Розглянуто систему автоматичного керування електронних пристроїв, що працюють з аналоговими (підсилювачі, перетворювачі типу сигналів), цифровими (ЕОМ) та аналого-цифровими (АЦП, ЦАП, комутатори) сигналами. Висвітлено загальні властивості електронних схем, сигналів, напівпровідників, p - n переходу, визначено зміст понять електронної схемотехніки. Запропоновано класифікацію та умовні позначення діодів, висвітлено особливості застосування випрямних діодів, наведено їх характеристики. Охарактеризовано принципи роботи біополярного, польового транзисторів і тиристорів, наведено їх схеми увімкнення, а також основні параметри. Розглянуто особливості застосування світла діодів і фотодетекторів.

Розкрито сутність методів математичної оптимізації та наведено їх класифікацію. Проаналізовано оптимізаційні моделі, висвітлено методи оптимізації одно- та багатовимірних задач. Розглянуто питання оптимізації складних систем управління.

Раскрыта сущность методов математической оптимизации и приведена их классификация. Проанализированы оптимизационные модели, освещены методы оптимизации одно- и многомерных задач. Рассмотрены вопросы оптимизации сложных систем управления.

Запропоновано підхід до класифікаційної автонастройки електронного мікроскопа за зображенням у межах методу функціонально-статистичних випробувань. Процес настройки розглянуто як ітераційну процедуру пошуку максимуму інформаційної міри різноманітності початкового (розфокусованого) і поточного класів зображення.

Розглянуто предмет і метод теорії інформації. Наведено математичні моделі детермінованих і випадкових сигналів. Увагу приділено засобам квантування та кодування сигналів, різновидам амплітудної модуляції, основним принципам завадостійкого кодування, властивостям ентропії дискретних повідомлень, проблемам стиснення й архівації інформації. Розглянуто питання теорії статистичних рішень. Розкрито особливості інформаційної оцінки автоматизованих систем контролю і управління.

Рассмотрены предмет и метод теории информации. Даны математические модели детерминированных и случайных сигналов. Уделено внимание средствам квантования и кодировки сигналов, разновидностям амплитудной модуляции, основным принципам помехоустойчивости кодирования, свойствам энтропии дискретных сообщений, проблемам сжатия и архивации информации. Рассмотрены вопросы теории статистических решений. Раскрыты особенности информационной оценки автоматизированных систем контроля и управления.

Запропоновано новий спосіб подання даних у задачі кластеризації як потенціальних кодів (кодів точок простору, що зберігають ранги відстаней між ними). Доведено, що цей спосіб дозволяє уніфікувати алгоритми кластеризації для параметричних просторів з різним описом ознак, а також підвищити їх ефективність. Наведено опис алгоритму кластеризації та результати його роботи на навчальній вибірці даних.

Запропоновано підходи до побудови автоматизованої системи аналізу розвитку складних систем управління, які грунтуються на апаратах алгебр графів та алгоритмів, виділено декілька функцій цього модуля. Розв'язано задачу створення системи аналізу розвитку складних систем управління на принципах, які дозволяють автоматизувати процес аналізу та грунтуються на гнучких та узгоджених моделях.

В межах інформаційно-екстремальної інтелектуальної технології розглянуто метод послідовно-спадної селекції словника ознак розпізнавання для унімодального класифікатора. Як приклад розглянуто реалізацію алгоритму селекції словника ознак розпізнавання системи підтримки прийняття рішень для керування процесом вирощування монокристалів з розплаву.

Запропоновано інформаційно-екстремальний метод оптимізації параметрів навчання системи підтримки прийняття рішень з гіперциліндроїдними вирішальними правилами. Розглянуто відновлення оптимального гіперциліндроїдного контейнера класів розпізнавання, побудованого в радіальному базисі бінарного простору ознак розпізнавання, на прикладі керування вирощуванням сцинтиляційних монокристалів із розплаву.