Розглянуто два альтернативні підходи до розв'язання задачі синтезу слідкуючих систем високої точності. В рамках цих підходів дається порівнювання похибок слідкування системи, синтезованої методами теорії інваріантності та оптимальності. Приведено умови близькості цих методів щодо типової системи.

Розглянуто особливості трьох інформаційних технологій опрацювання даних вимірювання для розв'язання задачі термінального керування за відсутності апріорної інформації про параметри керованої системи та завади вимірювання. Одна з технологій базується на методі навчання розпізнаванню образів, дві інші - на методах точкової та множинної ідентифікації. Запропоновано схему інтеграції цих технологій, яка дозволить підвищити такі показники ефективності систем керування, як точність і тривалість процесу навчання.

Наведено порівняльний аналіз методів і алгоритмів обчислення матричного експоненціалу, який використовується в задачах аналізу динаміки системи керування. Одержано точні формули його обчислення для матриць спеціального виду. Запропоновано ефективний алгоритм розрахунку матричного експоненціалу з будь-якою наперед заданою точністю.

Запропоновано алгоритм синтезу адаптивної системи керування тілом, що обертається у просторі, за відсутністю інформації про його параметри та за наявністю обмежених шумів у каналах вимірювання. Алгоритм базується на процедурі нелінійної класифікації ситуації керування. У ході побудови алгоритму адаптації параметрів регулятора до невідомих параметрів об'єкта суттєво використовуються апріорні оцінки області досягнення системи. Наведено приклад синтезу регулятора.

Рассмотрена задача терминального управления системой второго порядка с инерционностью. Предполагается, что априорная информация о параметрах системы неизвестна, в каналах измерения фазовых координат присутствуют шумы, ограниченные по уровню. Предложен алгоритм адаптации, основанный на процедуре обучения распознаванию ситуаций управления. Приведен пример синтеза системы.

Викладено сучасний стан і тенденції розвитку роботизованих систем військового призначення, наведено визначення й класифікацію військових роботів. З позицій системного підходу сформульовано загальні тенденції, що формуються в робототехніці й значною мірою визначають вигляд майбутніх військових роботизованих систем.

Рассмотрены задачи терминального управления (ТУ) системами с минимальным временем переходного процесса в условиях параметрической неопределенности интервального типа и при наличии ограниченных помех в каналах измерения фазовых координат, а также методы их решения. Освещены методы анализа и синтеза динамических систем, адаптивных систем (АС) ТУ при отсутствии помех и при наличии ограниченных возмущений. Внимание уделено вопросам усовершенствования алгоритмов адаптации для повышения эффективности АС ТУ.

Рассмотрена задача синтеза определенного класса адаптивных систем, квазиоптимальных по быстродействию, при отсутствии априорной информации о параметрах объекта. Особенностью предложенного метода является использование точечных и множественных оценок, которые генерируются введенными процедурами идентификации, в алгоритме адаптации параметров регулятора.

Викладено стислу історію розвитку радіоелектронної боротьби і вплив Великої Вітчизняної війни та локальних війн і конфліктів в другій половині XX ст. на розвиток засобів і систем РЕБ. Сформульовано світові тенденції розвитку цих засобів.

Рассмотрены два альтернативных подхода к задаче выполнения маневра корабля по курсу в интересах построения высокоэффективного авторулевого. В рамках этих подходов приводится сравнение систем управления курсом по показателям точности и времени. Приведены результаты численного моделирования.

Розглянуто вплив Великої Вітчизняної війни на застосування радіопередавачів у вибухових пристроях та показано принципи їх дії, проблемні питання, що необхідно вирішувати під час створення для них передавачів завад, та сучасні засоби радіоелектронної боротьби із радіопідривачами.

Рассмотрены некоторые особенности построения системы сопровождения по угловым координатам радиолокационного измерительного комплекса. Предложен алгоритм самонастройки параметров регулятора следящей системы с приближенной математической моделью объекта и ограничением на выходное воздействие. Приведены результаты моделирования.

Рассмотрена задача синтеза квазиоптимальной по быстродействию системы терминального управления одним объектом с запаздыванием. Предположено, что априорная информация о параметрах объекта отсутствует, в каналах измерения координат присутствуют шумы, ограниченные по уровню. Предложено алгоритм адаптивного управления таким объектом, установлено свойство сходимости алгоритма адаптации.

Запропоновано алгоритм адаптивної системи керування, що забезпечує переміщення відображувальної точки динамічного об'єкта з передатною функцією виду потрійний інтегратор з початкового стану в заданий кінцевий. Проаналізовано умови розв'язання задачі адаптації, розглянуто числовий приклад, що ілюструє ефективність цього алгоритму.

Розглянуто мультисенсорну систему, що складається з обмеженої кількості вимірювальних сенсорів, систем зв'язку та індикації результату вимірювання. На підставі подібності побудови мультисенсорної системи і комп'ютерних мереж подано аналіз відомих топологій передачі вимірювальної інформації на індикаторний пристрій. Маршрут передачі інформації від віддаленого сенсору до пункту контролю встановлюється за умовою мінімальності тривалості. Вимірювання за умов природних та штучних перешкод вимагає певної реконфігурації початкової топології, адекватність якої аналізується за схемою "загибель - розмноження".

Проведено аналіз, систематизацію і кодування типів безпілотних літальних апаратів за існуючими класифікаціями. Введено показники ефективності групового польоту у вигляді часу, площі та щільності покриття. Виконаний порівняльний аналіз ефективності застосування літальних апаратів за цільовим призначенням. Побудовано матриці суміжності, інциденцій, відстаней для повнозв'язної структури групи літальних апаратів. Визначено доцільність застосування сучасних мережевих технологій для аналізу топології групи літаків.

Проаналізовано критерії ефективності для виконання завдань польоту групи БПЛА і застосування теорії графів для кількісної оцінки ефективності групового польоту БПЛА. Розроблено оптимізацію групових операцій БПЛА залежно від цільового призначення, наприклад, фото / відео моніторингу площі місцевості. Розраховано критерії ефективності групового польоту для всіх типів з'єднань БПЛА (повнозв'язна, зірка, кільце, дерево, загальна шина, чарункова, змішана).

Обговорено наукові, практичні та методичні питання системного програмування: розробки компонентних систем, систем штучного інтелекту, методи та алгоритми розподілу задач за рівнями реалізації та обчислювальними ресурсами, підвищення ефективності обміну інформацією та захисту даних в обчислювальних системах.

Розглянуто рух мультиагентної системи, що складається з обмеженої кількості безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Мультиагентна система включає агента-лідера і декілька агентів - членів групи. Рух цієї системи відбувається за траєкторією, яка визначається початковими умовами, її математичною моделлю і перешкодами, що є на маршруті. Кінцева мета руху відома тільки лідеру групи. Рух цієї структури розглядається в потенціальному полі, яке визначається силами притягання і відштовхування та створюється сигналами управління шляхом вимірювання відстаней до найближчих сусідів. Це надає змогу вважати групу БПЛА агрегатом деякого розміру й описати його рух системою диференціальних рівнянь другого порядку. Досліджено умови стабілізації руху, надано моделювання пропонованого підходу.

Розглянуто наукові, практичні та методичні питання системного програмування: розробку компонентних систем, систем штучного інтелекту, методи й алгоритми розподілу задач за рівнями реалізації та обчислювальними ресурсами, підвищення ефективності обміну інформацією та захисту даних в обчислювальних системах. Висвітлено підходи до оцінки функціональної безпеки бездротових сенсорних мереж. Охарактеризовано систему маякової навігації для інвалідів зору. Подано інформацію про вільну систему керування реляційними базами, логіко-лінгвістичну модель автоматичної корекції контрасту зображення в системах комп'ютерного зору, мобільний додаток для контролю робочого часу. Увагу приділено вдосконаленню стеганографічних методів прихованої передачі даних.