Виконано аналіз проведеного соціологічного дослідження щодо ставлення працівників великих промислових підприємств до дотримання норм охорони праці. Завдяки аналізу встановлено різницю щодо дотримання цих норм між робітниками, які мали травми, та нетравмованими. Одержані результати досліджень доводять, що для дотримання норм охорони праці доцільне додаткове стимулювання. Виявлено та кількісно оцінено фактори сприятливого впливу на дотримання норм охорони праці робітниками.

За останні роки чітко просліджується тенденція зменшення загального травматизму на виробництві відносно травматизму зі смертельним наслідком. Основна причина - приховування травм від реєстрації, що складає близько 50 % від загальної їх кількості. Це дає уявлення про обсяг недоотриманих штрафів і зменшення частки витрат підприємств на відшкодування збитків потерпілим. Розроблення ефективної системи контролю за нещасними випадками дозволить більш об'єктивно розподілити фінансові витрати на підтримання необхідного рівня охорони праці серед підприємств усіх форм власності, поповнити фонди охорони праці та підвищити соціальну захищеність працівників.

Проаналізовано й обгрунтовано теоретико-методологічні засади організації самостійної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Увагу приділено проектуванню інтегративного комплексного системного впливу на процеси самоактуалізації, самонавчання, самоконтролю, самооцінки, самоуправління та самоорганізації студентів. Визначено критерії та показники ефективності функціонування моделі організації самостійної навчальної діяльності студентів, розкрито методику та зміст її реалізації.

Проанализированы и обоснованы теоретико-методологические основы самостоятельной деятельности студентов высших педагогических учебных заведений. Уделено внимание проектированию интегративного комплексного системного влияния на процессы самоактуализации, самообучения, самоконтроля, самооценки, самоуправления и самоорганизации студентов. Определены критерии и показатели эффективности функционирования модели организации самостоятельной учебной деятельности студентов, раскрыты методика и содержание ее реализации.

Запропоновано модель та алгоритми розрахунків забезпечення одержання реальніших оцінок вартості безпеки праці. Показано масштаби можливих втрат суспільства від нещасного випадку. У процесі дослідження акцентовано увагу на трьох групах складових вартості безпеки праці та виробничого середовища, страхових виплатах потерпілим, збитках підприємств від нещасних випадків, які не підлягають обов'язковому страхуванню, та на затратах профілактичного характеру. Багатоваріантні розрахунки за розробленою моделлю дали змогу виконати оцінювання вартості безпеки праці за всіма цими групами загалом та їх окремими елементами.

Для одержання позитивного або нульового сальдо балансу знижок і надбавок до страхових тарифів рекомендовано склад трьох показників, відношення відшкодування за поточні нещасні випадки на виробництві та регресникам до внесків, відношення показників кількості працюючих за шкідливих та небезпечних умов до загальної кількості показників плюс врахування витрат на заходи з охорони праці до річного фактичного обсягу реалізованої продукції.

Розглянуто пропозиції щодо визначення та встановлення знижки (надбавки) до розміру страхового внеску підприємства. Наведено механізм визначення знижки з урахуванням умов праці штатних працівників, наявності потенційних виробничих небезпек та витрат, пов'язаних зі страховим випадком. Пропозиції викладено з перспективою ведення та накопичення бази даних, ведення розрахунків з використанням автоматизованих систем проектування.

Розкрито сутність понять "самоосвіта", "професійна самоосвіта" і "потреба у професійній самоосвіті". Визначено зміст, основні умови і засоби ефективного формування потреби майбутнього вчителя у професійній самоосвіті в процесі навчання. Експериментально доведено результативність використання теоретичних положень дослідження з метою аналізу процесу формування потреби майбутнього вчителя у професійній самоосвіті. Комплексний аналіз результатів експерименту підтвердив, що на вдосконалення процесу формування потреби студентів у професійній самоосвіті суттєво впливає цілісна система запропонованих заходів.

Зазначено, що на підставі теоретичного, ретроспективного, порівняльного та системного аналізу сучасних дидактичних моделей навчання дістали розвитку конкретизації об'єкт, суб'єкти, цілі та завдання, форми та методи, зміст і сутність, провідний системнотвірний принцип, підходи до організації, опис педагогічної моделі, відбувається розробка аспектних складових, а також провідних педагогічних умов організації досліджуваної діяльності. Розкрито проектування механізмів інтегративного комплексного системного впливу на найважливіші утворення у структурі особистості студента на рівні професійно-педагогічного, фахово-предметного, методичного та загальнокультурного аспектів його підготовки в системі організації самостійної навчальної діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально випробовано модель системи та відповідна їй технологія організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Підтверджено ефективність розробленої технології.

Розглянуто теоретико-методологічні підходи до впровадження та оцінки ефективності функціонування педагогічної моделі організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Наведено основні положення системного аналізу до питання розбудови систем стимулювання для запобігання нещасних випадків на виробництві. Звернення до основних положень системного аналізу дозволило запропонувати етапи (алгоритм) розбудови систем стимулювання за наступною послідовністю: вибір найбільш впливових факторів; аналіз їх величин на предмет стабільності; обгрунтування на підставі цього аналізу типу моделі для визначення відсоткової величини зменшення числа нещасних випадків у разі використання того чи іншого фактора як стимулювального та проекцію цих відсотків на рівень заробітної плати.

Здійснено психолого-педагогічний аналіз категорій "середовище", "інформаційний простір" та "інформаційно-навчальне середовище". Визначено структуру та дидактичні можливості інформаційно-навчального середовища як засобу ефективної організації самостійної навчальної діяльності студентів педагогічних ВНЗ.

Проведен психолого-педагогический анализ категорий "среда", "информационно-обучающая среда". Определены возможности информационно-обучающей среды как средства эффективной организации самостоятельной учебной деятельности студентов педагогических ВУЗ.

Psychological and pedagogical analysis of categories "environment", "information space" and "informative-and-instructive environment" has been carried out in the article. The structure and didactic possibilities of informative-and-instructive environment as a means of effective organization of students' self-managed educational activities in higher pedagogical educational establishments have been defined.

Проведено аспектний аналіз категорій "пізнавальна самостійність" і "пізнавальна активність" у контексті організації самостійної навчальної діяльності студентів. Розглянуто пізнавальну активність і пізнавальну самостійність у трьох аспектах: процесуальному, мотиваційному та вольовому. Визначено компоненти процесуального аспекту пізнавальної самостійності, серед яких опорні знання, методи пізнавальної діяльності, узагальнювальні основні форми пізнавальної діяльності. Зазначено, що пізнавальна активність і пізнавальна самостійність є якісними характеристиками пізнавальної діяльності, вони взаємопов'язані, але не тотожні.

Осуществлен аспектный анализ категорий "познавательная самостоятельность" и "познавательная активность" в контексте организации самостоятельной учебной деятельности студентов. Рассмотрены познавательная активность и познавательная самостоятельность в трёх аспектах: процессуальном, мотивационном и волевом. Определены компоненты процессуального аспекта познавательной самостоятельности, среди которых опорные знания, методы познавательной деятельности, обобщающие основные формы познавательной деятельности. Указано, что познавательная активность и познавательная самостоятельность являются качественной характеристикой познавательной деятельности, они взаимосвязаны, но не тождественны.

Carried pronged analysis categories "cognitive self" and "cognitive activity" in the context of the organization of independent learning activities of students. Examined cognitive activity and cognitive independence in three aspects: procedural, motivational, and volitional. The components of the procedural aspect of cognitive independence, including supporting the knowledge, methods, learning activities, summarizing the main forms of cognitive activity. Indicated that cognitive activity and cognitive autonomy is the qualitative characteristics of cognitive activity, they are interrelated, but not identical.

Висвітлено основні аспекти психолого-педагогічного аналізу категорії «самоаналізу», підходи щодо визначення поняття. З’ясовано, що у ході розвитку педагогічної думки проблему самоаналізу вивчали з двох позицій: необхідність звернення до самоаналізу учня задля самоосвіти і необхідність самоаналізу педагога з метою професійного самопізнання та самовдосконалення. Встановлено, що в контексті проектування спеціальних педагогічних умов для самоаналізу в майбутнього вчителя надзвичайно важливим є визначення як результату такого аналізу не лише нагромадження студентом уявлень про себе, але й досвіду самоаналітичної діяльності, його збагачення.

Освещены основные аспекты психолого-педагогического анализа категории «самоанализа», подходы к определению понятия. Определено, что в ходе развития педагогической мысли проблему самоанализа изучали с двух позиций: необходимость обращения к самоанализу учащегося для самообразования и необходимость самоанализа педагога с целью профессионального самопознания и самосовершенствования. Установлено, что в контексте проектирования специальных педагогических условий для самоанализа у будущего учителя очень важным является определение в качестве результата такого анализа не только накопление студентом представлений о себе, а и опыта самоаналитической деятельности, ее обогащение.

Проаналізовано сучасні технологічні моделі й основні методологічні принципи побудови навчання. Теоретично обґрунтовано технології формування пізнавальної самостійності студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі навчання іноземної мови. Визначено, що технологія формування пізнавальної самостійності є спрямованою на формування інтегративних утворень в особистості студента на ґрунті ефективних проективних процесів. Розроблено та апробовано авторську лінгвопрофесійну технологію формування пізнавальної самостійності, спрямовану на підвищення ефективності навчального процесу у ВНЗ.

Проанализированы современные технологические модели и основные методологические принципы построения обучения. Теоретически обоснованы технологии формирования познавательной самостоятельности студентов высших педагогических учебных заведений в процессе обучения иностранному языку. Определено, что технология формирования познавательной самостоятельности является направленной на формирование интеграционных образований в личности студента на основе эффективных проекционных процессов. Разработана и апробирована авторская лингвопрофессиональная технология формирования познавательной самостоятельности, направленная на повышение эффективности учебного процесса в ВУЗ.

Описано розроблену автором педагогічну модель системи організації самостійної навчальної діяльності (ОСНД) студентів педагогічних ВНЗ як інтегративної комплексної системи педагогічного впливу на процеси САМО (самоактуалізації, самонавчання, самоконтролю, самооцінки, самоуправління й самоорганізації студентів), які зумовлюють самореалізацію особистості. Педагогічну модель системи ОСНД студентів трактовано як схематизоване подання всіх педагогічних заходів, що забезпечують ефективність і результативність даного процесу. Описано об'єкт, мету, завдання ОСНД. Охарактеризовано структурно-функціональні компоненти дидактичної системи організації ОСНД студентів: мотиваційно-цільовий, організаційно-структурний, процесуально-діяльнісний, контрольно-оцінювальний, аналітико-прогностичний та рефлексивний. Модель системи ОСНД ієрархічно, відповідно до логіки навчального процесу, подано на схемі, до якої включено також педагогічні умови, форми, методи й засоби ОСНД.

Описана разработанная автором педагогическая модель системы организации самостоятельной учебной деятельности (ОСУД) студентов педагогических ВУЗ как интегративная комплексная система педагогического воздействия на процессы САМО (самоактуализации, самообучения, самоконтроля, самооценки, самоуправления и самоорганизации студентов), приводящие к самореализации личности. Педагогической моделью системы ОСУД студентов названо схематизированное представление всех педагогических мер, обеспечивающих эффективность и результативность данного процесса. Описаны объект, цель и задания ОСУД. Охарактеризованы компоненты дидактической системы организации ОСУД студентов: мотивационно-целевой, организационно-структурный, процессуально-деятельностный, контрольно-оценочный, аналитико-прогностический и рефлексивный. Модель системы ОСУД иерархически, согласно логике учебного процесса, представлена на схеме, в которую включены также педагогические условия, формы, методы и средства ОСУД.

The pedagogical model of the students' self-directed learning activities system organization at the pedagogical educational establishments of a higher level as the complex of structure-and-function components: motivation-and-object, check-and-evaluation, analysis-and-prognostics and reflection is described in the article.

Охарактеризовано специфічні ознаки управління й самоуправління організацією самостійної навчальної діяльності студентів педагогічних ВНЗ. Виділено п'ять методологічних положень, на яких будується система управління пізнавальною діяльністю суб'єкта навчання у педагогічному ВНЗ. Враховано зростання складності навчальних завдань (програм), необхідність прогнозування кінцевого результату підготовки, спрямованого на оптимальний варіант засвоєння програм, навчальних посібників, обгрунтовано значущість організації й управління педагогічним процесом педагогічного ВНЗ.

Розкрито теоретико-методологічні засади становлення й розвитку особистості в просторі культури. Проаналізовано культуротворчу функцію сучасного юнацтва у просторі взаємодії людини та культури. Досліджено ментальний образ особистісної надійності у студентської молоді. Викладено аспекти складової культури особистості: наукові розвідки щодо обгрунтування змісту, структури, функцій. Висвітлено передумови становлення ергономічної культури в Україні. Розкрито зміст і структуру інтелектуальної культури. Визначено фактори активізації етнокультурної освіти й виховання молоді. Викладено методику формування інтелектуальної культури майбутнього вчителя. Визначено шляхи формування професійної культури майбутніх менеджерів у системі професійної підготовки.

Розглянуто актуальні питання реалізації положень компетентнісного підходу в організації освітнього процесу у вищій школі в аспекті формування загальнокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей. Показано важливість розвитку загальнокультурної компетентності саме для студентів - майбутніх філологів - з урахуванням специфіки їх фахової підготовки. Визначено дидактичний та світоглядний потенціал змісту філологічної освіти. Розроблено, обгрунтовано та показано оптимальні способи імплементації в освітній процес вищої школи структурно-функціональної моделі формування загальнокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей.

Розкрито теоретичний, гносеологічний і методичний аспекти моделювання педагогічної діяльності.

Проаналізовано теоретичні основи реалізації компетентнісного підходу в організації самостійної освітньої діяльності студентів філологічних спеціальностей. Приділено увагу історико-педагогічному аналізу проблем самостійності, самоосвіти, самовдосконалення особистості того, хто навчається. Здійснено проектування інтегративного комплексного системного впливу на найважливіші утворення в структурі особистості майбутнього філолога в системі організації самостійної освітньої діяльності. Змодельовано дидактичну систему організації самостійної освітньої діяльності студентів, визначено критерії та показники ефективності функціонування моделі, подано методику й зміст її реалізації.