Проаналізовано сучасний стан досліджень у галузі вивчення впливу екологічного розмаїття мезофауни грунту на функціональні властивості екологічних систем. Вперше вивчено посезонну динаміку мезофауни центральної заплави ріки Самара-Дніпровська. Встановлено закономірності зміни структури мезофауни грунту природного біогеоценозу під впливом токсичного навантаження (дії нікелю та свинцю). Охарактеризовано природну та токсикогенну складові в динаміці екологічних властивостей мезофауни. Запропоновано використовувати ентропію Шеннона та Пілоу як критерій вирівняності розподілу важких металів у грунтовому профілі. Показано та кількісно оцінено роль грунтових тварин у горизонтальній міграції важких металів. Встановлено, що динаміка протеолітичної та целюлозолітичної активності грунту залежить від функціонального розмаїття його мезофауни. Виявлено, що за умов забруднення грунту важкими металами даний зв'язок значно актуалізується. Обгрунтовано суттєву роль грунтових тварин у стабілізації функціонування екосистеми за умов антропогенного навантаження.

Проанализировано современное состояние исследований в отрасли изучения влияния экологического разнообразия мезофауны грунта на функциональные свойства экологических систем. Впервые изучена посезонная динамика мезофауны центральной заплавы реки Самара-Днепровская. Установлены закономерности изменения структуры мезофауны грунта природного биогеоценоза под влиянием токсической нагрузки (действия никеля и свинца). Охарактеризованы природная и токсикогенная составные в динамике экологических свойст мезофауны. В качестве критерия выравниваемости распределения тяжелых металлов в грунтовом профиле предложено использовать энтропию Шеннона и Пилоу. Показана и количественно оценена роль мезофауны грунта в горизонтальной миграции тяжелых металлов. Установлено, что динамика проетолитической и целлюлозной активности грунта зависит от функционального разнообразия его мезофауны. Показано, что в условиях загрязнения грунта тяжелыми металлами данная связь значительно актуализируется. Обоснована существенная роль мезофауны грунта в стабилизации функционирования экосистем в условиях антропогенной нагрузки.

Розглянуто питання біорізноманіття дощових черв'яків за умов Дніпропетровщини. Розкрито особливості їх морфології, екології та просторового розподілу. Наведено екологічну характеристику грунтових тварин на основі суттєво допрацьованої системи біоморф-екоморф Акімова - Бельгарда. Проаналізовано роль черв'яків на екосистемному рівні в контексті екологічної структури угруповань грунтових тварин головних типів ландшафтів регіону. Показано можливості використання дощових черв'яків у діагностиці гігро- і трофотопів грунтів степової зони України, а також їх значення в біоіндикації забруднення навколишнього середовища.

Рассмотрены вопросы биоразнообразия дождевых червей в условиях Днепропетровской области. Раскрыты особенности их морфологии, экологии и пространственного распределения. Приведена экологическая характеристика почвенных животных на основе существенно доработанной системы биоморф-экоморф Акимова - Бельгарда. Проанализирована роль червей на экосистемном уровне в контексте экологической структуры сообществ почвенных животных основных типов ландшафтов региона. Показаны возможности использования дождевых червей в диагностике гигро- и трофотопов почв степной зоны Украины, а также их значения для биоиндикации загрязнения окружающей среды.

Наведено основні результати теорії нейтрального розмаїття. Зроблено спробу застосувати ці результати для аналізу структури комплексів грунтових тварин за умов експериментального забруднення грунту важкими металами. Зазначений підхід є продуктивним для оцінки угруповань мешканців грунту.

Вивчено грунтову мезофауну центральної заплави ріки Самара та міграцію важких металів (літію та свинцю) профілем заплавно-лучного грунту під час польового експерименту. Показано, що активність грунтової мезофауни є важливим чинником, який впливає на характер розподілу полютантів грунтовим профілем. З'ясовано, що важкі метали викликають зміни біологічної активності грунту. Визначено рівень протеологічної та целюлозолітичної активності заплавно-лучно-лісових, середньогумусних, середньовилужених, суглинистих грунтів на алювіальних відкладеннях у сезонній динаміці. Виявлено, що внаслідок токсикогенного впливу змінюється трофічна і топічна структура фауни грунту. За допомогою регресійного аналізу трофічна та топічна структури грунтової мезофауни пояснено значну частину мінливості протеолітичної та целюлозолітичної активності грунту. В лабораторному експерименті вивчено вплив забруднення грунту нікелем та свинцем на модельну екосистему, що складається з грунту, автотрофу (пшениці) та гетеротрофу (дощових черв'яків) у різних комбінаціях. Продемонстровано, що різноманіття модельної екосистеми суттєво впливає на її функціональні властивості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*80 я73-1

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: ВА727875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты изучения влияния роющей деятельности слепыша на целлюлозолитическую активность и электрическую проводимость почв. Установлено, что педотурбационная активность слепыша приводит к дестабилизации деструкционных процессов в направлении увеличения скорости разложения, что находит свое отражение в росте показателей целлюлозолитической активности. Со временем флуктуации затухают и деструкционная активность возвращается к фоновому уровню. Активизация процессов минерализации органического вещества, а также изменение физико-химических свойств почвы под действием роющей активности слепыша приводят к изменению электрической проводимости почвенного покрова.

Розглянуто важливі питання біорізноманіття павуків за умов Дніпропетровщини. Наведено характеристику таксономічних особливостей павуків регіону, їх екології та просторового розподілу. Наведено анотований перелік павуків Дніпропетровської області. Описано структуру населення павуків долинно-терасового та привододільно-балкового ландшафтів. Надано порівняльний аналіз угруповань степових і байрачних, заплавних і байрачних біогеоценозів, а також відомості про екологічні групи павуків (ценоморфи, гігроморфи, трофоценоморфи). Увагу приділено ординації та сітковому аналізу, візуалізації форми угруповань павуків. Розкрито принципи теорії нейтральності Хуббелла, яка на основі значних спрощень процесів, що лежать в основі існування угруповання, дозволяє одержати моделі, здатні успішно описувати розподіл чисельності видів у реальних екологічних угрупованнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*805.9-658.7

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено принципи та методи просторової екології грунтових тварин, як наукової основи охорони біологічного та ландшафтного різноманіття, відновлення родючості грунтів за умов інтенсивного сільськогосподарського виробництва, рекультивації земель в умовах степового Придніпров'я. Обгрунтовано методичні підходи для оцінювання просторового варіювання популяцій грунтових тварин на рівні біогеоценозу. Розроблено інструментарій для оцінювання просторового варіювання точкових об’єктів. У якості маркерів екологічної ніші тварин на ландшафтному рівні обгрунтовано систему екогеографічних показників на основі даних дистанційного зондування Землі. Розроблено процедуру оцінювання положення видів тварин у екологічному просторі, який відповідає існуючими типологічними системами біогеоценотичного покриву степової зони України. Обгрунтовано уявлення щодо екоморфи грунтових тварин як структурних компонентів екологічного гіперпростору та фігурантів організації угруповань тварин у географічній проекції. Розроблено принципи та методи оцінювання просторової варіабельності угруповань тварин на різних масштабних рівнях в умовах урбанізованого середовища. Розкрито значення екоморфи у просторовій організації грунтової макрофауни на рівні біогеоценозу. Розроблено підходи до оцінювання екологічного простору педобіонтів на основі фітоіндикації екологічних режимів.