Досліджується історія та культура населення Верхнього Попруття напередодні утворення Київської держави. Всебічно аналізуються всі категорії археологічних пам'яток досліджуваного регіону - городища, селища, могильники, святилища і культові місця. Розроблена типологія фортифікаційних споруд, жител, керамічного посуду, періодизація та хронологія археологічних старожитностей, показано їхні локальні особливості та культурно-племінну належність.

Висвітлено історію східнослов'янського населення VIII - X ст. між Дніпром і Карпатами. Розглянуто питання соціально-економічного розвитку населення на основі комплексного аналізу археологічних пам'яток культури, а також залучення писемних, етнографічних нумізматичних джерел, остеологічного та палеоботанічного матеріалів. Розкрито загальні засади типології житлових споруд, описано напівземлянки каркасно-стовпової, зрубної конструкцій, наземні житла з підвалами, їх планову структуру, сімейні культові місця, зокрема родового та общинного значення, об'єкти природного походження, знаково-символічну орнаментацію глиняних виробів.

Освещена история восточнославянского населения VIII - Х ст. между р.Днепр и Карпатами. Рассмотрены вопросы социально-экономического развития населения на основе комплексного анализа археологических памяток культуры, а также привлечения письменных, этнографических нумизматических источников, остеологического и палеоботанического материалов. Раскрыты общие основы типологии жилых сооружений, описаны полуземлянки каркасно-столбовой, срубной, наземное жилье с подвалами, их плановая структура, семейные культовые места, в частности родового и общинного значения, объекты природного происхождения, знаково-символическая орнаментация глиняных изделий.

Досліджено історію східнослов'янського населення VIII - X ст. між Дніпром і Карпатами за матеріалами райковецької культури. На підставі комплексного аналізу археологічних старожитностей, писемних етнографічних, нумізматичних джерел, остеологічного та палеоботанічного матеріалів розглянуто господарську діяльність, соціальний розвиток і вірування населення райковецької культури. Проаналізовано рівень розвитку землеробства, тваринництва, промислів, ремесел, торгово-економічних відносин райковецької культури, досліджено сакральні пам'ятки, пов'язані з язичницькими віруваннями її населення, розроблено типологію культових споруд. Визначено риси соціальної структури східних слов'ян, основу якої складала община, що входила до складу племені. З'ясовано, що племена об'єднувалися у союзи племен - племінні княжіння, які заклали передумови формування Київської держави.

Наведено матеріали досліджень, присвячених Хотинській битві 1621 р., зокрема, питанням джерелознавства, історіографії, військового мистецтва, археології та архітектури козацької доби. Розглянуто "Хотинську війну" Г. Каменаци як важливе джерело до вивчення історії України. Охарактеризовано козацькі традиції в січовому русі Галичини та Буковини початку XX ст. Висвітлено питання культури та побуту населення Хотинщини в дослідженнях П. А. Несеровського. Показано значення церковно-релігійного чинника у створенні антитурецької козацько-польської воєнної коаліції 1621 р. Розкрито характерні риси поселень і особливості планування народних житлових споруд Хотинщини XVII - XIX ст. Подано інформацію про розвідувальні заходи польсько-литовського та козацького війська у Хотинській битві 1621 р. Увагу приділено історії створення та перспективам розвитку Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця".

Рассмотрены находки земледельческих орудий труда и палеоботанические материалы из поселений типа Луки Райковецкой и древнерусских городищ на территории Буковины. О переходе населения региона в VIII - IX вв. к паровой системе земледелия свидетельствует появление новых сельскохозяйственных орудий (наральников с плечиками, мотыг, серпов, по форме близких к эллипсоидной кривой); переход к ручным мельницам с выгнутым нижним и выпуклым верхним поставами; культивирование озимой ржи. В древнерусское время использовались эффективные ранние (древнерусские) плуги. Уборка урожая производилась серпами и косами-горбушами. Основными культурами были рожь, просо, ячмень и овес. Также выращивали пшеницу, бобовые и технические культуры. Основной системой земледелия была паровая (двух- и трехполье).

Висвітлено життєвий і творчий шлях чехословацького археолога українського походження Івана Борковського - першовідкривача празької археологічної культури.

Исполнилось 100 лет со дня рождения известного украинского археолога, историка, краеведа, популяризатора археологических знаний Бориса Анисимовича Тимощука (1919 - 2003). Большая часть жизни и научного творчества ученого связана с Буковиной и г. Черновцы. Свою научную деятельность он начал в конце 1940-х гг. в качестве археолога в местном областном краеведческом музее. В конце 1960-х г. перешел на работу в Черновицкий государственный университет, а в 1970 г. продолжил свою научно-исследовательскую деятельность в Черновицком отделе Института истории АН Украины. В 1984 - 1997 гг. работал на должности ведущего научного сотрудника Института археологии АН СССР (с 1992 г. - Института археологии РАН). С именем Б. А. Тимощука связано открытие большинства археологических памятников Буковины. Особое место в его научной деятельности занимали исследования раннеславянских древностей пражско-корчакской и райковецкой культур, а также археологические памятники эпохи Киевской Руси и Галицко-Волынского княжества. Археологические исследования Б. А. Тимощука продолжают его ученики и последователи. В Черновицком национальном университете имени Юрия Федьковича проводятся научные конференции в честь Б. А. Тимощука. На доме, где жил ученый, установлена мемориальная доска. Решением Черновицкого городского совета одна из улиц города названа его именем. В 2018 г. Б. А. Тимощук награжден Почетным знаком отличия Черновицкого областного совета "За заслуги перед Буковиной" (посмертно).

Наведено результати досліджень старожитностей і культурної спадщини Посулля, історії Лубенщини, колекцій Лубенського краєзнавчого музею імені Г. Я. Стеллецького. Особливу увагу приділено науковій і музейній діяльності фундатора музею, археолога та спелестолога Г. Я. Стеллецького (1878 - 1949), видатним лубенцям, які допомагали створенню музейного осередку в Лубнах, колекціям закладу, а також археологічним, історичним та етнографічним дослідженням в Лубенському районі та Нижньому Посуллі. Розглянуто невідому працю Матвія Астряба "Лубенський Малоросійський полк". Подано інформацію про глеки лівобережного типу із Шишацького могильника. Досліджено мікротопоніми околиць м. Лубни. Висвітлено життя та діяльність фундатора і першого директора дослідної станції лікарських рослин П. Гавсевича (1883 - 1920).

Висвітлено життєвий шлях та науковий доробок видатного українського археолога зі світовим ім'ям Бориса Онисимовича Тимощука (1919 - 2003). Визначено вклад ученого у вивчення найдавнішого минулого Буковини, проаналізовані його основні праці з історії давніх слов'ян та Київської Русі. Акцентовано на значенні робіт науковця у вивченні формування слов'янської общини (громади) та еволюції язичницьких вірувань та обрядів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т491.0 + Т4(45УКР337)4-410

Рубрики:

Археологія - Знаряддя праці

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено актуальну проблематику всесвітньої історії, історії релігії, етнології, археології. Вперше введено у науковий обіг маловідомі джерела, зокрема експедиційні матеріали науковців кафедри. Увагу приділено відомостям про половців у польських джерелах XI - XIV ст. Розглянуто соціальну базу англійської армії в роки Столітньої війни (1337 - 1453). Описано особливості православного церковно-релігійного життя на території Чернівецької області в 1944 - 1990 рр. Розглянуто символіку рослинного орнаменту в буковинському писанкарстві. Акцентовано на етнофестивалі як засобі збереження і пропагування традиційної культури (на прикладі Чернівецької та Закарпатської областей) тощо.