Проведено оцінювання генетичного різноманіття п'яти зернових видів амаранта за морфологічною мінливістю, поліморфізмом ізоферментів і ДНК. Встановлено значний рівень мінливості зразків амаранта за морфологічними, господарськими та молекулярно-генетичними ознаками на міжвидовому, внутрішньовидовому та внутрішньопопуляційному рівнях. Відзначено найбільший внесок морфологічної мінливості та поліморфізму ДНК, виявленого з використанням ISSR-маркерів, у загальний рівень генетичної мінливості досліджуваних видів амаранта. Встановлено низький рівень поліморфізму ізоферментів амаранта, що є особливістю зернових видів і роду \i Amaranthus \i0 L. в цілому. За допомогою RAPD і ISSR-маркерів ідентифіковано 13 унікальних і 30 мономорфних локусів, які можуть бути використані як родо- та видоспецифічні маркери та маркери певних зразків у генетико-селекційних дослідженнях амаранта. Встановлено генетичну спорідненість зернових видів амаранта, підтверджено монофілетичну гіпотезу їх походження. З використанням різних типів маркерів доведено, що \i A. mantegazzianus \i0 Passer є підвидом виду \i A. caudatus \i0 L. Показано різну диференційну здатність досліджуваних маркерних систем. ISSR-маркери відзначено як найбільш інформативні для генетико-селекційних досліджень амаранта. Представлену колекцію амаранта оцінено як перспективний матеріал для селекції сортів різних напрямів використання.

Проведено аналіз генетичної дивергенції колекції п'яти видів амаранту за різними типами маркерів. Відзначено генетичну близькість зернових видів амаранту. Значення генетичних відстаней варіювало в межах 0,0362 - 1,0504 за морфологічними ознаками, 0,0011 - 0,0276 за ізоферментами, від 0,0009 до 0,0141 за RAPD локусами і в межах 0,0018 - 0,0113 за ISSR-маркерами. Проведено кластерний аналіз, який дозволив розподілити колекційні зразки амаранту в 2 - 3 кластери, залежно від типу маркерної системи. Основним фактором групування була видова належність. Підтверджено монофілетичну гіпотезу походження зернових видів амаранту. З використанням чотирьох типів маркерів побудовано чотири філогенетичні дерева. За результатами порівняння їх топології відзначено недостатню диференційну здатність ізоферментів і високу інформативність ISSR-маркерів. Аналіз консенсусного дерева філогенетичних взаємовідносин дозволив встановити значний вплив морфологічної і ISSR-ДНК мінливості на загальний рівень поліморфізму генотипів амаранту та ступінь їх генетичної дивергенції.