Установлено, що під впливом паклобутразолу і декстрелу зменшуються товщина пагона і площа основних його тканин - кори, деревини, серцевини. У дослідних рослин спостерігалося зниження кількості волокон лібриформу в радіальних рядах клітин деревини, зменшення розмірів луб'яних волокон і лібриформу, більш рання лігніфікація ксилеми і луб'яних волокон, посилене утворення коркового шару перидерми порівняно з контролем. Зроблено висновок, що ретарданти зменшують активність камбію і прискорюють процеси диференціації основних тканин стебла.

Встановлено, що при обробці рослин малини ретардантами паклобутразолом і декстрелом одночасно з гальмуванням ростових процесів зменшуються інтенсивність фотосинтезу рослин та активність вільних гіберелінів у листках і стеблах й збільшується відношення темнового дихання до фотосинтезу. Обробка декстрелом викликала зниження вмісту цитокінінів і підвищення вмісту АБК у листках при падінні кількості ІОК і цитокінінів у стеблах. Гальмування фотосинтезу внаслідок перебудови гармональної системи рослин під дією ретардантів призводило до послаблення донорної функції листка.

Викладено проблему вибору типу ретарданту і подані можливі схеми комплексного застосування різних груп ретардантів для регуляції росту і плодоношення ягідних культур з урахуванням токсикологічних і екологічних наслідків. Розглянуто результати досліджень, зокрема й власних, з впливу ретардантів і етиленпродуцентів на карпогенез, продуктивність, донорно-акцепторні зв'язки між органами, морозостійкість і особливості проходження рослинами осінньо-зимового спокою.

Досліджено вплив паклобутразолу на продуктивність цукрового буряка у вегетаційному досліді. Рослини обробляли водними розчинами препарату культар (25 %-й концентрат емульсії діючої речовини паклобутразолу) в концентраціях 0,025 і 0,05 % у фазах 12 та 14 листків. У дослідних рослин зростали маса та цукристість коренеплодів з підвищенням виходу цукру з одного коренеплоду на 20 - 25 % у порівнянні з контролем. Показано, що збільшення господарської продуктивності цукрового буряка відбувалося внаслідок скорочення частки черешків у надземній масі та перерозподілу пластичних речовин у коренеплід за майже незмінної біологічної продуктивності цілої рослини.

Вивчено вплив обробки рослин 0,3 %-м водним розчином декстрелу, а також 0,025 і 0,05 %-м водним розчином паклобутразолу на формування листкової поверхні, анатомічну будову листків, нагромадження сухої речовини вегетативними органами та продуктивність 2-х сортів картоплі. Під дією ретардантів зменшувалися площа та маса сухої речовини листків рослин, однак листкові пластинки потовщувалися внаслідок збільшення розмірів їх клітин. У першій половині вегетації у рослин дослідних варіантів спостережено підвищення чистої продуктивності фотосинтезу. Обробка рослин паклобутразолом призводила до збільшення кількості бульб, проте їх середня маса зменшувалася.

Показано, що обробка рослин ріпаку ретардантами паклобутразолом і декстрелом призводить до зростання кількості листків на рослині та тривалості їх життя, зменшує довжину стебел і збільшує їх товщину. Під дією паклобутразолу в рослин значно зростає кількість пагонів першого порядку та стручків, підвищується насіннєва продуктивність, збільшується в насінні вміст олії та поліпшується її якість.

Ключ. слова: Beta vulgaris L., ретарданти, мезоструктура листків, фотосинтез, дихання
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*691.5*723.115*716-642 + П215.1-264

Рубрики:

Загальна ботаніка

Картопля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив паклобутразолу на активність вільних і зв'язаних форм гіберелінів і вміст різних форм абсцизової кислоти в листках рослин coї, ріпаку, люцерни, картоплі та цукрового буряка. Встановлено, що типовою реакцією рослин на застосування ретарданту було зменшення активності вільних форм гіберелінів і підвищення вмісту вільної абсцизової кислоти. Отже, дія триазолпохідного препарату паклобутразолу не обмежується блокуванням синтезу гіберелінів, а впливає й на інші ланки утворення терпенів у рослині.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.1-275

Рубрики:

Картопля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливостi росту, розвитку та складовi продукцiйного процесу рослин рiпаку, сучаснi технологiї його вирощування iз застосуванням ретардантiв, напрями селекцiї зi створення нових сортiв i гiбридiв, стiйких до дiї бiотичних та абiотичних стресових чинникiв. Пiдкреслено рiзке посилення уваги до цiєї культури в усьому свiтi у зв'язку з виробництвом альтернативних видiв пального.

Вивчено вплив різних груп ретардантів на ріст, фотосинтетичні процеси, період спокою і продуктивність ягідних культур. Встановлено, що рістгальмуюча дія препаратів реалізується через зміни донорно-акцепторних відносин рослини, в основі яких знаходиться глибока перебудова гормонального комплексу, інгібування активності меристем, перерозподіл потоків асимілятів і елементів мінерального живлення між органами. Обробка рослин на ранніх етапах розвитку призводить до перебудови гормонального комплексу в осінньо-зимовий період і викликає більш ранній вихід пагонів із стану органічного спокою. З'ясовано, що внаслідок зміни архітектоніки насаджень і підвищення морозостійкості під впливом ретардантів збільшується продуктивність рослин малини, що дозволило розробити і впровадити у виробництво технологію застосування препарату декстрел для оптимізації продуктивності цієї культури.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-273.162.3

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду та стимулятора росту з цитокініновою й ауксиновою активністю трептолему на формування листкової поверхні, мезоструктуру листків, фотосинтетичну продуктивність, структуру врожаю насіння льону-кучерявцю. Встановлено, що препарати позитивно впливали на формування фотосинтетичного апарату, змінювали характер донорно-акцепторних відносин у рослин, унаслідок чого підвищувалась продуктивність культури, збільшувався вміст олії в насінні, поліпшувалась її якість (зростали вміст зв'язаних вищих жирних кислот, співвідношення ненасичених і насичених вищих жирних кислот у порівнянні з контролем).

Узагальнено літературні й експериментальні дані про доступність фосфору, його фізіологічну роль у метаболізмі рослин, поглинання, мембранний транспорт через плазмалему і тонопласт, розподіл цього елементу та адаптацію рослин до засвоєння важкодоступного фосфору тощо. Акцентовано увагу на дослідженні сучасних напрямів оптимізації фосфорного живлення цукрових буряків, а саме: регуляції фосфорного метаболізму в рослинах як у донорно-акцепторній системі за дії обробки листків хлормекватхлоридом та його суміші з естроном, а також передпосівної бактеризації насіння мікробіологічним препаратом альбобактерин на основі фосфатмобілізувальних мікроорганізмів \i Achromobacter album \i0 1122. Показано дію дефіциту фосфору і рН субстрату на швидкість поглинання елементів живлення, активність редокс-системи та виходу протонів з клітин коренів, розподіл макро- і мікроелементів у компартментах клітин коренів, фотосинтетичну активність листків, вміст пігментів, ріст і розвиток рослин та зв'язок цих процесів з продуктивністю рослин.

Досліджено вплив хлормекватхлориду на продуктивність льону олійного, вміст і якість олії та вміст залишкових кількостей препарату в насінні. Встановлено, що ретардант призводив до підвищення врожаю та змін у його структурі. Під впливом інгібітора росту збільшувався вміст ліпідів у насінні льону, покращувалися якісні характеристики олії, спостерігалося підвищення вмісту ненасичених жирних кислот. Залишковий вміст препарату в насінні не перевищує гранично-допустимих концентрацій.

Встановлено, що під впливом суміші препаратів підвищувалась урожайність культури за рахунок збільшення кількості коробочок і маси насіння у плодах. За дії суміші препаратів відбувалося збільшення вмісту калію та зменшення вмісту фосфору і азоту, а також зменшення вмісту цукрів і крохмалю у маковому шроті.

Узагальнено літературні й експериментальні дані про вплив ретардантів та етиленпродуцентів на ростові процеси і продуктивність цукрових буряків, описано механізм дії, метаболізм та екологічні аспекти застосування у рослинництві. Розглянуто питання впливу різних за механізмом дії рістгальмувальних регуляторів декстрелу та паклобутразолу на активність гіберелінів і вміст різних форм абсцизової кислоти, фотосинтетичний апарат, морфогенез і продуктивність, а також на накопичення та перерозподіл елементів мінерального живлення у вегетативних органах рослин цукрового буряка. Проаналізовано післядію ретардантів на насіннєву продуктивність і якість насіння цукрового буряка за висадкового способу вирощування та особливості насіннєвої продуктивності культури за обробки квітконосних пагонів ретардантами.

Розглянуто видову структуру наземних тетрапод Вінницької області. Наведено стислі дані про відносну чисельність, характер поширення та перебування представників класів Земноводні Amphibia (13 видів), Плазуни Reptilia (9 видів), Птахи Aves (235 видів) та Ссавці Mammalia (64 види) у межах регіону. Подано інформацію про рельєф, поверхневі води та клімат області. Зазначено, що основними негативними для фауни чинниками є руйнування або часткова деградація середовища існування, переексплутація, вплив інтродукованих видів, втрата, скорочення або погіршення кормової бази, пряме знищення диких тварин.

Надано загальні відомості про основні класи ретардантів і механізми їх дії. Вивчено дію ретардантів на трофічне забезпечення процесів росту та розвитку рослин. Визначено перспективи практичного застосування ретардантів. Досліджено зміни ростових характеристик, морфогенезу та продуктивності рослин картоплі за дії ретардантів. Показано вплив ретардантів на динаміку вмісту вуглеводів і елементів мінерального живлення у рослин картоплі. Приділено увагу особливостям періоду спокою бульб картоплі за дії ретардантів.

З позицій концепції донорно-акцепторних відносин проаналізовано результати вивчення впливу триазолпохідного препарату фолікуру на морфогенез і продукційний процес маку олійного сорту Беркут. Встановлено, що після обробки рослин маку олійного цим препаратом уповільнювався лінійний ріст, формувався потужніший фотосинтетичний апарат, зростав "запит" на асиміляти процесами карпогенезу внаслідок посиленого галуження стебла та формування більшої кількості коробочок на рослині. Результатом такої корекції донорно-акцепторних відносин у рослині було підвищення насіннєвої продуктивності культури. Встановлено, що препарат фолікур не спричинює суттєвих змін у складі й вмісті вищих жирних кислот у маковій олії.