Досліджено вплив додаткового контуру стабілізації на ефективність роботи статичного тиристорного компенсатора.

Одержано диференційні рівняння стану асинхронізованого турбогенератора у режимі двофазного замикання для визначення характеристик струмів несиметричного режиму роботи генератора.

Одержано порівняльну характеристику ефективності роботи різних типів систем регулювання статичного тиристорного компенсатора, обладнаних різними давачами координат регулювання.

Побудовано математичну модель асинхронізованого турбогенератора з розподіленими параметрами у фазних координатах.

Наведено відомості про історичні гармати українського походження XV - XVIII ст., що зберігаються в закордонних музеях. Подано глосарій технічної та художньої термінології українських гармат.

Висвітлено основні етапи педагогічної та наукової діяльності Н. І. Миронець - відомого українського історика, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України. Наведено біобліографію праць вченого, дисертацій, виконаних під її науковим керівництвом.

Одержано диференційні рівняння асинхронізованого турбогенератора в режимі одно- та двофазного замикання на нейтраль для визначення характеристик струмів несиметричних режимів роботи.

Збірник видано з нагоди 20-ліття Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України та 85-літнього ювілею його засновника та незмінного директора, члена-кореспондента НАН України П.С. Соханя. У статтях висвітлено історію наукових підрозділів Інституту, його регіональних відділень та осередків. Подано детальну інформацію про роботу спеціалізованої вченої ради з захисту дисертацій за весь період її існування. Наведено бібліографію видань Археографічної комісії та Інституту за 1998 - 2011 рр.

Уперше в українській історіографії досліджено постать П. Я. Стебницького, українського громадського та політичного діяча, видавця, публіциста, благодійника. Проаналізовано його культурно-просвітницьку діяльність у Петербурзі. Приділено увагу участі П. Я. Стебницького в Українській революції та останнім рокам життя в більшовицькій УСРР. Розглянуто постать М. Драгоманова як "значуще інше" в публіцистичній спадщині П. Я. Стебницького (1900 - 1920-ті рр.). Показано взаємини публіциста з такими однодумцями: Д. Л. Мордовець, Є. Чикаленко, А. Ніковським та іншими. Охарактеризовано особовий архівний фонд П. Я. Стебницького у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Досліджено можливість обмеження кидків струмів намагнічення в системі електропостачання надпотужної сталетопної печі застосуванням пофазно кероваваного пічного вимикача.

Подано архівні джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1658 рр., виявлені в польських архівосховищах у Варшаві. Досліджено тогочасні військово-політичні події. Висвітлено героїчну боротьбу українського народу за свободу й державну незалежність. Проаналізовано наративні джерела, де вміщені переважно літописи й хроніки, що розповідають про події кількох років війни. Розглянуто додатки, куди увійшли переважно тексти джерел 1648 -1651 рр.

Розглянуто формування теоретичних засад археографії в УРСР упродовж першого післявоєнного десятиліття та їх особливості за умовх остаточного утвердження єдиних вимог до публікації історичних документів у СРСР, а також принципів їх відбору та підготовки. Історія української археографії займає особливі позиції серед напрямів археографічної діяльності, оскільки є не лише окремою темою дослідження, але й виступає як дослідницький метод, а в деяких визначеннях археографії - складова частина її предмету. Проаналізовано процес розробки теорії та формування методології археографії у "загальносоюзних" археографічних центрах у зазначений період та їх визначальний вплив на археографічну діяльність на республіканському рівні. Археографія в УРСР у післявоєнний період перебувала на маргінесі наукових процесів, центрами яких були Москва й Ленінград. Це означало, що базові розробки в галузі теорії та методики, а також провідні фахівці з цих питань знаходилися поза межами республіки. Окрім того, багато тем були закритими для дослідження. Загалом українська радянська археографія зазнавала послідовного російщення. Насамперед стверджувалася вищість російської культури над українською. Зроблено висновок про те, що вже в той час було закладено основні напрями, за якими рухалася теоретико-методологічна думка в Україні в наступні десятиліття. Цей період характеризувався й некритичним наслідуванням загальносоюзних правил, одночасним наслідуванням і розвитком окремих положень, зумовленим "опірністю матеріалу", досвідом практичної роботи з українськими історичними документами та, зрештою, виробленням власних теоретико-методологічних засад, щоправда у формі поодиноких зауваг, а не системних грунтовних досліджень.

Наведено результати розрахунку технічних та економічних показників вітро-електростанцій із різнотипними вітрогенераторами за вітрових умов Карпатського регіону України для вибору оптимального обладнання.

Розглянуто внесок Миколи Ковальського у формування теоретичних засад і методів польової археографії та архівної евристики в УРСР 1970-х років. В цих галузях новаторським виявився проект М. Ковальського щодо використання джерелознавчого потенціалу історично складених комплексів. На прикладі книг судово-адміністративних установ він намагався запровадити нові польові, камеральні та зрештою й едиційні правила для представлення нового для радянського джерелознавства історичного джерела. Проаналізовано процес розробки теорії і формування методології археографії в "загальносоюзних" археографічних центрах у зазначений період, а також нові підходи, розроблені М. П. Ковальським щодо книг судово-адміністративних установ, як нового виду джерела, цінного своєю цілісністю. Зроблено висновок про те, що закладені в той час основні напрями, за якими рухалась теоретико-методологічна думка в Україні у наступні десятиліття, заслуговують на подальше вивчення, оскільки не втратили своєї актуальності і сьогодні.

Розроблено модель для дослідження усталених режимів та перехідних процесів варіантів схеми енергомоста Україна - Європейський Союз у програмному середовищі Power Factory v.15.2 на основі набору типових моделей елементів мережі. Модель перевірено на результатах контрольних замірів. Показано вплив надлишкової реактивної потужності в схемі мережі на координати режимів та відносно невисоку ефективність шунтових реакторів для її компенсації в умовах застосування синхронного генератора. Запропоновано застосування асинхронізованого генератора для підвищення ефективності роботи енергомоста Україна - Європейський Союз.

Вміщено матеріали з історії контактів представників українських і російських наукових кіл та громадсько-політичних організацій 20 — 30-х рр. 20 ст. українського історика Д. І. Дорошенка (1882 — 1951) та російського дослідника історії України В. О. М'якотіна (1867 — 1937). Репрезентовано статті В. О. М'якотіна про революційні події і жовтневий переворот 1917 р. та їх наслідки після краху Російської імперії (погляд з еміграції на Росію 1926 р.). Зазначено, що постать В. М'якотіна, російського історика, джерелознавця й археографа, журналіста, публіциста, політичного та громадського діяча нерозривно пов'язана з Україною.

Розкрито деякі аспекти історії Білорусі XIV - XXI ст. Розглянуто переважно питання військо-політичної та церковної історії, також джерелознавства і археографії. Наведено тексти джерел, виявлених в архівосховищах України та зарубіжних країн, насамперед Польщі, які були надруковані або вперше вводяться до наукового обігу. Описано особливості історії українсько-біло-руських зв'язків.

Існуючий стан енергосистеми України характеризується широким використанням ліній електропересилання з класами напруги 330 і 750 кВ. Зарядна потужність таких повітряних ліній є доволі значною, що генерує в мережу значні обсяги реактивної потужності (РП), які проявляють себе особливо в години зниження навантаження в енергосистемі помітними зростаннями рівнів напруг. Надлишки РП впливають на режими роботи регуляторів збудження синхронних генераторів (СГ) звуженням їх робочого діапазону. За таких умов модернізація або реконструкція електростанцій повинна враховувати можливість розв'язання цілого комплексу задач, що пов'язані з раціоналізацією витрати електроенергії та енергоресурсів, урахуванням зв'язку режимів електростанції з режимами споживачів електроенергії, що пов'язане з надлишками РП на шинах електростанцій залежно від ролі станції в енергосистемі, підвищенням надійності роботи обладнання станції, збільшенням станційної межі динамічної стійкості, зниженням необхідного аварійного резерву застосування на електростанціях поряд із традиційними СГ та асинхроніизованих турбогенераторів (АСТГ), що підвищує надійність та якість роботи електростанції завдяки більшійефективності асинхронізованого генератора із забезпеченням АСТГ в енергосистемі України може надати можливість вирішити проблеми енергосистемі за рахунок можливості глибокого споживання надлишків асинхронізованими генераторами, що сприятиме стабілізації в допустимих межах змогу вплинути на проблему звуження регулювального діапазону автоматичних регуляторів збудження синхронних генераторів, які за умов надлишкової реактивної потужності вимушено переходять у режими роботи, що є близькими до споживання РП СГ та обмеженими дією захистів. Наведено результати розрахунків координат асинхронних режимів АСТГ на основі параметрів заступної схеми. Показано особливості координат асинхронних режимів - асинхронні характеристики АСТГ потужністю 1000 МВт. Такі характеристики надають змогу розглядати можливість застосування асинхронного режиму потужного асинхронізованого генератора за умов енергоблоку АЕС за умови розширення добового регулювального діапазону обладнання блоку.

Зібрано документи та матеріали про події на Миколаївщині за доби Української Держави і Директорії Української Народної Республіки з фондів Державного архіву Миколаївської області та Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України, які репрезентують регіональні аспекти боротьби за українську державність за часів Української революції 1917-1921 рр. Уперше подано комплексний огляд історії боротьби за українську державність у 1918-1919 рр. на Миколаївщині як складової регіонального змісту Української революції 1917-1921 рр. Надано хронологію подій Української революції на Миколаївщині періоду Української Центральної Ради (березень 1917 р. - квітень 1918 р.). Подано огляд Миколаївщина у вирі революційних подій за доби Гетьманату та Директорії. Розраховано на істориків-дослідників, викладачів, студентів і і цікавиться історією рідного краю.

Здійснено археографічну публікацію корпусу джерел, які стосуються приведення до присяги на вірність потенційному монарху, малолітньому сину Петра І Петру Петровичу, мешканців Гадяцького полку. Джерельна база публікації охоплює списки духовенства Гадяцької і Зіньківської протопопій, братії Гадяцького Красногірського Миколаївського та Пустинно-Скельського Преображенського монастирів, реєстри полкової, сотенної старшини, бунчукового і значкового товариства, козаків, міщан, посполитих Гадяцької першої полкової, Гадяцької другої полкової, Груньської, Комишнянської, Куземинської, Лютеньської та Опішнянської сотень. Видання містить довідки про близько двох тисяч представиків духовенства, урядової і неурядової старшини, козаків, міщан та посполитих.