На прикладі Карпатського регіону України розглянуто проблеми регіонального, спеціального та локального режимів небезпечних геологічних процесів, а також локальні закономірності розвитку екзогеодинамічних процесів (зсувів, селів, карсту). Викладено наукові й методичні аспекти регіональних і локальних закономірностей геодинамічних процесів на прикладах стаціонарного вивчення зсувів, селенебезпечних територій та карсту. Досліджено концепцію регіонального моніторингу геологічного середовища, розроблено концептуальну базу підходу до прогнозу небезпечних геодинамічних процесів. Виконано розрахунок та прогноз техноприродного ризику на об'єктах нафтогазового комплексу (на прикладі Богородчанського підземного сховища газу) з метою розробки схеми інженерного захисту території.

Розглянуто літолого-мінералогічні та геохімічні особливості донних відкладів Дністра та Дністровського водосховища, внутрішні зв'язки між окремими літолого-мінералогічними та геохімічними показниками, що характеризують склад і властивості осадів. На підставі системно-статистичної обробки результатів аналізів виділено групу мікроелементів у донних відкладах шляхом вивчення їх розподілу в гранулометричному спектрі й асоціації рухомих форм макро- і мікроелементів у донних відкладах. Визначено джерела надходження мікро- і макрокомпонентів у донні відклади, встановлено ряд геохімічної рухомості мікроелементів, виявлено закономірності просторового розподілу хімічних елементів у донних відкладах р.Дністер і Дністровського водосховища, наведено комплексну еколого-геохімічну характеристику донних відкладів як невід'ємного компонента гідроекосистеми.

Розглянуто та охарактеризовано діяльність позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю Львівщини, спрямовану на розробку і практичне впровадження освітніх, науково-практичних, соціально-практичних, дозвіллєво-виховних проектів з метою забезпечення початкової професійної спеціалізації навчання та підготовки учнівської молоді до свідомого життєвого вибору. Підкреслено, що еколого-натуралістичні центри, маючи належну матеріально-технічну базу та висококваліфікованих педагогів, допомагають своїм вихованцям у трудовому, фаховому, екологічному, моральному становленні та формуванні у них готовності до праці за умов ринкової економіки.

Висвітлено питання еколого-геохімічного стану середньої течії Дністра від с. Кутище (Івано-Франківська обл.) до гирла р. Смотрич (Хмельницька обл.) Проведено математико-статистичну обробку даних кількісного аналізу рухомих форм макро- та мікрокомпонентів донних відкладів середньої течії Дністра з подальшою інтерпретацією отриманих результатів.

Результати літолого-мінералогічних досліджень показали, що донні відклади Дністровського водосховища характеризуються досить вузьким спектром фракцій, розмір яких коливається від 0,25 до 0,01 мм; майже всі проби представлено алевритовими різновидами з незначними домішками псамітового та пелітового компонентів. Основними осадкоутворювальнми глинистими мінералами донних відкладів Дністровського водосховища є гідрослюда (іліт), монтморилоніт (сапоніт (?), бейделіт), змішано-шаруватий мінерал монтморилоніт-хлоритового складу та каолініт. Типоморфними елементами донних відкладів є Pb, Sn, вміст яких різко відрізняється для різних проб і для різних фракцій. Математично-статистична обробка даних кількісного аналізу рухливих форм макро- та мікрокомпонентів донних відкладів Дністровського водосховища дала змогу виділити два типи факторів, які впливають на її нагромадження у депонуючому середовищі водної системи: природний "літологічний" - визначальний і техногенний - другорядний.

Запропоновано використання напівемпіричного квантово-хімічного методу нехтування двоатомним диференційним перекриттям MNDO-PM3 для комп'ютерного моделювання структурних і термодинамічних властивостей мінералу хлориту, що сорбує мікроелементи (Ga, Be, Ge, Pb, Sn, Zn). Показано, що збільшення теплоти сорбції останніх, як основний термодинамічний показник підвищення їх концентрування хлоритом, добре узгоджується з результатами факторного аналізу експериментальних даних. Розраховано величини теплоти сорбції хлоритом ряду інших металів - Mg, Al, Cd, In, Hg, Tl, Bi.