Розглянуто застосування методу граничних інтегральних рівнянь до ортотропних пластин довільної форми в плані. Наведено основні рівняння методу та фундаментальні рішення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.134-56

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що освоєння суші вищими рослинами - це друга за своїм значенням макроеволюційна подія після виникнення життя на Землі. Головною перешкодою для його здійснення були ціанобактеріальні мати, верхня кисневогенеруюча поверхня яких поєднувалася з анаеробною нижньою поверхнею та сірководневим зараженням підстилаючих мулів. Відкриття фосилізованої грунтової бактеріально-актиноміцетово-грибної мікрофлори в сухарних глинах дозволило виявити деякі конкретні закономірності та механізми "озеленіння континентів". Визначення його геоекологічних акпектів може мати дуже велике значення у перетворенні згубної для людської цивілізації техносфери у ноосферу зокрема у здійснення заповітної мрії В. І. Вернадського про "автотрофне людство".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.2-56

Рубрики:

Хвороби кровоносних судин

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.1-52

Рубрики:

Пухлини стравоходу

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены модели управления транспортными потоками, основанные на фактах, характеризующие движение транспортных потоков и учитывающие данные интенсивности движения транспорта и пешеходов, состав транспортного потока и т.д.

Techniques of estimation and determination of oil and gas prospective areas of territory based on general methodical principles and mathematical apparatus of system analysis are substantiated.

Трактовано безумовний збіг ароморфозів з глобальними епохами накопичення гідрокарбонатів ("чорних сланців") як результат спрямованого хімічного мутагенезу, завдяки чому пояснено приуроченість центрів походження (й ареалів розселення) основних таксонів до осередків розвантаження глибинних відновних флюїдів у місцях зчленування рифтових систем.

Cовпадение центров происхождения осовних таксонов с "трехлучевыми рифтовыми системами" трактовано как прямое влияние процессов дегазации Земли (факторы химического мутагенеза) на возникновение новых таксонов.

The paper deais with the reguiarities of coincidence between origin centres and "outgasing pipes" connected with "knot" rifts structures (three-rays conjungation). This coincidence is a resuit of ieading macroevoiutionai roie of the directionai chemicai mutagenesis connected with the reievant phases of the Earth outgasing.

Охарактеризовано принципово нове геологічне явище. Численні включення (у вигляді плівок, прокладок тощо) темнокольорової пелітоморфної полімінеральної речовини в стилолітизованих тріщинах природного гідророзриву глибокозалягаючих порід нафтогазоносних басейнів, що визначаються низкою незвичайних мінералогічних структурних і геохімічних особливостей, трактовано як рештки ін'єкцій недиференційованих глибинних астеносферних флюїдів ("нафта Чекалюка"). Припущено, що це відбулося на межі крейди та палеогену й обумовлено солітонним збудженням глобальної системи астенолітів внаслідок відомої імпактної події. Розглянуто різні аспекти цього явища, зокрема значення його дослідження для проблем генезису нафти та походження життя. Запропоновано виокремлення пригожинітів як нового типу мінеральних утворень.

Охарактеризовано принципиально новое геологическое явление. Многочисленные включения (в виде пленок, примазок и т.п.) темноцветного пелитоморфного полиминерального вещества в стилолитизированных трещинах естественного гидроразрыва глубокозалегающих пород нефтегазоносных бассейнов, которое характеризуется рядом необычных минералогических структурных и геохимических особенностей, трактуются как следы инъекций недифференцированных глубинных астеносферных флюидов ("нефть Чекалюка"). Предположено, что это произошло на рубеже мела и палеогена и обусловлено солитонным возбуждением глобальной системы астенолитов в результате известного импактного события. Рассмотрены различные аспекты этого явления и, в частности, значение его изучения дляпроблем генезиса нефти и происхождения жизни. Предложено выделение пригожинитов как нового типа минеральних образований.

The paper deals with a fundamentally new geological phenomenon. Multitudinous incorporations of Black Pelitomorphic Polymineral Matter (BPPM) within natural stylolitizied hydraulik fracturing ruptures in deep-seated rocks of different petroliferous basins with a number of unusual mineralogical, textural and geochemical properties are interpreted as the injections of non-differentiated deep-earth (asthenospheric ) geofluids ("Chekaljuk oil"). It is suggested it happened at the Cretaceous-Paleogen boundary and caused by the solitone excitement of tne asthhenoliths global system as a result of the known impact event. Different aspects of this phenomenon particularly in connection with the problems of oil genesis and life origin are discussed. The newtype of the mineral aggregations - prigoginites -is proposed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45Укр)33

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що сутність системного аналізу тріщинуватості порід глибокозалягаючих нафтогазоносних комплексів полягає в поєднанні: морфогенетичної типізації тріщин як певних форм петрофізичної неоднорідності; визначення просторової орієнтації тріщин як провідного фактора анізотропії породних тіл, зокрема, продуктивних резервуарів; виділення певних систем тріщинуватості з визначенням їх впливу на флюїдопровідні і морфологічні особливості колекторів і покришок; розробки критеріїв спостереження тріщинуватих зон (природних масивів) у геофізичних і геохімічних полях. Розроблено принципово нову схему генетичної класифікації тріщинуватості, в якій, зокрема, вперше визначені дві принципово різні генетичні групи діаклазів. До першої групи віднесено генетичні типи тріщинуватості, що пов'язані з ізотермічним розрядженням напружень різної природи. Друга група об'єднує різноманітні (насамперед, глибинно-флюїдогенні та сейсмогенні) тріщини, формування яких обумовлене адіабатичним розрядженням геодинамічних напружень. Саме з тріщинуватістю другої групи (включаючи флюїдодинамічну та сейсмотектонічну активізацію більш давніх за геологічним віком систем діаклазів різних генетичних типів першої групи) пов'язані дуже важливі в нафтогазовому відношенні явища ділатансійного розущільнення та природного гідророзриву.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.42

Рубрики:

Карбонатні породи

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що власні енергетичні ресурси осадових басейнів недостатні для їх трансформації у нафтогазоносні басейни. Властиві їм яскраво визначені риси дисипативних систем визначаються взаємодією глибинних високоентальпійних флюїдних потоків з формаціями, структурами та флюїдопородними системами осадового чохла та фундаменту. Вивчення цих глибинних флюїдів і "механізмів" їх взаємодії з літосферними субстратами повинно стати головним напрямом досліджень нафтогазової геології XXI ст. Новітні дані геодинаміки, геофізики, геохімії, петрології свідчать про те, що глибинні верхньомантійні (астеносферні, коромантійні) флюїди та пов'язані з ними гідротермальні рудо- і вуглеводневоутворюючі системи виникають не самі по собі, а є похідними надглибинних (ядерно-нижньомантійних) флюїдів. Це істотно змінює уявлення як про ресурси глибинного вуглецю та водню, так і про їх роль у петро-, рудо- та нафтидогенезі. Під час вивчення загальних закономірностей нафтогазоутворення та, зокрема, для оцінки можливої ролі глибинного водню ключове значення мають сучасні гідротермальні нафтопрояви. В цьому разі слід ураховувати, що якщо у гідротермальні вуглеводневогенеруючі системи океану та глибоководних морів (озер) залучаються басейнові води, то наземні системи працюють практично повністю на глибинних високонапірних флюїдах. Серед таких систем особливий інтерес становить кальдера вулкана Узон (Східний пояс Камчатсько-Курильської вулканічної дуги). Крім указаних гідрогеологічних особливостей, це пояснюється також високою "нафтопродуктивністю", цікавими фазово-геохімічними проявами (присутність двох істотно різних генера

цій - важкої зеленої нафти та безкольорового вуглеводневого конденсату), а головне - парагенетичним зв'язком з численними нафтопроявами та непромисловими припливами нафти з різновікових кайнозойських осадових відкладів на Богачівській та інших площах Східно-Камчатського перспективно нафтогазоносного басейну. Ізотопно-геохімічні показники свідчать як про глибинні, так і про стратисферні джерела вуглеводнів у разі важливої нафтидогенеруючої ролі глибинного та надглибинного водню в різних (водяний пар, вільний молекулярний та атомарний водень) формах.

Зазначено, що останнім часом посилився інтерес дослідників до субвертикальних геологічних тіл у нафтогазоносних басейнах. Їх наявність - це індикатор визначених у свій час геодинамічно обумовлених крізьформаційних флюїдопровідних систем, у формуванні яких беруть участь як ендогенні (рифтогенез, субдукція, різноманітне гіпогенне розущільнення та тріщиноутворення, діапіризм тощо), так і екзогенні (ерозійні врізи, акумулятивні піщані та рифогенно-карбонатні тіла, тріщинуватість бокового опору, карст тощо) фактори. Крізьформаційні флюїдопровідні системи є сукупністю флюїдопровідних шляхів у трубах дегазації (у розумінні П. Н. Кропоткіна). Вони мають особливе значення у формуванні нафтових і газових покладів, їх всебічне вивчення є одним з найактуальніших напрямів сучасної нафтогазової геології.

Зазначено, що останнє 20-річчя характеризується кардинальними змінами методології наук про Землю, що, зокрема, виражається у появі таких напрямів досліджень, як нелінійна геофізика, нелінійна металогенія, нелінійні геодинаміка та геотектоніка. Це обумовлено передусім проникненням ідей і методів синергетики - науки про процеси самоорганізації природних (термо)динамічно нерівноважних відкритих систем. Глибокий нерозривний взаємозв'язок нелінійності з незворотністю та нерівноважністю геологічних (s.l.) процесів чітко проявляється в нафтогазовій геології, основні об'єкти дослідження якої (нафтидогенеруючі вогнища - джерела вуглеводнів, пастки - поклади, зони й ареали нафтогазонакопичення, нафтогазоносні басейни) мають усі атрибути дисипативних систем. Істотно інше освітлення одержують не тільки закономірності нафтидогенезу (необхідність заміни типово "лінійної" осадовоміграційної теорії геосинергетичною концепцією природних вуглеводневогенеруючих систем) і нафтогазонакопичення, але й шляхи рішення суто прикладних проблем - від пошуків і розвідки до розробки покладів (родовищ) та освоєння нетрадиційних та альтернативних джерел вуглеводнів.

Охарактеризовано основні риси умов залягання, будови та речовинного складу пізньотурнейсько-ранньовізейських палеорічних відкладів Дніпровсько-Донецького авлакогену. Завдяки конседиментаційному рифтогенному режиму у північно-західній частині Дніпровсько-Донецької западини сформувався унікальний за товщинами та морфогенетичною різноманітністю окремих акумулятивних форм (та відповідними типами пасток вуглеводнів) констративний алювій, з яким пов'язаний самостійний нафтогазоносний комплекс.

Зазначено, що сутність парадоксу пограничних стратонів (перехідних інтервалів) полягає у сполученні різкого посилення темпів еволюції (за рахунок включення механізмів інтенсивного спрямованого мутагенезу, а також трансдукції та інших сполучених факторів у відповідні моменти геологічної історії) та прискоренні біологічного часу з аномальним "розтягом" седиментометричної геохронологічної шкали. Завдяки цьому в розрізах пограничних стратонів різних рифтогенних басейнів детальніше зафіксовано різноманітні аспекти біотичної еволюції. Розглянуто основні закономірності вимирання біот і появи представників нових груп, співвідношення різних форм відбору (стабілізувального, рухомого, дестабілізувального, дизруптивного), кореляцію біотичних і геологічних подій на різноманітних рубежах геологічної історії, включаючи перехідні інтервали. Показано особливе значення пограничних стратонів для вивчення співвідношення макро- та мікроеволюції (спростування загальноприйнятого розуміння макроеволюції як результату інтеграциї мікроеволюції в широкій історичній перспективі"), темпів, ритмів і циклічності розвитку біот, а також для кореляції різних біотичних, геологічних і кліматичних подій. Простежено специфіку геодинамічних процесів на основних геохронологічних рубежах та їх відображення в біохронології.

Зазначено, що сучасна глибинна гідрогеологічна інверсія (ГГІ) та її палеопрояви у вигляді гіпогенно-алогенетичних перетворень (новоутворень) відіграють особливу роль у формуванні нафтогазоносних басейнів (НГБ). Кількість фаз ГГІ та вік останньої з них (у сполученні з певними стратиграфічними, формаційними та структурно-тектонічними рисами) визначають кількість нафтогазоносних поверхів і комплексів, стратиграфічний, глибинний і фазово-геохімічний діапазони нафтогазоносності. Тільки НГБ з проявами сучасної ГГІ мають перспективи нафтогазоносності глибокозалягаючих верств осадового чохла, порід проміжного комплексу та кристалічного фундаменту. Найбільш широкі діапазони промислової нафтогазоносності таких басейнів поєднуються з різноманіттям морфогенетичних типів пасток і покладів, включаючи різні нетрадиційні типи (жильні, гідравлічні та інші поклади). Наявність або відсутність проявів ГГІ в межах певного НГБ і відповідного базального гідрогеологічного поверху (з активним ексфільтраційним режимом, ін'єкційними процесами, гідрохімічною строкатістю в зоні взаємодії глибинних інверсійних вод і пластових солоних вод, зокрема літокатагенних розсолів) повинно визначати стратегію освоєння вуглеводневих ресурсів. Цей феномен необхідно враховувати у разі зонального та локального прогнозу, нафтогазогеологічного районування, роздільного прогнозу, проведення прямих пошуків, прогнозування термобаричних умов у надрах, проектування глибокого буріння. Нафтові та газові родовища з проявами ГГІ та без таких проявів докорінно відрізняються за природою, інтенсивністю та характером суперпозиції

геохімічних і геофізичних аномалій типу покладів. Глибинні гідрогеологічні аномалії суттєво впливають на розподіл ресурсів центрально-басейнового газу шляхом його мобілізації та втягування у формування традиційних покладів. Що ж стосується дуже популярних зараз, але недостатньо обгрунтованих уявлень про природне відновлення вуглеводневих запасів як НГБ у цілому, так і окремих родовищ, то без врахування явища ГГІ такі спроби нічого не варті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д464

Рубрики:

Склад і властивості підземних вод

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що глибинна гідрогеологічна інверсія, встановлена в ряді нафтогазоносних басейнів різного тектоно-геодинамічного типу, відноситься до системних геологічних (s. I.) явищ, вивчення природи та різних аспектів прояву яких має першорядне значення для успішного розвитку наук про Землю в XXI ст. Походження нафти та газу, механізми різноманітного діапіризму, грязьового вулканізму та насувоутворення в осадових басейнах, глобальні закономірності дегазації Землі, природа різних загадкових геофізичних і геохімічних аномалій - такий далеко не повний перелік невирішених геологічних проблем, до яких явище глибинної гідрогеологічної інверсії має безпосереднє відношення. Маломінералізовані інверсійні води в глибокозалягаючих комплексах нафтогазоносних басейнів полігенетичні, й явище глибинної гідрогеологічної інверсії супроводжується мобілізацією цих вод з різних джерел. Але воно завжди відзначено геохімічними, геофізичними та тектоно-геодинамічними ознаками сучасної активізації глибинних процесів. Обумовлена взаємодією різних гідрогеодинамічних, гідрогеохімічних, петрологічних і літологічних факторів, супроводжувана різноманітними геофізичними та геохімічними ефектами, глибинна гідрогеологічна інверсія - це яскравий приклад синергетичних явищ, оскільки відображає деякі фундаментальні особливості розвитку та самоорганізації дисипативних геосистем. Це обумовлює багатоаспектність даного явища, причому кожний з його аспектів, у свою чергу, є самостійною науковою та прикладною проблемою, кожна з яких заслуговує на спеціальний розгляд.