Висвітлено історію дослідження, наведено характеристику збудників й епізоотологічні відомості про найбільш поширені інфекційні захворювання тварин і птиці (бруцельоз, сап, туберкульоз, лептоспіроз, паратуберкульоз, інфекійний атрофічний риніт, контагіозну плевропневмонію великої рогатої худоби, копитну гниль, епізоотичний лімфангіт, трихофітію, мікроспорію, ензоотичну пневмонію й актинобацильозну плевропневмонію свиней, актинобацильоз). Розглянуто патогенез, особливості перебігу та симптоми, засоби діагностики, лікування та профілактики даних захворювань, описано патолого-анатомічні зміни в організмі хворих тварин і птиці. Обгрунтовано необхідність проведення регулярних діагностичних досліджень і здійснення спеціальних, ветеринарно-санітарних і організаційно-господарських заходів з метою ліквідації хронічних інфекцій, розроблено нові підходи щодо їх профілактики й оздоровлення неблагополучних господарств.

Освещена история исследования, даны характеристика возбудителей и эпизоотологические сведения о наиболее распространенных инфекционных заболеваниях животных и птицы, в частности, таких, как бруцеллез, сап, туберкулез, лептоспироз, паратуберкулез, инфекционный атрофический ринит, контагиозноя плевропневмония большого рогатого скота, копытная гниль, эпизоотический лимфангит, трихофития, микроспория, энзоотическая пневмония и актинобациллезная плевропневмония свиней, актинобациллез. Рассмотрены патогенез, особенности течения и симптомы, средства диагностики, лечения и профилактики данных заболеваний, описаны патолого-анатомические изменения в организме больных животных и птицы. Обоснована необходимость проведения регулярных диагностических исследований и осуществления специальных, ветеринарно-санитарных и организационно-хозяйственных мероприятий с целью ликвидации хронических инфекций, разработаны новые подходы к их профилактике и оздоровлению неблагополучных хозяйств.

Розглянуто питання, пов'язані з фізико-хімічними методами концентрування лептоспірозного антигену. Вказано на можливість концентрування останнього за допомогою методів діалізу та за допомогою поліетиленгліколю (ПЕГ). У разі концентрування інактивованої культури лептоспір за допомогою методу діалізу рекомендується витримувати експозицію п'ять годин. У разі концентрування за допомогою ПЕГ оптимальною є концентрація 10 % за експозиції 4 доби. Зроблено висновок, що у виробництві біопрепаратів доцільно використовувати антиген, концентрований за допомогою методу діалізу, адже він дозволяє провести концентрування 15 разів за об'ємом (у ПЕГ 10 разів за об'ємом), концентрат практично не містить баластних речовин, які можуть мати негативний вплив на антигенні та імуногенні властивості одержаного антигену.

Проаналізовано методи визначення показників теплової інерції термоперетворювачів. Розглянуто принцип вимірювання нестаціонарної температури у разі різниці температури термоперетворювача від температури об'єкта вимірювання, що характеризує здатність протидіяти зміні температури за встановлений час, а також існуючі методи визначення показників теплової інерції та шляхи знаходження інших, більш точніших, швидших, стабільніших.

Встановлено позитивний вплив мікробних препаратів на ріст, розвиток та продукційний процес пробіркових рослин картоплі, вирощених за умов in vivo за ураження M-вірусом картоплі. Доведено, що передсадивна інокуляція біопрепаратами кореневої системи рослин картоплі з культури in vitro сприяла підвищенню показників маси одного клопу вірусінфікованих рослин на 49,6 - 45,4 %; покращанню якісних показників продукції культури, зокрема підвищенню вмісту крохмалю в бульбах на 2,1 - 6,5 %, аскорбінової кислоти - на 10,7 - 19,2 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.218-912-7 + П821.21

Рубрики:

Лептоспіроз тварин

Вакцини ветеринарного призначення

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено інформаційно-методичне забезпечення оцінювання мікроелементного складу ґрунтів України для ведення органічного землеробства, що складається з методології оцінювання придатності ґрунтів для ведення органічного землеробства за вмістом і доступністю мікроелементів; інформаційної бази оцінювання мікроелементного стану ґрунтів України щодо їх придатності для ведення органічного землеробства; прогнозу забезпеченості ґрунтів мікроелементами в умовах органічного виробництва та стратегії оптимізації мікроелементного живлення культур у зонах ведення органічного виробництва.