Висвітлено засади технічної гідравліки, а також гідромеханічні, теплові, масообмінні та механічні процеси харчових виробництв. Розкрито основи теорії та методів розрахунку типових процесів і апаратів. Описано конструкції апаратів основних типів. Розглянуто основні фізичні властивості рідин, запропоновано критерії подібності теплових процесів. Розкрито суть поняття термодифузії, визначено фактори, що впливають на хід процесу кристалізації.

Освещены основы технической гидравлики, а также гидромеханические, тепловые, массообменные и механические процессы пищевых производств. Раскрыты основы теории и методов расчета тепловых процессов и аппаратов. Описаны конструкции аппаратов основных типов. Рассмотрены основные физические свойства жидкости, предложены критерии подобия тепловых процессов. Раскрыта суть понятия термодиффузии, определены факторы, влияющие на ход процесса кристаллизации.

Наведено теоретичні відомості про типові гідромеханічні, теплові, масообмінні та механічні процеси харчового виробництва. Описано будову та принцип роботи промислових апаратів і механізмів, які використовуються для реалізації харчових технологій. Розглянуто методики визначення режимів руху рідини у потоці, коефіцієнта опору тертя й еквівалентної шорсткості, витрати енергії під час механічного перемішування у рідкому середовищі, а також основних характеристик процесу подрібнення на молотковій і валковій дробарках. Розкрито особливості функціонування двокорпусної випарної установки, пластинчастого та кожухотрубного теплообмінників. Обгрунтовано можливості інтенсифікації масообмінних процесів за допомогою низькочастотних механічних коливань. Розроблено завдання та методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з навчального курсу "Процеси та апарати харчових виробництв".

Приведены теоретические сведения о типовых гидромеханических, тепловых, массобменных и механических процессах пищевого производства. Описаны строение и принцип действия промышленных аппаратов и механизмов, использующихся при реализации пищевых технологий. Рассмотрены методики определения режимов движения жидкости в потоке, коэффициента сопротивления трения и эквивалентной жесткости, затрат энергии при механическом перемешивании в жидкой среде, а также основных характеристик процесса измельчения на молотковой и валковой дробилках. Раскрыты особенности функционирования двокорпусной испарительной установки, пластинчастого и кожухообразный теплообменников. Показаны возможности интенсификации массобменных процессов с помощью низкочастотных механических колебаний. Разработаны задания и методические рекомендации по выполнению лабораторных работ по учебному курсу "Процессы и аппараты пищевых производств".

Висвітлено різні способи одержання сухої комбінованої закваски та проаналізовано процес її сушіння.

Наведено основні результати розробки та дослідження способу приготування сухої комбінованої закваски для виробництва квасу, а також фізичні характеристики закваски перед висушуванням, зброджувальну здатність сухої закваски, значення гігроскопічності, насипної маси та відносної вологості.

Розглянуто сучасний стан процесів фільтрування осадів I і II сатурації цукробурякового виробництва. Обгрунтовано можливість використання процесів фільтрування, електрофільтрування та фільтрпресування для зневоднення осадів I сатурації. Проаналізовано способи зневоднення фільтраційних осадів з метою їх подальшого механічного виведення з технологічного процесу виробництва цукру. Одержано дані про кінетику процесів фільтрування й електрофільтрування осадів I сатурації цукробурякового виробництва.

Наведено результати досліджень зневоднення яблучних вичавок інфрачервоним випромінюванням.

Викладено основи проектних розрахунків апаратів і установок для проведення типових процесів харчових виробництв. Розглянуто загальні види та вузли типової апаратури. Подано інформацію про конструктивне оформлення та механічні розрахунки основних вузлів і деталей апаратів, зумовлене технологічним призначенням, продуктивністю, параметрами процесу та експлуатаційними вимогами. Охарактеризовано зміст і обсяг курсового проекту з процесів і апаратів харчових виробництв. Наведено приклади розрахунків апаратів і установок.

Проаналізовано хімічний склад і технологічні характеристики сучасних сортів картоплі, вибрано сорти, хімічний склад і технологічні особливості яких можуть забезпечити найкращі якісні показники готового продукту під час сушіння. Удосконалено технологію сушіння картоплі, запропоновано способи її інтенсифікації. Одержано математичну залежність для розрахунку процесу сушіння картоплі.

Досліджено вплив попередньої підготовки яблук та способу сушіння на якісні показники під час виробництва яблучних снеків. Встановлено, що для покращання органолептичних показників яблучних снеків доцільно проводити попередню підготовку яблук у цукровому сиропі з концентрацією цукру 40 %. З метою інтенсифікації процесу сушіння, підвищення якості готового продукту та зниження енерговитрат запропоновано комбінований конвективно-терморадіаційний спосіб енергопідведення.

Встановлено залежності основних тепломасообмінних характеристик конвективно-терморадіаційного сушіння культивованих грибів глива від швидкості руху повітря. Доведено, що механізм та інтенсивність перенесення вологи у матеріалі залежать від взаємопов'язаного комплексу процесів порушення зв'язку вологи з матеріалом і дифузії парогазового середовища через капілярно-порову структуру матеріалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л814.4 + Л994

Рубрики:

Сушіння. Зневоднення

Напівфабрикати

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто приклади будови протитечійних тарілчастих апаратів, які працюють за умов контактування фаз у найбільш інтенсивному пінному режимі. Показано можливі варіанти вдосконалення тарілчастих апаратів за допомогою збільшення шару піни на тарілках, використання баластних і нахилених клапанів з різною висотою утримувальних ніжок, підтримання гарантованого шару рідини на тарілках, застосування додаткових зон контакту фаз, використання перехресно-струминного руху на тарілках з лускою, просічками та нахиленими пластинами, зміни напрямку руху фаз, підгальмовування або початкового розгону швидкості течії рідини на тарілках, використання псевдозрідженого шару насадки, віброперемішування та спеціально розроблених контактних пристроїв для реалізації циклічного руху фаз. У циклічному режимі послідовно змінюються два періоди роботи тарілок: більш тривалий період (наприклад 20 - 30 с) барботажу газової фази крізь утримуваний на тарілці незмінюваний об'єм рідини і стслий період (3 - 5 с) зливання рідини на нижню тарілку під час припинення подачі газу. Це сприяє майже повному досягненню фазової рівноваги на кожній тарілці. Збільшувати відносну швидкість руху потоків на тарілках понад оптимальну практично недоцільно, оскільки дисипаційні втрати починають зростати інтенсивніше, ніж підвищується швидкість міжфазового перенесення. Удосконалення тарілок значного ефекту не надає, але ускладнюється їх будова й обслуговування. Тому в найближчі десятиріччя ефективність роботи тарілчастих колон варто підвищувати за рахунок правильного вибору і застосування вже існуючих апаратів і використання оптимальних режимів роботи. В основі розроблення нових конструкцій тарілок лежать ідеї створення принципово нових умов контактування фаз. Також варто ретельно обгрунтовувати економічний ефект від їх впровадження.