Представлена информация о закономерностях функционирования бактериального сообщества в гигантских равнинных водохранилищах днепровского каскада интенсивного комплексного использования. На основе полученных автором многолетних данных о структурно-функциональных характеристиках бактериопланктона установлены специфические стадии в его сукцессии, обусловленные воздействием конкретных природных и антропогенных факторов. С учетом различных этапов существования водохранилищ дана количественная оценка участия бактерий в трансформации органического вещества в продукционно-деструкционных процессах, трофических цепях и потоке энергии, осуществляемом планктонным сообществом. Установлены особенности функционирования бактериопланктона в условиях радиоактивного и токсического загрязнения водной среды. Приведена многолетняя оценка сапробности днепровских водохранилищ по микробиологическим показателям.

У польових дослідах (2000 - 2003 рр.) вивчено взаємодіючий вплив норм висіву та доз добрив на урожайність нових сортів зернобобових культур (горох, нут, чина). Встановлено, що внесення фосфорних добрив у дозі РЗО під час вирощування сортів гороху Норд, Дамир-2 та Харківський янтарний з нормами висіву 1,0 - 1,4 млн. шт./га схожих насінин забезпечує формування врожаю зерна 13,7 - 33,1 ц/га (приріст урожаю, в порівнянні з неудобреним контролем, становить 0,5 - 2,1 ц/га). Під час внесення складних добрив (дози N8P32, N16P64) у поєднанні з різними нормами висіву додавання врожаю зерна сорту нугу Колорит становить 0,3 - 2,6 ц/га, сорту Смачний - 1,1 - 2,5 та сорту чини Красноградська 7 - 0,2 - 2,5 ц/га.

Одержано оригінальний набір з 17-ти клонів гібридом-продуцентів моноклональних антитіл до Fc-фрагментів IgG людини. Порівняльно вивчено можливість використання пероксидазних кон'югантів одержаних моноклональних антитіл у складі імуноферментних тест-систем компанії "ДіаПрофМед" для діагностики сифілісу, краснухи, токсоплазмозу та цитомегаловірусної інфекції. Доведено, що застосування пероксидазних кон'югантів двох моноклональних антитіл (156С10 і 153H11) у складі п'яти діагностичних наборів забезпечує високі показники специфічності й чутливості.

Виявлено специфіку підготовки вчителя математики за заочною формою навчання. Визначено мету, зміст і вимоги щодо методичної підготовки майбутніх педагогів за умов реформування загальноосвітньої школи. Здійснено структурування диференційованого змісту методичної підготовки вчителя математики та вперше виділено її рівні для студентів заочної форми на різних етапах навчання у ВНЗ. Розроблено та експериментально апробовано методику використання комп'ютерних технологій з урахуванням специфіки підготовки вчителя математики за заочною формою навчання. Удосконалено положення щодо ефективної організації самостійної роботи студентів-заочників у процесі формування методичних умінь майбутнього вчителя математики. Основні результати наукового дослідження впроваджено у навчальний процес педагогічних ВНЗ. Сформульовано рекомендації щодо поліпшення системи методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання у педагогічному ВНЗ.

Здійснено математичну та статистичну обробку даних багаторічного експериментального матеріалу та виявлено біологічну реакцію рослин на динаміку агрометеорологічних показників. З'ясовано ступінь впливу погодних факторів на формування елементів продуктивності досліджених культур. Виявлено оптимальні параметри зволоження, температурного режиму повітря та грунту в основні періоди та у цілому за вегетацію, що зумовлюють формування високої продуктивності рослин гороху, нуту та чини. Визначено найбільш сприятливе поєднання агрометеорологічних факторів і водно-фізичних властивостей грунту для встановлення оптимального строку сівби гороху. Удосконалено заходи щодо регулювання густоти посіву з метою підвищення загального виживання рослин та рівня врожайності гороху, чини та нуту. З'ясовано оптимальну глибину загортання насіння нових сортів нуту та чини, яка відповідає морфологічним ознакам та біологічним вимогам цих культур. Виявлено доцільність використання регуляторів росту та інокулянтів для передпосівної обробки насіння нуту з метою підвищення стійкості рослин до стресових умов зовнішнього середовища. Проаналізовано основні шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна бобових культур.

Досліджено динаміку суспільно-політичної лексики (СПЛ) української мови в новітній період на матеріалі україномовних ЗМІ політичного спрямування. Проведено комплексний аналіз процесів, які впливають на динаміку лексико-семантичної системи української мови, зокрема СПЛ. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів, розглянуто їх вплив на розвиток СПЛ. Охарактеризовано роль сучасних ЗМІ у відображенні динаміки СПЛ української мови. Встановлено основні тенденції розвитку СПЛ у політичному дискурсі, який репрезентований у сучасних україномовних ЗМІ.

Раскрыты роль и суть индивидуальных научно-исследовательских заданий по методике математике для студентов математических специальностей педагогических университетов на период педагогической практики, с целью оптимизации условий формирования готовности их к педагогической деятельности.

Аргументирована актуальность проблемы методической подготовки учителя математики на заочном отделении педагогического вуза в условиях реформирования школ, в частности математического образования. Проанализирован ряд серьезных проблем в системе заочного обучения и выделены позитивные моменты. Рассмотрены пути повышения эффективности подготовки профессионально-компетентного учителя математики.

Проаналізовано становлення та розвиток медичної освіти з підготовки сімейних лікарів у США й чинники впливу на ці процеси, такі як зростання міст, усвідомлення потреби в грунтовній медичній освіті майбутніх лікарів, створення професійних медичних асоціацій. Висвітлено погляди американських дослідників на розвиток медичної освіти в країні, інформаційно-аналітичну діяльність Центру історії сімейної медицини. Розглянуто систему підготовки сімейних лікарів у Сполучених Штатах, зроблено висновок про її структурованість та стандартизованість, всебічну державну фінансову підтримку та підтримку з боку федеральних і приватних фондів. Визначено позитивний досвід у цій справі та можливості використання його в системі підготовки сімейних лікарів України.

Проанализировано становления и развитие медицинского образования по подготовке семейных врачей в США и факторы влияния на эти процессы, такие как рост городов, осознание потребности в фундаментальном медицинском образовании будущих врачей, создание профессиональных медицинских ассоциаций для контроля и регулирования. Освещены взгляды американских исследователей на развитие медицинского образования в стране, информационно-аналитическая деятельность Центра истории семейной медицины. Рассмотрена система подготовки семейных врачей в Соединенных Штатах, сделан вывод о её структурированности и стандартизации, всесторонней государственной финансовой поддержке и поддержке со стороны федеральных и частных фондов. Определен положительный опыт в подготовке таких врачей и возможности использования его в системе подготовки семейных врачей Украины.

The article focuses on a formation and development of medical education in the training of family physicians in the United States and the factors influencing these processes, such as urban growth, awareness of the need for fundamental medical education of future doctors, creation of professional medical associations to monitor and control. American researchers' points of view on the development of medical education in the country were highlighted, both with information-analytical activity of the Center for History of Family Medicine. The system of training of family physicians in the United States was considered, concluded about its structuring and standardization, comprehensive public financial support and support from the federal and private funds. A positive experience in the preparation of physicians and the possibility of using it in the training of family physicians in Ukraine were defined.

Проаналізовано проблеми удосконалення професійної компетентності сімейних лікарів у США. Проведено порівняльний аналіз вимог щодо підготовки сімейних лікарів у США на кінець ХХ - початок ХХІ ст. Розглянуто їх особливості та критерії удосконалення професійної компетентності сімейних лікарів; визначено освітні програми, за якими здійснюється післядипломна професійна освіта сімейних лікарів у США.

Проанализировано проблемы совершенствования профессиональной компетентности семейных врачей в США. Проведено сравнительный анализ требований по подготовке семейных врачей в США в конце ХХ - начале XXI в. Рассмотрено их особенности и критерии совершенствования профессиональной компетентности семейных врачей, определены образовательные программы, по которым осуществляется последипломное профессиональное образование семейных врачей в США.

Analyzes the problems improving the professional competence of family physicians in the United States. Comparative analysis the requirements for training of family physicians in the U.S. at the end of XX - beginning of XXI century. Examined their characteristics and criteria improve professional competence of family doctors identified educational programs that are subject to post-professional education of family physicians in the United States.

Висвітлено історію організації методичної підготовки вчителя математики на заочному відділенні педагогічного ВНЗ.

Проанализирована история организации методической подготовки учителя математики на заочном отделении педвуза.

It is gathered, analysed and elucidated the history of methodical correspondence-course studens' training of the mathematics department at the teachers' training college organization.

Наведено інформацію щодо аварій на греблях за останні 50 років. Узагальнено причини таких катастроф: здебільшого ними є стихійні лиха та людський чинник. На прикладах різних країн світу розглянуто наслідки аварій на греблях, що призвели до економічних збитків і людських жертв. З метою запобігання можливій катастрофі закцентовано увагу на особливостях греблі Київської ГЕС, яка після аварії на ЧАЕС утримує 90 млн т радіоактивного мулу. Наголошено на необхідності проведення профілактичних заходів, впровадження інженерних розробок, а також здійснення постійного моніторингу щодо стану самої греблі. Зазначено, що в разі можливої аварії на греблі Київської ГЕС для ліквідації її наслідків знадобиться реабілітація величезних територій, вкритих радіоактивним мулом.

Проаналізовано розвиток професіоналізму сімейних лікарів в університетах США. Охарактеризовано структуру системи підготовки та післядипломної освіти сімейних лікарів в цих закладах. Визначено особливості змісту, форм та методів розвитку професіоналізму сімейних лікарів в університетах США. Особливості змісту, форм та методів професіоналізму сімейних лікарів в ВНЗ США включають: поєднання теоретичних знань та клінічної практики; виконання широкого спектра медичних послуг; обізнаність сімейних лікарів з різними галузями наук: медичної, соціальної, психологічної; удосконалення професійних знань шляхом постійного навчання (освіта впродовж життя); самостійний відбір змісту навчання у системі післядипломної освіти; участь у наукових дослідженнях, конференціях; довгострокові персональні стосунки між лікарем та пацієнтом; співробітництво з Асоціацією сімейних лікарів та іншими організаціями, що контролюють діяльність сімейних лікарів; формування суттєвих якостей сімейного лікаря, яке відбувається під впливом складових його професійної підготовки. Обгрунтовано можливості використання прогресивних ідей американського досвіду розвитку професіоналізму сімейних лікарів з метою реформування вітчизняної медичної освіти в Україні. Підготовлено курс лекцій та навчально-методичні рекомендації для використання надбань зарубіжного досвіду у системі післядипломної медичної освіти в Україні.

Наведено результати досліджень з уточнення біологічних особливостей оленки волохатої (Epicometis hirta Poda.) в промислових насадженнях суниці в зоні лісостепу України. Встановлено, що жуки літають у теплі сонячні дні, найбільш інтенсивно з 10 год ранку до 15 год дня, а вже після 18 год вечора та в прохолодні ночі жуки ховалися в грунт на глибину 0,5 - 2,5 см. Фітофаг пошкоджував рослини суниці з фази "висування квітконосів" до закінчення фази "закінчення цвітіння і утворення зав'язі", не надаючи особливої переваги їх сортовому походженню. Парування особин розпочиналося відразу після виходу жуків па поверхню грунту і тривало до закінчення льоту того. Впродовж першої половини травня - кінець червня відбувалося активне відкладання яєць шкідником у грунт на глибину до 35 см. Потенційний запас однієї самиці (у 2 - 3 прийоми) досягав 34 - 44 яєць; вона відкладала по 12 - 17 яєць у грунт у декількох місцях. Відродження личинок з яєць спостерігалося в II декаді травня і тривало до кінця III декади липня. Личинки жили в грунті до кінця серпня - початку вересня і живилися рослинними рештками. Заляльковування розпочиналося з кінця серпня і тривало до половини вересня. Через 15 - 20 днів з'являлися молоді жуки, що залишалися зимувати в грунті (на необроблених ділянках) до весни наступного року. За відсутності проведення захисних заходів до 93 % квіток рослин у насадженнях було пошкоджено цим видом. Їх врожайність знижувалася до 65 %. Для зниження чисельності цього виду необхідно застосовувати інсектициди "Моспілан", РП (0,2 кг/га) та "Каліпсо" 480 SC, KC (0,25 л/га).

З'ясовано зміст і обсяг поняття "методична компетентність" вчителя математики на основі порівняльного аналізу різних авторських підходів, узагальнення та систематизації у ході опрацьовування психолого-педагогічної, методичної літератури, дисертаційних робіт. Не одностайною залишається думка дослідників щодо змісту понять "методична компетентність", "методична компетентність майбутнього вчителя математики" та "методична компетентність працюючого вчителя математики". Проведено аналіз, узагальнення, систематизацію у ході опрацьовування психолого-педагогічної, методичної літератури, дисертаційних робіт з метою з'ясування стану розробленості досліджуваної проблеми та порівняльного аналізу різних авторських підходів; класифікацію, систематизацію та узагальнення для з'ясування змісту й обсягу поняття методична компетентність вчителя математики. Поняття "методична компетентність вчителя математики" розглянуто як поєднання здатності працюючого вчителя розпізнавати та розв'язувати актуальні методичні задачі, та здатності аналізувати доцільність і критично оцінювати ефективність використання методичних прийомів у процесі педагогічної діяльності щодо формування математичної компетентності учнів. Поняття "методична компетентність майбутнього вчителя математики" розглянуто як динамічну комбінацію методичних знань, умінь, навичок, певного методичного досвіду студента, який здобуває фах вчителя математики, які необхідні йому для ефективної педагогічної діяльності щодо формування математичної компетентності учнів. Важливо чітко визначати результати навчання методики математики - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості майбутніх учителів математики, набуті у процесі фахової підготовки, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які студент здатен продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих її освітніх компонентів. Зроблено висновки, що методична компетентність є однією з основних складових професійної компетентності працюючого вчителя математики, а тому і майбутнього вчителя математики.

На основі описаного зарубіжного досвіду проведено аналіз щодо забезпечення умов якісної підготовки вчителя математики в системі освіти зарубіжних країн. Окремо приділено увагу міжнародним дослідженням в галузі навчання та викладання математики: TEDS-M, TEDS-FU та COACTIV. Питання якості освіти, зокрема математичної, є актуальним у всьому світі. Науковці намагаються дати відповідь на питання: Як можна вдосконалити процес навчання математики? Як підвищити рівень методичної підготовки вчителів? Як покращити відбір та утримання вчителів? Використано аналіз, узагальнення, класифікація, систематизація та узагальнення досвіду зарубіжних науковців для виділення основних напрямів вдосконалення методичної підготовки вчителя математики в Україні. Акцентовано увагу на результати міжнародних досліджень. Зокрема, дослідження TEDS-M спрямоване на вивчення професійної компетентності майбутніх учителів математики шляхом збору професійних знань та гносеологічних переконань; дослідження TEDS-FU аналізує вчительський розвиток у перші роки роботи; у дослідженні COACTIV розглянуто професійну компетентність вчителів математики та її вплив на навчання та успішність учнів. З'ясовано, що система підготовки вчителя математики в Україні характеризується низкою проблем, серед яких є спільні тенденції, що прослідковуються у багатьох країнах світу: низький рівень абітурієнтів; формальне забезпечення якості професійних програм підготовки вчителя математики; незначна популярність професії вчителя серед молоді. Висновки: у результаті вивченого досвіду, немає однозначної відповіді щодо умов забезпечення якісної підготовки вчителя математики. Вважаємо, що важливо: поліпшувати зміст освітніх програм підготовки вчителя математики та освітніх програм підвищення кваліфікації вчителя математики; вдосконалювати форми підготовки вчителя математики; налагоджувати співпрацю між викладачами педагогічних університетів та працюючими вчителями; розробити освітні програми підготовки тренерів для навчання вчителів математики нової української школи; сприяти підвищенню престижності професії вчителя в Україні.

Наведено комплекс питань з екологічних основ управління водними ресурсами України. Висвітлено характеристику водних ресурсів, їх проблеми в XXI ст. Визначено шляхи покращення екологічної ситуації у сфері водних ресурсів і механізми реалізації екологічної політики у водному господарстві, стратегію екологічно-безпечного користування, забезпечення безпеки гідротехнічних споруд. Приділено увагу моніторингу стану водних об'єктів, використанню дистанційного зондування Землі для дослідження стану екосистем. Наведено нормативно-правові акти із раціонального використання та охорони водно-земельних ресурсів. Надано розрахунки з оцінки якості природних вод.

На основі описаного зарубіжного досвіду проведено аналіз щодо забезпечення умов якісної підготовки вчителя математики в системі освіти зарубіжних країн. Окремо приділено увагу міжнародним дослідженням в галузі навчання та викладання математики: TEDS-M, TEDS-FU та COACTIV. Питання якості освіти, зокрема математичної, є актуальним у всьому світі. Науковці намагаються дати відповідь на питання: Як можна вдосконалити процес навчання математики? Як підвищити рівень методичної підготовки вчителів? Як покращити відбір та утримання вчителів? Використано аналіз, узагальнення, класифікація, систематизація та узагальнення досвіду зарубіжних науковців для виділення основних напрямів вдосконалення методичної підготовки вчителя математики в Україні. Акцентовано увагу на результати міжнародних досліджень. Зокрема, дослідження TEDS-M спрямоване на вивчення професійної компетентності майбутніх учителів математики шляхом збору професійних знань та гносеологічних переконань; дослідження TEDS-FU аналізує вчительський розвиток у перші роки роботи; у дослідженні COACTIV розглянуто професійну компетентність вчителів математики та її вплив на навчання та успішність учнів. З'ясовано, що система підготовки вчителя математики в Україні характеризується низкою проблем, серед яких є спільні тенденції, що прослідковуються у багатьох країнах світу: низький рівень абітурієнтів; формальне забезпечення якості професійних програм підготовки вчителя математики; незначна популярність професії вчителя серед молоді. Висновки: у результаті вивченого досвіду, немає однозначної відповіді щодо умов забезпечення якісної підготовки вчителя математики. Вважаємо, що важливо: поліпшувати зміст освітніх програм підготовки вчителя математики та освітніх програм підвищення кваліфікації вчителя математики; вдосконалювати форми підготовки вчителя математики; налагоджувати співпрацю між викладачами педагогічних університетів та працюючими вчителями; розробити освітні програми підготовки тренерів для навчання вчителів математики нової української школи; сприяти підвищенню престижності професії вчителя в Україні.

На етапі модернізації освіти для задоволення запитів суспільства на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей, визначено пріоритетність розвитку STEM-освіти. З'ясовано роль і зміст математики як навчальної дисципліни у розвитку STEM-освіти. Мета роботи - на основі сучасних публікацій з'ясувати: у STEM-навчанні математика є засобом розв'язування прикладних задач чи математика є складовою міжпредметної інтеграції?; як зміст шкільного курсу математики має відрізнятись від математичного змісту, що включений у міжпредметні навчальні програми STEM? У процесі дослідження використано порівняльний аналіз різних авторських підходів, систематизацію та узагальнення досвіду вітчизняних і зарубіжних науковців щодо визначення змісту математичної складової STEM-навчання. Зазначено, що крім інтегративного досвіду, що поєднує дисципліни STEM, учням потрібен міцний математичний фундамент, щоб досягти успіху в галузях STEM та осмислити теми, що стосуються STEM, у своєму повсякденному житті. Таким чином, будь-яка програма STEM (включаючи позашкільну діяльність) повинна доповнювати зміст навчальної програми з математики, оскільки математика є основою у STEM-навчанні. STEM має містити математичний, науковий компоненти та багато можливостей використовувати математичне та логічне мислення, міркування та моделювання в різних дисциплінах для вирішення реальних проблем, які стосуються STEM дисциплін. Таким чином, математика є навчальною дисципліною, що об'єднує всі STEM дисципліни. У результаті вивченого досвіду запровадження STEM-освіти, можна стверджувати, що більшість науковців вважають, що математика є основою у STEM-навчанні. Варто створити STEM програму, у якій будуть виділені основні теми та зазначено, формування яких компетентностей передбачається. Доцільною буде методична розробка на допомогу вчителям щодо провадження STEM-навчання.

Висвітлено теоретико-методичні й організаційно-педагогічні засади формування та розвитку методичної компетентності вчителя математики в умовах партнерства університету та школи. Розроблено систему формування та розвитку методичної компетентності вчителів математики, що полягає в науковому аналізі тенденцій розвитку освітніх процесів і технологій навчання, застосуванні нових ідей підвищення якості методичної підготовки вчителя математики.