Досліджено об'єм короткочасної зорової (КЗП) і короткочасної слухової (КСП) пам'яті з використанням різних методів у працюючих 2-х груп залежно від характеру трудової діяльності - переважно фізичної праці й операторської праці сенсомоторного виду. Встановлено, що методи визначення об'єму КЗП по впізнанню трикутників із різною внутрішньою штриховкою й об'єму КСП по відтворенню слів є адекватними для обох груп. На підставі одержаних результатів та аналізу літератури розроблено рекомендації щодо вибору методів і процедурі дослідження властивостей КЗП і КСП із метою професійного відбору.

Розглянуто методологічний аспект соціокультурної множинності. На підставі онтологічного аналізу множинності періодів модерну та постмодерну запропоновано нове визначення мультикультуралізму як соціокультурної моделі модернізації постмодерну, що полягає в ідеологічній спробі встановити симетрію між соціокультурною множинністю постмодерну. З використанням даного підходу встановлено демаркаційну лінію між спонтанною гетерогенною множинністю та множинністю, що стає результатом дії мультикультуралістських політичних ініціатив і виявлено причини загострення міжкультурної інтеракції в суспільствах, що практикують мультикультуралістські заходи. Визначено, що підставою для виникнення гетерогенної множинності у соціокультурній сфері (постмодерної множинності на відміну від модерної) власне стає дереалізована, десубстанціалізована культура, котра постає як відкритий ціннісний горизонт, що все більше втрачає ієрархічний і системний характер організації та набуває мережевого характеру самоорганізації. На підставі розробленого методологічного підходу щодо вивчення процесів множення та культурної інтеракції у науковий обіг введено термін "мультикультурація", більш адекватний для характеристики рухомої множинності постмодерну. На основі аналізу постмодерної рухомої множинності (мультикультурації) розкрито нові можливості емансипації (гетерогенної свободи), яка на відміну від попередніх форм позитивної та негативної свободи демонструє можливість подолання двотактності звільнення (відчуження/засвоєння) в історичному процесі, що має відбуватися з єдиного центру.

Досліджено процес зміни системи матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва України в 50-х – першій половині 60-х років минулого століття, з’ясовано характер, особливості, виробниче значення та соціально-економічні наслідки цих змін для подальшого розвитку сільського господарства УРСР та життя українського селянства. проаналізовано зміни в матеріально-технічному забезпеченні сільського господарства УРСР в першій половині 50-х років. Досліджено особливості відносин, які склались між МТС та колгоспами на середину другої половини 50-х років минулого століття. Встановлено, що взаємовідносини МТС з колгоспами регулювалися на основі затвердженого урядом Типового договору. простежено процес теоретичної та практичної розробки ідей передачі сільськогосподарської техніки у власність колективних господарств. Зазначено, що на 1958 р. ця ідея була вже далеко не новою. Вперше вона була висловлена ще на початку 1930-х років. Окрему увагу приділено з’ясуванню причин створення та особливості функціонування республіканського об’єднання "Сільгосптехніка". Проаналізовано роль та значення об’єднань "Сільгосптехніка" для розвитку і функціонування сільськогосподарської техніки на початку 1960-х рр. Підкреслено, що створення ремонтних майстерень і пунктів технічного обслуговування сприяло збільшенню обсягів ремонтних робіт у колгоспах, що зумовило зменшення кількості господарств, взятих на комплексне технічне обслуговування.