Досліджуються теоретичні та методологічні питання аналізу категорії "рівень життя", особливості соціально-економічного забезпечення життєдіяльності населення України в умовах кризового стану економіки, деструктивний вплив інфляції на рівень життя, основні соціальні компенсатори і латентні механізми гальмування поширення бідності в умовах кризової ринкової кон'юнктури, а також питання впливу "тінізації" економіки на процеси розподілу доходів і стан майнового розшарування громадян, специфічні особливості проявів маргіналізації населення України. Проаналізовані найбільш актуальні проблеми реформування ринкових механізмів суспільного регулювання рівня життя населення в умовах перехідного періоду. Значна увага приділяється системному аналізу шляхів удосконалення таких ринкових механізмів, що регулюють рівень життя населення, як механізми податкового регулювання особистих доходів, консюмеризму, соціального захисту населення, регулювання мінімальних державних соціальних гарантій, обмеження пільг та ліквідація привілеїв, відновлення знецінених заощаджень громадян тощо.

Розглянуто зміст нормативно-правової складової інституційної архітектоніки державної форми власності. На основі узагальнення світового досвіду розкрито аспекти юридичного забезпечення функціонування інституту державної власності, а також запропоновано заходи її правового захисту у вітчизняній економіці.

Висвітлено дискусійні проблеми визначення понятійного змісту категорії "людський капітал", а також з позицій наукового критичного аналізу розкрито ті реальні ідеологічні та об'єктивні підстави, що сприяли виникненню теорії "людського капіталу" та її подальшому розвитку, зокрема, за вітчизняних умов.

В роботі висвітлено теоретичні та методологічні питання аналізу категорії "рівень життя", особливості соціально-економічного забезпечення життєдіяльності населення в умовах кризового стану економіки. Досліджено прояви деструктивного впливу інфляції на рівень життя, основні соціальні компенсатори та латентні механізми зупинення поширення бідності в умовах кризової ринкової кон'юнктури, а також питання впливу "тіньової" економіки на розподіл доходів і стан майнового розшарування громадян; розкрито специфічні особливості проявів маргіналізації населення України. Проаналізовано актуальні проблеми реформування ринкових механізмів суспільного регулювання рівня життя населення в умовах перехідного періоду. Основну увагу приділено системному аналізу шляхів реформування ринкових механізмів, що регулюють рівень життя населення. До цих механізмів належать: механізм податкового регулювання особистих доходів, консюмеризм, соціальний захист населення, регулювання мінімальних державних соціальних гарантій, обмеження пільг та ліквідація привілеїв, відновлення знецінених заощаджень громадян та стимулювання залучення заощаджень громадян до інвестиційної сфери.

Розкрито проблеми соціально-класового структурування населення України, зокрема причини та проблеми, що пов'язані із масштабною маргіналізацією населення. Запропоновано напрямки вдосконалення методологічних підходів щодо структурування існуючого спектра проявів маргінального і полімаргінального стану населення. Розкрито зміст категорії "андерклас" та показано вплив маргіналізації на соціально-економічну стабільність суспільства в контексті перспектив його подальшого розвитку.

У контексті еволюції наукових підходів розглянуто проблемні питання теоретичного визначення політико-економічної сутності фіктивного капіталу. Розкрито якісні особливості та прояви сучасної трансформації фіктивного капіталу, які призводять до порушення економічного циклу і виникнення світових фінансових криз.

Проаналізовано сучасні наукові підходи класифікаційного структурування інституту власності, розкрито авторське бачення методологічних аспектів виділення типу, підтипу, виду і форми власності в контексті системно-формаційного бачення закономірностей трансформації інституту власності. Розкрито специфічний зміст соціально-деспотичної форми власності, особливості її трансформації у номенклатурно-бюрократичну форму в процесі "побудови соціалізму", а також виявлено інституціональні передумови і специфічні особливості реставрації капіталістичної власності шляхом приватизації її державно-номенклатурної форми.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)421.0-823.2

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж24156 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми формування основних характеристик, що розкривають диференціацію найбільш поширених маргінальних станів кінцевого споживання та відтворення людського потенціалу. Розкрито методологічні підходи визначення індикаторів вартісного розмежування маргінальних доходів на нижніх і верхніх соціальних полюсах та розкрито зміст і соціальну небезпеку екстремального розшарування населення за рівнем багатства і розкошів та бідності і злиденності.

Розглянуто проблеми сутності та структури корупції як інституту, що має абсолютну антисуспільну спрямованість. Розкрито форми об'єкта та надано характеристика суб'єктів корупції, показані особливості формування і соціально-економічні витоки існування корупції. На засадах узагальнення світового досвіду (передусім США) запропонована для впровадження у вітчизняну практику система економіко-правових та фінансово-організаційних заходів і механізми подолання корупції.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що серед безлічі факторів, що характеризують дію зовнішнього середовища на аграрну систему, основними є: економічні, міжнародні, політико-правові, технологічні, соціальні і природно-кліматичні. Окрім цього на стан і структуру сільського господарства здійснюють вплив фактори, які проявляють себе вже не перший рік і лише посилюють свій негативний вплив в період кризи, зокрема: ціновий диспаритет, розбалансованість регіонального АПК, послаблення конкуренції у сфері переробки сільськогосподарської продукції тощо. Виконана структуризація факторів, що впливають на розвиток АПК, що дозволяє визначати характер дії зовнішнього і внутрішнього середовища на сільськогосподарське виробництво, прогнозувати ризики, обумовлені деструктивним впливом соціально-еколого-економічних процесів, а також обгрунтовувати стратегічні пріоритети і напрями розвитку АПК України.

В умовах євроінтеграції Україна взяла на себе зобов'язання забезпечити високий рівень захисту прав споживачів та досягти сумісності між системами захисту прав споживачів в України та ЄС. Насамперед, це стосується запровадження у вітчизняну практику високих стандартів відповідальності у споживчій сфері, які сьогодні діють в ЄС, у першу чергу, це стосується вдосконалення системи адекватної економічної відповідальності бізнесу за порушення прав споживачів. Основна суперечність споживчого ринку пов'язана з протилежністю інтересів його головних суб'єктів: бізнесменів-виробників (реалізаторів), з одного боку, і населення, або кінцевих споживачів життєвих благ - з іншого. Ця суперечність являє собою систему відносин, що виникають між інтересами виробників і реалізаторів, які прагнуть до максимізації особистих прибутків, та інтересами населення, яке прагне задовольнити особисті потреби у споживанні безпечних для здоров'я і життя товарів та послуг. За певних умов диспаритету при реалізації приватних інтересів і неадекватній економічній відповідальності бізнесу за порушення прав споживачів ця суперечність може загостритись і перетворитись на антагоністичну. Сьогодні законодавчо закріплені економічні санкції за випадки злочинних порушень прав споживачів, які розраховуються у нормативно визначеній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з точки зору їх економічної відповідності збиткам, завданим кінцевим споживачам, є абсолютно неприйнятними. Тому подальше використання неоподатковуваного мінімуму як базової величини вартості при визначенні обсягів економічних санкцій за злочинне порушення прав споживачів є неприпустимим. Разом з тим як нормативно-базова величина не можуть бути використані всі інші соціально-економічні нормативи і стандарти, зокрема, мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум тощо (що підтверджено вітчизняною і світовою практикою). Замість неоподатковуваного мінімуму доходів громадян потрібно запровадити нормативно-базову величину, яка за своєю суттю є величиною масштабно-фіксованої вартості, визначається на основі використання показників дохідної бази консолідованого державного бюджету, фіксується в гривневому вимірі та діє протягом поточного бюджетного року.

Доведено, що забезпечення соціально-економічної справедливості системи справляння податків на доходи населення неможливо без реалізації принципу інфляційної нейтральності податкової системи. Розкриті причини порушення соціально-економічної справедливості діючої системи оподаткування доходів населення в Україні, зокрема фактичної ліквідації неоподатковуваного мінімуму та руйнування прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб. На прикладі країн розвиненої ринкової економіки розкрито причини необхідності та визначено зміст вкрай необхідних трансформацій податкової системи в частині визначення економічно виваженого рівня нульової ставки податку на доходи фізичних осіб, а також запровадження соціально справедливої, оптимально диференційованої шкали оподаткування доходів населення. Запропонована авторська методика визначення вартісного рівня нульової ставки податку на доходи фізичних осіб із використанням нової нормативно-базової величини, а також запропонована оптимально-справедлива шкала справляння цього виду податку в залежності від рівня доходів населення.

Розглянуто особливості становлення й подальшого розвитку теоретичних підходів, сформованих представниками трьох основних напрямів класичної політичної економії щодо проблем розуміння сутності феноменів відчуження й експлуатації праці в системі їх взаємозв'язку і взаємодії. Проведено узагальнення основних точок зору фундаторів класичної політичної економії, а також сучасних здобутків закордонних і вітчизняних дослідників щодо розуміння глибинної сутності відносин відчуження й експлуатації праці в контексті їхньої бінарної єдності. Проведено аналіз сучасного стану зазначених відносин, явищ і процесів, на які передусім впливає новітній етап науково-технічної революції, а також проведено аналіз найбільш значущих змін, що відбулись на цей час у системі відносин відчуження та експлуатації праці в контексті реалізації інтересів корпоративно-монополістичного капіталу у сфері експлуатації найманих працівників вищої творчо-інтелектуальної кваліфікації.

Наведено тексти доповідей та виступів учасників круглих столів, проведених Інститутом законодавства Верховної Ради України протягом 2017 - 2019 рр. у ході дослідження проблеми законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки. Охарактеризовано нову законодавчу модель економічного розвитку України. Висвітлено питання державного регулювання економіки України під впливом глобалізаційних тенденцій, проблеми законодавчого регулювання економічного забезпечення права на вищу освіту в Україні. Розкрито перспективи реформування антикорупційного законодавства. Увагу приділено законодавчому врегулюванню окремих питань протидії корупції засобами кримінально-правового та кримінального процесуального впливу, тенденціям відтворювальних процесів в економіці та моделюванню інноваційного організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку, впливу корупції на державний суверенітет України. Висвітлено питання інноваційного забезпечення промислового розвитку України на основі взаємодії науки, держави та бізнесу.

Розглянуто особливості становлення й подальшого розвитку теоретичних підходів, сформованих представниками трьох основних напрямів класичної політичної економії щодо проблем розуміння сутності феноменів відчуження й експлуатації праці в системі їх взаємозв'язку і взаємодії. Проведено узагальнення основних точок зору фундаторів класичної політичної економії, а також сучасних здобутків закордонних і вітчизняних дослідників щодо розуміння глибинної сутності відносин відчуження й експлуатації праці в контексті їхньої бінарної єдності. Проведено аналіз сучасного стану зазначених відносин, явищ і процесів, на які передусім впливає новітній етап науково-технічної революції, а також проведено аналіз найбільш значущих змін, що відбулись на цей час у системі відносин відчуження та експлуатації праці в контексті реалізації інтересів корпоративно-монополістичного капіталу у сфері експлуатації найманих працівників вищої творчо-інтелектуальної кваліфікації.

Розглянуто суб'єктивні причини та розкрито особливий характер формування теоретичних ідеологем. Проаналізовано підходи представників трьох основних напрямів політичної економії щодо розуміння змісту трансформації відносин відчуження й експлуатації праці в умовах глобального домінування корпоративно-монополістичного капіталізму. На засадах критичного аналізу розкрито зміст поширених теоретичних ідеологем спростування відчуження та експлуатації праці в сучасних умовах, серед яких: теорія "економіки добробуту"; теорія "людського капіталу"; теорія програм "розширення - збагачення - гуманізації" трудових функцій; теорія реалізації засад "стратегічного управління". Розглянуто проблеми визначення реальної міри відчуження та експлуатації праці, обгрунтовано авторську пропозицію щодо необхідності практичного впровадження додаткового показника - "норми відчуження необхідного продукту", а також розкрито зміст методики розрахунку цього показника. Наведено розгорнуту характеристику сучасних умов та розкрито причини і чинники екстремального характеру відчуження та експлуатації праці в Україні.

Розкрито відмінності системної дії законів соціальної форми матеріального світу від дії законів, що визначають рух чотирьох природних форм матерії. Показано відмінність наслідків порушення природних і соціальних законів. Поглиблено змістовне розуміння категорії "економічний закон" і уточнено загальний перелік системи об'єктивних економічних законів. Проведено структурування двох основних класифікаційних груп законів, що об'єднані на засадах найбільш типових ознак. За критеріями системної вагомості, а також сутнісного змісту і просторово-часових координат регулюючої дії виділено чотири блоково-типові групи законів. Виокремлено диференційовані підгрупи законів, що об?єднані за шістьома системно-видовими ознаками. Показано руйнівний характер "наукових" догматів фінансово-боргового "ліберал-монетаризму". Розкрито спонукальну мотивацію, що визначає домінантну поведінку нинішнього глобально-монополістичного капіталу, яка спрямована на руйнування системної дії механізмів законів ринкової економіки. Зокрема, показано шляхи руйнування механізму дії закону вартості і законів грошового обігу, які забезпечують еквівалентний характер товарного виробництва і обміну. Розкрито конкретні прояви системно-суб'єктивного беззаконня, що панує в системі грошово-кредитних і фінансово-боргових відносин на глобальному і національно-державному рівнях. Дано оцінку наслідків фінансово-кредитної експансії для країн із різним рівнем розвитку капіталістичного способу виробництва, що призводить до удушення національних економік світовими монополіями шляхом формування непосильного тягаря обслуговування зовнішньо-емісійних запозичень та вилучення у разі несплати безцінних земельних та інших природних ресурсів у приватну власність світових корпоративно-монополістичних кредиторів.

Розкрито зміст системно мережевого структурування корупції як інституту абсолютної антисуспільної спрямованості, розмежовано поняття "корупція" і "хабарництво". Показано соціально-економічні витоки та розкрито характер особистих і корпоративних інтересів суб'єктів - носіїв корупційних відносин. Проаналізовано причини провалу організаційних і правових заходів, спрямованих на подолання корупції, здійснених владою за попередній період. Надано пропозиції щодо зміни стратегічних пріоритетів соціально-економічної політики запобігання корупції, передусім, шляхом перекриття джерел корупційного підкупу.