Висвітлено питання фізіологічної ролі кальцію в дитячому організмі в різні вікові періоди, наведено дані про еволюцію фармакологічних препаратів кальцію та їх дії. На основі дослідних даних показано наявність у здорових дітей молодшого шкільного віку на фоні харчового дефіциту кальцію, в критичні періоди розвитку існування латентної гіпокальціємії та вітамін-D-гіповітамінозу, які сприяють процесам дисгармонічного розвитку, виникненню ряду захворювань і повинні розцінюватися як преморбідний стан. Для корекції цих станів рекомендовано використовувати вітчизняний препарат "Мікродевіт" з безпечним вмістом кальцію в поєднанні з відеїном.

Освещены вопросы физиологической роли кальция в детском организме в различные возрастные периоды, приведены данные об эволюции фармакологических препаратов кальция и их действии. На основе собственных данных показано наличие у здоровых детей младшего школьного возраста, на фоне пищевого дефицита кальция, в критические периоды развития существование латентной гипокальциемии и витамин-D-гиповитаминоза, которые способствуют процессам дисгармоничного развития, возникновению ряда заболеваний и должны расцениваться как преморбидное состояние. Для коррекции этих состояний может использоваться отечественный препарат "Микродевит" с безопасным содержанием кальция в сочетании с видеином.

Проведені дослідження свідчать, що у здорових дітей молодшого шкільного віку, на фоні харчового дефіциту кальцію, у критичні періоди розвитку, існує латентний D-гіповітаміноз, який суттєво впливає на кальцій-фосфорний гемостаз та молекулярну організацію клітинних мембран, що може сприяти розвитку захворювань. Корекція виявлених порушень на донозологічному етапі вимагає оптимізації доз вітаміну D та кальцію і тривалості їх призначення для профілактичних курсів корекції порушень кальцій-фосфорного гемостазу.

Установлено, что у здоровых детей младшего школьного возраста, на фоне пищевого дефицита кальция, в критические периоды развития имеет место латентный D-гиповитаминоз, влияющий на кальций-фосфорный гомеостаз и молекулярную организацию клеточных мембран, что способствует развитию заболеваний. Коррекция выявленных нарушений на донозологическом этапе требует оптимизации дозировок витамина D и кальция.

У дітей віком 7-ми - 9-ти років визначено критерії напруження і ремодулювання функціонального стану серцево-судинної системи за васкулярної форми вегетативних дисфункцій на етапі адаптації до шкільного навчання. Встановлено особливості перебігу вегетативних дисфункцій за васкулярним типом з урахуванням індивідуального типу кровообігу дитини.

У детей 7 - 9-ти лет определены критерии напряжения и ремодулирования функционального состояния сердечно-сосудистой системы при васкулярной форме вегетативных дисфункций на этапе адаптации к школьному обучению. Установлены особенности течения вегетативных дисфункций по васкулярному типу с учетом индивидуального типа кровообращения ребенка.

Представлены особенности влияния фитовитаминного препарата "Биовиталь" на состояние гемодинамики и вегетативного гомеостаза у детей младшего школьного возраста с кардиоваскулярным синдромом в процессе адаптации к школьному обучению. Установлены наиболее информативные критерии оценки эффективности влияния препарата с учетом индивидуальных и типологических характеристик организма.

Проведена сравнительная характеристика существующих методов оценки уровня физического развития и его гармоничности у детей младшего школьного возраста. Определены недостатки и преимущества существующих методов.

Проведені мікробіологічні дослідження свідчать, що мікробний пейзаж товстого кишечнику у здорових дітей молодшого шкільного віку не завжди відповідає еубіотичному стану, а має тенденцію до дисбіозу, який слід розглядати як процес дезадаптації органів травлення та організму в цілому, що потребує корекції пробіотиками.

Описаны особенности состояния центральной гемодинамики у здоровых детей 6 - 9-ти лет г. Киева в современных условиях с учетом пола, возраста и типа кровообращения.

Висвітлено результати дослідження впливу шкільних програм з фізичного виховання на рівень здоров'я дітей молодшого шкільного віку та ступінь виконання комплексного тесту оцінки їх фізичної підготовки. Визначено маркери стану адаптації - дезадаптації до фізичних навантажень здорових дітей молодшого шкільного віку залежно від індивідуальних особливостей функціонування їх організму. Показано, що фізична підготовка школярів є суттєвим чинником в адаптаційних процесах дитячого організму.

Висвітлено особливості окиснювально-відновлювального гомеостазу у здорових дітей молодшого шкільного віку під час виконання швидкісного тесту з програми фізичного виховання. На підставі одержаних даних зроблено висновки щодо неадекватності фізичних навантажень, які застосовуються в шкільних програмах з фізкультури, адаптаційно-метаболічним можливостям сучасної дитини.

У ході дослідження визначено основні вікові особливості становлення здоров'я школярів. Акцентовано увагу на високий рівень хронічних захворювань та функціональних відхилень у системі органів травлення. Виявлено зниження показників адаптації та рівня фізичного розвитку у дітей з цією патологією, що обумовило необхідність диференційованого корегування процесу навчання таких школярів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.3

Рубрики:

Хвороби кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено особливості процесів адаптації серцево-судинної системи до систематичного навчання та методи корекції її порушень у дітей молодшого шкільного віку. Показано, що в дитячому віці для підвищення функціональних можливостей серцево-судинної системи можна застосовувати комбіновані фітопрепарати, які мають виражені енерготропні та адаптогенні властивості і сприяють не лише нормалізації порушень окиснювально-відновлювальних процесів, але й підвищують адаптаційні можливості у таких дітей.

Висвітлено проблеми удосконалення скринінг-оцінки стану здоров'я дітей молодшого шкільноно віку за рівнем їх адаптаційних можливостей з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму. Доведено, що незадовільний рівень адаптації дітей віком 6 - 9 років формується за умов поєднання наступних морфофункціональних характеристик організму: макросомального соматипу, симпатикотонії, гіпо- та гіперкінетичного типів кровообігу, інуїтивно-емоційного та сенсорно-плануючого типів темпераменту. Запропоновано інтегральний показник адаптаційних можливостей дитини - індекс функціональних змін організму. Розроблено методику профілактично-оздоровчих заходів нормалізації даного показника та покращення стану здоров'я. Доведено, що застосування такої методики сприяє зниженню гострої захворюваності на 10 %, зменшенню її частоти протягом року та підвищення кількості дітей з задовільним рівнем адаптації (на 9,7 %).

Вивчено адаптаційні можливості організму дітей шкільного віку. Проаналізовано рівень адаптаційного потенціалу у хлопців та дівчат від 6 до 17 років з урахуванням соматотипологічних особливостей їх розвитку.

Наведено дані порівняльного дослідження генеричних антипіретиків нестероїдного ряду "Бофен" і "Нурофен для дітей". Обгрунтовано висновки про еквівалентність обох препаратів і тотожність дії бренду.

Наведено дані впливу латентного дефіциту вітаміну D на фізичну працездатність дітей молодшого шкільного віку. Визначено вітамін-D-залежні особливості метаболізму у молодших школярів, які здатні впливати на рівень їх фізичної працездатності, що потребує корекції навіть у здорових дітей.

У 74 дітей молодшого шкільного віку з нейроциркуляторною дистонією вивчено особливості перебігу вегетативних дисфункцій, стан церебральної геодинаміки та вегетативного гомеостазу. Проведено корекцію виявлених порушень.

Наведено дані досліджень вмісту мікроелементів, зокрема кальцію та йоду, у раціоні та організмі дітей молодшого шкільного віку. Показано негативний вплив дефіциту цих мінералів на стан організму та когнітивні функції дитини. Обгрунтовано шляхи корекції кальцій- та йододефіцитних станів у дітей даного віку.

Вивчено стан функції зовнішнього дихання у здорових дітей шкільного віку. Проаналізовано параметри спірографічних показників з урахуванням віку, статі, фізичного розвитку та соматотипу.

Наведено особливості стану резервних можливостей організму дітей віком 6 - 17 років за показниками функціональних проб кардіореспіраторної системи. Розроблено нормативи показників функціонально-резервних можливостей кардіореспіраторної системи.