Отмечено, что частота медицинских ошибок в педиатрической практике в десятки раз превышает аналогичный показатель в лечении взрослых. Во многом это связано со сложностью расчета доз, трудностями в предсказании фармакокинетики препаратов в организме ребенка, а также с дефицитом информации о применении лекарственных средств в педиатрии.

Отмечено, что в реальной жизни всегда есть место "творчеству" в обход этических (а иногда и законодательных) принципов медицинской рекламы. Для достижения отдельных групп потребителей изобретаются "спецэффекты", например представление детского питания как полноценной замены грудного молока. Но несмотря на то, что медицинская реклама иногда бывает смешной, глупой и достаточно неприглядной, она выполняет важные социальные функции.

Отмечено, что тема, которую редко обсуждает медицинское сообщество, - врачебные ошибки. Термином "медицинская ошибка" предложено обозначать любое событие, которое может вести к ненадлежащему применению лекарственного средства с ущербом для здоровья пациента и которое могло быть предупреждено.

Висвітлено проблеми розвитку конструювання та технологій створення ракетно-космічної техніки. Досліджено фізичні процеси в теплових двигунах. Розкрито питання космічної та відновлюваної енергетики. Надано відомості про іонно-плазмові технології й обладнання для їх реалізації. Увагу приділено електрореактивним двигунам. Розглянуто питання енергетичного менеджменту, створення літальних апаратів з нових матеріалів. Наведено матеріали з системного аналізу та математичного моделювання, фізико-математичного моделювання та проектування конструкцій з композиційних матеріалів, моделювання фізико-технічних процесів літальних апаратів і геометричного моделювання елементів їх конструкції.

Визначено специфіку ораторської майстерності у професійно-педагогічній діяльності магістра з соціальної педагогіки, критерії сформованості ораторської майстерності в майбутніх магістрів з соціальної педагогіки, теоретико-методична підготовка, професійно-педагогічна мобільність, педагогічно-оптимізуючі ораторські уміння. Висвітлено й охарактеризовано педагогічні засади формування ораторської майстерності в майбутніх магістрів з соціальної педагогіки. Розроблено й експериментально перевірено науково-методичну систему (модель) формування ораторської майстерності у майбутніх магістрів з соціальної педагогіки.

Внимание уделено математическому моделированию процессов теплообмена в многослойной оболочке и течению вязкой несжимаемой жидкости в тракте охлаждения. Изложено расчетное прогнозирование характеристик электрохимических аккумуляторов по значениям параметров их текущего состояния. Рассмотрены некоторые аспекты обеспечения безотказной работы электрохимических аккумуляторов в системах электроснабжения. Обоснована зависимость скорости осаждения частиц на подложку в планарной магнетронной системе от ее конфигураций. Внимание уделено математической модели процессов ускорения в коаксиальном импульсном плазменном ускорителе. Дано описание проектирования лонжеронного крыла в пакете конечно-элементного анализа. Рассмотрено экспериментальное исследование технологических напряжений, возникающих на этапе полимеризации.

Розкрито ідею семіотичної та структурної єдності музичного мистецтва та мистецтва мовлення. Проаналізовано засоби виразності обох систем. Зазначено, що і музика, і словесна мова мають спільний "будівельний матеріал" - звук, спільні умови існування - час, спільний спосіб сприйняття - слух і майже однаковий ступінь конкретності у висловленні думок і створенні образів. Охарактеризовано спільні ознаки аналогії музичної мови до словесної у галузях морфології, синтаксису, лексики, а також за елементами словесної мови (ритмом, темпом, мелодією, тембром, ладовою організацією, звуковисотністю, динамікою та артикуляцією, синтаксичною будовою). Обгрунтовано доцільність вдосконалення техніки мовлення за допомогою музики. Виведено декілька рекомендацій прикладного характеру стосовно роботи з жанрами музики й екстраполяції їх у площину ораторської майстерності, відпрацювання техніки "омузичення" власного мовлення за рахунок удосконалення усіх його складових елементів.

Раскрыта идея семиотического и структурного единства музыкального искусства и искусства речи. Проанализированы средства выразительности обеих систем. Указано, что и музыка, и словесная речь имеют общий "строительный материал" - звук, общие условия существования - время, единый образ восприятия - слух и почти одинаковую степень конкретности в выражении мнений и создании образов. Охарактеризованы общие признаки аналогии музыкального языка словесному в области морфологии, синтаксиса, лексики, а также по элементам словесной речи (ритмом, темпом, мелодией, тембром, ладовой организацией, высотой звука, динамикой и артикуляцией, синтаксическим строением). Обоснована целесообразность совершенствования техники речи с помощью музыки. Разработан ряд рекомендаций прикладного характера относительно работы с жанрами музыки и экстраполяции их в плоскость ораторского мастерства, отработки музыкальности собственной речи путем совершенствования всех ее составляющих элементов.

Is described the idea of semiotic and structural unity of music and art of speech. Examine the means of expression of both systems. Indicated that music and verbal speech have a common "building blocks" - the sound, the general conditions of existence - the time a single image of perception - hearing and nearly the same degree of specificity in the expression and creation of images. We characterize the general features similar musical language literature in the field of morphology, syntax, vocabulary, as well as verbal elements of speech (rhythm, tempo, melody, timbre and modal organization, pitch, dynamics and articulation, syntactic structure). Expediency of improvement in speech with music. A number of recommendations concerning the nature of applied work with the genres of music and extrapolating them into public speaking skills, working out his own musical voice through the improvement of all its constituent elements.

Показана необходимость разработки новых методов формирования двух- и трехмерных функционально-градиентных покрытий. Сделан вывод о перспективности использования для решения стоящей задачи установок на основе инверсной магнетронной распылительной системы с газовым анодом, секционированными катодными узлами и осевыми потоками плазмы. Приведены и проанализированы результаты расчетно-аналитического эксперимента по выявлению влияния степени секционирования катодного узла исследуемой распылительной системы на возможность управления составом получаемых покрытий в различных точках на поверхности подложки. Даны рекомендации по выбору расположения секционированных катодов-мишеней в разрядном промежутке.

Исследована морфология поверхности покрытий типа WС, сформированных ионно-плазменным методом на подложках из безоловянистой бронзы БрАЖ9-4 и нержавеющей стали 12Х18Н9Т. Изначально подложки имели одинаковую шероховатость. Покрытия были сформированы распылением множества катодов-мишеней, изготовленных из вольфрама марки ВА и графита спектрально-чистого марки ОСЧ 7-3. Толщина покрытий составила 8 - 9 мкм. С помощью растрового электронного микроскопа РЭМ 106 исследовали морфологию поверхности различных участков как подложек, так и сформированных на них покрытий. Установлены особенности морфологии поверхности подложек и покрытий WС, определяемые составом подложки, а также удаленностью исследуемого участка от ее края. Отмечается, что независимо от материала подложки покрытия состоят из множества зерен, размеры которых варьируются в одних и тех же пределах 0,5 - 3 мкм. Однако в случае покрытия, сформированного на бронзовой подложке, количественно преобладают зерна с размером 2 - 3 мкм. В то же время у покрытия, сформировавшегося на стальной подложке, размеры преобладающих зерен не превышают 1 мкм. У края бронзовой подложки размер зерен варьируется в более широких пределах 0,5 - 5 мкм. При этом размер преобладающих зерен составляет 2 - 5 мкм. На основании анализа морфологии поверхности подложек до и после их ионной очистки сделан вывод, что одним из основных факторов, влияющих на морфологию покрытий из карбида вольфрама, является шероховатость поверхности подложки, возникшая при ее ионной очистке перед формированием самого покрытия. Обращено внимание на то, что особое значение имеет различие коэффициентов распыления элементов, входящих в состав подложки. Это различие коэффициентов предопределяет особенности морфологии поверхности подложки после очистки, что подтверждается литературными данными по коэффициентам распыления элементов (Fe, Cr, Ni, Ti, Cu, Cu и Fe), входящих в состав применявшихся марок бронзы и стали. Кроме того, важную роль при очистке подложки и формировании покрытия играет концентрация электрического поля у края подложки.

Досліджено фактори, що впливають на ефективність іонного очищення підкладок з бронзи БрАЖ9-4 і нержавіючої сталі 12Х18Н9Т при використанні дослідно-промислової установки "Вихрь-К". Установка оснащена інверсною магнетронною розпорошувальною системою з газовим анодом, секціонованими катодними вузлами та забезпечує створення радіальних потоків плазми. За допомогою растрового електронного мікроскопу "РЕМ 106" досліджено склад та морфологію поверхні підкладок та сформованих на них покриттів типу WC. Встановлено, що на ефективність проведення іонного очищення поверхні підкладок впливає величина потенціалу, під яким знаходяться катоди-мішені по відношенню до корпусу установки. За умов порівняно високого позитивного потенціалу очищення не відбувається взагалі. В той же час при низькому потенціалі спостерігається розпорошення матеріалу катодів-мішеней. Тому виникла потреба експериментально встановити режим іонного очищення підкладок з бронзи БрАЖ9-4 і нержавіючої сталі 12Х18Н9Т при використанні інверсної магнетронної розпорошувальної системи з газовим анодом, секціонованими катодними вузлами та радіальними потоками плазми, що забезпечить якісну очистку поверхонь підкладок без розпорошення катодів. Режим визначається величиною електроопору резисторів, які з'єднанні з катодними вузлами. Досліджено морфологію та склад поверхні різних ділянок підкладок з бронзи та сталі, як після їх іонного очищення, так і з нанесеним покриттям типу карбіду вольфраму. Встановлено, що на відміну від покриттів, сформованих за допомогою вказаної системи з осьовими потоками плазми, при використанні радіальних потоків відсутня залежність морфології поверхні покриттів від віддаленості досліджуваної ділянки покриття відносно краю підкладки. Можливо, це пов'язано з характеристиками електричного поля та потоків плазми поблизу як катодів-мішеней, так і металевих підкладок. Отже при формуванні покриттів типу WC на металевих підкладках за допомогою магнетронних розпорошувальних систем існують певні переваги використання радіальних потоків плазми порівняно з осьовими потоками.

На основі аналізу літературних даних щодо засобів забезпечення необхідного ресурсу деталей машин та механізмів показана необхідність застосування в машинобудуванні функціональних покриттів, які можуть утворюватися багатьма шарами та мати в своєму складі цілу низку компонентів. Існуючі технології та відповідне обладнання потребують попереднього виготовлення сплавів, з яких формуються покриття. Це суттєво обмежує керування складом покриттів. Показано перевагу над існуючими іонно-плазмових технологій, розроблених в Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут". Зокрема, завдяки розпорошенню великої кількості катодів-мішеней ці технології дозволяють формувати багатокомпонентні покриття практично будь-якого складу. При реалізації іонно-плазмових технологій формування покриттів визначальну роль відіграє генератор потоку частинок матеріалу покриття. З метою вдосконалення системи електроживлення такого генератора запропоновано здійснювати подавання напруги до кожного елемента генератора через ланцюжок резисторів, загальний опір якого регулюється системою управління за відповідною програмою. Такий підхід до вдосконалення системи електроживлення технологічного генератора матеріалу покриття втілено в життя в розробленій лабораторній дослідно-промисловій технологічній установці для формування модельного покриття з карбіду вольфраму. Розглянуто дві можливі схеми створення резистивних ланцюжків, опір яких регулюється. Обрано схему, яка складається з найменшої кількості елементів. Встановлено важливу роль будь-якого резистивного ланцюжка в функціонуванні системи управління технологічним генератором. Запропоновано оптимальний варіант вибору номіналів опорів резисторів, що входять до складу ланцюжка. Проведений авторами аналіз експериментальних даних свідчить про те, що кожен такий ланцюжок повинен мати індивідуальні особливості, зокрема, межі та крок зміни опору, максимальну потужність теплових втрат. Ці та інші параметри, як правило, визначаються експериментально.

Продовжено розгляд особливостей побудови системи електроживлення дослідно-промислової технологічної установки для нанесення багатокомпонентних покриттів іонно-плазмовим методом. Головну увагу приділено практичним аспектам розробки керованих резистивних ланцюжків, з'єднаних з різними елементами схеми електроживлення технологічного генератора плазми. Відзначено, що управління режимом роботи технологічної установки забезпечується зміною опору цих ланцюжків відповідною автоматизованою системою. Запропоновано математичний вираз у вигляді поліному для опору ланцюжків, який відповідає вимогам до дослідницької установки та умові мінімізації кількості резисторів в окремому ланцюжці. Розглянуто структуру ланцюжка як з'єднання необхідної кількості клітинок. Кожна з цих клітинок відрізняється від інших не лише схемою з'єднання резисторів, але й їхнім опором. Запропоновано алгоритм визначення номінального опору, потужності теплових втрат, кількості резисторів та схеми їх з'єднання в ланцюжок. Для прикладу наведено схему та основні технічні характеристики ланцюжка, з'єднаного з групою катодів-мішеней з вольфраму. Такі катоди використовуються при формуванні на поверхні металевих деталей наноструктурованих та багатофункціональних покриттів з карбіду вольфраму. Особливу увагу приділено керуючим елементам у складі окремих клітинок технологічного генератора плазми. Здійснений аналіз вимог до керуючих елементів стосовно напівпровідникових ключів та електромагнітних реле. Відзначено, що у повній мірі цим вимогам задовольняють звичайні (не високовольтні) електромагнітні реле вітчизняного виробництва за умови послідовного з'єднання їх електричних контаків одне з одним. Звернено увагу на необхідність запобігання утворенню внаслідок явища електромагнітної індукції електричної дуги при розмиканні контактів реле, що може досягатись додатковим включенням до складу керуючого елементу послідовно включених резистора та конденсатора. Також важливо використовувати засоби примусового повітряного охолодження блока резистивних ланцюжків.

Продовжено розгляд особливостей побудови системи електроживлення дослідно-промислової технологічної установки для нанесення багатокомпонентних покриттів іонно-плазмовим методом. Головну увагу приділено практичним аспектам розробки керованих резистивних ланцюжків, з'єднаних з різними елементами схеми електроживлення технологічного генератора плазми. Відзначено, що управління режимом роботи технологічної установки забезпечується зміною опору цих ланцюжків відповідною автоматизованою системою. Запропоновано математичний вираз у вигляді поліному для опору ланцюжків, який відповідає вимогам до дослідницької установки та умові мінімізації кількості резисторів в окремому ланцюжці. Розглянуто структуру ланцюжка як з'єднання необхідної кількості клітинок. Кожна з цих клітинок відрізняється від інших не лише схемою з'єднання резисторів, але й їхнім опором. Запропоновано алгоритм визначення номінального опору, потужності теплових втрат, кількості резисторів та схеми їх з'єднання в ланцюжок. Для прикладу наведено схему та основні технічні характеристики ланцюжка, з'єднаного з групою катодів-мішеней з вольфраму. Такі катоди використовуються при формуванні на поверхні металевих деталей наноструктурованих та багатофункціональних покриттів з карбіду вольфраму. Особливу увагу приділено керуючим елементам у складі окремих клітинок технологічного генератора плазми. Здійснений аналіз вимог до керуючих елементів стосовно напівпровідникових ключів та електромагнітних реле. Відзначено, що у повній мірі цим вимогам задовольняють звичайні (не високовольтні) електромагнітні реле вітчизняного виробництва за умови послідовного з'єднання їх електричних контаків одне з одним. Звернено увагу на необхідність запобігання утворенню внаслідок явища електромагнітної індукції електричної дуги при розмиканні контактів реле, що може досягатись додатковим включенням до складу керуючого елементу послідовно включених резистора та конденсатора. Також важливо використовувати засоби примусового повітряного охолодження блока резистивних ланцюжків.