Обгрунтовано концепцію підготовки школярів сільської школи до фермерської праці, запропоновано модель фахівця-фермера (її системні та функціональні компоненти). Наведено поняття готовності до фермерської праці та її структурних компонентів - психологічного, морально-етичного й практичного. Розроблено модель підготовки учнів та визначено педагогічні умови формування у сільських школярів мотивів оволодіння професією фермера, активної їх підготовки до виконання професійних функцій. Удосконалено зміст підготовки учнів до фермерської діяльності та уточнено підходи до методики забезпечення рефлексії їх професійного самостановлення, формування практичного компонента готовності до фермерської праці.

Розглянуто такі складові навчальної діяльності студентів, як планування, конспектування, підготовка до семінарських і практичних занять, опрацювання літератури, користування бібліотечними каталогами, написання рефератів і курсових робіт, підготовка до екзаменів. Висвітлено роль особистості у здійсненні успішного навчання та шляхи її самовиховання. Показано значущість для навчальної діяльності таких психічних процесів, як увага, мислення та пам'ять, визначено засоби їх удосконалення.

Рассмотрены такие слагаемые учебной деятельности студентов, как планирование, конспектирование, подготовка к семинарским и практическим занятиям, проработка литературы, пользование библиотечными каталогами, написание рефератов и курсовых работ, подготовка к экзаменам. Освещена роль личности в осуществлении успешного обучения и пути ее самовоспитания. Показана значимость для учебной деятельности таких психических процессов, как внимание, мышление и память, определены средства их усовершенствования.

Розглянуто проблему недостатньої вивченості функціональних характеристик самостійної роботи студентів юридичних спеціальностей. Визначено такі функції: системоутворювальну, ціліснозабезпечувальну, стимулювання якісного засвоєння навчального матеріалу, управлінську, включення механізму зворотного зв'язку, забезпечення неперервності професійної освіти. Встановлено системні ознаки сукупності цих функцій.

Викладено історико-теоретичні засади формування національної самосвідомості. Досліджено особливості утілення ідеї українського автононізму в історії України XIX - початку XX ст. Розглянуто кваліфіковану культуру як умову життєздатності нації та держави. Висвітлено українську народну ліричну пісню як транслятор національної ментальності. Досліджено проблему формування національної ідентичності як напрям мовної політики України. Проаналізовано складові національної ідентичності в сучасних поглядах на особистість правоохоронця та перспективу їх застосування у вищій школі МВС України. Висвітлено особливості впливу складових національної ідентичності на якість навчання курсантів і студентів. Окреслено окремі методичні аспекти формування національної ідентичності під час навчання у ВНЗ (на прикладі навчальної дисципліни "Історія України").

Розглянуто статус, функції, проектувальні принципи управління самостійною навчальною діяльністю студентів, технологічні особливості її проектування. Наведено приклади проектування самостійної роботи студентів.

Актуалізовано проблему оволодіння студентами ВНЗ культурою навчальної діяльності (КНД) та розкрито досвід Донецького юридичного інституту, де з 2006 р. запроваджено навчальний курс "Основи самостійної навчальної діяльності". КНД студента визначено як характеристику його особистості, що якісно обумовлює спроможність учитися та уособлює рівень розвитку розумових, пізнавальних, творчих і пошуково-дослідницьких здібностей, операційно-технологічних умінь та відповідних особистісних якостей і психічних властивостей. Відзначено, що формування КНД відбувається за двома напрямами, котрі мають охопити кожну з чотирьох складових КНД та обумовлюють педагогічні умови її формування: цілеспрямована робота навчального закладу та свідома самовиховна робота студента. За результатами проведеного дослідження констатовано, що поняття КНД є визначальним для набуття студентами успішності в навчанні.

Указано на важливість самостійної роботи для підготовки юристів. Визначено поняття "механізм управління самостійною роботою студентів юридичних спеціальностей". Виділено особливості механізмів управління деканату. Зазначено причини використання механізмів і їх перелік.

Розглянуто теоретичні та практичні питання управління самостійною навчальною діяльністю студентів юридичних спеціальностей. Подано функціональну модель системи управління самостійною навчальною діяльністю майбутніх фахівців, визначено мотиваційний, конструктивний, організаційний, стимулювальний і контрольний складники діяльності суб'єктів управління - ректорату, деканату, кафедри та студента. Розкрито технологічні та практичні аспекти такого управління.

Розглянуто проблему потенціалу та можливостей системи управління самостійною навчальною діяльністю студентів юридичних спеціальностей. Досліджено дві групи підсистем управління: перша група (змістовна, наукова, методична, організаційна, матеріально-технічна та виконавська) об’єднана за ознакою спільної функціональної спрямованості суб’єктів управління, друга група (ректорат – (факультет, кафедра), деканат – (кафедра, студент), кафедра – студент та студент – студент) – за наявністю взаємодії між суб’єктами управління у процесі виконання власних функцій. Вивчено зміст кожної підсистеми і зроблено висновок, що кожна з них може функціонувати окремо, але відсутність будь-якої з них робить неефективною загальну систему управління.

Рассмотрена проблема потенциала и возможностей системы управления самостоятельной учебной деятельностью студентов юридических специальностей. Исследованы две группы подсистем управления: первая группа подсистемы объединена по признаку общей функциональной направленности субъектов управления (содержательная, научная, методическая, организационная, материально-техническая и исполнительная), а вторая группа рассмотрена в контексте наличия взаимодействия между субъектами управления при выполнении собственных функций (ректорат – (факультет, кафедра), деканат – (кафедра, студент), кафедра – студент и студент – студент). Изучено содержание каждой подсистемы и сделан вывод о том, что каждая из них может функционировать отдельно, но отсутствие любой из них делает неэффективной общую систему управления.

The problem of the capacity and capability of the control system of independent educational activity of students of legal specialties. Studied two groups of control subsystems: the first group (informative, scientific, methodical, organizational, logistical and executive) combined on the basis of common functional areas of management subjects, the second group (“rector – (faculty, department)”, “deanery–(Dept. student)”, “department – student” and “student – student”) – the presence of interaction between actors in the performance management of their own functions. The content of each subsystem and concluded that each of them can function separately, but the absence of any of them makes the overall control system ineffective.

Розкрито можливості вирішення проблеми у контексті положень освітнього менеджменту, уявлень науковців про самостійну роботу студентів та її організацію. Методологічно й теоретично обгрунтовано функціональну модель системи управління самостійною навчальною діяльністю студентів, її структурні компоненти. Висвітлено компоненти відповідної системи - ціннісно-мотиваційний, змістово-конструктивний, організаційно-діяльнісний, морально-стимулювальний та контрольно-оцінний і зв’язки між ними, її цільові орієнтири та функції всіх суб'єктів. Визначено теоретичні й технологічні основи управління самостійною роботою майбутніх юристів: його закономірності, принципи та засоби, зміст модулів поетапного управління самостійною діяльністю студентів, принципи її проектування тощо.

Розглянуто проблему відсутності регулювальних засобів управління самостійною роботою студентів, зокрема принципів, що визначають технологічні підходи до її проектування. Досліджено принципи забезпечення цілісності процесу засвоєння цінностей навчального матеріалу та цільової орієнтації на всебічне формування особистості студента як майбутнього фахівця. Перший принцип визначає спрямованість навчальних завдань з урахуванням поточного етапу процесу засвоєння навчального матеріалу: чуттєвого відображення, розуміння, закріплення та застосування знань. Другий принцип вказує, що особистісні професійні характеристики студента повинні належати до цільових орієнтирів вивчення навчального курсу разом із переліком знань та умінь.

Рассмотрена проблема отсутствия регулировочных средств управления самостоятельной работой студентов, в том числе, принципов, которые определяют технологические подходы к её проектированию. Исследованы принципы обеспечения целостности процесса усвоения ценностей учебного материала и целевой ориентации на всестороннее формирование личности студента как будущего специалиста. Первый принцип определяет направленность учебных заданий с учетом текущего этапа процесса усвоения учебного материала: чувственного отображения, понимания, закрепления и применения знаний. Второй принцип указывает, что личностные профессиональные характеристики студента должны относиться к целевым ориентирам изучения учебного курса вместе с перечнем знаний и умений.

The problem of absence of regulation facilities of management by independent work of students, including, principles which define technological approaches to its projecting is considered. Principles of guaranteeing of integrity of process of mastering of values of a teaching material and target orientation to all-round formation of the personality of the student as future expert are investigated.