Зазначено, що доповнення системи моніторингу вод токсикологічною інформацією, отриманої на підставі біотестування, є ефективним заходом щодо запобігання надходженню у навколишнє середовище екологічно небезпечних речовин. Запропоновано норматив якості води водних об'єктів за токсикологічним показником (відсутність хронічної токсичної дії води на водні біоценози) та норматив гранично допустимого рівня токсичності зворотних вод на скидах у водні об'єкти (відсутність гострої летальної токсичної дії на тест-об'єкти). Наведено класифікацію природних та зворотних вод за токсикологічним показником. Згідно з класифікацією проаналізовано результати біотестування зворотних вод 60 підприємств різних галузей економіки України. Доведено, що зворотні води значної кількості підприємств не відповідають нормативним вимогам і негативно впливають на якість води.

На основі залучення конструктивно-географічної методології поєднання геоекологічного та геосистемного підходів до вирішення проблеми природокористування створено науково-методичне забезпечення встановлення норм антропогенного забруднення аквальних ландшафтів із застосуванням в якості тесторів представників основних ланок трофічного ланцюга водної екосистеми - складової аквальних ландшафтів, що забезпечує їх стійкість, збереження структури та характер функціонування за умов антропогенного навантаження. Вдосконалено алгоритм встановлення нормативів екологічної безпеки водокористування шляхом включення способу визначення ураженості водної екосистеми на основі урахування рівнів токсичності води. На основі врахування сучасних вимог до нормативних документів у газузі охорони вод і раціонального використання водних ресурсів розроблено національний Перелік гранично допустимих концентрацій речовин для води водних об'єктів рибогосподарського водокористування, в якому усунено недоліки притаманні Переліку 1990 р., що за теперішнього часу діє на території України.