Індекс рубрикатора НБУВ: Х91-383.1 + Х911.39(4Укр)

Рубрики:

Міжнародне право (міжнародне публічне право)

Права людини в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто феноменологічність правопорядку як правознавчу проблему, правопорядок як специфічну правову реальність, порядок у праві як ракурс правопорядку, економічний порядок громадянського суспільства як фактор правопорядку. Висвітлено місце правопорядку у категоріальному апараті юриспруденції. Проаналізовано особливості використання сутності терміна "правопорядок". Розкрито зміст поняття правопорядку як різнорівневого та різноаспектного феномена суспільного та правового буття, специфічну правову реальність.

Рассмотрены феноменологичность правопорядка как правоведческая проблема, правопорядок как специфическая правовая реальность, порядок в праве как ракурс правопорядка, экономический порядок гражданского общества как фактор правопорядка. Освещено место правопорядка в категориальном аппарате юриспруденции. Проанализированы особенности применения сущности термина "правопорядок". Раскрыто содержание понятия правопорядка как разноуровневого и разноаспектного феномена общественного и правового бытия, специфической правовой реальности.

Висвітлено сутність, історію становлення та головні іпостасі правового порядку, розглянуто його мету, функції, аксіоми та принципи, проаналізовано особливості трансформації ознак у сучасний період. Визначено місце правового порядку у системі категорій теорії права, розкрито його соціальний потенціал та описано інфраструктуру. Наведено результати порівняльного аналізу зарубіжного досвіду взаємодії громадянського суспільства та правового порядку. Розглянуто правову культуру та правовий менталітет українського народу. Обгрунтовано ціннісно-нормативні основи, інституційні засади та доктринальне супроводження сучасного правового порядку в Україні.

Освещены сущность, история становления и главные ипостаси правового порядка, рассмотрены его цель, функции, аксиомы и принципы, проанализированы особенности трансформации признаков в современный период. Определено место правового порядка в системе категорий теории права, раскрыт его социальный потенциал и описана инфраструктура. Изложены результаты сравнительного анализа зарубежного опыта взаимодействия гражданского общества и правового порядка. Рассмотрены правовая культура и правовой менталитет украинского народа. Изложены ценностно-нормативные и институциональные основы, а также доктринальное сопровождение современного правового порядка в Украине.

Відзначено, що в період з 1977 по 2003 рр. лікували 7 хворих з застарілим розривом великого грудного м'яза (ВГМ). Усі хворі чоловічої статі, середній вік - 32 роки. Всі хворі професійні спортсмени з бодібілдінгу. Розриви ВГМ траплялися під час тренувань. Специфічним механізмом травми є надмірне зусилля під час розтягнення та сильному напруженні м'яза. Вживання стероїдних анаболічних гормонів і гормонів росту є пусковим механізмом цієї травми. Для підтвердження розриву ВГМ використовували інструментальні методи дослідження: МРТ, УЗД, голкову ЄНМГ. Тільки хірургічне відновлення цілісності м'яза дає необхідний функціональний і косметичний результат.

Розглянуто аспект формування правового порядку в Україні епохи Незалежності. Досліджено ідейно-духовні витоки сучасного правового порядку, а саме: античну епоху, середні віки, модерну добу та зародження інтегративного трактування правового порядку у вітчизняній правовій думці кінця XIX - початку XX ст. З метою з'ясування природи правового порядку використано феноменологічний, герменевтичний, антропологічний, синергетичний підходи, що уможливило виявлення певних сторін і властивостей цього феномену. Відзначено, що правовий порядок - це особливо складова правової реальності, зумовлена "броунівським рухом" правозначущої поведінки, правових відносин та існує як відносно усталений і мінливий стан упорядкованого правом буття суспільства. Досліджено образ, цінність правового порядку, категорію "сучасний правовий порядок", властивості правового порядку як особистісного та суспільного блага, співвідношення з основними категоріями теорії права. Охарактеризовано різновиди правових порядків і здійснено їх типологізацію. Проаналізовано соціальні потенціали правового порядку у суверенній Україні та тенденції його сучасного розвитку (вплив міжнародного й інтегративних правових порядків, антропологізацію, посилення ролі правової культури та правового менталітету, інституціоналізацію, "політизацію" й актуалізацію його доктринального супроводження).

Порушено проблему управління навчальним закладом за сучасних умов, виділено основні види педагогічного менеджменту як основи управлінської та освітньої діяльності. На прикладі роботи гімназії розкрито шляхи реалізації багатофункціонального менеджменту керівника. Розглянуто напрями формування інноваційно-розвивального освітнього середовища. Визначено завдання психолого-педагогічної служби гімназії та напрями її роботи. Висвітлено основи інноваційного навчально-розвивального середовища, яке побудоване на засадах вільної особистості, елективної педагогіки. Зазначено, що директор - це стратег, який вирішує проблеми перспективного й ресурсного забезпечення розвитку закладу освіти. Зроблено висновок про сучасний тип менеджера, який має бути психологом, кадровиком, господарником, маркетологом, вміти розпізнавати проблему й знаходити найоптимальніші шляхи до її розв'язання.

Досліджено ефективність біоінсектицидів на основі нових штамів B. thuringiensis 0371, 0376, 0408, 787 щодо життєздатності листогризучих шкідників яблуневого саду: чохликову мінуючу міль (Coleophora hemerobiella L.), верхньобокову мінуючу міль (Lithocolletis corylifoliella L.), нижньобокову мінуючу міль (Lithocolletis pyrifoliella L.) та брунькову листокрутку (Tmetocera ocellana L.). Встановлено, що найвищу ентомопатогенну активність проявляв штам 0371, який в своїх метаболітах виділяв неспецифічний для лускокрилих водорозчинний екзотоксин.

Досліджено вплив водо- та спирторозчинних екстрактів і летких виділень листя яблуні на ентомопатогенні штами спорових бактерій Bacillus thuringiensis (Bt) 0371, 0376, 0408, 787, що є перспективними для створення на їх основі препарату для біоконтролю шкідливих листогризучих комах у яблуневому саду. Встановлено, що штами Bt 0371 та Bt 0408 виявляють найбільшу толерантність до алелопатичної дії листя яблуні і тому довше і з більшою чисельністю у порівнянні з іншими зберігаються на поверхні листя після обробки саду.

Досліджено вплив біопрепаратів інсектицидної дії на основі штамів Bacillus thuringiensis та хімічного інсектициду Конфідор Екстра на ферментативну активність листя яблуні. Встановлено, що біопрепарати позитивно впливають на ферментативну активність, а отже й на фізіологічний стан рослин завдяки зміцненню її антиоксидантної системи та фітоімунітету. Обробка яблунь Конфідором Екстра не мала істотного впливу на пероксидазну та поліфенолоксидазну активність, а її показники були на рівні контролю.

Викладено результати досліджень взаємодії штамів Вacillus thuringiensis ( В. thuringiensis) з компонентами біоценозу яблуневого саду: фітофагами, збудниками хвороб, рослинами яблуні. Встановлено високу ефективність контролю чисельності брунькової листовійки, плодової верхньобокової та чохликової мінуючих молей, яблуневої нижньобокової мінуючої молі у яблуневому саду завдяки застосуванню біопрепаратів на основі ентомопатогенних штамів В. thuringiensis. Показано, що досліджені ентомопатогенні штами В. thuringiensis є антагоністами мікроміцетів - збудників поширених хвороб яблуні. Виявлено різний за рівнем негативний вплив летких виділень і екстрактів з листя яблуні на культури ентомопатогенних бактерій та визначено, що штам В. thuringiensis 0408 є найстійкішим до виділень яблуні, а штам В. thuringiensis 0371 найдовше зберігає життєздатність за нанесення на листя, що значно підвищує їхню ефективність захисної дії. Визначено, що водорозчинні виділення листя яблуні у порівнянні з леткими, менше впливали на розвиток культур ентомопатогенних бактерій. Найстійкішим до них виявився штам В. thuringiensis 0371. Встановлено, що обробка рослин яблуні препаратами на основі штамів В. thuringiensis 0371, 0376 та 0408, що синтезують ендогенний токсин і водорозчинний екзотоксин, забезпечує одержання врожаю плодів відповідно на рівні 16,2, 17,3 та 18,1 т/га, препарат на основі штаму В. thuringiensis 787, який не синтезує екзотоксин, сприяє одержанню врожаю лише на рівні 12,7 т/га.

Індекс рубрикатора НБУВ: З2р3

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито історичні аспекти розвитку здорового способу життя в Україні, проаналізовано сучасний стан здоров'язбереження як домінантний аспект освітньої діяльності навчального закладу, визначено нові підходи до організації способу життя в сучасних умовах. Увагу приділено питанням професійної підготовки фахівців щодо створення здоров'язбережувального освітнього простору та психолого-педагогічним особливостям інклюзивної освіти в контексті здоров'язбереження. Розглянуто вплив кольору на здоров'я людини, описано арт-терапевтичне застосування кольору як методу здоров'язбережувальних технологій. Подано інформацію щодо біологічно активних добавок із водоростей, збагачених мікроелементами. Проаналізовано закордонний досвід підготовки вчителів фізичної культури до здоров'язбережувальної роботи. Висвітлено особливості адаптації та модифікації освітнього процесу для дітей із розладами аутистичного спектру в умовах інклюзивного навчання. Розглянуто соціальні фактори ризику для здоров'я медійно-інформаційного характеру та їх вплив на загальний стан людини в контексті інформаційного суспільства. Наведено результати дослідження популяцій відкасника татарниколистого (Carlina onopordifolia Besser ex Szafer) на території Бережанського Опілля.

Наведено аналіз сучасних вітчизняних та світових літературних даних щодо застосування мікробіометоду у захисті рослин. Доведено, що біопрепарати на основі різних біотипів ентомопатогенних бактерій Вacillus thuringiensis, завдяки високій специфічності до різних видів комах та нешкідливості для імаго бджіл, теплокровних і прісноводних організмів, залишаються на провідному місці в системах інтегрованого захисту рослин в усьому світі. На їх долю припадає до 95 % усіх біоінсектицидів. Будучи природними елементами біоценозів, ентомопатогенні мікроорганізми не завдають шкоди рослинам. Більше того, внесення ряду бактерій у грунт і на поверхню рослин сприяє росту сільськогосподарських культур і збільшенню їх урожайності. До переваг біопрепаратів відносять високу ефективність та специфічність дії, меншу витрату при більшій ефективності для сприятливих видів, абсолютну нешкідливість для ссавців і корисної фауни. Заміна токсичних хімічних пестицидів препаратами B. thuringiensis зменшує і токсичне навантаження на працівників сільського господарства B. thuringiensis та її токсини добре і швидко деградують у філоплані внаслідок впливу ультрафіолетового випромінювання. Дія бактерії на нецільові організми мінімальна. Враховуючи економічну не конкурентоспроможність біоінсектицидів порівняно з хімічними інсектицидами, їх застосування в інтегрованих системах захисту доцільне для контролю фітофагів, проти яких вони високоефективні. Негативним наслідком хімічних інсектицидів є не лише забруднення навколишнього середовища та отриманої продукції, а й формування і розповсюдження резистентних рас і популяцій шкідників. Внаслідок систематичного використання хімічних засобів частина комах, що залишились живими, дає потомство, яке є стійким до цих засобів, тому винаходити все нові та нові хімічні засоби, що, своєю чергою, пов'язано зі значними затратами. Недоліками використання отрутохімікатів є також певний термін їх зберігання, після закінчення якого вони втрачають токсичність для комах, але при цьому зростає їх фітотоксичність, тобто здатність викликати опіки листків та інших органів рослин. Більша вартість мікробіометоду виправдовується відсутністю негативних віддалених наслідків, які дає масове застосування хімічних інсектицидів.

Мікроорганізми-антагоністи, продукуючи бактерицидні та фунгіцидні речовини, розповсюджуються у просторі та займають різні екологічні ніші. Антагоністичну дію мікроорганізми можуть поєднувати з низкою інших властивостей, які можуть бути використані людиною для своїх цілей. Мікроорганізми - агенти біопрепаратів часто володіють поліфункціональністю дії на компоненти агроекосистеми, яка за впливу різних чинників навколишнього середовища, здатна мати позитивні і негативні наслідки. Мета роботи - вивчити вплив нових високоактивних ентомопатогенних штамів Bacillus thuringiensis на нецільові об'єкти - компоненти біоценозу яблуневого саду. При розробленні технології біоконтроля чисельності шкідливих комах яблуні з використанням В. thuringiensis виявили додатковий позитивний захисний ефект - зниження чисельності збудників грибних хвороб на поверхні листків. Оброблення листків яблуні рідкою культурою штаму В. thuringiensis 0376 через 72 год після нанесення знижувало чисельність збудника парші Fusicladium dendriticum у 7 разів, а збудника моніліозу Monilia fructigena - у 9 разів. Штам В. thuringiensis 0371 проявив найбільш високий рівень антагонізму, адже in vitro повністю пригнічував ріст і розвиток мікроміцетів на поверхні поживного середовища. На листковій поверхні застосування культури штаму 0371 знижувало чисельність Fusicladium dendriticum на 92 %, a Monilia fructigena - на 86 % через 72 год після оброблення. У польовому досліді при обробці яблунь культурою цього штаму на 7,1 % знижувався розвиток парші. Штам В. thuringiensis 787 не виявив антагонізму щодо фітопатогенних мікроміцетів при культивуванні на поживному середовищі, що може пояснюватись його нездатністю продукувати водорозчинний екзотоксин, на відміну від штамів В. thuringiensis, що є антагоністами збудників парші та моноліозу яблуні. Штам В. thuringiensis 0371 потребує подальшого дослідження і розробки його препаративних форм, адже є найбільш перспективним для створення комплексного біопрепарату з інсектофунгіцидними властивостями для застосування в екологічно безпечних агротехнологіях.