Висвітлено проблеми діагностики та запобігання виникненню вроджених вад розвитку судин шкіри. Визначено чинники ризику виникнення даного захворювання, запропоновано класифікацію вроджених судинних уражень шкіри. Висвітлено особливості диспансерного нагляду за даними хворими.

Освещены проблемы диагностики и предупреждения возникновения врожденных патологий развития сосудов кожи. Определены факторы риска возникновения данного заболевания, предложена классификация врожденных сосудистых поражений кожи. Освещены особенности диспансерного ухода за данными больными.

Осуществлена оценка риска рождения ребенка с врожденными аномалиями сосудов кожи в зависимости от управляемых факторов среды. Проанализированы 534 регистрационные карты, в которых фиксировались определенные данные в случае рождения ребенка с врожденной гемангиомой или сосудистым неусом за 1999 - 2003 гг. Установлено, что курение и наличие профессиональных вредностей у матери ребенка повышает риск возникновения у него врожденных аномалий сосудов кожи. Кроме того, факторами риска рождения такого ребенка являются заболевания родителей, а именно: хронические инфекции (матери и отца), экстрагенитальная патология у женщин, особенно эндокринные болезни.

Представлены данные цитогенетического обследования семей с репродуктивными проблемами, которые свидетельствуют о повышенном количестве у них хромосомных вариантов (18,5 %) по сравнению с популяционной частотой и их уровнем в групе обследованных доноров спермы и ооцитов (5,4 %). Отмечена необходимость цитогенетического обследования женщин с разными формами бесплодия, а также данных доноров перед искусственным оплодотворением,

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.52-52

Рубрики:

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що процеси, які окремо або за взаємодії визначають генетичний склад популяцій (природний добір, випадковий дрейф генів, шлюбні міграції та мутаційний процес), вже сьогодні негативно впливають на стан здоров'я населення України. Наведено результати досліджень, проведених в Інституті гігієни та медичної екології АМН України щодо частоти генетичних порушень серед зареєстрованих вагітностей, частоти змін каріотипу серед неплідних пар, частоти й охоплення скринінгом на фенілкетонурію, захворюваності на ендокринну патологію серед вагітних та її впливу на ймовірність виникнення вродженої патології та репродуктивних втрат, інших чинників ризику генетичної патології.

Вивчення перебігу генетичних процесів серед населення України свідчить про порушення оптимуму внутрішньопопуляційної гетерозиготності у зв'язку з підвищенням інтенсивності шлюбних міграцій, що призводить до виникнення репродуктивних втрат генетичної етіології. Підкреслено, що хоча у формуванні здоров'я генетичній складовій відводять до 20 %, з урахуванням одержаних фактів її значення може бути більш вагомим. Зроблено висновок, що потреба в наданні медико-генетичної допомоги зростає, що має бути враховано у процесі розвитку системи охорони здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.426.6

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

По данным генетического мониторинга среди населения Запорожской обл. за 2002 - 2006 гг. определены факторы риска рождения ребенка с врожденными пороками развития. Рассмотрены внешние, наследственные, социально-экономические факторы и акушерско-гинекологический анамнез женщин, родивших ребенка с врожденным пороком развития, в сравнении с родившими здорового ребенка.

Показано підвищення ризику репродуктивних розладів (у т.ч. генетичної етіології) внаслідок вживання жінками гормональних контрацептивів і застосування ліків у периконцепційний період, що потребує скорочення списку препаратів, які відпускають без рецепта лікаря, посилення лікарського контролю за вживанням гормональних контрацептивів, підвищення освіти лікарів щодо мута- та комутагенної дії ліків і вдосконалення методології оцінки їх генотоксичності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)026.271.6 + Р716.216.415.160.23

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Цукровий діабет у вагітних

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано репродуктивний потенціал населення Київської області. За даними відомчої статистичної звітності у радіоактивно забруднених районах не виявлено підвищеного ризику загальних репродуктивних втрат (0,91; ДІ 0,87 - 0,95), самовільних викидів (СВ), зокрема до 12-ти тижнів гестації, мертвонароджень. Відзначено збільшення ризиків неонатальної смерті та абортів за медичними показаннями. За даними епідеміологічної системи генетичного моніторингу встановлено, що постійне проживання на радіоактивно забрудненній території підвищує ризик виникнення СВ до 12-ти тижнів гестації в 1,36 рази. Визначено, що хронічне загальне опромінення жінки в дозі менше 4,9 мЗв не впливає на ризик виникнення СВ, якщо ж доза перевищує 5,0 мЗв - вірогідність СВ підвищується в 1,64 рази. З'ясовано фактори, що посилюють дію радіації: паління (OR = 3,81; ДІ 1,49 - 10,27), гострі інфекції за три місяці до вагітності (3,22; ДІ 1,48 - 7,26), хронічні інфекції (4,63; ДІ 2,42 - 9,29), лікування від безпліддя (4,72; ДІ 1,55 - 16,15), вживання ліків (3,59; ДІ 1,82 - 7,55). Доведено, що ризик виникнення СВ у жінок в 1,53 рази підвищує паління та наявність у чоловіків накопиченої дози (5,0 - 9,9 мЗв). З метою зменшення радіоактивного впливу в малих дозах рекомендовано поряд з контрзаходами проводити профілактичну роботу щодо формування навичок здорового способу життя.

Встановлено, що МІ-1 через 5, 20 та 26 тижнів введення не викликає деструктивних змін у печінці та кишечнику; диметилгідразин (ДМГ) призводить до значних морфо-функціональних змін у печінці, які обумовлені активним метаболізмом канцерогену. Через шість тижнів після відміни ДМГ у печінці відбуваються процеси відновлення. У слизовій оболонці тонкої кишки ДМГ не викликає суттєвих морфо-функціональних змін. У товстій кишці ДМГ призводить до розвитку пухлин і впливає на стан всієї слизової оболонки. Визначено, що ДМГ викликає збільшення товщини слизової оболонки товстої кишки, глибини крипт, розмірів епітеліоцитів та їх ядер, що свідчить про розвиток патологічних процесів у слизовій оболонці, водночас, відбувається активація захисних процесів. МІ-1 залежно від дози та тривалості введення частково чи повністю запобігає змінам, викликаним ДМГ у печінці та кишечнику. За комбінації ДМГ з МІ-1 зменшується кількість і загальна площа пухлин товстої кишки. Найбільшу ефективність МІ-1 проявляє у прямій кишці. МІ-1 запобігає окисним пошкодженням ДНК, яке викликає ДМГ і перешкоджає розвитку окидативного стресу у печінці щурів.

Розглянуто генетично обумовлені хвороби як частину загальної спадкової мінливості людини. Наведено класифікацію, клінічні характеристики й ембріологічні засади формування природжених вад розвитку нервової ситеми. Проаналізовано поширеність та чинники ризику виникнення цих вад. Визначено роль порушень метаболізму гомоцистеїну та фолатів у виникненні патології вагітних і плода.

Проаналізовано світові демографічні тенденції. Розглянуто генетичні фактори динаміки й адаптованості популяцій. Увагу приділено проблемі оцінки значення освіти, матеріального забезпечення та паління у виникненні репродуктивних розладів серед жінок в Україні. Висвітлено можливості профілактики або пом'якшення негативного впливу даних соціально-економічних чинників на демографічну ситуацію в країні.

Проанализированы мировые демографические тенденции. Рассмотрены генетические факторы динамики и адаптированности популяций. Уделено внимание проблеме оценки значения образования, материальной обеспеченности и курения в возникновении репродуктивных расстройств среди женщин в Украине. Освещены возможности профилактики или смягчения влияния данных социально-экономических факторов на демографическую ситуацию в стране.

Охарактеризовано іонізуюче опромінювання як джерело впливу на організм людини. Приділено увагу радіобіологічним ефектам. Висвітлено медичні наслідки опромінення. Визначено вплив аварії на Чорнобильській станції на рівень репродуктивних розладів серед населення. Розглянуто напрями профілактики негативного впливу іонізуючої радіації на здоров'я населення.

Наведено результати дослідження генофонду та стану здоров'я населення Запорізької області. Визначено ризики смерті населення за класами причин, розглянуто демографічну основу його репродуктивного потенціалу. Наведено відомості про репродуктивні втрати серед зареєстрованих вагітностей у Запорізькій області. Досліджено частоту та ризик народження дітей з вродженими вадами розвитку. Визначено пріоритетні чинники ризику виникнення генетично обумовлених репродуктивних розладів. Проаналізовано рівень освіти та матеріального становища жіночого населення регіону у міській і сільській місцевості, показано значення даних факторів як причини виникнення репродуктивних розладів.

Изложены результаты исследования генофонда и состояния здоровья населения Запорожской области. Определены риски смерти населения по классам причин, рассмотрена демографическая основа его репродуктивного потенциала. Изложены сведения о репродуктивных утратах среди зарегистрированных беременностей в Запорожской области. Исследованы частота и риск рождения детей с врожденными патологиями развития. Определены приоритетные факторы риска возникновения генетически обусловленных репродуктивных расстройств. Проанализированы уровень образования и материального состояния женского населения региона в городской и сельской местности, показано значение данных факторов как причины возникновения репродуктивных расстройств.

Досліджено поширеність вродженої та спадкової патології у різних регіонах світу, висвітлено історію створення та розвитку системи реєстрації вроджених аномалій. Визначено частоту, структуру та ймовірність виникнення вродженої щілини губи і/або піднебіння серед новонароджених у різних областях України. Проаналізовано чинники ризику виникнення даної патології (вроджені вади розвитку та наявність хронічних захворювань у подружжя, спосіб життя, вплив шкідливого виробництва, проживання на радіактивно забрудненій території, а також таких соціально-економічних факторів як вік і рівень освіти батьків). Обгрунтовано шляхи профілактики вродженої щілини губи і/або піднебіння.

Исследована распространенность врожденной и наследственной патологии в различных регионах мира, освещена история становления и развития системы регистрации врожденных аномалий. Определены частота, структура и вероятность возникновения врожденной щели губы и/или неба среды новорожденных в различных областях Украины. Проанализированы факторы риска возникновения данной патологии (врожденные недостатки развития и наличие хронических заболеваний у родителей, способ жизни, влияние вредного производства, проживание в радиактивно загрязненной местности, а также такие социально-экономические факторы как возраст и уровень образования родителей). Обоснованы пути профилактики врожденной щели губы и/или неба.

Наведено загальну характеристику території Чернівецької області та її заселення. Висвітлено генетико-демографічну основу репродуктивного потенціалу населення області (чисельність, міграційні процеси, природний приріст, статево-вікова структура та національний склад, шлюбність). Визначено рівень продуктивності втрат серед зареєстрованих вагітностей. Обгрунтовано епідеміологічні проблеми природженої та спадкової патології серед новонароджених. Запропоновано можливі шляхи вдосконалення профілактики репродуктивних втрат генетичної етіології та підвищення якості медико-генетичної допомоги населенню області.

Висвітлено проблеми відтворення населення України. Наведено результати оцінювання репродуктивного потенціалу в областях країни. Визначено інтенсивність природного добору. Обгрунтовано тезу, що зниження ризику репродуктивних втрат може призводити до підвищення ймовірності народження дітей з природженими вадами розвитку. За показниками маси та зросту встановлено погіршення адаптивних якостей немовлят, народжених на початку XXI ст.

Висвітлено особливості генетико-демографічних процесів, репродуктивний потенціал і інтенсивність впливу природного добору за умов відтворення населення в областях України. Виявлено регіони з виснаженим потенціалом відтворення населення. Проведено генетико-демографічне районування України з метою визначення напрямів регіональної політики для вирішення проблем відтворення населення. Встановлено за територіями вплив чинників ризику формування генетично обумовлених репродуктивних розладів. Наведено систему оцінки відтворення генофонду населення, яка складається з визначення питомої ваги осіб сприятливого репродуктивного віку населення дітей, оцінки народжуваності, розрахунку рівня та ризику вроджених вад розвитку та репродуктивних втрат за рахунок плоду, аналізу антропометричних параметрів новонароджених і проведено порівняння їх з даними відносно попереднього покоління, виявлення пріоритетних чинників ризику формування репродуктивних втрат генетичної етіології.