Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)112.011.013.1с + Ю941.19с + Р124.412

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Медичний професійний відбір

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.412 + Ю941.19

Рубрики:

Медичний професійний відбір

Психологія професій. Профвідбір і профорієнтація

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено еволюцію, будову та особливості функціонування центральної та периферичної нервової системи (НС), зокрема, головного та спинного мозку. Описано нейрофізіологічні механізми процесів людської життєдіяльності - збудження та гальмування, формування умовних рефлексів. Проаналізовано інтеграційну роль соматичної та вегетативної НС, сенсорних систем. Особливу увагу приділено фізіологічним основам вищої нервової діяльності, теорії функціональних систем та основам індивідуально-типологічних розходжень.

Освещены эволюция, структура и особенности функционирования центральной и периферической нервной системы (НС), в частности, главного и спинного мозга. Описаны нейрофизиологические механизмы процессов человеческой жизнедеятельности - возбуждения и торможения, формирования условных рефлексов. Проанализирована интеграционная роль соматической и вегетативной НС, сенсорных систем. Внимание уделено физиологическим основам высшей нервной деятельности, теории функциональных систем и основам индивидуально-типологических расхождений.

Розглянуто теоретико-методичні засади професійного відбору. За результатами дослідження діяльності працівників оперативних підрозділів податкової міліції побудовано професіо- та психограму даної професії. З урахуванням експериментально визначених психологічних критеріїв успішності професійної діяльності запропоновано методику психологічного відбору працівників оперативних підрозділів податкової міліції України.

Рассмотрены теоретико-методические основы профессионального отбора. По результатам исследования деятельности сотрудников оперативных подразделений налоговой милиции построена профессио- и психограмма данной профессии. С учетом экспериментально определенных психологических критериев успешности профессиональной деятельности предложена методика психологического отбора сотрудников оперативных подразделений налоговой милиции Украины.

Мета дослідження - проаналізувати та узагальнити клінічні особливості синдрому порушення верхнього мотонейрону у осіб після інсульту, основні специфічні тести в практиці фізичного терапевта при даній патології. Матеріали та методи: аналіз та синтез наукової літератури, власних клінічних спостережень. Результати. Клінічні особливості синдрому UMN можна розділити на дві великі групи - негативні (втрата селективності, слабкість, реологічні зміни в спастичному м'язі, втрата еластичності м'язу, контрактура, фіброз, атрофія) та позитивні явища (спастичність, підвищеній м'язовий тонус, пожвавлення сухожильних рефлексів, клонуси). Основна шкала, яка показує рівень спастичності на рівні структури - шкала Ашфорта. Виміряти порушення на рівні функції та участі нам допоможуть інші шкали. Але спочатку потрібно вияснити, що впливає на нормальне функціонування кінцівки і наскільки сильно це порушення впливає на ступінь участі пацієнта. Такими критеріями можуть бути: швидкість ходи, можливість самообслуговування, біль, частота спазмів, мобільність, контрактури, активна діяльність рукою. Висновки: відновлення пацієнтів після інсульту з підвищеним м'язовим тонусом і больовими синдромами займає важливе місце в комплексному лікуванні даної категорії хворих і вимагає дотримання певних принципів і правил. Одна з найважливіших умов підвищення ефективності реабілітації - зменшення болю та спастичності після інсульту.

Мета дослідження - проведення моніторингу для виявлення особливостей стану здоров'я студентів за самооцінкою за допомогою "Паспорту здоров'я". Матеріали та методи: було здійснено та проаналізовано скринінгові обстеження здобувачів вищої освіти 1 - 4 курсів спеціальностей фізична терапія, ерготерапія та фізична культура і спорт за "Паспортом здоров'я". Дослідженням охоплено 52 респонденти. Результати. За результатами аналізу лише 7,7 % студентів віднесено до когорти цілком здорові, потребують регулярних тренувань. Щодо функціональних можливостей слухового аналізатора: 80,8 % добре чують шепітну мову, 19,2 % - ні. Відсоток респондентів за здібністю чути: 92,3 % - добре чують, 7,7 % - мають труднощі. Серед вище зазначених 92,3 %, що добре чують, 16,7 % відповіли, що не зовсім чують шепітну мову. Результати суб'єктивної оцінки зору за наступними питаннями: чи добре впізнаєте обличчя з відстані 6 метрів (82,7 % так, 17,3 % ні), можете прочитати звичайний текст без окулярів (94,2 % так, 5,8 % ні), добре бачите на відстані без окулярів (71,2 % так, 8,8 % ні). Також 3,8 % студентів не можуть чітко прочитати текст в окулярах та 5,8 % осіб в окулярах не чітко бачать оточуючих предметів на відстані. Висновки: Аналіз результатів проведеного моніторингу показав, що лише 7,7 % здобувачів вищої освіти складають когорту здорових осіб. Скринінг обстеження за "Паспортом здоров'я" дає можливість безкоштовно виявляти ризики у стані здоров'я населення, що особливо актуально в умовах пандемії Covid-19.

Мета дослідження - аналіз динаміки рівнів сколіозу серед дитячого населення 0 - 17 років Чернігівської області та України, встановлення вікових категорії дітей, які мають найвищі рівні зазначеної патології. Матеріали та методи: джерелом інформації були дані Центру медичної статистики МОЗ України та Державної служби статистики. Санітарно-статистичними дослідженнями охоплені Україна та Чернігівська область. Здійснено аналіз структури захворюваності по вікових групах за вказаний період. Статистична обробка проведена за програмою Excel. Результати. В період 2016 - 2020 рр. як в Україні в цілому, так і в Чернігівській області рівні поширеності зазначеної патології незначно знизилися (на 17,7 % та 14,8 % відповідно). Відмічалося зростання випадків сколіозу серед хлопчиків на 2,5 % та зменшення серед дівчаток також на 2,5 %. Визначено збільшення рівнів випадків сколіозу серед дітей по закінченню дошкільного періоду: шестирічок в 1,2 рази, семирічок - 1,9 разів, що свідчить про більш ранній розвиток патології в сучасних умовах недостатньої фізичної активності підростаючого покоління. Висновки: за п'ятирічний період спостереження (2016 - 2020 роки) рівень поширеності сколіозу серед дітей 0 - 17 років Чернігівського регіону знизився на 14,8 % і на кінець звітного періоду був на 43 % нижчий за загальнодержавний показник. За проаналізований період відзначається переважання зазначеної патології серед дівчаток. Незмінно найвищі рівні патології спостерігаються серед дітей шкільного періоду з тенденцією до зростання випадків сколіозу у школярів.