Розглянуто закономірності розподілу важких металів у грунтах заповідних територій різних ландшафтно-геохімічних зон України. Наведено загальні відомості про фізико-географічні, ландшафтно-кліматичні та геологічні території таких заповідників, як "Розточчя", "Асканія-Нова", "Мис Мартьян". Втановлено фоновий валовий вміст важких металів у різних типах грунтів та фоновий вміст рухомих форм важких металів, наведено відомості про стан грунтів промислово-міських агломерацій, що розташовані поблизу заповідних ділянок. На підставі застосування єдиної методики оцінено еколого-геохімічний стан територій заповідників, визначено наявність і ступінь техногенного впливу, встановлено асоціації забруднюючих речових, можливі джерела їх надходження та шляхи міграції.

Рассмотрены закономерности распределения тяжелых металлов в почвах заповедных территорий разных ландшафтно-геохимических зон Украины. Приведены общие сведения о физико-географических, ландшафтно-климатических и геологических территориях таких заповедников, как "Разточье", "Аскания-Нова", "Мыс Мартьян". Установлено фоновое валовое содержание тяжелых металлов в разных типах грунтов и фоновое содержание подвижных форм тяжелых металлов, приведены сведения о состоянии грунтов промышленно-городских агломераций, расположенных поблизости заповедных участков. На основе применения единой методики оценено эколого-геохимическое состояние территорий заповедников, определены наличие и степень техногенного влияния, установлены ассоциации загрязняющих веществ, возможные источники их поступления и пути миграции.

Розглянуто закономірності міграції мікроелементів у підземних водах двох водоносних горизонтів - юрського та сеноманського, воду з яких використовують для пиття, а також у воді з мережі централізованого водопостачання Київського мегаполіса. Надано біогеохімічну оцінку впливу мікрокомпонентного складу води на здоров'я населення.

Стисло охарактеризовано внесок фахівців Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України у розвиток основних напрямів пошукової та екологічної геохімії - геохімії ландшафтів, геохімії осадових порід, процесів літогенезу та гіпергенезу, геохімії грунтів, геохімії окремих елементів, геохімічних методів пошуків, біогеохімії, гідрогеохімії, медичної геохімії, еколого-геохімічного картування.

Проведено біогеохімічний аналіз зразків техногенно забруднених грунтів на території Костянтинівського свинцево-цинкового комбінату. Виявлено пряму залежність між дозою забруднення та кількістю резистентних до нього мікроорганізмів. Визначено грунтову біоту техногенно забрудненого чорнозему.

Представлено результати гідрогеохімічного дослідження поверхневих вод Київського мегаполіса. Зроблено еколого-геохімічну оцінку стану природних вод і визначено особливості міграції в них токсичних елементів.

Виявлено основні грунто-геохімічні фактори, що впливають на рухомість міді, цинку, кобальту та нікелю в грунтах. Підібрано екстрагенти для визначення показників рухомості міді, цинку, кобальту та нікелю в основних типах грунтів України. Встановлено форми міграції металів у грунтових розчинах, виділених з основних типів грунтів. Розраховано показники потенційної буферної здатності грунтів щодо забруднення металами. Напрацьовано наукові засади для створення грунто-геохімічного моніторингу. Запропоновано принципово нові підходи еколого-геохімічного картування грунтів за показниками рухомості з використанням нових комп'ютерних технологій.

Вивчено розподіл і форми знаходження важких металів у грунтах і компонентах навколишнього середовища поблизу комбінатів чорної металургії м. Маріуполь. Встановлено, що багаторічна діяльність комбінатів (МК "Азовсталь" - 78 рр., "ММК ім. Ілліча" - 114 рр.) призвела до забруднення грунтів, рослинності, донних відкладів важкими металами. Валовий вміст важких металів у грунтах і донних відкладах поблизу підприємств чорної металургії вищий від фонових значень. Вивчено форми знаходження важких металів у забруднених і фонових грунтах поблизу МК "Азовсталь" та "ММК ім. Ілліча". Відмічено високу концентрацію важких металів у рухомій формі, характерну для забруднених грунтів. Встановлено закономірності біологічного поглинання важких металів трав'янистою рослинністю з твердої фази грунту. Виконано еколого-геохімічне картування і встановлено просторову структуру забруднення. Рівень забруднення грунтів поблизу МК "Азовсталь" оцінено як середній, "ММК ім. Ілліча" - як високий. Дослідження показали, що компоненти довкілля, де відбувається депонування полютантів, підлягають значному техногенному тиску.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.342.9 + П032.50

Рубрики:

Інші елементи та їх сполуки у ґрунті

Флора і фауна ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж67522 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження речовинного та гранулометричного складу грунтів, особливості розподілу важких металів у грунтах під відвалами та на території поблизу Горлівського хімічного заводу. Встановлено вищі від фонових значень та ГДК вмісту елементів 1-го, 2-го та 3-го класів небезпеки: Pb, Zn, As, Co, Cr, Cu, Ni, Mn. Досліджено розподіл забруднювачів за генетичними горизонтами грунту до глибини 7 м, найбільша концентрація важких металів спостерігається у гумусовому горизонті. Визначено вміст токсичних елементів у грунтових водах на території хімічного заводу. Зафіксована значна концентрація сірки у грунтових водах пов'язана з сульфатними відвалами, що розміщені поблизу заводу.

Вивчено забруднені грунти навколо підприємств кольорової металургії, визначено вміст кадмію та інших важких металів у них, форми знаходження в цих грунтах, сировині та відходах виробництва. Встановлено, що в забруднених грунтах метали знаходяться переважно в сорбованій на гідроксидах, органічній і фіксованій формах, а також значно підвищується вміст рухомих форм важких металів.

Наведено результати дослідження вмісту забруднювальних речовин у грунтах ландшафтів, урбанізованих та таких, де збережені основні природні властивості. Стійкість ландшафтів розглянуто як їх здатність до самоочищення, збереження і відновлення умов екорівноваги в результаті перебігу природних процесів. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри грунтів - сорбційну ємність грунтового поглинального комплексу, значення рН, буферність. Проаналізовано геохімічні характеристики, зокрема значення коефіцієнта буферності грунтів і рівні забруднення південнополіських ландшафтів у межах м. Київ та його приміської зони. З використанням методів ландшафтних досліджень, аналітичних та картографічних методів одержано та проаналізовано дані щодо валового вмісту та вмісту рухомих форм хімічних елементів (Ni, Co, Zn, V, Pb, Cr, Cu). Встановлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження природних геохімічних параметрів грунтів, ступеня їх антропогенної перетвореності та рівня надходження речовин-забруднювачів (важких металів).

Досліджено процеси розчинності акцесорних мінералів Be, Zr і Nb у розчинах мінеральних та органічних кислот. Проведені дослідження доповнюють уявлення про механізм вивітрювання гірських порід та мінералів і вказують на значну роль комплексоутворення у цьому процесі. Визначено найбільш перспективні екстрагенти для вилучення і переносу мікроелементів за екзогенних умов.

Изложена методика исследования содержания тяжелых металлов в ландшафтах. На основе предложенной методики проанализированы особенности техногенного воздействия на агроландшафты Тернопольской области. На примере репрезентативных ключевых участков рассмотрены содержание тяжелых металлов в почвах и ландшафтные предпосылки их миграции.

The principles of normalization of toxins by local background contents of heavy metals and their mobil forms in soils of various types are offered. The ratios of the total contents and contents of mobile forms of zinc, copper, cobalt, and nickel for some types of soils in various landscape-geochemical zones of Ukraine are given.

The method of thermodynamic simulation is used to develop a model of equilibrium distribution of heavy metals in the soil - soil-absorbing complex system. The data on the mobile forms of heavy metals with inorganic components of a soil solution are obtained.

Досліджено південнополіські ландшафти, що зазнають антропогенного впливу різної інтенсивності. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри грунтів - сорбційну ємність грунтового поглинального комплексу, значення рН, буферність. Основні аналітичні методи дослідження: спектральний аналіз - для визначення мікроелементного складу грунтів, атомно-сорбційний - для визначення рухомих форм важких металів. Для встановлення рівнів забруднення досліджуваних територій використано показники вмісту хімічних елементів у грунтах і ряд коефіцієнтів. Установлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження природних геохімічних параметрів грунтів, ступеня їх антропогенного перетворення та рівня надходження речовин-забруднювачів (важких металів).

Мета роботи - встановлення закономірностей накопичення та розподілу важких металів (ВМ) в об'єктах навколишнього середовища в зоні впливу металургійних підприємств. Для відібраних проб грунтів визначено мінералогічний і гранулометричний склад. Для відібраних проб пилових викидів, грунтів і рослин виконано рентгенофазовий аналіз, визначено концентрації ВМ із використанням атомно-емісійного та атомно-абсорбційного спектральних методів. З використанням неселективних екстрагентів визначено іонообмінну, резервну та фіксовану форми знаходження ВМ у грунтах. Встановлено рівні забруднення ВМ грунтів і рослин на територіях прилеглих до металургійного підприємства. Виявлено, що в районах функціонування металургійних підприємств підвищується рухомість ВМ у порівнянні з фоновими ділянками - Zn - у 4,8, Ni - у 5,6, Cu - у 2,6 разу. На території металургійного підприємства вміст іонообмінних форм ВМ у порядку убування утворює наступний ряд: Zn >> Pb >> Ni >> Cu >> Cr; для резервних форм: Pb >> Cu >> Zn >> Ni >> Cr. Встановлено механізми трансформації та міграційну активність техногенних форм ВМ у системі викиди підприємства - грунти - рослинність. Збільшення вмісту ВМ у грунтах і зміна їх фізико-хімічних властивостей (рН, ємність катіонного обміну, вміст органічної речовини) активізує їх міграційну активність. Встановлена міграційна активність ВМ надає можливість оцінити їх здатність переходити із твердої фази грунту у грунтовий розчин, а після цього переміщуватися по профілю з грунтовим розчином і по трофічному ланцюгу потрапляти до організму людини. Визначені особливості поглинання деревними та трав'яними рослинами ВМ надають можливість використовувати їх для біоіндикації рівня забруднення грунтів.

Подано результати еколого-геохімічних досліджень об'єктів довкілля природних і техногенних ландшафтів України. Наведено нові дані про закономірності розподілу мікроелементів та їх форм у грунтах, поверхневих водах, рослинності, а також їх поведінку у трофічному ланцюгу "грунт - розчин - рослина". Значну увагу приділено вивченню окремих мікроелементів в об'єктах довкілля України - фтору, селену, кадмію, які мають велике значення для нормального функціонування екосистеми. Надано еколого-геохімічну характеристику поверхневих вод та оцінку бюветних вод Київської міської агломерації.

У 2012 р. було видано монографію "Геохімія об'єктів довкілля Карпатського біосферного заповідника" (Е. Я. Жовинський, Н. О. Крюченко, П. С. Папарига - К.: НВП "Інтерсервіс", 2012. - 100 с.), у якій викладено результати вивчення закономірностей розподілу хімічних елементів у деяких компонентах екосистеми Карпатського біосферного заповідника.

Увагу приділено еколого-геохімічним дослідженням окремих компонентів навколишнього природного середовища (грунтів, рослинності, донних відкладів) Маріуполя щодо їх забрудненості важкими металами. Визначено поняття "навколишнє середовище міста" та його основні компоненти, розглянуто історію досліджень, поняття, властивості й екотоксикологічний вплив важких металів на окремі компоненти довкілля. Проаналізовано основні джерела забруднення навколишнього середовища міста та його екологічні проблеми. Охарактеризовано особливості мікроморфологічного, мінералогічного, спектрального, атомно-абсорбційного аналізу, методик визначення форм знаходження важких металів, оцінки аерогенного забруднення та біогеохімічних досліджень. Розроблено загальний алгоритм еколого-геохімічних досліджень грунтів і відкладів з використанням результатів мікроморфологічного, мінералогічного, спектрального й атомно-абсорбційного аналізу. Наведено результати еколого-геохімічних досліджень грунтів, рослинності та донних відкладів. Мікроморфологічний і мінералогічний аналіз використано для з'ясування й уточнення генезису грунтів. Запропоновано заходи щодо зменшення вмісту важких металів у грунтах та інших компонентах навколишнього середовища.