Ключ. слова: дисбіоз, гострий бронхіт, лікування, ХІЛАК ФОРТЕ
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.1-52

Рубрики:

Кишкові (водно-харчові) інфекції у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: дисбіоз, гострий бронхіт, діти, лікування, Хілак форте
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.3-52

Рубрики:

Хвороби кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено клінічні особливості гострих кишкових інфекцій ротавірусної етіології у дітей перших років життя. Проведено вивчення відмінностей імунологічних змін у гострий період та у період реконвалесценції залежно від важкості хвороби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.163 + Р716.116.3

Рубрики:

Гіпогалактія

Харчування вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.94-31

Рубрики:

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.301.1-5

Рубрики:

Ентерити, ентероколіти, коліти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Вивчено прогностичне та діагностичне значення деяких клінікобіологічних факторів у процесі розвитку ротавірусної інфекції (РВІ) у дітей. Під спостереженням перебувала 161 дитина віком від 1 міс до 6 років. У 81 дитини діагностовано РВІ, а у 80 - секреторну діарею невстановленої етіології. Лікування дітей проведено за умов стаціонару. Аналіз клінічних та анамнестичних даних надав змогу обрати найбільш прогностично і діагностично вагомі предиктори з 117 вивчених факторів ризику. Вивчено кореляцію клініко-біологічних факторів і тяжкості РВІ, що надасть змогу виділити групи ризику дітей із підвищеною вірогідністю розвитку РВІ, яка потребує лікування за стаціонарних умов. Практичним застосуванням результатів має стати оптимізація ранньої діагностики РВІ та своєчасне проведення профілактичних заходів.

Мета роботи - вивчити клінічну ефективність замісної ферментотерапії з використанням фермента лактази під час лікування ротавірусної інфекції у дітей раннього віку. Під спостереженням знаходилися 44 дитини віком від 3-х до 18-ти місяців з гострими кишковими інфекціями (ГКІ) ротавірусної етіології. Для верифікації діагнозу проведено збір анамнезу захворювання, фізікальний огляд, загальноклінічне лабораторне обстеження, бактеріологічне дослідження калу з метою ідентифікації імовірного бактеріального збудника ГКІ. Для виявлення антигенів ротавірусів використано тест-систему СIТО TEST ROTA. Базисна терапія в умовах стаціонару включала проведення регідратаційної та дезінтоксикаційної терапії (оральної та/або інфузійної), противірусної терапії і застосування пробіотичних препаратів. 23 дитини основної групи з першого дня стаціонарного лікування одежували під час годування дієтичну домішку "Мамалак". 21 дитина контрольної групи продовжувала грудне годування у звичайному режимі. Встановлено, що включення в терапію захворювання дієтичної домішки "Мамалак" сприяє прискоренню позитивної динаміки за рахунок зменшення проявів вторинної лактазної недостатності та скорочення тривалості діарейного синдрому. Покращання загального стану дозволяє підвищити ефективність оральної регідратаційної та дезінтоксикаційної терапії. На тлі замісної терапії відбувалося швидке відновлення процесів перетравлювання та всмоктування у дітей основної групи, особливо показників вуглеводного та жирового обміну. Зроблено висновок, що замісна ферментотерапія з

Надано аналіз даних щодо вибору препарату для місцевої терапії гострих тонзилофарингітів у дітей. Наведено інформацію про механізм дії бензидаміну гідрохлориду, що входить до складу препарату Тантум Верде. Проаналізовано результати клінічних досліджень, що продемонстрували високу ефективність препарату при лікуванні гострих запальних захворювань ротової порожнини та верхніх дихальних шляхів у дітей. Встановлено основні показання для застосування препарату Тантум Верде в педіатричній практиці.

Викладені сучасні відомості про основні патогенетичні механізми розвитку й клінічні прояви функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей раннього віку відповідно до Римських критеріїв IV. Подані вимоги до пробіотичних препаратів, що застосовуються в сучасній медицині. Акцентовано увагу на основних характеристиках найбільш вивченого пробіотичного штаму Lactobacillus rhamnosus (LGG). Проведено аналіз результатів клінічних досліджень із застосуванням LGG з метою лікування й профілактики функціональних та органічних захворювань у дітей. Подано основні фармакологічні властивості й характеристику продукта Актив Флора бебі, що нещодавно з'явилася на фармацевтичному ринку України, обгрунтовано основні показання до призначення пробіотика.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.83-52 + Р733.514.31-52

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.91-37 + Р733.415.2-52

Рубрики:

Гігієна дітей раннього віку і установ для них

Хвороби обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.1-52

Рубрики:

Гастрити, дуоденіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Збалансоване забезпечення макро- та мікроелементами різних органів і систем є необхідною умовою для підтримки стану здоров'я людини. Дефіцит або надлишок макро- та мікроелементів у слині може бути пов'язаний як з розвитком запалення, так і з окиснювальним ушкодженням тканин ротової порожнини. Забезпечення кальцієм організму людини істотно впливає на стан іоному слини. Проте сьогодні існують поодинокі дослідження, присвячені дослідженню впливу препаратів Ca та вітаміну D на стан іоному слини у здорових дітей. Мета роботи - вивчення впливу поєднаного застосування профілактичних доз Ca та вітаміну D на концентрацію макро- та мікроелементів у слині дітей раннього віку. Під нашим спостереженням знаходилось 36 клінічно здорових дітей раннього віку, які протягом 2 місяців отримували препарат Кальцикер 2,5 мл 3 рази на добу. Дослідження вмісту макро- та мікроелементів у сечі проведено методом оптико- емісійної спектрометрії з індуктивно-зв'язаною плазмою. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили з використанням пакета прикладних програм Statistica 6.1 за допомогою персонального комп'ютера на базі процесора Intel Pentium. Висновки: поєднане застосування карбонату Ca та вітаміну D (препарат Кальцикер) протягом 2 місяців супроводжується змінами іоному слини у дітей раннього віку, які мають протизапальний та протикарієсний характер. Після курсу прийому карбонату Ca та вітаміну D відзначається припинення екскреції деяких мікроелементів зі слиною, що мають токсичний вплив на тканини ротової порожнини. Використання препарату Кальцикер у рекомендованій дозі 2,5 мл 3 рази на добу протягом 2 місяців характеризується високим профілем безпеки і може бути рекомендовано дітям раннього віку, особливо з груп ризику розвитку недостатності кальцію.