Визначено жанрові пріоритети української журнальної критики в контексті розвитку друкованих ЗМІ. Розглянуто провідні жанри журнальної критики як форми реалізації сучасних моделей літературно-критичної комунікації.

Розкрито двоєдиність PR у соціальних комунікаціях. Визначено статус зв'язків з громадськістю в сучасній соціально-комунікаційній парадигмі. Здійснено змістовно-контекстуальний аналіз PR-тексту. Розкрито семіотичні аспекти паблік рилейшнз. Розглянуто концепцію тексту в дослідженнях соціальних комунікацій. Висвітлено постмодернізм як сучасну комунікаційну парадигму PR.

Визначено проблемні зони семіотичних досліджень сучасного PR-дискурсу, актуальні семіотичні форми PR-комунікації.

Визначено характер взаємодії тексту та дискурсу в теорії та практиці паблік рилейшнз. Запропоновано дефініції дискурсу та дискурсивності тексту стосовно практики PR.

Визначено базові параметри PR-дискурсу, які зумовлюють процес текстотворення в його межах; виявлено характер їх впливу на генерування смислів текстами паблік рилейшнз.

Розглянуто особливості PR-комунікацій підприємств вітчизняної готельної індустрії. Визначено найбільш ефективні, з огляду на економічний та правовий контекст, напрями й форми PR-діяльності готелів різних категорій.

Узагальнено сучасні наукові підходи до визначення функцій жанру як інструменту соціальних комунікацій.

Визначено статус зв'язків із громадськістю в сучасній комунікаційній парадигмі. Уточнено функції та характеристики PR у контексті парадигмальних зрушень у комунікаційній діяльності.

Визначено позитивні та негативні аспекти впливу комунікативної парадигми постмодернізму на практику PR.

Розглянуто проблеми ідентифікації текстів паблік рилейшнз у контексті взаємодії журналістики, PR та реклами.

Іграїзацію PR-комунікацій протягом усієї історії розвитку зв'язків із громадськістю слід розглядати як стратегію продуктивної поведінки, коли завдяки апеляції до природної схильності індивідуума до гри досягається максимальна ефективність соціальних інтеракцій за умов конкуренції за обмежені суспільні ресурси. У зв'язках із громадськістю наведено як власне ігрові, так і псевдоігрові форми взаємодії субэєктів PR з їх громадськістю. Критерієм для ідентифікації ігрових та іграїзованих форматів PR-комунікацій є не стільки їх відповідність формальним ознакам гри, скільки їх суб'єктивна оцінка всіма учасниками процесу як ігрових або іграїзованих.

Проаналізовано основні підходи до визначення дискурсу в дослідженнях паблік рилейшнз у контексті загальних тенденцій функціонування концепту в гуманітарних науках. Визначено специфіку трактування поняття дискурсу в науці, що вивчає PR.

Розглянуто особливості функціонування PR-текстів у сучасних ЗМІ, характер їх взаємодії з журналістськими текстами.

Розглянуто специфіку маніпулятивного впливу PR у межах семіотичної парадигми, актуалізованої соціальною практикою постмодерну.

Здійснено порівняльний аналіз рецепції PR-тексту в межах модерністської та постмодерністської парадигм.

Визначено найпродуктивніші методологічні підходи до вивчення тексту в соціальних комунікаціях.

Розглянуто вплив комунікативних стратегій масової культури на практику паблік рилейшнз, а також виявлено особливості прояву ознак "маскультурності" в PR-тексті у порівнянні з рекламним текстом.

Виявлено закономірності соціально-комунікаційної генези зв'язків із громадськістю. Визначено ідентифікаційні параметри зв'язків із громадськістю в системі соціальних комунікацій. Охарактеризовано двоєдиність та амбівалентність як базові стани PR. Обгрунтовано сучасну комунікаційну парадигму зв'язків із громадськістю як перехідну від модерну до постмодерну. Виявлено функціональну специфіку PR у процесі конструювання транзитивної соціальної реальності. З'ясовано специфіку зв'язку тексту й дискурсу в PR-комунікації. Визначено особливості модерністської та постмодерністської моделі PR-тексту. Розкрито теоретико-методологічний потенціал семіотики в дослідженнях зв'язків із громадськістю. Визначено специфіку PR-тексту як полізнакової системи. Охарактеризовано ментальні коди та фільтри, через які відбувається інтерпретація PR-тексту. Проаналізовано проблеми класифікації жанрів PR-текстів. Запропоновано перлокутивність як новий критерій жанрової класифікації текстів у зв'язках із громадськістю. Розвинено концепцію жанрової валентності текстів у зв'язках із громадськістю.

Розкрито інформаційну культуру особистості в соціально-комунікаційному вимірі. Досліджено сучасні соціально-комунікаційні технології формування культури спілкування читачів книг і їх авторів. Увагу приділено соціально-комунікаційним технологіям формування інтересу до книги за допомогою засобів кіномистецтва. Описано досвід Класичного приватного університету з виховання інформаційної та медіакультури. Розглянуто модерністські та постмодерністські стратегії текстотворення в паблік рилейшнз. Висвітлено питання книжкової комунікації в інформаційно-комунікаційній діяльності (на прикладі української еміграції в Канаді у повоєнний період). Порушено актуальні проблеми культури дитячого видання та самоосвітніх видань як засобу формування культури особистості.