Скачати повний текст

Наведено дані дослідження ефективності препарату гліатилін (холіну альфосцерат) у терапії гострого періоду черепно-мозкової травми (ЧМТ), забою головного мозку тяжкого ступеня з порушенням свідомості у випадку, коли оперативне втручання не показано, але є верифіковані контузійні вогнища з порушенням свідомості. У дослідження було включено 40 пацієнтів (28 чоловіків і 12 жінок) віком від 21 до 63 років (середній вік - 42 роки) із ЧМТ тяжкого ступеня. Пацієнтів було розподілено на 2 групи по 20 осіб (по 14 чоловіків та 6 жінок) за призначеною терапією. I група одержувала стандартизовану метаболічну, протинабрякову, антибіотикотерапію та ноотропну терапію. II група - таку ж терапію, доповнену гліатиліном у дозі 1000 мг/добу внутрішньовенно краплинно. На тлі проведеної фармакотерапії в динаміці відстежувалася її ефективність протягом усього курсу (14 діб) за шкалою коми Глазго, за даними епідурального сенсора внутрішньочерепного тиску та за даними спіральної комп'ютерної томограми головного мозку.

Мета дослідження - проаналізувати застосування різних комбінацій емболізувальних засобів для доопераційної деваскуляризації гіперваскуляризованих менінгіом. Проаналізовано дані спостереження за 43 хворими з гіперваскуляризованими менінгіомами головного мозку, які були обстежені та проліковані в нейрохірургічному відділенні КЗОЗ "Харківська обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" у період з 2009 до 2014 рр. згідно зі стандартами якості та протоколами надання медичної допомоги. Церебральна ангіографія була основним діагностичним методом. Як емболізувальні агенти використано: рідку клейову композицію на основі ціанакрилату "Сульфакрилат" у суміші з жиророзчинною контрастною речовиною "Ліпіодол" (Guerber, Франція) в розведенні 1:2-1:8 (група 1), комбінацію "Сульфакрилату" із сумішшю часток гемостатичної желатинової губки "Геласпон" (група 2), комбінацію часток полівінілалкоголю PVA (Cook, США) із сумішшю часток гемостатичної желатинової губки "Геласпон" (група 3). Тотальної емболізації судинної сітки менінгіоми досягнуто у 23 (54 %) пацієнтів (у групі 1 - у 12 (65 %), у групі 2 - у 3 (30 %), у групі 3 - у 8 (56 %)), субтотальної емболізації - у 16 (37%) (у групі 1 - у 6 (25 %), у групі 2 - у 6 (60 %), у групі 3 - у 4 (29 %)). Лише частково вдалося деваскуляризовати менінгіоми у 4 (9 %) пацієнтів (у групі 1 - в 1 (5 %), у групі 2 - в 1 (10 %), у групі 3 - у 2 (14% )). Висновки: для виявлення особливостей ангіоархітектоники гіперваскуляризованих менінгіом найінформативнішою є церебральна ангіографія (селективна та суперселективна). Застосування комбінації емболізувальних засобів з різними механізмами облітерації забезпечує деваскуляризацію різноманітних варіантів кровопостачання менінгіом. Установлено ефективність застосування доопераційної емболізації гіперваскуляризованих менінгіом для поліпшення результатів хірургічного лікування.

Мета роботи - оцінити результати використання композиції Onyx при емболізації артеріовенозних мальформацій (АВМ) головного мозку. Представлений матеріал грунтується на клінічних випадках АВМ. Для діагностики використано класичні методики неврологічного та лабораторного обстеження, функціональні методи оцінки функціонального стану ЦНС і церебрального кровотоку. Всіх хворих обстежено із застосуванням нейровізуалізаційних, допплерографічних та ангіографічних методик відповідно до стандартів надання медичної допомоги цьому контингенту пацієнтів. Залежно від морфометричних характеристик розподіл АВМ був таким: малого об'єму - 6 (33 %) спостережень, великого - 12 (67 %). Розмір АВМ за класифікацією Spetzler-Martin: III - 6 (33 %), IV - 9 (50 %), V - 3 (17 %). Для емболізації АВМ використовували композицію Onyx-18. Методика її введення для емболізації АВМ відрізняється від методик, які застосовують при введенні інших емболізуючих композицій (це стосується процесу введення та вибору інструментів для доставки емболізуючих засобів). Головна перевага композиції Onyx порівняно з іншими емболізуючими засобами - здатність забезпечувати повільну та контрольовану доставку протягом тривалого часу. Це сприяє кращому проникненню у вогнище та більш високому ступеню пенетрації АВМ. Мікрокатетер з кінчиком, який відділяється, спеціально сконструйований для того, щоб повністю використати переваги Onyx. При застосуванні Onyx радикальність облітерації залежала не від кількості аферентів АВМ, а від розташування кінчика мікрокатетера якомога інтранідально. Стратегія лікування АВМ із застосуванням композиції Onyx сприяє досягненню високого ступеня оклюзії з незначними ускладненнями, більшість з яких є минущими. Висновки: застосування композиції Onyx можливе і досить безпечне для емболізації церебральних АВМ. Тотального виключення АВМ можна досягти при невеликих розмірах мальформації. Великі АВМ можуть бути адекватно зменшені в розмірі перед хірургічним або радіохірургічним етапом лікування. При використанні композиції Onyx процес емболізації АВМ є більш керованим: є можливість контролювати поширення емболізуючого засобу по тілу мальформації, запобігаючи його потраплянню в інтактні артерії та дренуючі вени, що знижує ризик ішемічних та геморагічних ускладнень.