Розповідається про людей, які свого часу заклали фундамент усього подальшого суспільно-історичного розвитку Харківщини з притаманними цьому регіону характерними особливостями. На підставі грунтовного аналізу праць істориків та раритетних архівних матеріалів автор змальовує картину заселення частини Дикого поля і поступового перетворення її на культурно та економічно освоєний край.

На основі кримінальних справ Харківського намісництва, які часто залишаються єдиними джерелами для характеристики буденного життя та містять особливо цінні описи вкраденого чи реквізованого майна, його оцінку державними органами чи самими злочинцями, характеристику речей та їх побутування в житті тогочасної людини, розглянуто особливості жіночої зовнішньої атрибутики. Зазначено, що саме вона приховувала в собі більше архаїки, пережитків минулого, а отже частково була свідченням консерватизації певних тенденцій у соціумі або його зміни. За вбранням можна було визначити приблизний вік, сімейний та соціальний стан жінки.

На основании криминальных дел Харьковского наместничества, которые часто остаются единственными источниками для характеристики обыденной жизни и содержат особенно ценные описания украденного или реквизированного имущества, его оценку государственными органами или самими преступниками, характеристику вещей и их обихода в жизни человека того времени, рассмотрены особенности женской внешней атрибутики. Указано, что именно она скрывала в себе больше архаики, пережитков прошлого, а значит частично была свидетельством консерватизации определенных тенденций в социуме или его изменения. По одежде можна было определить примерный возраст, семейное и социальное положение женщины.

Розглянуто формування регіональної світської еліти Слобідської України в другій половині XVII - першій третині XVIII ст. Досліджено особливості українського козацького управління на Слобожанщині, взаємодію між російським та українським способами життя на прикордонні, процес соціально-економічного виокремлення козацької старшини, зміни в управлінні слобідськими полками та в соціальній психології еліти.

Рассмотрено формирование региональной светской элиты Слободской Украины во второй половине XVII - первой трети XVIII ст. Исследованы особенности украинского казацкого управления на Слобожанщине, взаимовлияние российского и украинского образа жизни в приграничных местах, процесс социально-економического выделения козацкой старшины, изменения в управлении слободскими полками и в социальной психологии элиты.

Розглянуто наукову діяльність В.Данилевича - українського історика, археолога, археографа. Висвітлено наміри вченого щодо публікації зібраних ним матеріалів з історії Слобідської України XVII - XVIII ст., наведено деякі документи та коментарі до них.

Рассмотрена научная деятельность В.Данилевича - украинского историка, археолога, археографа. Освещены намерения учёного относительно публикации собранных им материалов по истории Слободской Украины XVII - XVIII ст., приведены некоторые документы и комментарии к ним.

Висвітлено сторінки діяльності В.Данилевича - українського історика, археолога, нумізмата, археографа, дослідження якого з історії Слобідської України XVII - XVIII ст. є науковою цінністю, а збірка копій документів з історії регіону XVII ст. найповніша з відомих. Наведено документи про дослідницькі наміри вченого.

Освещены страницы деятельности В.Данилевича - украинского историка, археолога, нумизмата, археографа, исследования которого по истории Слободской Украины XVII - XVIII ст. представляют научную ценность, а собрание копий документов по истории региона XVII ст. является наиболее полным из известных. Представлены документы об исследовательских намерениях ученого на 1906 г.

Висвітлено процес перетворення козацької старшини на окремий стан, який спостерігався насамперед на родинно-побутовому рівні. Розглянуто один із найважливіших показників політичної легітимізації становища козацької еліти - право спадковості. Показано, що визначальною рисою старшинських родин слобідських полків була їхня слабка кланова солідарність. Досліджено питання впливу на оформлення становості козацьких старшин царського уряду та дворянства Росії.

Освещён процесс превращения казацкой старшины на отдельный стан, который отражался в первую очередь на семейно-бытовом уровне. Рассмотрен один из наиважнейших показателей политической легитимизации состояния казацкой элиты - право наследственности. Показано, что определяющей чертой старшинских семей слободских полков была их слабая клановая солидарность. Исследованы вопросы влияния на оформление становости казацких старшин царского правительства и дворянства России.

Проаналізовано військову діяльність відомого українського козацького отамана XVII ст., харківського полковника І.Д.Сірка, зокрема, його діяльність на Слобожанщині, розглянуто питання побуту родини славетного отамана.

Проанализирована военная деятельность известного украинского казаческого атамана XVII ст., харьковского полковника И.Д.Сирка, в частности, его деятельность на Слобожанщине, рассмотрены вопросы быта семьи известного атамана.

Висвітлено історіографію та джерела з історії Балаклійського козацького полку (1669 - 1677 рр.) на території Слобожанщини, біографію полковника полку Я.Чернігівця. Наведено дані про населені пункти регіону, розкрито причини та проаналізовано наслідки розформування полку.

Освещены историография и источники по истории Балаклейского казаческого полка (1669 - 1677 гг.) в Слобожанском регионе, биография полковника полка Я.Черниговца. Приведены данные о населенных пунктах региона, раскрыты причины и проанализированы последствия расформирования полка.

Розглянуто особливі звичаї самоуправління, серед яких об'єднання ремісників у цехові корпорації. Висвітлено правила їх функціонування, а також обряди ініціювання молоді в корпораціях у XVIII ст. Наведено уривок з цехового статуту, артикул про цеховий обряд - "визволення хлопця", що характеризує цехові звичаї на території України.

Рассмотрены особенные обычаи самоуправления, среди которых объединения ремесленников в цеховые корпорации. Освещены правила их функционирования, а также обряды инициирования молодежи в корпорациях в XVIII ст. Приведен отрывок из цехового устава, артикул о цеховом обряде - "освобождении парня", характеризующий цеховые обряды на территории Украины.

Проаналізовано міжетнічні взаємини на Слобожанщині між українським і російським населенням у другій половині XVII ст. Розглянуто питання побутування грецьких купців у Харкові в 1760-х рр., етнічних взаємовпливів в Острозькій провінції - основній частині українських поселень у Росії в 1765 - 1780 рр., винищення українським населенням турецьких військовополонених у м. Валки на Харківщині в 1812 р. Висвітлено соціальні проблеми та модернізаційні реформи російського уряду в слобідських полках XVIII ст.

Проанализированы межэтнические взаимоотношения на Слобожанщине между украинским и российским населением во второй половине XVII ст. Рассмотрены вопросы быта греческих купцов в Харькове в 1760-х гг., этнических взаимовлиянияний в Острожской провинции - основной части украинских поселений в России в 1765 - 1780 гг., уничтожения украинским населением турецких военнопленных в г. Валки Харьковского региона в 1812 г. Освещены социальные проблемы и модернизационные реформы российского правительства в слободских полках XVIII ст.

Розглянуто проблеми вбивства незаконно народженої дитини й аборту в ранньомодерному соціумі. Наведено результати дослідження випадків дітозгубництва на територіях, які підпадали під значні соціально-політичні зміни другої половини XVIII ст., зокрема, в Лівоборежній та Слобідській Україні. Проведено порівняння ставлення до немовлят в сучасному суспільстві та за умов імперських реформ на українських землях.

Рассмотрены проблемы убийства незаконорожденного ребенка и аборта в раннемодерном социуме. Приведены результаты исследования случаев детоубийства на территориях, подвергшихся значительным социально-политическим изменениям во второй половине XVIII в., в частности, в Левобережной и Слободской Украине. Сопостановлено отношение к младенцам в современном обществе и в условиях имперских реформ на украинских землях.

Надано розповідь про першого сумського полковника Герасима Кондратьєва (? - 1701 рр.). Походження полковника невідоме, проте він повсякчас згадується як керівник сумської громади (1655 - 1701 рр.). Описано заснування міста Сум, утворення слобідських полків, початок утворення родинного клану Кондратьєвих, зв'язки слобідських старшин із Гетьманщиною, уявлення про родоначальника значного слобідського роду в історіографії.

Розглянуто формування регіональної світської еліти Слобідської України в другій половині XVII - першій третині XVIII ст. Висвітлено історіографію питання, проблеми заселення Слобідської України й утворення слобідських полків, джерела формування місцевої козацької старшини з російською військово-помісною системою, соціально-економічне виділення місцевих управлінців і перетворення їх на прошарок поміщиків.

Рассмотрено формирование региональной светской элиты Слободской Украины во второй половине XVII - первой трети XVIII ст. Отражены историография вопроса, проблемы заселения Слободской Украины и образования слободских полков, источники формирования местной козацкой старшины с русской военно-поместной системой, социально-экономическое выделение местных управленцев и превращение их в помещиков.

Висвітлено погляди на Україну та її історію істориків, літературознавців, мовознавців, соціологів і політологів з Австрії, Канади, Німеччини, США й України. Розглянуто сучасну історіографію українського націотворення. Інтерпретовано суперечливі історичні питання: про роль ОУН/УПА в українському націотворенні, про досвід українців у Великій Вітчизняній війні, про актуальне питання ставлення нації до демократії й українсько-російський мовний конфлікт. Досліджено формування сучасного ставлення до єврейського питання, яке помітно позначається в історії України. Показано, яку роль для націотворення відіграють історія, мова, релігія, література, стать, територія та війна.

Потреба визначити вік дорослішання гостро постала перед державними установами у другій половині XVIII ст. - через зміни у законодавстві та у ставленні до дитини. Проте вікова межа дорослості на українських землях у складі Російської імперії була різною. За попереднім юридичним досвідом повна кримінальна відповідальність наступала у 16 років, однак інші практики визначення дорослішання (опікунство та час вступу у шлюб) були розмитими. В імперські ж часи спостерігалося прагнення нав'язати вікову межу початку повної кримінальної відповідальності у 17 років.

Харківські додаткові класи - один із перших світських навчальних закладів на території України. Максим Горленський - виходець з козацько-священницької родини здійснив успішну кар'єру у слобідських полках, почасти традиційно завдяки вдалому одруженню. Під час реформування устрою слобідських полків поступово Горленський став директором Харківських додаткових класів. Горленський - автор одного з перших історичних оглядів Харкова, кількох проектів про відкриття у Харкові книгарні, друкарні, розширення світського навчального закладу.

Висвітлено дані біографії та особливості діяльності директора Харківського головного казенного училища (згодом першого директора Слобідсько-Української гімназії), директора училищ Слобідсько-Української губернії 1798 - 1809 рр. Федора Кудрицького (1753 і після 1809). Відтворено дані про навчання та кар'єру, проблематика освіти та освітніх ініціатив у Харкові та Слобідсько-Українській губернії, передумови відкриття Харківського університету. Розглянуто історію Харківського головного казенного училища і провідного світського навчального закладу в регіоні до відкриття університету.

Йдеться про постання світських навчальних закладів у Полтаві. Запровадження училища в місті відбулося з певним запізненням лише 1799 р. через непевності в адміністративному підпорядкуванні. Однак саме виникнення навчальних закладів супроводжувалося низкою проблем: небажанням місцевим шляхетством фінансувати благодійні освітні установи, браком коштів та будівель, відсутністю дієвого керівництва навчальними інституціями. Ситуацію з навчальними закладами вдалося стабілізувати лише на 1806 р. з новим керівництвом та потребою відкриття Полтавської гімназії.

Управління українською козацькою автономією губернатора Петра Рум'янцева відобразилося на освітній сфері. Накази шляхетства від Гетьманщини в Комісію зі складання нового Уложення містили прохання про відкриття навчальних закладів. На початку сам Петро Рум'янцев теж мав низку проектів щодо реформування освітньої сфери. Однак можна констатувати консервацію відносин у цій галузі на 70-ті рр. XVIII ст., згасання секуляризаційних намірів імперської влади та місцевої знаті.

На основі аналізу писемних джерел досліджено процес становлення світської освіти на території Лівобережної України та Слобожанщини. Освітні ініціативи розглянуто у зв'язку із суспільно-політичними реаліями та культурними трансформаціями. Для дослідження використано низку соціокультурних підходів. З'ясовано особливості освітніх стратегій, визначено появу перших світських навчальних закладів і роль особистих чинників у даному процесі. Комплексно досліджено історію та функціонування училищ і шкіл, початки й особливості становлення жіночої освіти. Вивчено перебіг реформ у сфері освіти, взаємодію імперського центру з місцевими ініціативами. Реконструйовано механізми та спонуки щодо виникнення та зникнення освітніх установ. Зазначено, що всі ці аспекти є основою для ширших висновків про роль освіти у нових політичних рухах (національних, соціальних, феміністичних), модернізаційних перетвореннях, а також для характеристики сучасного стану освітніх проблем.