Розглянуто джерела надходження і параметри технологічної та енергетичної пари, вторинних енергетичних ресурсів, можливі напрями їх використання для заміщення теплопостачання від ТЕЦ і котельних. Виділено фактори, що впливають на споживання пари в процесах нафтопереробки; заходи, що дозволять знизити споживання теплоенергії в нафтопереробній промисловості; шляхи додаткового виробництва електроенергії у разі зниження теплової потужності промислової ТЕЦ.

Запропоновано узагальнений підхід до розрахунку проектних показників теплоелектроцентралей (ТЕЦ). Охарактеризовано режими роботи промислових і опалювальних ТЕЦ. Наведено методику розрахунку теплової схеми ТЕЦ на чотири експлуатаційні режими. Увагу приділено проблемам оцінювання техніко-економічних показників роботи основного обладнання ТЕЦ.

Одним з ефективних методів маловитратної модернізації котлів з метою підвищення їх економічних показників є зниження температури відхідних газів за рахунок заміни зношених конвективних поверхонь нагріву на нові. На котлах типу ПК-14 електростанцій АТ "Свердловенерго" досліджено низку заходів щодо їх модернізації. Спочатку (варіант 1) під час модернізації всі гладкотрубні економайзери замінено на 3 оребрених. Наступним кроком модернізації котла (варіант 2) було намагання об'єднати енергетичний і екологічний ефекти. Енергетичний ефект досягався, як і у варіанті 1, а екологічний - використанням емульгаторів замість скруберів і виразився у збільшенні степені золовловлювання. У варіанті 3 - повна схема модернізації конвективної частини котла ПК-14 і було знижено кількість надлишкового повітря шляхом застосування двохступеневої схеми підігріву газів, крім підігріву газів після емульгатора, передбачено відбір теплоти від котла на теплопостачання. Модернізація газомазутних блоків підчас переводу на спалювання газу є одним з важливіших напрямків нарощування потужностей з покращанням економічних і екологічних показників енергоблоків ТЕС.

В Європейському союзі, США та інших розвинених країнах світу зола електростанцій розглядається як техногенна сировина для багатьох галузей промисловості, яка утилізується до 92 % в сухому вигляді, їх системи пневмозоловидалення є невід'ємною складовою технологічного процесу вугільних ТЕС. В Україні застосовуються системи гідрозоловидалення, і як наслідок, зола втрачає свої споживчі цінності щодо такого використання, а її нагромадження на золовідвалах призводить до проблем землевідведення, забруднення грунту, водойм, атмосфери, запилення територій, можливості катастрофічних наслідків від прориву огородження дамб, рішенням яких є утилізація золи в сухому вигляді. Наведено порівняльний аналіз відомих систем пневмозоловидалення (за фазою щільності, характером транспортування, способу створення в трубопроводі різниці тиску), надано рекомендації щодо вибору обладнання та технологій, які одержали позитивну апробацію у світі. Їх використання на вугільних ТЕС України надасть змогу максимально утилізувати золу як цінний продукт, одержати прибуток від збуту, вирішувати проблеми охорони навколишнього середовища.

В ЄС, США та ряді розвинутих країнах світу зола та шлак електростанцій розглядається як техногенна сировина для багатьох галузей промисловості. Системи пневмозолошлаковидалення є невід'ємною складовою технологічного процесу вугільних електростанцій з утилізацією відходів до 92 %. В Україні застосовуються системи гідрозолошлаковидалення і, як наслідок, зола та шлак втрачають свої споживчі цінності щодо корисного використання, а їх накопичення на золовідвалах призводить до проблем землевідведення, забруднення грунту, водойм, атмосфери, запилення територій, можливості катастрофічного прориву огородження дамб. Надано рекомендації для українських електростанцій щодо вибору обладнання та технологій сухих способів видалення золи та шлаку, які отримали позитивну апробацію в світі.

Визначено шляхи корисного використання в Україні золошлакових відходів ТЕС, основні заходи їх переробки при широкомасштабній утилізації.

Формування систем теплопостачання пов'язано з рішенням проблем щодо зміни структури теплогенеруючих джерел з виходом на більш високі техніко-економічні показники тобто рішення задачі по синтезу побудови систем теплопостачання по всьому ланцюгу - від виробництва тепла до його споживання. У світовому досвіді виробництво електроенергії на ТЕЦ складає близько 9 %, та впевнено зростає. Однак в Україні ТЕЦ розвиваються повільно, їх обладнання застаріле, не відповідає сучасним екологічним та економічним вимогам і потребу єреконструкції, модернізації або повної заміни, також присутній спад виробництва енергоємних підприємств привів до зниження споживання технологічної пари з промислових відборів турбін, тобто до недовиробітку електричної та теплової енергії. Враховуючи зношеність механізмів і відсутність засобів переустаткування енергетичного обладнання, потрібн імаловитратні технології підвищення потужності та економічності опалювальних і промислових ТЕЦ. До таких технологій модернізації відносяться варіанти з мінімальними капіталовкладеннями, позитивним економічним ефектом та поверненням коштів менш ніж за 1 рік.

Проаналізовано світовий досвід впровадження парогазових і ЦКШ-технологій: ПГУ з газифікацією вугілля (з очищенням від оксидів сірки та азоту); спалювання в циркулюючому киплячому шарі (за атмосферного тиску та під тиском); ПГУ зі спалюванням в бульбашковому киплячому шарі під тиском; ПГУ на природному газі у порівнянні з пиловугільним спалюванням з очищенням від оксидів сірки та азоту. Для нового будівництва і реконструкції енергоблоків ТЕС в Україні та забезпечення сучасних норм викидів основних забруднюючих речовин проведено техніко-економічні розрахунки з порівнянням середньої вартості електричної енергії за життєвий цикл для перспективних технологій. В енергетику України доцільно впроваджувати ПГУ і ЦКШ-технології, які здатні підвищити ефективність спалювання палива з високими експлуатаційними показниками енергоблоків.

Індекс рубрикатора НБУВ: З352.03 + З361-042.7

Рубрики:

Властивості та технічні характеристики твердого палива

Парові котли.Котлобудування

Шифр НБУВ: Ж70419 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано технічний стан та характеристики роботи енергоблоків теплових електростанцій України. Виявлено значні зміни умов експлуатації енергоблоків (старіння обладнання, низька маневреність при регулюванні графіків електричних навантажень в об'єднаній енергосистемі, паливні проблеми), що призвело до зростання питомих витрат палива на виробництво електроенергії, зменшення коефіцієнта використання встановленої потужності, збільшення викидів в навколишнє середовище у порівнянні зі світовим рівнем. Оцінено вплив маневрених режимів роботи на додаткові витрати газу на ТЕС. Проведено порівняння поточних викидів димових газів з технологічними нормативами допустимих викидів на окремих енергоблоках і ТЕС. Проаналізовано плани розвитку теплоенергетичних потужностей України щодо мінімізації негативних факторів в роботі теплових електростанцій.

Наведено результати досліджень методів з контролю витрати вугільного пилу на пальники котлів ТПП-210А енергоблоку 300 МВт за традиційної і висококонцентрованої пилоподачі з використанням гідродинамічного та теплового методів. Гідродинамічний метод контролю витрати пилу може бути застосований на котлах різної потужності. Тепловий метод контролю має достатньо високу точність визначення витрати палива на пальники, сигнал по температурі аеросуміши має високі статичні та динамічні характеристики. На базі теплового методу розроблено та впроваджено автоматичну систему регулювання (АСР) пилоподачею на котлах ТПП-210А Трипільської ТЕС (Тп ТЕС). АСР може використовуватися для стабілізації подачі палива на пальники за різних технологій пилоподачі.