Проведено структурно-семіотичний аналіз діахронічної та синхронічної трансформації образу трикстера у культурі. На основі теоретико-методологічного узагальнення трикстерських ознак виділено базисні функціональні характеристики міфологеми трикстеріади: інтерпретативну, травестійну та рефлективну, за допомогою яких трикстер репрезунтує себе у різних соціокультурних просторах. З'ясовано, що у міфологічній парадигмі архаїки характеристики трикстеріади однаковою мірою об'єднані у межах одного персонажа. Виявлено, що у наступних культурно-історичних епохах одна з цих характеристик акцентується, перебуваючи у відношеннях взаємної обумовленості зі специфічними для кожної культури засобами втілення архетипічної моделі. З'ясовано, що процес діахронічної трансформації міфологеми трикстеріади є зміною домінантної характеристики, яка відповідає екзистенціальним потребам особистості та типу культури. Синхронічний аспект трансформації міфологеми трикстеріади розглянуто на прикладі посткласичної культури, в якій образ трикстера набуває особливої актуальності у контексті неоміфологізму. З'ясовано, що постсучасний образ трикстера, не повертаючись до синкретичного прототипу, репрезентує себе через усі три базисні функціональні характеристики, які не збігаються у межах одного наративу, проте наближаються до архаїчних шаманських, травестійних і культуртрегерських інтенцій міфологеми трикстеріади.