівки за різних умов монокондилярного ендопротезування колінного суглоба (КС). Змоделювати варіанти зміцнення остеопоротичної кісткової тканини під компонентом тибіального ендопротеза. Розроблено модель нижньої кінцівки з монокондилярним ендопротезом з медіального боку КС. Вивчено напружено-деформований стан моделі за нормальної щільності кісткової тканини та в умовах остеопорозу. Моделювали варіанти зміцнення остеопоротичної кісткової тканини під опорною платформою ендопротеза, для чого під нею у великогомілковій кістці проводили два армуючі гвинти у двох варіантах: у фронтальній площині та сагітальній площині. Аналіз результатів проведеного математичного моделювання напружено-деформованого стану моделей нижньої кінцівки за різних умов монокондилярного ендопротезування КС дозволяє говорити про те, що наявність остеопорозу кісткової тканини значно погіршує ситуацію як з розподілом напружень в елементах моделі, так і з величинами їх відносних деформацій. Особливо це позначається на великогомілковому компоненті моделі. Проведення армуючих гвинтів у великогомілкову кістку під платформу ендопротеза дозволяє поліпшити ситуацію, але тільки у разі їх проведення в сагітальній площині. Висновки: наявність остеопорозу призводить до збільшення величин напружень у кістковій тканині, яка контактує з елементами ендопротеза, а також до збільшення величин відносних деформацій як у кістковій тканині, так і в елементах ендопротеза. Проведення армуючих гвинтів у сагітальній площині дозволяє знизити рівень напружень у великогомілковій кістці, а також зменшити величини відносних деформацій у ній. Проведення гвинтів у фронтальній площині не справляє значного впливу на зміни напружено-деформованого стану моделі.