Охарактеризовано бренд як важливий маркетинговий інструмент, який визначає відносини до нього споживачів і базові принципи управління ним. Систематизовано особисті цінності людей щодо їх споживацьких переваг; визначено варіанти умовного поділу типів архітектури бренду на "західний" і "східний", значення ко-брендингу та медіапланування в системі брендингу. Увагу приділено вектору бренду - ціннісній складовій, що впливає на його розширення.

Досліджено проблему "надлюдини" у філософії Ф. Ніцше та Ф. Достоєвського. Вказано спільні та відмінні ознаки в концепціях цих мислителів. Стверджено, що Ф. Достоєвський, пройшовши довгий шлях з Ф. Ніцше, приходить до висновку, що людина власними силами не може піднятися до висоти Бога, що перетворення людини на боголюдину можливе лише в процесі спільної дії людської та божественної сили, яка її перевищує.

Досліджено російську релігійну філософію кінця XIX - початку XX ст. та виділено її основні особливості. Увагу приділено позиції онтологізму та її зіставленню з позицією західноєвропейської філософії. Розглянуто вплив східної та західної патристики на формування релігійної філософії в Росії наприкінці XIX - на початку XX ст. Зазначено, що східна патристика є основним джерелом формування філософської позиції російських релігійних мислителів певним чином стосовно людської свободи. Досліджено онтологічний і етичний підходи до проблеми добра та зла. Наведено основні концепції добра та зла у контексті етики та запропоновано трактування даної проблеми з позиції екзистенціалізму. Досліджено прояви західноєвропейського екзистенціалізму (С. К'єркегор) на теренах російського релігійного мислення ( М. Бердяєв та Л. Шестов). Ідеї філософії Ф. Нічше здійснили певний вплив на релігійну філософію російських мислителів кінця XIX - початку XX ст. У творчості Ф. Достоєвського заперечувалось існування Бога й обгрунтовувалось право людини зайняти його місце, розроблялось намагання стати "по той бік" добра та зла, "по той бік" моралі та релігії. Висновки Ф. Достоєвського розглянуто як жорстокий вирок людині, яка прагне втриматися на "божественній" висоті без Бога. Розглянуто філософію І. Канта та її вплив на формування етичної думки російських мислителів даного історичного періоду. Його автономна етика зумовлювала неоднозначну реакцію з боку російських філософів, в яких автономія зумовлена зв'язком людини з абсолютним духовним началом, тобо з Богом ("теономна етика любові").

Поряд із поширеними в літературі концепціями добра та зла запропоновано їх екзистенціальне трактування, яке пов'язується з людською екзистенцією та стосується питання справжності чи несправжності людського існування.

З'ясовано причини неприйняття І. Канта російськими релігійними мислителями. Звернено увагу на той факт, що в І. Канта людина, як емпірична особистість, є лише об'єктом, а не суб'єктом етичної діяльності. Началом, яке пов'язує дві сфери в ній, виступає почуття обов'язку або безумовна відданість категоричному імперативові. Тобто, якщо кантівський ідеалізм був виключно раціоналістичним, то російські філософи відчували свою спорідненість з ідеалізмом містичним. Це і стає причиною несумісності більшості ідей автономної етики німецького філософа з ідеями російських релігійних мислителів кінця XIX - початку XX ст., етика яких є зразком "теономної етики любові".

Досліджено моральну філософію В. Соловйова та його спроби вирішити проблему добра та зла. Зазначено, що російський філософ переносить акцент з етичного світогляду на моральну діяльність людини, сутністю якої стає втілення абсолютного добра. Відбувається переміщення точки тяжіння від розуміння Абсолюту як онтологічної реальності до його розуміння як ідеалу. Саме на нього повинна орієнтуватись будь-яка людська діяльність. Внаслідок нереалізованості ідеалу добра та досконалості у нашому світі виникає необхідність "виправдання" добра, що і намагається здійснити В. Соловйов.

Досліджено одну з вічних тем філософії, яка протягом століть залишається відкритою і саме цим притягує мислителів, змушуючи їх знову і знову шукати відповідь на питання: Чи є смерть метаемпіричною трагедією чи природною необхідністю? Спираючись на філософські пошуки відомого дослідника Ф. Ар'єса, продемонстровано взаємозв'язок людського ставлення до смерті з індивідуальним духовним становленням особистості та всього людства загалом. Проаналізовано ключові відмінності у розумінні феномена смерті людиною західного та східного типу.

Торкаючись відмінності східно- та західнопатристичної думки, зазначено, що незважаючи на те, що східна патристика була більше представлена в російській філософській думці к. XIX - поч. XX ст. і навіть вважається основним її джерелом, західна патристика теж не була позбавлена уваги з боку російських мислителів, але ця увага обмежується проблемами, які стосуються виключно людського буття, таких як мораль, душа, вибір, але аж ніяк не онтології. Західноєвропейська філософія, яка виростає на грунті західної патристики, майже не використовує доробок патристики східної, що надає підстави стверджувати: грунт патристики в російській релігійній філософії був набагато глибшим, ніж у філософії західноєвропейській.

Викладено результати дослідження складових концепції сталого розвитку та переваг її упровадження в Україні на основі досвіду Європейського Союзу. Встановлено, що передумовою формування базових принципів сталого розвитку є взаємозв'язок екологічних, економічних і соціальних чинників розвитку людства, вирішення яких можливе тільки на комплексній основі з урахуванням балансу інтересів розвитку природи та суспільства. Проаналізовано особливості співробітництва між Україною та ЄС у сфері сталого розвитку.

Прискорений приріст населення планети, вичерпання природніх ресурсів, надмірне забруднення навколишнього середовища, що несе загрозу існуванню людства, стало передумовою появи у світі концепції циркулярної економіки (ЦЕ) та принципів сталого розвитку, тобто ведення бізнесу без шкоди для середовища. Модель циркулярної (кругової) економіки спрямовано на енергозбереження, регенеративне екологічно чисте споживання та виробництво. Викладено результати дослідження концепції ЦЕ та переваг її впровадження на основі досвіду Європейського Союзу - глобального лідера в цій сфері. Розкрито основні цілі, пріоритети та заходи ЄС при впровадженні кругової економіки. Висвітлено основні принципи ЦЕ, наведено приклади успішного використання її бізнес-моделей. Визначено дві найбільш гострі глобальні проблеми, які може вирішити лише економіка замкненого циклу, наодано прогнози результатів її глобального використання.