Розроблено методики балансових термодинамічних розрахунків процесів спалювання та газифікації вугілля в циркулюючому киплячому шарі під тиском для пілотної установки ЦКШ-1.0. Теплові та масові баланси установки складено для кожної зони окремо і для всієї установки в цілому. Розрахунки процесів спалювання в ЦКШТ проводилися для вугілля АШ і ГНШ при 0.81 -1 .67 МПа, різних коефіцієнтах надлишку повітря та відношеннях первинного та вторинного повітря для випадків наявності та відсутності теплообмінника у верхній частині топки. Визначено теплову потужність установки, кратність циркуляції коксозольного залишку (КЗЗ) та теплову потужність теплообмінника, встановленого на тракті повернення (ТРП). Розрахунки процесів газифікації вугілля з попереднім його піролізом для ГНШ під час роботи установки під тиском 0.81 МПа показали взаємозв'язок між температурою КЗЗ на вході в реактор після ТРП і кратністю циркуляції КЗЗ.

Досліджено температуру та час затримки займання високозольних пилоподібних антрацитів в залежності від вмісту золи, концентрації вугільного пилу і вмісту кисню в окислювачі, а також чинники впливу на цей процесс попередньої термохімічної підготовки антрациту. Встановлено, що підвищення температури займання пилу антрацитового штибу (АШ) при збільшенні вмісту золи в них обумовлено, головним чином, тепловим баластуванням палива інертною мінеральною домішкою. Термохімічна підготовка зменшує час затримки займання на 20 - 30 у порівнянні з вихідним антрацитом.

Наведено результати експериментальних досліджень з визначення впливу тиску (0,1 - 1,6 МПа) на характер вигоряння вугільних частинок у реакторі киплячого шару. Отримано динамічні криві виходу продуктів згоряння та зміни температури. Розраховано ефективний час вигоряння головних видів енергетичного вугілля України та зміну питомої швидкості його реагування від ступеня конверсії зразка. Експериментальні дані узагальнено у вигляді емпіричних залежностей.

Досліджено процеси зміни фізико-хімічних властивостей високозольного антрациту у ході термохімічної обробки в процесі його спалювання. Встановлено закономірності змін: дисперсного складу, пористої структури, вуглемінеральних зростків, умов займання частинок пилоподібного антрациту.

Описаны результаты экспериментальных исследований структуры и свойств в зависимости от температуры спекания алмазсодержащих композиционных материалов (КАМ) на кобальтовой связке, получаемых методом интенсивного спекания при повышенном давлении путем прямого пропускания электрического тока. Показано, что, используя предложенный метод спекания, можно получать КАМ с высокими эксплуатационными характеристиками при работе в особо тяжелых условиях эксплуатации и одновременном снижении их стоимости.

Установлена возможность неразрушающего контроля качества алмазсодержащих композитов на металлической связке путем измерения коэрцитивной силы изделий. Показано, что между коэрцитивной силой алмазных сегментов камнерезных кругов на связках М6-14 и М6-14-1 и их твердостью (пределом текучести при сжатии) существует линейная зависимость, аналогичная зависимости между коэрцитивной силой сегментов и износостойкостью алмазных кругов при распиловке гранита. Для данного класса связок и технологии изготовления сегментов определен уровень коэрцитивной силы изделий, характеризующихся высокой эксплуатационной стойкостью.

Запропоновано тривимірну математичну модель та числову методику визначення температурних полів в елементах технологічного вузла у процесі швидкісного електроспікання виробів із алмазовмісних композитних матеріалів. Тонкі нагрівальні елементи вузла (товщина яких на порядок менша за висоту заготовок, з котрими контактують ці елементи) моделюються у вигляді поверхонь, на яких діють поверхневі джерела тепла, а неідеальний тепловий контакт елементів вузла враховується шляхом використання граничних умов 4-го роду. Числову методику побудовано на основі методу скінченних елементів у поєднанні з методом Бубнова-Гальоркіна та використанні різницевої процедури за часом. Для реалізації граничних умов 4-го роду введено шар уявних скінченних елементів між поверхнями контакту. Наведено результати розрахунків температурного поля в технологічному вузлі для реальних параметрів режиму швидкісного електроспікання алмазних сегментів паралелепіпедної форми.

Рассмотрены технологии сжигания углей в циркулирующем кипящем слое (ЦКС); кипящем слое под давлением в комбинированных циклах; пузырьковом кипящем слое под давлением; кипящем слое под давлением; технологии "Лурги", "Профлоу", "Циркофлюид", "Мультисолид"; методы сжигания в ЦКС с жалюзийными пылеотделителями. Отмечены преимущества и недостатки технологий и перспективы их внедрения в энергетику Украины. Проанализированы возможности сжигания в ЦКС украинских высокозольных углей.

Аргументовано, що енергетика України потребує реконструкція. Відзначено, що енергетичне вугілля буде й у перспективі високозольним, тому для нього необхідна адаптація існуючих або розробка нових вугільних енерготехнологій, в першу чергу, методів термічної переробки в киплячому шарі. Наведено результати досліджень з газифікації та спалювання твердих палив у киплячому шарі, а також результати розробки нових технологій для їх утилізації в киплячому шарі під тиском.

Проанализированы вопросы экологически чистых энерготехнологий сжигания и газификации твердого топлива в пузырьковом и циркулирующем кипящих слоях при атмосферном и высоком давлении, двухстадийных схем термической переработки с использованием пиролиза/газификации, а также процессов газификации в кипящем слое, потоке и расплаве. Рассмотрены современные пылеугольные технологии с использованием ступенчатого сжигания. Охарактеризованы проблемы сжигания высокозольных углей Украины в энергоустановках с различными модификациями топок кипящего слоя. Изложены физико-химические и технологические основы организации перечисленных технологий в Украине и за рубежом. Даны рекомендации по внедрению перспективных технологий в энергетику Украины.

Ключ. слова: ультрафиолетовое излучение, тонкопленочный гетеропереход, селективный сенсор, соединения A2B6
Індекс рубрикатора НБУВ: З849-047

Рубрики:

Радіоприймальні пристрої (радіоприймачі)

Шифр НБУВ: Ж14479 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена возможность использования новейших методов программирования виртуальной реальности для исследования электротехнических устройств. Представлена концепция создания виртуальной лаборатории для изучения и исследования трансформаторов и электрических машин.

Possibility of newest programming methods of virtual reality for electrical engineerings devices researches is considered. Conception of virtual laboratory creation is presented for a study and research of transformers and electric machines.

Разработан метод измерения мощности ультрафиолетовой радиации Солнца в УФ-А- и УФ-В+С-диапазонах и портативный прибор, его реализующий. Созданный прибор может быть использован как для специального мониторинга УФ-излучения Солнца (например, для фиксирования появления "озоновой дыры"), так и для индивидуального контроля уровня опасной для здоровья эритемной радиации.

We developed (i) a technique for measurement of power of solar ultraviolet radiation in the UV-A and UV-B+C spectral ranges, and (ii) a handy device for such measurements. This device can be used for special-purpose monitoring of solar UV radiation (e. g., for detection of ozone depletion), as well as for individual control of level of harmful erythemal radiation.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91-18

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.5

Рубрики:

Теплопровідність твердих тіл

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано стан розвитку технології внутрішньоциклової газифікації вугілля для парогазових установок на твердому паливі. Описано результати експериментів з повітряної газифікації кам'яного вугілля України в циркулюючому киплячому шарі. Визначено вплив зольності вугілля, зольності киплячого шару та навантаження перетину реактора на основні технологічні характеристики. Показано, що збільшення теплоти згоряння синтез-газу та хімічного ККД процесу за високого ступеня конверсії вуглецю може бути досягнуте за рахунок організації допалювання вуглецю донної золи в передтопках фонтануючого шару, встановлених на виході з установки.

Розглянуто особливості деформування та руйнування пластин із крихких матеріалів під дією ударного навантаження. Наведено результати числового моделювання ударної взаємодії бойка з багатошаровими пластинами, до складу яких входить крихкий шар. Розвинуто методику досліджень крихких матеріалів на стиск і пробій. Зіставлено результати експериментальних і числових досліджень.

Исследованы две дисперсные системы, сформированные при извлечении алмазов из продуктов их синтеза. Представлены развернутые характеристики систем: гранулометрический и химический состав, распределение составляющих продуктов синтеза по крупности дисперсных частиц и степень раскрытия материала. Определены адсорбционно-структурные характеристики и энергетическое состояние поверхности графитовых продуктов, образующихся в процессе извлечения алмазов.

Проаналізовано напрямки використання чистих вугільних технологій в енергетиці України. Показано, що методи газифікації вугілля є перспективними для одержання синтез-газу і рідкого палива, а також для попередньої термічної обробки вугілля перед спалюванням. Наведено результати експериментів з часткової газифікації українського енергетичного вугілля у продуктах згоряння природного газу та їх сумішах із повітрям. Показано, що часткова газифікація вугілля у фонтануючому, низькотемпературному киплячому і циркулюючому киплячому шарі до ступеня конверсії вуглецю 0,25 - 0,35 призводить до розробки пористої структури коксів і підвищення ефективності спалювання, наступного спалювання їх коксозольних залишків.

Рассмотрены физические модели структуры гранулы - элементарного объема спека продукта синтеза алмаза на различных этапах извлечения алмаза. С помощью метода конечных элементов рассчитано напряженно-деформированное состояние и установлены напряжения предельного состояния модели. Обоснована концепция избирательного разрушения продукта синтеза: для достижения высокой степени его раскрытия без разрушения кристаллов алмаза необходимо применять постадийное разрушение с промежуточным растворением металлической составляющей.