Досліджено проблеми взаємодії культури та освіти крізь призму феномену "багатокультуралізм". Культура є системою поглядів, цінностей і знань, поширених у суспільстві, які передаються з покоління в покоління. Зазначено: система цінностей взаємодіє з зовнішніми економічними та політичними факторами, що визначає облік соціальних перетворень. Запропоновано два принципи класифікації поняття "культура": диференціацію, що випливає з соціального аналізу, та специфікацію людської діяльності відповідно до функціональних додатків. Наголошено, що другий принцип протиставляє матеріальну культуру інтелектуальній. Відповідно обидва класифікуючі принципи та всі підпорядковані їм критерії містять освітні компоненти. Багатокультурну освіту можна розглядати як міжособистісні стосунки, тобто як мережу освітніх процесів (з їх організацією та результатами), які характеризуються співіснуванням дітей та дорослих, що виходять із різного культурного прошарку та навколишнього середовища. Проаналізовано особливості вузького значення поняття "багатокультуралізм" відповідно до підлеглих критеріїв багатоетнічності та багатонаціональності, їх впливу на освіту. Охарактеризовано основні підходи, що базуються на трьох основних ідеологіях (парадигмах): асиміляції, акомодації та інтеркуляції (міжкультуралізмі).

Викладено теоретико-методологічні основи політичної науки. Проаналізовано механізм формування та функціонування політичної влади. Висвітлено інституціональні та неінституціональні основи політики, особливості політичних процесів.

Изложены теоретико-методологические основы политической науки. Проанализирован механизм формирования и функционирования политической власти. Освещены институциональные и неинституциональные основы политики, особенности политических процессов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)177.01 + Х819(4УКР)113.01

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены основные понятия, категории и методы политологии. Определено место данной дисциплины в системе социально-гуманитарных наук. Детально проанализированы политическая мысль древности, средневековья, эпохи Возрождения и Нового времени. Значительное внимание уделено проблемам современной политологии, а именно: политической власти, формам правления и государственного устройства, политической стабильности, партийным и избирательным системам, политическим правам, а также свободы человека и гражданина, гражданского общества и правового государства, политической культуре личности, религиозным и национальным аспектам политики, средствам и методам урегулирования политических конфликтов и кризисов.

Рассмотрены религиоведение как наука и учебная дисциплина, а также религия как предмет исследования. Проанализированы особенности происхождения религии, определены ее формы. Освещены особенности религий древнего мира, а также национальных (буддизма, христианства, православия, католицизма, протестантизма, ислама) религий. Рассмотрены проблемы современных нетрадиционных религий. Освещены вопросы становления и эволюции религии на Украине, а также современного положения христианства в стране.

Рассмотрена сущность, структура и функции религии, а также её корни и ранние формы. Освещена история и современная конфессиональная ситуация в Украине. Особое внимание уделено рассмотрению современных мировых, национальных и нетрадиционных религий.

Раскрыта роль философии в жизни человека и общества. Освещены основные этапы развития мировой философской мысли. Рассмотрены проблемы диалектики и сознания в философии, а также проведен философский анализ природы и общества.

Висвітлено суспільно-політичні уявлення від часів стародавнього світу до сучасності. Викладено аспекти політичної системи суспільства, політичної культури, свідомості, ідеології, а також світового політичного процесу.

Освещены общественно-политические представления со времён древнего мира до современности. Изложены аспекты политической системы общества, политической культуры, сознания, идеологии, а также мирового политического процесса.

Розглянуто політологію як науку та навчальну дисципліну. Визначено її функції, показано місце політичної науки в системі соціально-гуманітарних знань. Наведено суспільно-політичні уявлення стародавнього світу, античності та епохи середньовіччя. Проаналізовано особливості зародження та розвитку політичної думки в Україні (Х - початок ХХ ст.). Розкрито суть понять політики, політичних партій, виборів, політичної влади, легітимності.

Рассмотрена политология как наука и учебная дисциплина. Определены ее функции, показано место политической науки в системе социально-гуманитарных знаний. Приведены общественно-политические представления древнего мира, античности и эпохи средневековья. Проанализированы особенности зарождения и развития политической мысли в Украине (Х - начало ХХ ст.). Раскрыта сущность понятий политики, политических партий, выборов, политической власти, легитимности.

Наведено основні теоретичні відомості з програмного курсу всесвітньої філософії. До кожної теми запропоновано плани проведення семінарських занять, розроблено методичні рекомендації та питання для самостійної роботи. Наведено тематику наукових робіт, рефератів, повідомлень та доповідей. Під час вивчення проблемних філософських питань запропоновано ряд творчих завдань - проведення дискусій, "круглих столів", написання творів та есе, тестування.

Приведены основные теоретические сведения по программному курсу всемирной философии. К каждой теме разработаны планы проведения семинарских занятий, методические рекомендации и вопросы для самостоятельной работы. Предложена тематика научных работ, рефератов, докладов и сообщений. Разработан ряд творческих заданий - проведение дискуссий, "круглых столов", написание сочинений и эссе, тестирование, рекомендованые к использованию в процессе изучения проблемных вопросов философии.

Розкрито зміст та описано функції філософії в культурі. Розглянуто питання стародавньої філософії, періоду середньовіччя та епохи Відродження, Нового часу та Просвітництва, німецької класичної філософії. Висвітлено традиції та особливості розвитку філософії в Україні. Значну увагу приділено сучасній світовій філософії, проблемі буття (онтології), питанням діалектики, свідомості, гносеології, методам наукового пізнання.

Раскрыто содержание и описаны функции философии в культуре. Рассмотрены вопросы по древней философии, периода Средневековья и эпохи Возрождения, Нового времени и Просветительства, немецкой классической философии. Освещены традиции и особенности развития философии в Украине. Значительное внимание уделено современной мировой философии, проблеме бытия (онтологии), вопросам диалектики, сознания, гносеологии, методам научного познания.

Рассмотрены основные изменения в культуре на рубеже ХХ - ХХІ вв. Освещены проблемы взаимодействия культуры и цивилизации в глобализирующемся мире, отчуждения в постиндустриальном мире, символа в современной философии и культуре, деформации массового сознания в условиях глобализации. Обоснована позитивистская, иррационально-анторологическая и религиозная парадигма и проанализированы особенности их трансформации в современной европейской культуре. Предложены пути оптимального гуманистического преобразования кризиса современной системы образования в условиях жестко конкурирующего глобализирующего мультикультурного мира.

Рассмотрены сущность, структура, функции религии, ее происхождение и ранние формы, религии древнего мира. Освещены особенности современных мировых, национальных и нетрадиционных религий, проблемы современной социальной теории о религиозном сознании. Проанализировано современное положение христианства в Украине, раскрыты конституционно-правовые основы обеспечения свободы совести.

Визначено вплив спорту на формування особистості спортсмена у соціально-філософському аспекті. Показано роль політичних партій у структуруванні політичного простору пострадянських держав. Розкрито зміст понять злочину та покарання в історико-філософському просторі україністики. Розглянуто толерантність як рису української культури, об'єкт філософської рефлексії, соціологію молоді як фактор розробки молодіжної політики. Проаналізовано європейський досвід реституції культурних цінностей для України. Висвітлено проблему збереження української ментальності за умов глобалізації.

Определено влияние спорта на формирование личности спортсмена в социально-философском аспекте. Показана роль политических партий в структурировании политического пространства постсоветских государств. Раскрыто содержание понятий преступления и наказания в историко-философском пространстве украинистики. Рассмотрены толерантность как черта украинской культуры, как объекты философской рефлексии, социология молодежи как фактор разработки молодежной политики. Проанализирован европейский опыт реституции культурных ценностей для Украины. Освещена проблема сохранения украинской ментальности в условиях глобализации.

Розкрито сутність науки та охарактеризовано різні способи пізнавального освоєння дійсності. Показно різницю між наукою та псевдонаукою, встановлено критерії науковості природничого та гуманітарного знання. Розглянуто онтологію, гносеологію, епістемологію науки, а також соціологію, культурологію та психологію наукової діяльності. Розкрито логіку наукового дослідження, визначено специфіку природничого та соціоекономічного пізнання. Показано психологічні особливості наукової творчості. Обгрунтовано соціальну обумовленість розвитку наукового знання. З'ясовано сутність універсалізму, загальності, незацікавленості та організованого скептицизму як основних імперативів сучасної науки. Розглянуто проблему оголошення та приховування наукової інформації. Висвітлено досягнення класичної та сучасної філософії та методології наукового пізнання. Визначено роль і місце науки в системі культури людства, проаналізовано її вплив на розвиток техногенної цивілізації.

Раскрыта сущность науки и охарактеризованы различные способы познавательного освоения действительности. Показана разница между наукой и псевдонаукой, установлены критерии научности естественных и гуманитарных знаний. Рассмотрены онтология, гносеология и эпистемология науки, а также социология, культурология и психология научной деятельности. Раскрыта логика научного исследования, определена специфика естественного и социоэкономического познания. Показаны психологические особенности научного творчества. Доказана социальная обусловленность развития научного знания. Определена сущность универсализма, обобщенности, незаинтересованности и организованного скептицизма как основных императивов современной науки. Рассмотрена проблема оглашения и неоглашения научной информации. Освещены достижения классической и современной философии и методологии научного познания. Определены роль и место науки в системе человеческой культуры и проанализировано ее влияние на развитие техногенной цивилизации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х939.3

Рубрики:

Визнання іноземних судових доручень і судових рішень

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методу побудови дискретних циклічних термомагнітних кривих проведено аналіз магнітних ефектів під час нагрівання загартованих залізо-вуглецевих сплавів. Установлено температурні інтервали зміни намагніченості, які відповідають різним стадіям утворення відносно стабільного карбіду заліза-цементиту.

Висвітлено історію становлення та розвитку геополітики як наукової дисципліни, розглянуто її основний закон і базові поняття. Наведено відомості про різні школи геополітики (континентально-європейську, англо-американську, вітчизняну та російську). Розкрито основні положення сучасних геополітичних доктрин і концепцій, описано типи та структури міжнародних систем, визначено зміст понять зовнішньої політики та дипломатії, проаналізовано діяльність основних міжнародних і регіональних організацій. Охарактеризовано етапи формування геополітичного простору світу, досліджено глобалізацію соціальних та економічних процесів. Розглянуто актуальні проблеми забезпечення міжнародної безпеки та запобігання виникненню конфліктів у сфері міжнародних відносин.

Освещена история становления и развития геополитики как научной дисциплины, рассмотрены ее основной закон и базовые понятия. Изложены сведения о различных школах геополитики (континентально-европейской, англо-американской, отечественной и российской). Раскрыты основные положения современных геополитических доктрин и концепций, описаны типы и структуры международных систем, определено содержание понятий внешней политики и дипломатии, проанализирована деятельность основных международных и региональных организаций. Охарактеризованы этапы формирования геополитического пространства мира, исследована глобализация социальных и экономических процессов. Проанализированы актуальные проблемы обеспечения международной безопасности и предотвращения возникновения конфликтов в сфере международных отношений.

Висвітлено історію розвитку світової політичної думки. Розкрито структуру, функції та методи політології. Розглянуто особливості політичної та державної влади, основні положення теорії поділу влади, соціальну роль, функції та механізми формування політичного лідерства. Увагу приділено соціальним групам як суб'єктам політики, етнонаціональним відносинам, політичним системам, процесам і партіям, формам державного правління та національно-територіального устрою, сучасним ідейно-політичним течіям.

Освещена история развития мировой политической мысли. Раскрыты структура, функции и методы политологии. Рассмотрены особенности политической и государственной власти, основные положения теории разделения власти, социальная роль, функции и механизмы формирования политического лидерства. Уделено внимание социальным группам и субъектам политики, этнонациональным отношениям, политическим системам, процессам и партиям, формам государственного правления и национально-территориального устройства, современным идейно-политическим течениям.

Досліджено феномен соціальної суб'єктності, яка розглядається у взаємозв'язку з соціальною реальністю в контексті постсучасності. Виявлення сутності соціальної суб'єктності потребує пошуку аргументів на користь універсалізму ідеї суб'єкта незалежно від особливостей конкретної культури та соціальності. Ця ідея суб'єктності як такої є предметом філософської антропології, яка досліджує необхідні умови існування суб'єктних форм соціокультурного життя. Звернення до антропологічних констант дозволяє зберегти вкоріненість людини в трансцендентальному й залучити випадкове, ситуативне і з урахуванням теоретико-методологічної специфіки дати актуальне цілісне визначення соціальної суб'єктності, яким будуть послуговуватись прикладні науки.