Наведено результати медикаментозного лікування позаматкової вагітності шляхом трансвагінального сальпінгоценезу із застосуванням диференційованої дози метотрексату. Показана ефективність запропонованої терапії за незначних побічних ефектів.

Досліджено використання препарату "Лексин" у терапії гострих простих бронхітів, що перебігають на тлі хронічних вогнищ інфекції, у дітей. Результати показали клінічну безпечність препарату, гарну переносимість, можливість застосування з іншими медикаментами, що дозволяє рекомендувати "Лексин" для лікування гострих бронхітів у дітей різного віку за амбулаторних умов.

Вирішено проблему удосконалення діагностики, лікування, профілактики позаматкової вагітності у жінок фертильного віку. Виділено фактори ризику настання даної патології та запропоновано метод прогнозування розвитку захворювання. Одержано дані про закономірність гормонального профілю та наведено ультразвукові діагностичні критерії для прогресуючої трубної вагітності (ПТВ), а також алгоритм обстеження хворих із підозрою на ектопічну вагітність. Розроблено медикаментозне лікування ПТВ, шляхом трансвагінального сальпінгоцентезу з використанням індивідуальної дози метотрексату, що сприяє збереженню репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку. Визначено критерії відбору пацієнток для консервативного лікування.

Розглянуто питання підвищення ефективності профілактики обструктивних бронхітів на фоні гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) на підставі проведення багатофакторного аналізу та оцінки значимості окремих факторів, що сприяють розвиткові захворювання. Запропоновано способи прогнозування ризику первинного та повторного виникнення гострих обструктивних бронхітів (ГОБ), розроблено критерії визначення належності дітей до групи ризику та індивідуальні профілактичні комплекси. Досліджено характер змін з боку іммунологічної реактивності організму та стану захисних систем (антиоксидантного захисту, вегетативного гомеостазу, надниркових залоз) у 120-ти дітей з ГОБ, 50-ти дітей з ГРВІ без проявів БО та 50-ти практично здорових дітей. Обгрунтовано показання щодо включення у комплексну терапію стимуляторів кори наднирників, вітамінів А, Е та крапель Зеленіна. Доведено, що удосконалений лікувальний комплекс майже у 1,5 рази ефективніший у порівнянні із традиційною терапією.

Вперше в україністиці встановлено словотворчий потенціал класу однинних іменників у їх повному обсязі. Визначено словотворчий потенціал кожного лексико-граматичного розряду сингулятивів - абстрактиних, речовинних та збірних назв. Укладено типові словотвірні парадигми всіх лексико-граматичних розрядів сингулятивів, а також узагальнено словотвірну парадигму однинних іменників. Виявлено основні напрями дериваційних процесів на базі іменників singularia tantum у сучасній українській мові. Досліджено і описано структурну і семантичну типологію десубстантивів: іменників з предметними та модифікаційними значеннями, відносних та якісних прикметників, дієслів, прислівників. Встановлено інвентар словотвірних категорій і словотвірних типів, які діють у відіменниковому словотворі. Зроблено прогнозуючі висновки щодо мовних реалізацій словотворчих можливостей однинних іменників в українській мові.

Відзначено, що гістологічні дослідження виявили значні морфологічні зміни маткових труб під час ектопічної вагітності, які зумовлені запальним процесом із залученням усіх структурних і клітинних елементів стінки яйцепроводів.

Досліджено загальнометодологічні, філософські та теоретико-еволюційні аспекти ринкових відносин та їх вплив на економічні інтереси суспільства. Проведено теоретико-методологічний аналіз мотивів і стимулів трудової діяльності, спрямованих на задоволення потреб кожної особи та суспільства в цілому. Зазначено, що створення механізму узгодження економічних інтересів і сприятливих умов для реалізації інтересів кожного суб'єкта господарювання є одним з основних завдань державного втручання в ринкові відносини. Показано, що індустріальний, промисловий та економічний поступ значно більше залежить від культурної складової, соціальної відповідальності й економічної етики, ніж від суто технічних нововведень.

Увагу приділено дослідженню сутнісної характеристики людського потенціалу, його компонентної структури, відповідних наукових поглядів і концепцій. Проведено аналіз генези розвитку демографічного потенціалу та передумов його формування в Україні, визначено методичні підходи до оцінки стану соціально-демографічного потенціалу України. Виділено якісні та кількісні показники оцінки демографічного потенціалу, проведено оцінювання розвитку системи охорони здоров'я у забезпеченні формування соціально-демографічного потенціалу, проаналізовано стан соціально-демогрфічного потенціалу Подільського району. Розглянуто еволюцію формування та розвитку соціально-орієнтованого ринку праці, інституціональні перетворення у його становленні, розвиток інфраструктури ринку праці в регіонах України. Розроблено систему формування людського потенціалу за рахунок міграції, що враховує причинно-наслідкові зв'язки між наслідками, цілями й інструментами міграційного перерозподілу людського капіталу.

Зазначено, що неалкогольна жирова хвороба печінки (НЖХП) - метаболічно-індуковане захворювання, що виникає внаслідок інсулінорезистентності і характеризується жировою дистрофією печінки різного ступеня за відсутності інших чинників ураження печінки. Інсулінорезистентність призводить до посиленого ліполізу жирової тканини з надмірним вивільненням жирних кислот і накопиченням їх у печінці. Клінічне значення НЖХП полягає у можливості прогресування простого стеатозу до цирозу печінки. Проведено дослідження впливу лікувального комплексу, що включає препарат есенціальних фосфоліпідів енерлів, на показники цитолізу, спектр ліпідів крові та морфоструктурні зміни печінки у хворих на НЖХП. Обстеження пацієнтів після лікування виявило зниження активності трансаміназ, підвищення вмісту фракції фосфоліпідів крові та зниження коефіцієнта атерогенності. За даними контрольного сонографічного дослідження спостерігалось зменшення розмірів лівої частки печінки.

За даними МОЗ України за 2014 р. екстрагенітальна патологія (ЕГП) займає 22,7 % у структурі материнської смертності. На частку ендокринної патології припадає 6 % від загальної ЕГП, близько 1 % жінок дітородного віку страждають на цукровий діабет (ЦД) ще до вагітності, і у 2 - 17 % він розвивається під час вагітності (гестаційний діабет (ГД)), прогнозується, що до 2030 р. ГД буде спостерігатися у 49,3 % жінок. Проведено статистичний аналіз кількості випадків гестаційного ГД у Київському міському пологовому будинку N 5; вивчено вплив застосування локальних клінічних протоколів на частоту та своєчасність виявлення ГД і кількість ускладнень для матері, плода та новонародженого. Локальний протокол передбачає своєчасний скринінг, виявлення, визначення показань і протипоказань до виношування, госпіталізацію (за необхідності) та алгоритм надання медичної допомоги. Виявлено, що дотримання локального протоколу призводить до того, що частота ускладнень для матері, плода та новонародженого від ЦД у КМПБ N 5 є нижчою від загального міського показника на 6 %. Зроблено висновки, що ЦД є захворюванням, яке має тенденцію до різкого зростання його частоти в суспільстві та залишається найбільш перинатально значущою ЕГП. Ретельне дотримання локального клінічного протоколу призводить до зменшення частоти ускладнень у випадку даної патології.

За даними МОЗ України за 2014 р. екстрагенітальна патологія (ЕГП) займає 22,7 % в структурі материнської смертності. На частку ендокринної патології припадає 6 % від загальної ЕГП, близько 1 % жінок дітородного віку страждають на цукровий діабет (ЦД) ще до вагітності, і у 2 - 17 % він розвивається під час вагітності (гестаційний діабет (ГД)); прогнозується, що до 2030 р. ГД буде спостерігатися у 49,3 % жінок. Проведено статистичний аналіз кількості випадків гестаційного ЦД у Київському міському пологовому будинку N 5, вивчено вплив застосування локальних клінічних протоколів на частоту та своєчасність виявлення ГД і кількість ускладнень для матері, плода та новонародженого. Локальний протокол передбачає своєчасний скринінг, виявлення, визначення показань і протипоказань до виношування, госпіталізацію (за необхідності) та алгоритм надання медичної допомоги. Виявлено, що дотримання локального протоколу призводить до того, що частота ускладнень для матері, плода та новонародженого від ЦД у КМПБ N 5 є нижчою від загального міського показника на 6 %. Отже, ЦД є захворюванням, яке має тенденцію до різкого зростання його частоти в суспільстві та залишається найбільш перинатально значущою ЕГП. Ретельне дотримання локального клінічного протоколу призводить до зменшення частоти ускладнень за даної патології.

Викладено теоретичні та методичні положення стосовно аналізу та оцінки ефективності затрат на інноваційну діяльність (ІД) підприємств, що надає можливість формувати інформацію щодо планування та прогнозування затрат на інновації. Уточнено сутність та класифіковано затрати на ІД. Увагу приділено імплементації методів моделювання для здіснення кількісного аналізу ефективності затрат на ІД. Розкрито методику аналізу впливу інноваційних затрат на інвестиційну привабливість підприємств. Висвітлено методичний підхід до комплексної оцінки ефективності затрат на ІД на основі критеріального аналізу. Наведено технологію оцінювання ефективності затрат за групами інвестиційних проектів.

Обстежено 128 пацієнток з приводу прогресуючої та порушеної трубної вагітності (ТВ), фізіологічного перебігу вагітності та загрози невиношування. За непорушеної ТВ та чіткої візуалізації маткової труби і плідного яйця в ній запропоноване консервативне лікування з використанням метотрексату. При позаматковій вагітності під час проведення лапароскопії рекомендовано виконувати органозберігальні операції, після яких частота настання маткової вагітності більша, ніж після екстракорпорального запліднення. Підтверджено ефективність застосування як лапароскопічного, так і консервативного лікування за умови правильної оцінки показань до кожного методу.

Мета дослідження - вивчення частоти гінекологічної захворюваності, клінічних і гормональних параметрів менструального циклу у хворих із доброякісними гіперпластичними процесами грудних залоз (ГЗ) - мастопатіями. Обстежено 65 жінок з різними формами мастопатії. Проведено мамологічне та гінекологічне дослідження, рентгеномамографію, УЗД ГЗ та органів малого таза, аспіраційну біопсію ендометрія з наступним цитологічним дослідженням, за показаннями - діагностичну лапароскопію, кольпоскопію, гістероскопію з діагностичним вишкрібанням і морфологічним дослідженням ендометрія, гормональні дослідження та вимірювання ректальної температури. Встановлено частоту доброякісних захворювань ГЗ: фіброзно-кістозна мастопатія - у 32 жінок, фіброзна мастопатія - 16, вузлова мастопатія -у 8, фіброаденома - у 6, вузлова мастопатія на тлі фіброзних змін - у 3. Загалом 96,9 +- 2,14 % хворих мали різні гінекологічні захворювання. Так, середній вік дебюту мастопатії становив 31,4 +- 1,09 року, гіперпластичних процесів у матці - 35,2 +- 1,17 року. Ановуляцію виявлено у 17 хворих, недостатність лютеїнової фази в 11. Зроблено висновки, що виявлені гормональні зміни є характерними для хворих з гіперпластичними процесами репродуктивних органів гормональних змін у переважній більшості випадків мастопатії поєднуються з різною гінекологічною патологією.

Світові дані свідчать, що ймовірність виникнення передлежання плаценти (ПЛП) становить від 2 до 6 разів частіше після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), але досі залишається невідомим, які фактори зумовлюють цей підвищений ризик. Мета дослідження - проведення ретроспективного аналізу історій пологів, які були ускладнені ПЛП, і визначити частоту цієї патології в популяції за самостійного запліднення та за допомогою ДРТ після попередньої підготовки. Статистично ретроспективно опрацьовано 20 919 історій пологів у чотирьох пологових будинках (N 1, 2, 5, 7) м. Київ за 2015 р., із них у 391 випадку вагітність настала за допомогою ДРТ. Проведений ретроспективний аналіз історій пологів виявив 86 ПЛП, що становить 0,38 % від усіх пологів. Серед 391 випадку вагітностей, які настали у разі застосування ДРТ, зафіксовано 8 випадків ПЛП, що відповідає 2,04 %, що у 5 разів більше, ніж за природних вагітностей. У жінок, яким застосовано ДРТ, внутрішньоматкову патологію виявляли у 63 % випадків, що у 2,5 разу більше, ніж у популяції. аключення. Зроблено висновки, що впровадження ДРТ збільшує кількість вагітних із ПЛП у 5 разів у порівнянні з природними вагітностями. Проведення прегравідарної підготовки з оперативним лікуванням за наявності внутрішньоматкової патології зменшує кількість вагітностей, ускладнених ПЛП. Остаточний механізм виникнення ПЛП, зважаючи на одержані дані, визначити не вдалося.

Наведено опис клінічного випадку поєднання фіброміоми матки та вагітності 11 - 12 тиж з діагностованою трисомією за 21-ю хромосомою у плода. Розглянуто історію вивчення фіброміоми матки, сучасні погляди на патогенез, етіологію та методи лікування. Підкреслено практичне значення наведеного опису, яке свідчить про необхідність проведення регулярних профілактичних медичних оглядів для жінок репродуктивного віку, про велике значення планування вагітності та вибору методу лікування за вад розвитку плода та пухлин матки.

Розглянуто питання соціалізації економіки та участі держави у цьому процесі. Визначено сутність соціальної політики, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності людського потенціалу. Розглянуті форми, принципи та цілі соціального захисту населення. Сформована комплексна система соціального захисту в забезпеченні розвитку людського потенціалу. Встановлено завдання державних соціальних стандартів у забезпеченні соціального захисту як засобу збереження людського потенціалу населення. Запропонована компонентна ієрархічна схема принципів соціальної політики, соціального захисту та надання соціальних послуг населенню. Обгрунтовано принципові засади соціальної справедливості за ринкових умов.

Розглянуто теоретичні основи просторової економіки та територіального розвитку, просторову та галузеву структури господарського комплексу України. Визначено напрями ефективного використання природних, науково-виробничих і людських ресурсів. Увагу приділено принципам раціонального природокористування та охороні навколишнього середовища, понятійному апарату з екологічного управління, а також трансформаційним процесам у просторовій економіці.

Досліджено теоретико-методологічні основи трансформації міжнародного ринку праці (РП) в умовах глобалізації світового господарства. Проаналізовано динаміку та тенденції розвитку міжнародного РП в умовах глобалізації. Розкрито основні проблеми взаємної лібералізації РП і міграції трудових ресурсів, обгрунтовано основні причини їх виникнення. Запропоновано напрями регулювання національних РП на етапі глобальної трансформації міжнародного РП. Визначено орієнтири для формування міграційної політики в Україні.

Обгрунтовано понятійно-категорійну базу та теоретико-методологічні особливості дослідження конкурентоспроможності людського потенціалу та визначено сутність становлення даного поняття за умов інтеграції України до ЄС, що полягає у забезпеченні переваг у розвитку складових людського потенціалу (демографічній, трудовій, життєздатній, освітньо-кваліфікаційній, інтелектуальній, соціальній, адаптаційній, громадсько-політичній) на основі зближення стратегічних напрямів регуляторної політики з відповідними напрямами регулювання у ЄС, адаптації функцій соціальної політики до першочергових завдань і вимог реформування вітчизняної соціально-економічної системи. Закладено методологічні основи формування і підвищення конкурентних переваг людського потенціалу, в межах яких сформовано систему показників оцінки конкурентоспроможності людського потенціалу у забезпеченні соціально-економічних ефектів євроінтеграції. Проведено аналіз стану та рівня конкурентоспроможності людського потенціалу України та країн ЄС, за результатами якого обгрунтована ефективність підвищення конкурентоспроможності національного людського потенціалу на основі рейтингової та інтегральної оцінки і факторного аналізу розвитку його складових. Розроблено систему підвищення рівня конкурентоспроможності людського потенціалу в активізації інтеграції України до ЄС, в межах якої запропонований комплексний підхід до ринкового та індикативного управління реалізацією складових людського потенціалу та зростання його конкурентних переваг.