Досліджено найпростіший випадок просторової когерентності двох та трьох ферміонів. Інтерференція хвильових пакетів, спричинена антисиметричністю хвильової функції, призводить до появи нетривіальних особливостей квазікласичної поведінки. Граничним випадком таких станів, в яких суттєву роль відіграють квантові ефекти, зумовлені принципом Паулі, є кластер - стан деякої кількості частинок, локалізованих навколо однієї точки в фазовому просторі. Такі стани можуть спостерігатися в ядерних реакціях та в когерентних пучках нейтронів.

Побудовано теорію поведінки сукупності макродомішок, внесених у нематичний рідкий кристал. Спочатку визначено енергію парної міждомішкової взаємодії, яка зумовлена деформацією пружного поля директора. Отримано залежність величини та характеру такої взаємодії від відстані, величини енергії зчеплення та геометричних параметрів домішок. Досліджено можливості створення нових надмолекулярних структур у системі макродомішок. За певних концентрацій макродомішок можливе їх періодичне розміщення в нематику. Показано, що таке періодичне розміщення хіральних макродомішок може приводити, крім спірального закручування, також до появи другого несумірного періоду в розподілі середньої орієнтації макродомішок.

Розглянуто сучасні підходи статистичної фізики та нові методи визначення статистичної суми модельних систем, які можуть бути основою дослідження термодинамічних властивостей конденсованих середовищ. Висвітлено питання статистичної механіки класичних і квантових систем, статистичної фізики системи частинок зі взаємодією, кінетичної теорії. Наведено інформацію про особливості формування конденсованих середовищ, континуальне інтегрування, фазові переходи, модель гравітаційного газу, поведінку сукупності вкраплень у рідкому кристалі.

Рассмотрены современные подходы статистической физики и новые методы определения статистической суммы модельных систем, которые могут стать основой исследования термодинамических свойств конденсированных сред. Освещены вопросы статистической механики классических и квантовых систем, статистической физики систем частиц с взаимодействием, кинетической теории. Приведена информация об особенностях формирования конденсированных сред, континуальном интегрировании, фазовых переходах, модели гравитационного газа, поведении совокупности вкраплений в жидком кристалле.

Представлено результати досліджень поведінки крапель гліцерину в нематичних емульсіях під впливом зовнішніх (електричного та магнітного) полів. Досліджено характер парної взаємодії двох окремих крапель на поверхні рідкого кристала та механізми впливу на нього зовнішніх полів, визначено величину цієї взаємодії.

Надано огляд сучасних результатів про природу ефективної взаємодії та умови формування можливих структур у рідкокристалічних колоїдах та емульсіях. Додавання до рідкого кристала макроскопічних частинок або крапель іншої рідини є зміною середовища, що може породити просторове впорядкування в системі вкраплень. Макроскопічні вкраплення деформують пружне поле директора (усереднений розподіл довгих осей молекул рідкого кристала), що зумовлює ефективну взаємодію між ними через взаємний вплив деформацій. Ефективна взаємодія в системі вкраплень призводить до їх нетривіальної поведінки з формуванням просторово неоднорідних і періодичних структур: гексагональної, ланцюгової, комірчастої та інших.

Теоретичний та експериментальний прогрес сучасних методів квантової оптики дозволяє проводити досить глибинні фундаментальні дослідження основ квантової фізики. Некласичністю, у найширшому розумінні, називають такі статистичні та динамічні властивості квантових станів, які не мають пояснення в межах будь-якої класичної теорії. Прикладами є парадокс Ейнштейна - Подольського - Розена, субпуасонівська статистика фотовідліків, квадратурне стиснення тощо. Зроблено огляд сучасного стану теорії некласичних станів та основних експериментальних методів їх дослідження. Розглянуто застосування некласичності до проблеми передачі криптографічного ключа, яка є однією з критично-важливих задач у практиці забезпечення конфіденційного зв'язку.

Запропоновано можливе пояснення походження температурно-незалежної частини ентропії He II, існування якої припущено у роботі Е. А. Пашицького та С. М. Рябченка (ФНТ 33, 12 (2006)) для пояснення ефекту поляризації надплинного гелію під час проходження хвилі другого звуку. З даною метою розглянуто основний стан He II у наближенні випадкових фаз. Показано, що енергію цього стану можна переписати через функцію розподілу віртуальних квазічастинок (фононів і ротонів), а не частинок, як це роблять у наближенні імпульсної апроксимації. Запропоноване представлення уявляється більш загальним. Із функції розподілу обчислюється температурно-незалежний внесок в ентропію надплинного гелію, який має зміст ентропії Шеннона як міри квантово-механічної невизначеності, оскільки дані квазічастинки є квантово-механічними флуктуаціями на тлі основного стану надплинного гелію.

Запропоновано модель подавлення бозе-конденсату у слабконеідеальному бозе-газі за рахунок динамічних квантових флуктуацій, існування яких зумовлено принципом невизначеності. Розглянуто два підходи до описання механізму даного явища: вивчення руху окремих частинок системи у наближенні самоузгодженого поля та колективних рухів у наближенні випадкових фаз.

Індекс рубрикатора НБУВ: В368.321

Рубрики:

Надплинність

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано просту квазікласичну модель для опису електронів на поверхні рідкого гелію в зовнішньому електричному полі. В межах моделі приймається до уваги енергія електростатичної взаємодії з урахуванням поляризації середовища та міжелектронної взаємодії, пов'язаної з деформацією поверхні. Надано пояснення деяких ефектів, що спостерігаються експериментально. В тому числі наведено спосіб числового розрахунку неоднорідностей розподілу заряду у зовнішньому полі. Одержані результати можна використовувати для пояснення особливостей функції розподілу електронів, що вимірюється експериментально.

Запропоновано метод визначення типу гратки, утвореної порошинками у запиленій плазмі та оцінки їх потенціальної енергії. Основоположною складністю цієї задачі є міжчастинковий потенціал, що відноситься до "катастрофічних". Такі потенціали потребують особливих підходів, щоб уникнути розбіжностей у процесі обчислення потенціальної енергії. У даній роботі розвинено необхідну для поставленої мети модифікацію відповідних методів. Показано, що одержані таким чином вирази для потенціальної енергії можна застосувати для визначення параметрів гратки, а також, що знайдені значення параметрів відповідають відомим експериментальним даним.

Представлено результати досліджень із фізики м'якої речовини, які проводилися протягом 2016 - 2020 рр. у наукових та освітніх установах України та координувалися діяльністю Наукової ради з проблеми "Фізика м'якої речовини" при Відділенні фізики і астрономії НАН України, а також вибрані довідкові матеріали. Розглянуто фазову поведінку іонних рідин у невпорядкованих пористих середовищах. Висвітлено розвиток концепції системи відліку в теорії простих плинів. Описано динаміку ліпідних мембран і фазові переходи в них. Подано інформацію щодо моделювання субдифузійного імпедансу в мультишарових наноструктурах.