Вперше в українській історіографії на основі виявлених і репрезентативних джерел комплексно досліджено життєвий шлях та наукову спадщину вченого в галузі будівельної механіки та мостобудування Л. Ф. Ніколаї. Встановлено періодизацію його життєвого шляху та наукової діяльності, проаналізовано опубліковані та рукописні праці вченого, що дозволили поглибити знання щодо подальшого розвитку вітчизняної механіки і залізничного транспорту. Набув подальшого розвитку ряд нових оціночних положень стосовно проблематики досліджень Л. Ф. Ніколаї в контексті розвитку конкретних науково-технічних напрямів. Вміщено ряд нових висновків з питань розвитку будівельної механіки та залізничного транспорту, особливо будівництва мостів. Розширено бібліографію наукових праць вченого та публікацій про нього. У джерелознавчому плані вперше запроваджено до наукового обігу велику кількість нових матеріалів з різних архівів України та Російської Федерації, а також літературних джерел.

Ніколаї Леопольд Федорович (1844 - 1908) - інженер шляхів сполучення, вчений в галузі будівельної механіки і мостобудування, професор. Директор (ректор) Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення у 1901 - 1905 рр. Його наукові праці присвячені розрахункам облицювання тунелів, теорії розрахунку конструкцій мостів, гідравлічним процесам мостових переходів, нормам стікання вод для малих басейнів, історії мостобудування. Він автор книги "Краткие исторические данные о развитии мостового дела в России" (СПб., 1898). Висвітлено його наукова, організаційна та педагогічна діяльність.