Розглянуто наслідки войовничого атеїзму і проблеми сакральної архітектури у незалежній Україні. Детально проаналізовано досвід храмового будівництва у діаспорі, а також традиції та особливості української церковної архітектури. Значну увагу приділено канонам і нормам планувально-конструктивного вирішення храму у східних традиціях. Окремі розділи присвячено охороні історичного середовища і пам'яток церковної архітектури, а також санітарно-пожежним вимогам та інженерному обладнанню.

Визначено порядок, зміст та основні вимоги щодо проектування об'єктних і загальномайданчикових будівельних генеральних планів. Розглянуто особливості будівництва сільськогосподарських об'єктів і комплексів та розроблено нормативи, методику обгрунтування та варіанти рішень для складання будівельних генеральних планів. Висвітлено питання охорони навколишнього середовища під час будівництва та заходи щодо раціонального використання енергії та водних ресурсів, збереження родючого шару грунту, зменшення забруднення повітря, землі та природних вод.

Определены порядок и содержание проектирования генеральных планов для отдельных объектов и строительной площадки. Установлены основные тербования к их разработке, рассмотрены особенности строительства сельскохозяйственных объектов и комплексов и разработаны нормативы, методика обоснования и варианты решений для составления строительных генеральных планов. Освещены вопросы охраны окружающей среды во время строительства и предствлены средства, направленные на рациональное использование энергии и водных ресурсов, сохранение плодородного слоя почвы, уменьшение загрязнения атмосферы, земли и природных вод.

Розглянуто теоретико-методологічні основи, методичні підходи та практичні напрями зонування земель на регіональному та місцевому рівнях за ринкових умов. Обгрунтовано принципи зонування земель шляхом їх диференційованого використання за ринкових земельних відносин. Наведено систему таксономічних одиниць для здійснення зонування земель і класифікаційні ознаки щодо їх виділення. Визначено структуру та зміст проектної документації, в якій обгрунтовується зонування земель для формування екологобезпечного землекористування. Доведено, що вирішення проблеми оптимізації землекористування полягає у вдосконаленні еколого-економічних критеріїв і методологічних підходів до встановлення цільового використання земель і визначенні на їх основі оптимізованої структури земельних угідь, в тому числі із застосуванням механізмів зонування земель. Показано, що концепція сталого розвитку є багатогранною, охоплює екологічні, економічні, соціальні, демографічні й інші аспекти суспільного життя.

Висвітлено повноваженння сільського голови та зміст його діяльності в містобудівних і правових аспектах. Викладено особливості сільської інфраструктури, які суттєво відрізняють її від міста, теоретичні основи та зміст розпланування. Увагу приділено питанню забудови та благоустрою сільських поселень, проекто-планувальним розрахункам, вирішенню функціонального та будівельного зонування сільської території. Досліджено особливості формування та забудови громадського центру, жилих кварталів, установ культурно-побутового та сакрального призначення. Розкрито питання охорони навколишнього середовища, повноваження органів місцевого самоврядування стосовно санітарного очищення сільських поселень і поводження з відходами. Викладено правові й еколого-правові аспекти, матеріально-фінансову основу, організацію роботи з документами в діяльності органів місцевого самоврядування.

Висвітлено принципи та основні завдання економічного стимулювання використання та охорони земель сільськогосподарського призначення. Встановлено прогнозні розміри бюджетних видатків на здійснення економічного стимулювання використання та охорони таких земель. Поглиблено сутність еколого-економічних механізмів економічного стимулювання використання та охорони земель сільськогосподарського призначеня, що базуються на комплексі взаємозалежних заходів, спрямованих на підвищення зацікавленості власників земельних ділянок і землекористувачів, збереження та відтворення родючості грунтів, здійснення заходів із захисту земельних ресурсів від негативних наслідків господарської діяльності людини. Сформульовано концептуальні основи з удосконалення методичних засад щодо економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, які комплексно розкривають види, показники, джерела економічного стимулювання, проблеми відповідальності за погіршення природних властивостей угідь. З метою економічного стимулювання використання та охорони таких земель удосконалено підходи до акумулювання коштів, що надходять на рівні обласних бдюджетів від втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв, на рівні обласних бюджетів.

Визначено роль освіти як стратегічного фактора формування інформаційного суспільства у контексті змін його парадигм в історії цивілізації. Проаналізовано актуальні проблеми впровадження етнокультурологічного підходу в освітню сферу.

Раскрыта роль образования как стратегического фактора формирования информационного общества в контексе изменений его парадигм в истории цивилизации. Проанализированы актуальные проблемы внедрения этнокультурологического подхода в сфере образования.

The role of education as a strategic factor of building the information society in the context of its paradigms changes in the civilizations history and problems connected with ethnic cultural approach is considered.

Розглянуто потребу формування елітарної культури старшокласників за участю представників творчих спілок на прикладі соціологічних досліджень життєво важливих морально-ціннісних орієнтацій школярів СШ № 38, № 63 та № 37 Львова. Проаналізовано результати досліджень, за допомогою яких виявлено критерії формування елітарної культури, що є невід'ємною частиною національної та всесвітньої культури. Акцентовано увагу на тому, що ці критерії мають містити психологічні, соціальні та професійні чинники. Зазначено, що важливим моментом у формуванні елітарної культури старшокласників засобами творчих спілок, який впливає і на розвиток особистісної культури школярів, є навчальна діяльність учнів, спрямована на засвоєння ними теоретичних знань, умінь і навичок переважно через засоби спілкування (творчі зустрічі, діалоги, бесіди, дискусії тощо.).

Рассмотрена потребность формирования элитарной культуры старшеклассников с участием представителей творческих союзов на примере социологических исследований жизненно важных морально-ценностных ориентаций школьников СШ № 38, № 63 и № 37 Львова. Проанализированы результаты исследований, с помощью которых выявлены критерии формирования элитарной культуры, являющейся неотъемлемой частью национальной и всемирной культуры. Акцентировано внимание на том, что эти критерии должны содержать следующие психологические, социальные, профессиональные факторы. Указано, что важным моментом в формировании элитарной культуры старшеклассников средствами творческих союзов, влияющим и на развитие личностной культуры школьников, является учебная деятельность учащихся, направленная на усвоение ими теоретических знаний, умений и навыков преимущественно с помощью средств общения (творческие встречи, диалоги, беседы, дискуссии и др.).

The author investigates the criteria of the formation of elite culture of senior pupils in the course of their work with representatives of creative unions on the example of the sociological interrogation of secondary schools pupils in Lviv.

Охарактеризовано шляхи формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму. Визначено й обгрунтовано педагогічні умови, що сприяють такому процесу: актуалізація мотивів професійного зростання майбутніх менеджерів туризму засобами інформаційно-комунікаційних технологій; використання проектної технології для формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму; упровадження програмованого навчання у процес формування інформаційної компетентності майбутніх менеджерів туризму; активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів. Ефективність процесу визначено за сформованістю компонентів: когнітивного, ціннісно-мотиваційного, техніко-технологічного й оцінювального. Розроблено модель формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму, складовими якої є концептуально-цільовий, організаційно-змістовий, процесуально-технологічний, результативно-аналітичний блоки. Доведено, що модель є дієвою за наявності описаних педагогічних умов.

Проаналізовано сучасні моделі надання хмарних послуг. Обгрунтовано доцільність застосування хмарних технологій у сфері електронного документообігу державних органів. Сформульовано рекомендації щодо організації такої взаємодії у хмарних системах.

На підставі наукових досліджень проаналізовано шляхи формування інформаційного світогляду сучасного студента, передусім крізь призму втілення проблемного навчання.

Розглянуто генезис поняття компетенції. Виокремлено професійні та індивідуальні компетенції. Представлено порівняльну характеристику диференціації понять "компетенції" і професійно важливих якостей персоналу. Акцентовано особливу увагу на професійних якостях менеджера. Узагальнено вимоги до менеджерів щодо професійних якостей на різних рівнях управління. Зроблено висновок, що на низьких рівнях цінуються рішучість, комунікабельність, деяка агресивність; на середніх – більшою мірою вміння спілкуватися, концептуальні навички; на вищих рівнях на перше місце висуваються вміння стратегічно мислити, оцінювати ситуацію, ставити нові цілі, здійснювати перетворення, організовувати творчий процес підлеглих.

Рассмотрен генезис понятия компетенции. Выделены профессиональные и индивидуальные компетенции. Представлена сравнительная характеристика дифференциации понятий "компетенции" и профессионально важных качеств персонала. Акцентировано особое внимание на профессиональных качествах менеджера. Обобщены требования к менеджерам по профессиональным качествам на разных уровнях управления. Сделан вывод о том, что на низких уровнях ценятся решительность, коммуникабельность, некоторая агрессивность. На средних – в большей степени умение общаться, концептуальные навыки; на высших уровнях на первое место выдвигаются умения стратегически мыслить, оценивать ситуацию, ставить новые цели, осуществлять преобразования, организовывать творческий процесс подчиненных.

Genesis of the notion of competency is dwelled upon. Professional and personal competencies are specified. Comparative characteristics of differentiating the notions of competency and professionally significant qualities of staff are presented. Particular attention is paid to professional qualities of a manager. Requirements for the managers regarding professional qualities on various managerial levels are summarized.