Розглянуто проблеми вивчення письменницького епістолярію з урахуванням його художнього значення та в аспекті жанрово-стильових модифікацій. Підкреслено, що естетична природа приватної кореспонденції, її поетика, жанрова своєрідність, мова, стиль формують враження про автора як людину, його духовний образ. Зазначено, що листи письменників є самобутнім історичним та літературним літописом своєї доби.

Рассмотрены проблемы изучения писательского эпистолярия с точки зрения его художественного значения и в аспекте жанрово-стилистических модификаций. Подчеркнуто, что эстетическая природа частной корреспонденции, ее поэтика, жанровое своеобразие, язык, стиль формируют впечатление об авторе как человеке, его духовном образе. Отмечено, что письма писателей являются самобытной исторической и литературной летописью своей эпохи.

Розглянуто методологічні засади, методику та моделі діалогічного вивчення української літератури, її інтегрування у загальноєвропейську культуру. Проведено діалогічний аналіз художнього тексту. Проаналізовано прозу О.Стороженка, художньо-дидактичну поезію М.Підгірянки. Особливу увагу приділено діалогам національно-соціально-визвольних рухів в Україні та їх фольклорним та літературним версіям (від доби Руїни до кінця XVIII ст.), фольклору та літератури на матеріалах періодичних видань першої половини ХІХ ст. Висвітлено діалогічно-фольклорні особливості белетристики В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського. Визначено гендерну складову шкільного діалогічного прочитання художнього твору.

Рассмотрены методологические основы, методика и модели диалогического изучения украинской литературы, ее интегрирование в общеевропейскую культуру. Проведен диалогический анализ художественного текста. Проанализирована проза А.Стороженко, художественно-дидактическая поэзия М.Подгорянки. Особое внимание уделено диалогам национально-социально-освободительных движений в Украине и их фольклорным и литературным версиям (с периода Руин до конца XVIII в.), фольклора и литературы на материалах периодических изданий первой половины ХІХ в. Освещены диалогически-фольклорные особенности беллетристики В.Нарожного, О.Сомова, А.Погорельского. Определена гендерная слагаемая школьного диалогического прочтения художественного произведения.

Уперше наведено добірку листів О.Гончара до Ю.Барабаша, П.Вершигори, Л.Вишеславського, Л.Дмитерка та П.Жури, яка є складним багатостороннім процесом, пронизаним різноманітними взаємовпливами, а також містить відгуки на художні твори та статті адресатів.

Впервые приведена подборка писем О.Гончара к Ю.Барабашу, П.Вершигоре, Л.Вышеславскому, Л.Дмитерку и П.Журе, которая представляет собой сложный многосторонний процесс, пронизанный разнообразными взаимовлияниями, а также содержит отзывы на художественные произведения и статьи адресатов.

Викладено наукові підходи до вивчення епістолярного жанру українських письменників другої половини ХХ ст. за матеріалами їх приватних кореспонденцій, проаналізовано тенденції та закономірності даного виду жанру. Визначено жанрово-стильову типологію та домінанти письменницьких листів, наведено класифікацію жанрово-стильових модифікацій епістолярію за адресатно-рецептивним спрямуванням.

Изложены научные подходы к изучению эпистолярного жанра украинских писателей второй половины ХХ ст. по материалам их частных корреспонденций, проанализированы тенденции и закономерности данного вида жанра. Определены жанрово-стилевая типология и доминанты писательских писем, приведена классификация жанрово-стилевых модификаций эпистолярия по адресатно-рецептивному направлению.

Вперше проведено дослідження українського письменницького епістолярію другої половини XX ст. Розглянуто жанрово-стильові модифікації епістолярію залежно від його конститутивних ознак у системі літературних жанрів, стильових організацій та у взаємозв'язку з дискурсом художньої словесності даного періоду. Комплексно проаналізовано та систематизовано наукові підходи літературознавців щодо епістолярного жанру, виявлено тенденції та закономірності його еволюції. Запропоновано жанрову типологію листування П.Тичини, М.Рильського, М.Бажана, Б.Антоненка-Давидовича, І.Багряного, О.Гончара, В.Барки, У.Самчука, Д.Нитченка, В.Вовк, В.Безпалого, В.Дрозда, І.Світличного, В.Симоненка, В.Стуса, Гр.Тютюнника та інших українських письменників другої половини XX ст. материкової України та діаспори. Простежено вплив на структуру епістолярного жанру традицій вітчизняного епістолярію, творчого досвіду шістдесятників та літератури постмодернізму. Досліджено зразки листування як цілісні тексти, а їх поетику розглянуто в аспекті діалогічного зіткнення з різними культурними кодами та системами. З використанням новітнього літературознавчого інструментарію охарактеризовано особливості змістових, структурно-композиційних та жанрових моделей письменницьких кореспонденцій, розкрито особливості й багатоаспектність синтезування як основу модифікації епістолярного жанру. Проаналізовано проблематику та поетику епістолярного жанру вітчизняних письменників. Розроблено загальну класифікацію модифікації епістолярію, на підставі якої узагальнено неповторне та спільне у жанровому модусі листів, виявлено стрижневі якості їх стильової різноманітності.

Розглянуто різні аспекти дослідження епістолярію. Обгрунтовано нові підходи до вивчення письменницького листа як форми самовираження особистості.

Рассмотрены различные аспекты исследования эпистолярия. Обоснованы новые подходы к изучению писательского письма как формы самовыявления личности.

The article considers different approaches to the investigation of the art of writing letters. Suggested also are the new ways of studying writer's letter as a form of self-expression.

На матеріалі приватних кореспонденцій В. Близнеця (70-х рр. ХХ ст.) репрезентовано поліфонізм як іманентну властивість епістолярного літературного жанру. Здійснено спробу якісно нового осмислення поліфонізму та способів моделювання чужого мовлення в кореспонденціях знайомих та колег.

На материале частных корреспонденций В. Близнеца ( 70-х гг. ХХ ст.) репрезентован полифонизм как имманентное свойство эпистолярного литературного жанра. Сделана попытка качественного осмысления полифонизма и способов моделирования чужойречи в корреспонденциях знакомых и коллег.

The article analyses polyphonism as an immanent characteristic of epistolary genre on the material of V. Blyznets' private correspondence (the 1970-s). The attempt of the new comprehension of polyphoniesm and ways of modeling someone's speech in the correspondence of his acguaintances and colleagues is made.

Розкрито процес створення і діяльність Переяслав-Хмельницького Шевченкового товариства "Тарасовий заповіт", увагу приділено залученню учнівської молоді міста до поглибленого вивчення життя і творчості поета. Висвітлено історію створення цієї міськрайонної громадської організації. Увагу приділено діяльності Тараса Шевченка, різним аспектам його творчості, місцю і ролі творів Шевченка у сучасному житті тощо.