Рассмотрены биология папилломавирусов и патогенез папилломавирусной инфекции. Описаны характер индуцированного папилломавирусами канцерогенеза, специфические механизмы, с помощью которых эти вирусы избегают действия факторов иммунной системы. Раскрыта роль системы интерферона в иммунопатогенезе папилломавирусной инфекции и индуцированных папилломавирусами предопухолевых и опухолевых заболеваний.

Проанализированы основные показатели имунного и интерферонового статуса у 80-ти больных с различным клиническим течением урогенитального хламидиоза (УГХ) под влиянием комплексной терапии с использованием индукторов интерферона - циклоферона и амиксина. Наиболее выраженный иммуномодулирующий эффект наблюдался в группе больных УГХ при применении амиксина.

У 80-ти больных с различным клиническим течением урогенитального хламидиоза выявлено угнетение поглотительной активности фагоцитов, снижение их функционального резерва, уменьшение количества активных Т-лимфоцитов, увеличение интерферона сыворотки и уровней ЦИК. Такие изменения способствуют дальнейшей персистенции хламидий и хронизации воспалительного процесса.

The actual research has shown that the important factor of CIN occurrence in the HPV presence is a chronic bacterial cervicitis. Another research of the HPV associations with other urogenital infections has shown that mycoplasma and papillomavirus associations are dominating and they occur twofold often in all of the examined women with cervical pathology in comparison with healthy persons. Inflammatory processes in cervix of the uterus should be related to factors of the increased risk of CIN development.

Представлены клиническое описание случая атипического течения эклампсии, а также дифференциальная диагностика с кровоизлиянием в головной мозг, менингоэнцефалитом, эпилепсией, истерией, опухолью головного мозга, с уремической, печеночной и диабетической комами.

Приведено клиническое описание случая прижизненной диагностики и лечения флотирующего тромба нижней полой вены, возникшего после кесарева сечения. Рассмотрены вопросы этиологии и патогенеза тромбоза, варианты клинического течения, диагностики и лечения.

Рассмотрены различные методы пренатальной диагностики, в том числе инвазивные и неивазивные. Предложены основные показания для проведения медико-генетического консультирования и заболевания, которые на ранних сроках гестации можно определить при помощи эффективной диагностики патологий у плода различной этиологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-3

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено стан системи імунітету у вагітних у разі недоношеної вагітності (НВ), ускладненої передчасним розривом навколоплідних оболонок залежно від тривалості безводного проміжку і в динаміці лікування з використанням комплексу лікувально-профілактичних засобів, направлених на пролонгування НВ. У вагітних у разі НВ з тривалим безводним періодом результати імунологічних досліджень на тлі антибіотикотерапії свідчать про зниження системного запалення. Це підтверджується зниженням рівня С-реактивного протеїну, показників цитокінового процесу у жінок з найбільш високим їх вмістом. Одержані дані є основою для подальшого пролонгування НВ, що ускладнена передчасним злиттям навколоплідних вод.

Рассмотрена роль микоплазменной инфекции в развитии акушерско-гинекологической патологии. Представлены новые данные о механизмах персистенции микоплазменной инфекции, диагностике и лечении. Сделан вывод, что микоплазмы, скорее всего, комменсалы, чем патогены. Поскольку микоплазмы в клиническом материале чаще всего присутствуют как представители нормальной микрофлоры, критерием назначения этиотропной терапии являются клиническая картина и количественные показатели.

Рассмотрены вопросы участия энтеровирусной инфекции в патогенезе невынашивания беременности (НБ). Приведены данные, свидетельствующие о возможном существовании нового патогенетического механизма НБ, в основе которого лежат тромбофилические нарушения, изменения цитокинового статуса, аутоиммунные расстройства, ультраструктурные изменения эндометрия, вызванные персистенцией вирусной инфекции в организме беременной. Показано, что лечение во время беременности не является эффективным, что и послужило предпосылкой для разработки комплексной прегравидарной подготовки у женщин с НБ инфекционного генеза.

Проаналізовано особливості гістологічної будови плацент, одержаних від породіль із передчасним їх відшаруванням (30 зразків) та іншими асоційованими із тромбофіліями гестаційними ускладненнями (21), а також від жінок з неускладненим перебігом вагітності незалежно від способу розродження (22). Вивчено такі особливості ультраструктури плацент як порушення мікроциркуляції, компенсаторні та дистрофічні розлади, поширеність їх у різних зонах, у материнській та плодових ділянках. Показано, що специфічні гістологічні зміни у передчасно відшарованих плацентах відсутні, проте деякі ознаки свідчать про переважання ураження материнської частини плацентарного кровообігу. Доведено, що вищезазначені розлади є дифузними та представляють всі стадії розвитку порушення кровообігу, від свіжих крововиливів до атипово локалізованих скупчень фібриноїду, а такі ультраструктурні зміни вказують на провідну роль ендотеліальної дисфункції в патогенезі передчасного відшарування нормально розташованої плаценти та хронічний характер патологічного процесу.

Проаналізовано клінічне спостереження з аналізом перинатального ризику і прогнозування наслідків у 123-х недоношених новонароджених, які народилися від матерів, перебіг вагітності котрих ускладнився передчасним розривом амніотичних оболонок (ПРАО). Встановлено, що пролонгування недоношеної вагітності, ускладненої ПРАО без ознак хоріоамніоніту, дозволяє подовжити термін гестації, провести необхідне обстеження і лікування матері та плода і не супроводжується зростанням захворюваності та смертності новонароджених. Наявність хоріоамніоніту унеможливлює пролонгування вагітності, ускладненої ПРАО, призводить до народження незрілого плода з тяжкими перинатальними ураженнями, зростання захворюваності і смертності передчасно народжених дітей. Одержані дані обгрунтовують доцільність пролонгування недоношеної вагітності, ускладненої ПРАО.

Проведено електронно-мікроскопічний аналіз плаценти та плодових оболонок залежно від терміну безводного періоду у випадку недоношеної вагітності терміном 33 - 34 тижні. Доведено, що у разі передчасного розриву плодових оболонок на тлі передчасних пологів за тривалості безводного періоду від 5 до 216 годин зберігається мозаїчність ультраструктурних змін компонентів термінальних ворсин в усі терміни безводного проміжку, що обумовлено стадією фізіологічного дозрівання ворсинок. Посилюються прояви запального процесу в амніоні з 5 до 216 годин, про що свідчить наявність імунокомпетентних клітин, хоча їх кількість і поширеність вказує на те, що ці процеси не носять генералізованого характеру.

Описаны основные изменения строения эндометрия у женщин с невынашиванием беременности на фоне энтеровирусной инфекции. Выявлены специфические проявления дезорганизации в структуре эпителиоцитов, интерстициального пространства, эндотелиоцитов и миоцитов стенок капилляров, которые наблюдались исключительно в эндометрии женщин с невынашиванием беременности и диагностированной энтеровирусной инфекцией.

Рассмотрены основные изменения клеточного и гуморального иммунитета у женщин с невынашиванием беременности на фоне энтеровирусной инфекции. Проведено сравнение иммунологических изменений у женщин с невынашиванием беременности на фоне энтеровирусной инфекции и без нее.

Ультраструктурним дослідженням встановлено, що мікоплазми в слизовій оболонці шийки матки викликають зміни в її структурних компонентах як у гострий період, так за хронічного перебігу захворювання. У гострий період у слизовій оболонці на перший план виступає темноклітинна дегенерація епітеліоцитів, тоді як за хронічного перебігу для них більш притаманна метаплазія. Взаємодія мікоплазм із клітиною-хазяїном відбувається в кілька стадій: адгезія, інтердигітація, лізис контактуючих мембран з наступним проникненням їх вмісту в цитоплазму клітини. У разі гострого та хронічного перебігу захворювання в слизовій оболонці шийки матки наявні морфологічні ознаки неспецифічного клітинного імунітету.

Проведен анализ основных показателей системы интерферона и цитокинпродуцирующей способности лейкоцитов крови у женщин с невынашиванием беременности на фоне энтеровирусной инфекции и без нее. Наибольшие отклонения показателей интерферонового статуса от нормы выявлены у пациенток с верифицированной энтеровирусной инфекцией; у этих же женщин отмечен более значительный дисбаланс про- и антивоспалительных цитокинов.

Обстежено 348 жінок із захворюваннями шийки матки (ШМ), асоційованих з папіломавірусною інфекцією (ПВІ), 178 хворих з доброякісними процесами, асоційованих з ПВІ, 132 жінки з церквіальною інтрансоплазією (ЦІН) І і ІІ ступенів тяжкості, асоційованих з ПВІ, 38 жінок - хворих на ЦІН ІІІ ступеня та преінвазивний рак шийки матки (РШМ), асоційованих з ПВІ. Встановлено, що від папіломавірусних захворювань страждають, в основному, молоді жінки активного репродуктивного періоду. Ранню появу менархе у хворих на доброякісні процеси, асоційованих з ПВІ, відзначено у 4,8 разів, а у хворих на преінвазивний РШМ, асоційований з ПВІ, - у 2,1 рази частіше, ніж у здорових жінок. Визначено можливості кольпоцитоморфологічних методів у виявленні персистенції вірусу папіломи людини (ВПЛ). Електронно-мікроскопічним методом виявлено особливості ультраструктурної організації слизової оболонки ШМ, враженої ВПЛ. За результатами ДНК (ПЛР) підтверджено, що для доброякісних процесів ШМ характерними є типи ВПЛ - 6 і 11, а передпухлинних і пухлинних - типи 16 і 18, менше - 31 - 33. У патогенезі захворювань ШМ, індукованих ВПЛ, особливу роль відіграє стан імунореактивності організму жінки. Доведено, що у разі ПВІ ШМ змінюються показники неспецифічної противірусної резистентності організму. У випадках захворювань ШМ, асоційованих з ПВІ, у периферійній крові хворих жінок з'являються подразники, які призводять до функціональної перебудови клітин фагоцитарної системи - моноцитів і нейтрофілів: різко зростають показники кисневозалежної бактерицидної активності нейтрофілів, пригнічуються резервні можливості системи фагоцитозу. У периферичній крові хворих жінок

Изложены современные подходы к ведению беременности, методики пренатального и интранатального определения состояния плода, принципы ведения послеродового периода. Предложены подходы диагностики, тактики ведения и лечения беременных с различной экстрагенитальной патологией. Рассмотрены основные акушерские операции, техника выполнения местных процедур. Раскрыта акушерская тактика, в том числе родоразрешения путем кесарева сечения, профилактики и борьбы с акушерскими кровотечениями, ДВС-синдромом и акушерским травматизмом. Изложены вопросы, касающиеся поддержки грудного кормления, а также нарушения и осложнения лактации.