Даны современные сведения о строении и функции иммунной системы (ИС) слизистых оболочек - желудочно-кишечного, назо-фарингеального и бронхиального ее участков. Охарактеризована физиологическая микрофлора (ФМ), показана ее роль в становлении и дальнейшем поддержании функций ИС. Внимание уделено описанию механизмов взаимодействия ИС слизистых и ФМ в индукции толерантности и поддержания "физиологического" уровня на слизистых. Рассмотрены основные механизмы влияния пробиотиков на эпителий и слизистую кишечника. Определены возможные причины побочных эффектов пробиотиков.

Ключ. слова: крапивница, атопический дерматит, экзема, антигистаминные препараты, цетрин (цетиризин)
Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.11-52

Рубрики:

Мікробні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены современные взгляды на иммунопатогенез атопического дерматита (АД). Основное внимание уделено клеткам иммунной системы, участвующим в возникновении и развитии кожной аллергической фракции, изучен субпопуляционный состав лимфоцитов периферической крови и пораженной кожи. Отмечена роль Т-хелперов 1-го и 2-го типа (TH1 и TH2) в возникновении АД. Установлена роль основных клеточных медиаторов - цитокинов, участвующих в становлении аллергического воспаления при АД. Охарактеризованы основные дендритические клетки кожи, особенности представления антигена и роль дополнительных ко-стимуляционных сигналов, необходимых для продукции цитокинов определенного профиля. Рассмотрены некоторые варианты регуляции продукции интерлейкина-4 (IL-4), а также место и роль IL-12 в становлении и развитии АД.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.60-3

Рубрики:

Хвороби шкіри у дітей

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.11-25

Рубрики:

Мікробні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.112-52

Рубрики:

Вірусні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: атопический дерматит, лимфоциты, цитокины
Індекс рубрикатора НБУВ: Р60-3

Рубрики:

Дерматологія

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Несмотря на различия в патогенетических механизмах развития IgE-зависимой и IgE-независимой форм атопического дерматита (АД), выявлены поразительные сходства в клинических проявлениях, гистологической и иммуногистохимической картинах. Для дальнейшего анализа этого противоречия работа направлена на детальное иммуногистохимическое изучение клеточного инфильтрата очага поражения при IgE-зависимой и IgE-независимой формах АД с применением большой панели моноклональных антител. Результаты свидетельствуют, что активация Т-лимфоцитов в очаге поражения больных различными формами АД может обусловить одинаковую иммуногистохимическую картину очага воспаления и, очевидно, не зависит от экзогенного антигена.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження впливу щоденного прийому пробіотичного продукту "Актімель" на показники імунного статусу і функціональної активності мононуклеарів периферичної крові у студентів в період учбового процесу. Достовірно підтверджено підвищення рівня ІЛ-12 та ІЛ-15 у периферичній крові студентів, посилення продукції NO клітинами і показників НСТ-тесту, а також зміцнення фагоцитарної активності.

Рассмотрены основные факторы природного и техногенного происхождения, которые наносят экономически значимый ущерб агропромышленному комплексу и снижают показатели продовольственной безопасности государства. Проанализированы основные болезни сельскохозяйственных животных с точки зрения снижения эффективности животноводства и возможности использования экологически чистой терапии на основе низкоэнергетических электромагнитных излучений.

Проанализировано иммунологическое состояние у женщин с генитальным герпесом, отмечены нарушения в гуморальном и клеточном звеньях иммунитета, с акцентом на роль цитокинов как иммунорегуляторов. Рассмотрена возможность использования нового плана иммунолабораторного исследования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р415.120.11 + Р415.202.83

Рубрики:

Цукровий діабет

Тиреоїдити

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Полиморфизм Asp299Gly гена TLR-4 может быть связан с риском возникновения бронхиальной астмы. С целью изучения полиморфизма Asp299Gly гена TLR-4 и состояния антиэндотоксинового иммунитета исследовано 262 пациентов с ранним и 69 с поздним началом астмы. Состояние антиэндотоксинового иммунитета оценивали с помощью определение специфических антиэндотоксиновых антител классов A, M, G и sCD14 методом иммуноферментного анализа. Для оценки полиморфизма использовали метод аллель-специфической полимеразной цепной реакции с электрофоретической детекцией. Установлено, что риск развития астмы раннего начала в популяции АР Крым связан с генотипами AG и GG полиморфного участка Asp299Gly гена TLR-4. У пациентов с астмой позднего начала для генотипа AA по сравнению с AG наблюдается увеличение уровня антиэндотоксинового IgM и снижение уровня sIgA.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.12-4

Рубрики:

Паразитарні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено С159Т поліморфізм гену рецептора CD14 та стан антиендотоксинового імунітету у хворих на бронхіальну астму з фіксованою / оборотною обструкцією в популяції автономної республіки Крим. Встановлено, що в популяції АР Крим ризик розвитку бронхіальної астми з фіксованою або зворотною обструкцією не залежить від С159Т поліморфізму гена CD14 рецептора. У пацієнтів з фіксованою обструкцією і ТТ генотипом в порівнянні з іншими генотипами спостерігається достовірне зростання рівнів антиендотоксинових імуноглобулінів А M, G і sCD14. Для групи зі зворотною обструкцією і ТТ генотипом спостерігається збільшення тільки рівня і sCD14.

Изучено С159Т полиморфизм гена рецептора CD14 и состояние антиэндотоксинового иммунитета у больных бронхиальной астмой с фиксированной / обратимой обструкцией в популяции автономной республики Крым. Установлено, что в популяции АР Крым риск развития бронхиальной астмы с фиксированной или обратной обструкцией не зависит от С159Т полиморфизма гена CD14 рецептора. У пациентов с фиксированной обструкцией и ТТ генотипом по сравнению с другими генотипами наблюдается достоверное повышение уровней антиэндотоксиновых иммуноглобулинов А M, G и sCD14. Для группы с обратной обструкцией и ТТ генотипом наблюдается увеличение только уровня и sCD14.

У дослідження було включено 39 хворих на бронхіальну астму. Всі пацієнти на початку дослідження були стратифіковані на 2 групи, з генотипом АА і AG поліморфної ділянки Asp299Gly TLR-4. Дослідження складалося з двох періодів: двотижневого вступного періоду, коли всім пацієнтам призначали низьку дозу (125 мкг) флютиказону пропіонат один раз на добу; 24-х тижневого періоду лікування, коли пацієнти приймали флютиказону пропіонат 1 раз на добу або монтелукаст 1 таб (10 мг) на день залежно від рандомізаційних субгруп. Результати дослідження показали, що прийом флутиказону пропіонат у пацієнтів з АА генотипом TLR-4 протягом 24 тижнів є більш ефективним, ніж монтелукаст, що підтверджується достовірним збільшенням ОФВ1 і покращанням індексів рівня контролю астми та якості життя пацієнтів. У пацієнтів з АG генотипом клінічна ефективність монтелукасту перевершує флутиказону пропіонат.

Мета огляду - узагальнити сучасні погляди на механізми системного запального процесу в пацієнтів з ішемічною хворобою серця після операції аортокоронарного шунтування (АКШ). Наведено інформацію про прогностичне значення активації окремих маркерів запалення, таких як С-реактивний білок (С-РБ), інтерлейкін-6 (ІЛ-6) і фактор некрозу пухлин (ФНП). Показано, що підвищений рівень високочутливого С-РБ перед операцією АКШ, а також ФНП та ІЛ-6 у післяопераційний період може поєднуватися з гемодинамічними порушеннями та збільшенням частоти розвитку ранніх ускладнень, а також більшою ймовірністю виникнення рестенозу при тривалому спостереженні. Відтак, дослідження маркерів запалення може забезпечити цінну інформацію про найближчий і віддалений прогноз після операції АКШ. Препарати з групи статинів характеризуються високою протизапальною ефективністю, забезпечують зменшення ризику виникнення коронарних ускладнень та фібриляції передсердь після операції АКШ. Застосування статинів напередодні та після реваскуляризаційних втручань зменшує ймовірність розвитку гострого коронарного синдрому і рівень періопераційної летальності на 30 - 42 %, є ефективним для профілактики ускладнень протягом одного року після операції АКШ.

Мета дослідження - оцінювання впливу комплексного лікування хронічного рецидивного хламідійного цервіциту (РХЦ) Із пробіотиками різних форм застосування на імунний статус і мікробіоценоз піхви у жінок репродуктивного віку. Обстежено 87 жінок віком від 18 до 35 років, із яких 67 осіб - хворі на РХЦ, які (згідно з протоколом) відповідали критеріям включення. У контрольну групу ввійшли 20 гінекологічно здорових жінок. Усі обстежені жінки були репрезентативні за віком і даними акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезів. Відповідно до завдань дослідження всі пацієнтки з хламідійною інфекцією перед призначенням терапії були рандомізовані на дві групи, зіставні за віком, проявами та тривалістю запального процесу. У I групу (основну) включено 35 хворих, яким проводили комплексну терапію. До складу терапії входили препарати: сумамед по 250 мг (1 капсула) 1 раз на добу протягом 5 - 7 днів за схемою: 1-й день - 1 г (4 капсули), з 2-го до 3-го дня - по 500 мг на добу (2 капсули) та з 4-го до 7-го дня - по 250 мг на добу (1 капсула). Місцево застосовували комбінований репаративний, протизапальний і протимікробний препарат депантол у формі супозиторіїв - призначали стандартно по одному вагінальному супозиторію двічі на добу протягом 10 днів. У подальшому призначали еубіотик лакто по 2 капсули 3 рази на добу per os протягом 3 тиж. У II групу ввійшли 32 хворі (група порівняння), яким проводили лікування, що включало сумамед і депантол, але з подальшим призначенням місцевих еубіотиків (по 1 піхвовій свічці на ніч), 10 днів. Встановлено, що проведена за розробленим авторським алгоритмом комплексна терапія хронічного рецидивного хламідійного цервіциту у жінок репродуктивного віку з включенням перорального пробіотика лакто сприяла підвищенню параметрів неспецифічної резистентності організму у 88 % випадків, що виражалося у зниженні титрів специфічних IgM в 1,4 разу, IgG - в 1,8 разу, підвищенні рівнів лізоциму у цервікальному слизі - в 1,5 разу та sIgA - в 1,2 разу, відновленні цитокінового профілю, а також нормалізації мікробіоценозу піхви у 76,4 % жінок.