Встановлено, що для поєднаної патології характерна стертість клінічної картини основного захворювання, різноспрямованість кінетичних порушень жовчного міхура, активація процесів пероксидації, з виснаженням антиоксидантних резервів. Активація цитокінового каскаду, яка характерна для поєднаної патології, проявляється наростанням у пулі лімфоцитів вмісту прозапальних цитокінів (ІЛ-1 beta TNF-alpha, ІЛ-6) та зниженням рівня протизапального цитокіну (1Л-4). Апробовано схему лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в поєднанні з хронічним холециститом із застосуванням ліпіну та доведено її клінічну ефективність.

Обстежено 120 хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та хронічний некалькульозний холецистит. Установлено, що у всіх пацієнтів мають місце порушення показників процесів перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантного та цитокінового статусів, що проявлялося збільшенням рівня прозапальних цитокінів ІЛ-1бета, ІЛ-6, TNF-альфа, та зростанням показників пероксидації: продуктів тіобарбітурової кислоти та дієнових кон'югатів.

Надано особливості проведення модульного контролю з дисципліни "Фтизіатрія" у студентів четвертого курсу медичного факультету на кафедрі фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб в Івано-Франківському національному медичному університеті. Наведено критерії оцінювання модульного контролю відповідно до видів діяльності студентів на модульному контролі. Надано структуру проведення модульного контролю, яка включає відповідь на теоретичні запитання, виконання практичних навиків, розв'язання ситуаційної задачі, розшифровку рентгенограм та тестові завдання.

Висвітлено основні погляди на процес навчання у вищій школі. Беззаперечним фактом є необхідність виростити та випустити зі стін університету висококваліфікованого спеціаліста, який би не тільки володів глибокими базисними знаннями, але й умів приймати швидкі неординарні рішення. Євроінтеграційна спрямованість України потребує зміни не тільки зовнішніх політичних векторів, а також базисних моментів самої основи розуміння життя суспільства. Окреслено основні принципи та можливості болонської системи навчання у формуванні клінічного мислення майбутнього висококваліфікованого лікаря. Одним з методів розвитку самостійності у розв'язанні ситуаційних проблем залишається такий тип занять, як семінари. Висвітлено методику організації самостійної роботи студента на кафедрі "Фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб" Івано-Франківського національного медичного університету. Подано характеристику підвидів самостійних занять, принципи вибору та моделювання клінічних ситуацій, схематичність та етапність їх розв'язання та методологію проведення їх контролю і оцінювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-3 + Р413.520.11-3

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Холецистити і ангіохоліти

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено основні проблеми підготовки майбутніх висококваліфікованих лікарів фтизіатричної служби. Описано методику проведення семінару в лікарів-інтернів на очному циклі зі спеціальності "Фтизіатрія та пульмонологія" на кафедрі фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб у ДВНЗ "Івано-Франківському національному медичному університеті". Надано засоби проведення занять із застосуванням усного опитування, дискусій, ситуаційних задач. Наведено особливості оцінювання інтернів.

Мета дослідження - висвітлення проблеми та включення в навчальний процес удосконалення лікарів-терапевтів, лікарів ЗП-СМ, з питань ранньої діагностики та основних принципів лікування туберкульозної інфекції. З мстою впровадження алгоритму дій, що спрямовані на своєчасне виявлення захворювання за умов загальної медичної мережі, на кафедрі фтизіатрії та пульмонології з курсом професійних хвороб, розроблено програму тематичного удосконалення: "Актуальні питання діагностики та ДОТС-стратегії лікування туберкульозу в період епідемії". Цикл включає лекції, практичні заняття та семінари, на яких висвітлюються основні проблеми фтизіатрії. Курсанти беруть участь в клінічних обходах професора, практичній роботі біля ліжка хворого, навчальних диспутах під час розв'язування ситуаційних задач, окреслених у тематиці семінарів. Результатами такого навчання є формування у лікарів загальної медичної мережі, що по своїй суті є первинною ланкою виявлення туберкульозу в населення, чіткого розуміння етапів ранньої діагностики захворювання. Правильний, своєчасно верифікований діагноз - 60 % успішного лікування. Ця беззаперечна істина повністю реалізується у випадку туберкульозної інфекції, адже тільки раннє виявлення цієї небезпечної патології надасть змогу попередити не тільки тяжкі форми й ускладнення у хворого, але й зменшить кількість інфікованих осіб з оточення.

За допомогою комплексних клініко-лабораторних та інструментальних методів обстежено 88 хворих з патологією гепатодуоденальної зони. Показано особливості клінічної та ультразвукової картини жовчного міхура при втягненні його в патологічний процес у разі виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.

З метою оцінки стану кінетики жовчного міхура (ЖМ) та визначення рівня запальних компонентів жовчі комплексно обстежено 90 хворих на хронічний безкам'яний холецистит (ХБХ) та виразкову хворобу (ВХ) дванадцятипалої кишки (ДПК) в поєднанні з ХБХ. Даним пацієнтам проведено багатомоментне фракційне дуоденальне зондування із забором міхурової порції жовчі для макро- та мікроскопічного дослідження. Встановлено наявність різнопланових порушень кінетики ЖМ, що проявлялись гіпотонічно-гіпокінетичними та гіпотонічно-гіперкінетичними розладами. Більш вираженими кінетичні розлади були при коморбідній патології, що дає змогу розглядати виразковий дефект слизової оболонки ДПК як пусковий механізм дестабілізації кінетики ЖМ. Запальні компоненти жовчі у пацієнтів з коморбідною патологією діагностувались у більшій кількості, ніж при ХБХ. Одержані результати свідчать про необхідність вивчення стану ЖМ та жовчовідвідних шляхів при ВХ ДПК, що сприятиме проведенню своєчасної діагностики та оптимізації схем лікування.

Розглянуто суть і значення інтерактивних методів навчання у вищих навчальних закладах. Подано мету та цілі інтерактивного навчання. Описано структуру заняття за інтерактивною технологією, яка використовується в загально-педагогічній практиці. Відображено особливості структури інтерактивного заняття, яке проводилось на кафедрі фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб Івано-Франківського національного медичного університету у студентів 5 курсу лікувального факультету. Обрано актуальну тематику: "Діагностичний алгоритм при туберкульозі". Студенти були розподілені на інтерактивні групи, які займалися діагностичним і лікувальним алгоритмом. Використано інтерактивну методику "робота в групах". Після завершення інтерактивного заняття студенти підбили підсумки своєї діяльності, разом з викладачем визначили лікувальні та діагностичні помилки.

Висвітлено важливі питання інтеграції міжнародних освітніх технологій в медичних ВНЗ. Описано методику проведення практичного заняття із фтизіатрії зі студентами з англомовною формою навчання з використанням листа опитування хворого. У листі зазначені українською мовою основні питання, які ставить студент під час розмови з пацієнтом, а поряд вказаний їх зміст англійською мовою. Окреслено типові відповіді, на які орієнтується майбутній спеціаліст у виборі подальшої тактики опитування. Викладено основні погляди на проблему туберкульозу у світі в цілому, та в Україні зокрема.

Висвітлено основні погляди та причини несвоєчасного виявлення туберкульозу та шляхи подолання цієї проблеми. Не зважаючи на досягнення сучасної медицини, не вдається зупинити ріст даного захворювання. Пізня діагностика, як правило, пов'язана з необізнаністю пацієнта та відсутністю постійної настороги у лікаря загальної практики щодо туберкульозу. Доволі часто хворі "подорожують" від спеціаліста до спеціаліста, лікуються тривалий час без помітного покращання. У світлі даної ситуації постає питання щодо підготовки висококваліфікованого лікаря, котрий на первинному рівні медичної допомоги міг би своєчасно застосувати діагностичинй алгоритм, спрямований на раннє виявлення туберкульозу. На кафедрі фтирізації і пульмонології з курсом професійних хвороб ІФНМУ в навчальну програму 6-го курсу медичного факультету впроваджено цикл "Фтизіатрія". Практичні заняття, робота біля ліжка хворого, навчальні диспути під час розв'язування ситуаційних задач формують у майбутніх спеціалістів розуміння етапів ранньої діагносгики захворювання. І вже в майбутньому в практичній діяльності, незважаючи на одержану спеціалізацію, вони не втрачатимуть пильність щодо небезпеки туберкульозу.

У зв'язку із поширеністю резистентних форм мікобактерій описано особливості епідеміологічної ситуації серед хворих з вперше діагностованим туберкульозом легень, що перебувають на лікуванні у відділенні бактеріовиділювачів обласного клінічного фтизіопульмонологічного центру. Встановлено, що у ході проведеня скринінгового молекулярно-генетичного тесту Xpert MBT/RIF, позитивний результат виявлено у 13 % хворих. Під час проведеня культурального дослідження системою BACTEC MGIT 960 з тестом ТМЧ мультирезистентний туберкульоз виявлено у 10,4 % хворих, а туберкульоз із розширеною резистентністю - у 2 %.

Підлітка А., 15 років і 10 міс, госпіталізовано до відділення онкогематології Обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська ургентно 23.03.2018 р. у тяжкому клінічному стані з генералізованим та конгломеративним збільшенням багатьох груп периферичних лімфатичних вузлів (ЛВ) та з підозрою на лімфогранулематоз. Після всебічного обстеження, а також відкритої біопсії передньошийного лімфовузла, справа патогістологічно верифіковано гранулематозний специфічний лімфаденіт туберкульозної етіології. Пацієнта 5.04.2018 р. переведено для лікування до дитячого відділення обласного фтизіопульмонологічного центру (ОФПЦ) з вперше діагностованим туберкульозом (ТБ) ЛВ, генералізованого формою Дестр. - МБТ - М - К - Резист.0 Гіст. + (27.03.2018) Кат. 1 Ког.2 (2018). Призначено антимікобактеріальну терапію: H0,3; R0,3; Z1,5; Lfx0,5. У зв'язку з утриманням підвищеного рівня кількох онкомаркерів у периферичній крові 10.05.2018 дистанційно консультовано провідними фахівцями ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України". Діагноз специфічного ураження лімфатичних вузлів підтверджено, рекомендовано посилити схему лікування канаміцином. Після 90 доз антимікобактеріальних препаратів за даними ультразвукового дослідження зазначено позитивну клінічну динаміку, зменшення розмірів та конгломератів периферичних ЛВ та їх відсутність у заочеревинному просторі. Хворого 13.07.2018 р. переведено на амбулаторне лікування. Після завершення приймання 120 доз антимікобактеріальних препаратів 2.08.2018 р. на контрольній мультиспіральній комп'ютерній томографії (МСКТ) виявлено міліарний ТБ легень, через що повторно госпіталізовано з діагнозом "невдача лікування ТБ (НЛТБ) лімфатичних вузлів" (06.08.2018), генералізованого формою Дестр. - МБТ - М - К - МГ - Резист.0 Гіст. + (27.03.2018), ускладненим міліарною дисемінацією Кат.2 Ког.3 (2018). Продовжено лікування за схемою 2 H0,3; R0,45; Z1,5; E0,8; S0,75 з кортикостероїдною терапією преднізолоном у дозі 20 мг з поступовим зменшенням дози. На контрольній МСКТ 04.10.2018 р. зазначено позитивну динаміку, часткове розсмоктування дрібновогнищевої дисемінації в обох легенях, значне зменшення розмірів ЛВ середостіння до норми. Надалі за даними МСКТ органів грудної клітки 31.01.2019 р. в обох легенях по всій довжині відмічено наростаючу дрібновогнищеву (міліарну) дисемінацію. 20.02.2019 р. проведено перегляд гістологічних препаратів біоптату ЛВ, а також очний консиліум у ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України". Діагноз специфічного ураження ЛВ та легень повторно підтверджено. 26.02.2019 р. згідно з рішенням ЦЛКК ХРТБ Івано-Франківського ОФПЦ у зв'язку з негативною динамікою дисемінованого специфічного процесу в легенях рекомендовано зареєструвати клінічний випадок за 4-ю категорією з діагнозом "ризик мультирезистентного ТБ легень (міліарний)" (26.02.2019 р.) Д - МБТ - М - МГ - К - Гіст. + (27.03.2018) Резист.0 Кат.4 (НЛТБ) Ког.1 (2019). Хворому призначено лікування за схемою: Cm0,6; Mfx0,4; Cs0,5; Pt0,5; Z1,6. Отже, специфічне ураження ЛВ може мати клінічний перебіг, як у пухлинного процесу.

Мета роботи - підсумування досягнень та виокремлення складних питань щодо подолання туберкульозу (ТБ) в Україні. Шляхом спілкування з лікарями різних спеціальностей, лікарями-курсантами на курсах спеціалізації, передатестаційних циклах та циклах тематичного удосконалення зі спеціальності "фтизіатрія", "пульмонологія", "загальна практика - сімейна медицина", "терапія", проведення їх анкетування вивчено пріоритети щодо досягнень та сформульовано складні питання і проблеми щодо подолання ТБ в Україні. Найбільш значущими досягненнями боротьби з ТБ в Україні є тенденція до зниження захворюваності на ТБ та смертності від нього та покращення можливостей лабораторної діагностики, молекулярно-генетичної діагностики, культурального дослідження на БАКТЕК тощо. Лікарів турбує питання зростання кількості випадків мультирезистентного ТБ, ТБ із розширеною резистентністю та випадків поєднаної патології СНІД/ТБ. Це питання мало найбільшу питому вагу і посіло перше місце при відсотковому аналізі (97 % респондентів лікарів-фтизіатрів та 78 % сімейних лікарів та інших спеціальностей визначили його як пріоритетне). Висновки: зниження імунітету населення за рахунок поширення ВІЛ-інфекції, широкого використання імуносупресивних та цитостатичних препаратів, економічне зубожіння та перманентне перебування в умовах хронічного стресу, невпевненість у завтрашньому дні, військові дії на сході країни, інтенсивна алкоголізація та наркотизація населення, безробіття, значна міграція населення, скорочення та закриття протитуберкульозних стаціонарів, скорочення кількості працівників протитуберкульозної служби роблять прогноз щодо контролю ситуації над перебігом епідемії ТБ в Україні невтішним - не виключено погіршення епідеміологічної ситуації з ТБ в найближчих кілька років.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.2

Рубрики:

Хвороби бронхів

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - підсумування досягнень та виокремлення складних питань щодо подолання туберкульозу (ТБ) в Україні. Шляхом спілкування з лікарями різних спеціальностей, лікарями-курсантами на курсах спеціалізації, передатестаційних циклах та циклах тематичного удосконалення зі спеціальності "фтизіатрія", "пульмонологія", "загальна практика - сімейна медицина", "терапія", проведення їх анкетування вивчено пріоритети щодо досягнень та сформульовано складні питання і проблеми щодо подолання ТБ в Україні. Найбільш значущими досягненнями боротьби з ТБ в Україні є тенденція до зниження захворюваності на ТБ та смертності від нього та покращення можливостей лабораторної діагностики, молекулярно-генетичної діагностики, культурального дослідження на БАКТЕК тощо. Лікарів турбує питання зростання кількості випадків мультирезистентного ТБ, ТБ із розширеною резистентністю та випадків поєднаної патології СНІД/ТБ. Це питання мало найбільшу питому вагу і посіло перше місце при відсотковому аналізі (97 % респондентів лікарів-фтизіатрів та 78 % сімейних лікарів та інших спеціальностей визначили його як пріоритетне). Висновки: зниження імунітету населення за рахунок поширення ВІЛ-інфекції, широкого використання імуносупресивних та цитостатичних препаратів, економічне зубожіння та перманентне перебування в умовах хронічного стресу, невпевненість у завтрашньому дні, військові дії на сході країни, інтенсивна алкоголізація та наркотизація населення, безробіття, значна міграція населення, скорочення та закриття протитуберкульозних стаціонарів, скорочення кількості працівників протитуберкульозної служби роблять прогноз щодо контролю ситуації над перебігом епідемії ТБ в Україні невтішним - не виключено погіршення епідеміологічної ситуації з ТБ в найближчих кілька років.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.2

Рубрики:

Хвороби бронхів

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ