На підставі аналізу текстів з Майдану подано соціодемографічні характеристики учасників "помаранчевої революції" та показано їх ставлення до політичних подій в країні. Продемонстровано, що на Майдані були присутні представники різних регіонів України, різних вікових, професійних, гендерних, субкультурних груп, що прийшли висловити свою активну позицію, підтримати Віктора Ющенка, показати небайдужість до ситуації в державі та прагнення до змін.

На прикладі сексуальних домагань показано відсутність зв'язку між результатами соціологічних досліджень і законодавством щодо регулювання гендерних відносин в Україні. Критично проаналізовано поняття "сексуальні домагання"; як альтернативу запропоновано використовувати більш широке визначення "гендерні домагання". Проаналізовано приклади досліджень дискримінації за ознакою статі на ринку праці в Україні та поширеність сексуальних домагань на робочому місці; наголошено на незбігу результатів різних досліджень. Розглянуто необхідність налагодження зв'язку між процесами регулювання та дослідження гендерних відносин в Україні задля подолання гендерної дискримінації на ринку праці.

Зазначено, що стан гендерної (не)рівності в Україні привертає увагу міжнародних організацій, які оцінюють його в міжнародних звітах, проектах і соціологічних дослідженнях. Зійснено аналіз інформації, наданої різними міжнародними організаціями, щодо гендерної проблематики в Україні. Запропоновано критичний аналіз уваги з боку міжнародної спільноти до тієї гендерної тематики, яка вважається для України актуальною (як-от участь жінок у політиці, демографічна криза, насилля проти жінок тощо), та проблематики, яка значною мірою ігнорується (дискримінація ЛГБТ спільноти, дослідження чоловіків).

Розроблено інституційну модель дослідження та регулювання гендерних відносин у Швеції та Україні, складовими якої є інституції політики, держави, освіти, науки, ЗМІ, неурядові організації. У шведському суспільстві проаналізовано ефективне регулювання гендерних відносин, яке грунтується на цінності гендерної рівності. На прикладі Гетеборзького університету показано варіативність досліджуваної гендерної тематики та її важливість для покращення стану гендерних відносин у країні. Доведено домінування патріархатних відносин в українському суспільстві, показано наявність дискримінації у різних його сферах. Зазначено, що динаміка поглядів українського суспільства на роль жінки у суспільному житті країни за останні вісім років свідчить про те, що населення підтримує ідею забезпечення рівних прав і можливостей для чоловіків і жінок у суспільстві. Обговорено також необхідність використання соціологічних досліджень для ефективності процесу регулювання гендерних відносин і моніторингу його результатів.

Досліджено процес переходу української молоді від освіти до праці. Розглянуто основні характеристики системи освіти, поширеність здобутих молодими людьми освітніх кваліфікацій, особливості реалізації освітнього потенціалу на ринку праці. Визначено класовий статус молоді на ринку праці на ранніх етапах трудової кар'єри та його соціальні домінанти. Розглянуто питання, пов'язані з нерівністю у сфері освіти та міжгенераційною освітньою мобільністю української молоді.

Проаналізовано один з аспектів гендерної дискримінації публічної сфери суспільства, а саме, гендерні стереотипи, які транслюються зовнішньою рекламою. Здійснено теоретичний огляд питання, виділено та концептуалізовано основні групи гендерних стереотипів у рекламі. На підставі емпіричного аналізу зовнішньої реклами певного територіального простору м. Києва підтверджено гіпотезу про відтворення гендерних стереотипів, зокрема традиційних стереотипів маскулінності-фемінності, стереотипів сімейних і професійних ролей та відмінностей у змісті праці.

Розглянуто теоретичні положення гендерної теорії й її розвитку за останнє півстоліття. Проведено гендерний аналіз різних аспектів соціального життя - науки, медій, мови, освіти, ринку праці, насильства, спорту. Увагу приділено гендерній політиці - новому напряму сучасної політичної думки, що активно розвивається в Україні і світі.

Здійснено гендерний аналіз однієї з ключових сфер публічного життя у шведському суспільстві - ринку праці. Наведено концептуалізацію гендерних відносин на ринку праці у Швеції. Досліджено ставлення шведського населення до гендерних відносин у сфері домашньої праці. Проаналізовано різницю в оплаті праці між чоловіками та жінками, а також гендерну сегрегацію на шведському ринку праці.

Проаналізовано громадську думку населення України, Швеції, Іспанії, Угорщини та Німеччини стосовно геїв і лесбійок. Проведено кореляційний аналіз з метою з'ясування факторів ставлення до сексуальних меншин. Виявлено зв'язок між ціннісними орієнтаціями населення та ставленням до геїв і лесбійок. Проведено крос-культурний аналіз державної політики щодо ЛГБТ-спільноти.

Здійснено огляд попередніх соціологічних досліджень щодо ставлення українського суспільства до ромів, основних аспектів державної політики щодо інтеграції ромської національної меншини. Особливу увагу приділено браку статистичних даних, дискримінації ромів у соціально-економічній та освітній сферах, проблемам у спілкуванні з правоохоронними органами.

Надано результати емпіричного експролаторного дослідження трансгендерних людей в Україні. Концептуалізовано поняття гендерної ідентичності та пояснено основну термінологію щодо трансгендерних людей, проаналізовано відповідне законодавсто в Україні. Узагальнено попередні міжнародні та українські дослідження щодо дискримінації трансгендерів. Охарактеризовано дискримінацію на соціалізаційному та інституційному рівнях.