Визначено параметри безпечної утилізації твердих побутових відходів (ТПВ). Проаналізовано сучасний стан, тенденції розвитку процесів переробки ТПВ. Встановлено, що найбільш перспективним напрямом утилізації ТПВ є їх знешкодження методом високотемпературного піролізу. Розроблено основні принципи екобезпечної роботи піролізного реактора. Запропоновано екологічно безпечний спосіб утилізації твердих побутових відходів методом високотемпературного піролізу зі швидким охолодженням газів, які відходять. Теоретично й експериментально досліджено вплив вихрового ефекту на температуру кінцевих піролізних газів. Розроблено математичну модель режимів технологічного процесу переробки ТПВ з метою дослідження впливу температури та складу ТПВ на характеристики газоподібних продуктів на виході з реактора. Розроблено математичну модель для кількісного аналізу щільності електричного струму у шарі теплогенератора. За одержаними закономірностями розподілу струмів виконано розрахунок робочих параметрів реактора піролізу. Результати розрахунків використано як вихідні дані для проектування дослідно-експериментальної установки. Розраховано чистий і супутній економічні ефекти від утилізації відходів на основі запропонованого в роботі способу високотемпературного піролізу.

Розглянуто питання виробництва млинчикових напівфабрикатів і продукції на їх основі. Розкрито функціонально-технологічні властивості найбільш вживаних у харчових технологіях гідроколоїдів різної природи. Проаналізовано вплив гідрофільних добавок на властивості млинчикового тіста й випеченого напівфабрикату. Увагу приділено розробці технології млинчикового напівфабрикату та продукції на його основі.

Рассмотрены вопросы производства блинчиковых полуфабрикатов и продукции на их основе. Раскрыты функционально-технологические свойства наиболее употребимых в пищевых технологиях гидроколлоидов разной природы. Проанализировано влияние гидрофильных добавок на свойства блинчикового теста и выпеченного полуфабриката. Уделено внимание разработке технологии блинчикового полуфабриката и продукции на его основе.

Відомо понад двадцяти способів знешкодження й утилізації відходів. Більшість із цих способів не набули значного поширення на практиці через високу вартість переробки або технологічні труднощі. На данний момент на практиці під час поводження з ТПВ використовуються три основних способи: депонування на полігонах, спалювання, переробка. Проаналізовано ці способи та виявлено їх переваги та недоліки. Наведено схему розташування твердих побутових відходів на території Донецької області та схему негативного впливу смітників твердих побутових відходів на сфери навколишнього природного середовища.

Проаналізовано критичну ситуацію з питною водою в Донбасі, особливості реструктуризації економіки України на основі ринкових відносин, позитивний досвід перебудови економіки промислово розвинених країн, проведеної ними в рамках концепції стійкого екологічного розвитку. Обгрунтовано альтернативний підхід одержання питної й технічної води за рахунок використання шахтних вод.

Проаналізовано негативний вплив відходів на навколишнє природне середовище та еколого-економічну ефективність у разі використання удосконаленої технології утилізації відходів. Проаналізовано види впливу твердих побутових відходів на навколишнє природне середовище, їх наслідки: економічні та соціальні. Зроблено розрахунки критеріальних оцінок сукупного ефекту інновації та супутнього економічного ефекту.

Проаналізовано три основні способи поводження з відходами: депонування на полігонах, сміттєпереробка, спалювання. Запропоновано комплексну систему поводження з твердими побутовими відходами (ПВ). Виявлено недоліки застосовуваних способів утилізації твердих ПВ, проаналізовано стан проблеми поводження з ПВ і забрудненість регіонів України за рівнем ПВ. Запропоновано концепції, які охарактеризовані, як три трикутники: трикутник "вибір пріоритетів", законодавчий і технологічний.

Проаналізовано основні термічні технології переробки твердих побутових відходів (ТПВ): спалювання на колосникових решітках і в реакторі з псевдозрідженим шаром, а також в барботированому розплаві шлаку, плазмова плавка, зарубіжні та вітчизняні методи термічної переробки. Обгрунтувано та запропоновано спосіб утилізації ТПВ за допомогою методу високотемпературного піролізу.

Здійснено історіографічний огляд вивчення в науковій літературі історичного розвитку Українського Подунав'я. Наголошено на необхідності перегляду зазначеного періоду у процесі перетворень у галузі освіти, а також залучення нових даних. У контексті переосмислення з урахуванням нових джерел зроблено спробу розкрити процес радянізації освітньої галузі в 1940 - 1941 рр.

Розглянуто принципи та методи формування системи влади різних рівнів. Досліджено процедуру територіального поділу Бессарабії між УРСР та МАРСР (МРСР) та адміністративні зміни в Придунайському краї УРСР. Проаналізовано трансформації в аграрному секторі та промисловості; перетворення в галузі культури. Досліджено спрямованість репресій проти місцевого населення як засобу до затвердження нової влади та впровадження змін в галузі економіки та культури. Проаналізовано спрямованість каральних методів проти місцевого населення.

Розглянуто критерії класифікації річок відповідно до Водного кодексу України. Показано, що малі річки є одним з важливих компонентів навколишнього середовища, оптимальний екологічний стан та збалансоване функціонування якого забезпечують гомеостаз середніх і великих річок. Проаналізовано річкову мережу України по основних водозборах та екологічні проблеми малих річок. Виявлено, що інтенсивне антропотехногенне навантаження на басейни малих річок призводить до їх зникнення. Все це свідчить про необхідність всебічного вивчення та своєчасного розв'язання проблем малих річок України.

Розглянуто основні переваги у разі використання системи AutoCAD Electrical під час проектування об'єктів електропостачання. Наведено можливості системи, які надають змогу прискорити процес розробки систем електропостачання, поліпшити його якість, використовувати новітнє обладнання.

Мета роботи - розробка наукових основ і шляхів досягнення збалансованого функціонування складних техноекосистем. Об'єктом дослідження є процеси функціонування складних техноекосистем. У дослідженнях використовується комплексний підхід, що включає аналіз літературних джерел, статистичний, аналітичний, графоаналітичний, експертних оцінок, математичного моделювання, техніко-економічний аналіз при розробці наукових основ і шляхів досягнення збалансованого функціонування складних техноекосистем. Досліджено механізм взаємодії природних і техногенних систем, формалізовано технологічну компоненту техноекосистеми. Проаналізовано та формалізовано механізм забезпечення гомеостазу для простих систем. Визначено механізм стійкості та відновлюваності природних компонентів техноекосистеми. Досліджено механізми і встановлено закономірності дестабілізації природних екосистем, що відбувається під впливом техногенних чинників. Встановлено закономірності дестабілізації природних екосистем, що відбувається під впливом техногенних чинників. Сучасне природокористування йде шляхом подальшого ускладнення технологічних і технічних систем, функціонування яких проходить безпосередньо в природному середовищі або за участі його компонентів. Оточуючий нас світ представляє собою сукупність безкінечної кількості різного роду об'єктів, між якими існують відповідні відношення і які, на деякому етапі узагальнення, складають ту чи іншу систему. Системність є всезагальною властивістю матеріального світу, яку можна назвати формою існування матерії, а саме: простір, час, рух, структурованість являють собою часткові аспекти системного світу. Визначено механізм стійкості та відновлюваності природних компонентів техноекосистеми.

Мета роботи - оцінка екологічних ризиків регіону та гідродинамічної ситуації техноекосистем на шахтах Центрального району Донбасу (ЦРД). Здійснено аналіз наукових досліджень минулих років та надано оцінку екологічних ризиків на територіях вуглевидобувних підприємств в сучасних умовах, врахувавши параметри, що є характерними для Центрального району Донбасу. У дослідженнях використано комплексний підхід, що включає аналіз літературних джерел, статистичний, аналітичний, графоаналітичний, експертних оцінок, математичного моделювання, техніко-економічний аналіз. Надано рекомендації щодо мінімізації ризиків для шахт ЦРД. Визначено екологічні ризики шахт ЦРД, які визначалися на основі експертної оцінки з урахуванням інформації про вид діяльності та місця розташування. Розглянуто техноекосистеми шахт Центрального району Донбасу, як зон підвищеної екологічної небезпеки. Визначено наявні екологічні загрози та ризики, надано рекомендації щодо їх мінімізації у разі виникнення техногенно-екологічних катастроф. Показано, що одним із найбільш ймовірних факторів переходу території в зону надзвичайної ситуації регіонального масштабу є виникнення реальної загроз життю великої кількості людей в умовах масового затоплення шахт через припинення енергопостачання водовідливних та вентиляційних комплексів. Науково обгрунтовано забезпечення прийнятного рівня екологічної безпеки складових навколишнього природного середовища (водного середовища) для населення, які мешкають в межах техноекосистем вугільних родовищ з урахуванням впливу на довкілля негативних чинників, а також прогнозування гідродинамічної ситуації. Сучасні екологічні ризики та загрози стосуються негативного впливу антропогенних та природних чинників на техноекосистеми, техногенні і негативного впливу промислових та потенційно небезпечних об'єктів, забруднення джерел питної води, сільськогосподарських земель, атмосферного повітря, порушення геологічного середовища та надр на безпеку життєдіяльності на визначених територіях. Вугільні підприємства є одним із об'єктів підвищеної екологічної небезпеки та критичної інфраструктури. Сьогодні екологічну безпеку на Сході України треба розглядати в тісному зв'язку з еколого-техногенними загрозами, що пов'язані з бойовими діями на цих територіях.

Викладено результати досліджень, спрямовані на розвиток наукових основ управління екологічною безпекою промислових комплексів вуглевидобувних підприємств Центрального району Донбасу, які враховують особливості впливу чинників на процес формування й ефективне управління їх екологічним станом, а також створюють передумови зменшення екологічних ризиків унаслідок їх функціонування в сучасних умовах. Розроблено науково-методологічні основи управління екологічною безпекою промислових комплексів вуглевидобувних підприємств Центрального району Донбасу, які враховують вплив техногенних чинників за останні п'ять років в умовах соціальної напруженості, створюють передумови забезпечення прийнятних екологічних ризиків промислових комплексів вуглевидобувних підприємств на довкілля. Сформовано методологію інтегрованого підходу до оцінки ступеня екологічної небезпеки діяльності промислових комплексів вуглевидобувних підприємств. Запропоновано алгоритм комплексного оцінювання екологічних ризиків. Розроблено методику використання ортотрансформованих космічних знімків із метою виявлення відповідних промислових комплексів вуглевидобувних підприємств, їх впливу на зміни концентрованих деформаційних процесів земної поверхні. Запропоновано управлінські рішення щодо забезпечення екологічної безпеки при розв'язанні реальних задач на підприємствах. Розроблено рекомендації щодо технології управління екологічною безпекою промислових комплексів вуглевидобувних підприємств Центрального району Донбасу, яка включає в себе методики застосування космічних знімків, інтегрального показника екологічного впливу та відповідні управлінські заходи.